Раби з мандатом, або Кінець децентралізації влади

Перед Новим роком Верховна Рада проголосувала в першому читанні законопроект №3693. Якщо його приймуть, це стане кінцем децентралізації влади.

Цей законопроект, порушуючи норми Конституції, запроваджує імперативний мандат на місцевому рівні та дозволяє партіям відкликати депутатів місцевих рад без можливості оскаржити таке відкликання у суді!

Найабсурдніше, що підтримали вказаний документ всі фракції демократичної коаліції. Єдиною фракцією, яка не дала жодного голосу "за", став…Опозиційний Блок.

Авторами законопроекту № 3693 "Про внесення змін до закону "Про статус депутатів місцевих рад" щодо відкликання депутатів місцевих рад" стали голови фракцій – Юлія Тимошенко, Олег Березюк, Юрій Луценко та Олег Ляшко.

Проект закону, як випливає з назви, стосується механізму відкликання депутатів місцевих рад. Ідеї, закладені в ньому, по суті запроваджують імперативний мандат на місцевому рівні, що не відповідає рекомендаціям Венеційської комісії, та ставлять народних обранців в пряму залежність від волі їх політичних лідерів.

Як змінами до п'яти статей зробити з депутатів рабів?

Автори проекту закону пропонують доукомплектувати чинний на сьогодні закон "Про статус депутатів місцевих рад", що визначає підстави дострокового припинення повноважень депутатів місцевих рад та підстави для їх відкликання, додатковими пунктами.

Чинне законодавство передбачає, що повноваження будь-якого місцевого депутата припиняються з цілої низки підстав, зокрема:

1. Якщо його відкликали виборці – спірний механізм, що не позбавляє партії можливості позбуватись "неслухняних" депутатів, хоча спосіб достатньо непростий, водночас фактично позбавляє громадян можливості відкликати партійного висуванця.

2. Якщо припинено його громадянство або він виїхав на постійне проживання за меж і України.

3. Якщо його обрали депутатом іншої місцевої ради.

4. Якщо суд визнав депутата недієздатним або безвісно відсутнім.

5. У разі смерті депутата тощо.

Цей перелік пропонується доповнити новим пунктом: відкликання депутата керівним органом партії, що погоджував рішення зборів відповідної місцевої партійної організації про висування кандидатів у депутати.

У зв'язку з чим доповнюється і перелік підстав відкликання – яке, нагадаємо, за проектом закону, можливе не лише з ініціативи виборців, а й парторганізації.

На сьогодні підставами відкликання депутата за народною ініціативою, тобто за рішенням виборців, є стандартні положення:

1) порушення місцевим депутатом положень Конституції і законів України, що встановлено судом;
2) пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин своїх обов'язків депутата у виборчому окрузі;
3) невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням його передвиборної програми, невиконання депутатом зобов'язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними.

Проектом №3693 передбачається, що цей список буде доповнено рядом нових підстав:

1. Невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради меті та завданням партії, закріпленим у статуті партії.

2. Невходження депутата до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої він був обраний.

3. Вихід депутата із фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої він був обраний, або виключення його з фракції за невиконання рішень фракції, в тому числі щодо солідарного голосування.

Вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради має право місцева організація партії, яка його висувала. Саме ж рішення щодо відкликання депутата приймається керівним органом партії – читай, "у Києві".

Іншими словами, партія зможе абсолютно легально позбавити мандата будь-якого свого депутата місцевої ради, якщо він голосує "не так, як всі" або не так, як треба.

Окремо не слід забувати, що за новим законом "Про місцеві вибори" право висувати кандидатів в депутати до обласних, районних, міських, зокрема, і в Києві та районних в місті рад мають лише місцеві організації партій. Що ж стосується сільських та селищних рад, тут діє принцип "хочу самовисуваюсь, хочу балотуюсь від партії".

Отож, як не крути, а всі депутати місцевих рад, якщо це не село чи селище, є "заручниками" тієї чи іншої політичної партії.

До того ж важливим нюансом, закріпленим в законопроекті №3693, є те, що рішення партії щодо відкликання місцевого депутата є остаточним та не може бути оскаржене в суді.

Цією "чудовою" новелою проекту закону фактично виводиться за межі судового розгляду питання відкликання місцевого депутата партією – що прямо порушує норми Конституції.

Бачу ціль – не бачу перешкод

Проходження законопроекту в парламенті було не менш вражаюче, ніж його зміст.

Уже в день його реєстрації, 22 грудня, було підготовлено висновок Головного науково-експертного управління та розглянуто законопроект на засіданні профільного комітету ВРУ – з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, під головуванням Сергія Власенка.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку негативно висловилось щодо проекту закону, зазначивши, що ідея відкликання депутатів у порядку, відмінному від процедури їх обрання – голосування виборців за відкликання депутата – є концептуально неприйнятною.

Окрім того, у висновку вказано, що пропозиція щодо припинення повноважень депутата, коли він проголосував усупереч рішенню фракції, означає, що депутат місцевої ради не є вільним при прийнятті рішення щодо свого голосування – а отже, втрачається сенс обрання депутата до складу ради взагалі.

Більше того, норма щодо відкликання депутата в разі його невходження до складу фракції партії, за виборчим списком якої він був обраний, не узгоджується з самим законом "Про статус депутатів місцевих рад", де норма про обов'язкове входження до складу фракції відсутня.

Проте комітет, не дивлячись на численні зауваження Головного науково-експертного управління, все ж не зміг дійти згоди щодо того, який висновок надати.

І тому, грубо кажучи, вирішив "вмити руки" та, як написано у комітетському висновку, "внести проект закону №3693 на розгляд ВР для прийняття щодо нього рішення".

Наступного дня, 23 грудня, проект закону було внесено на розгляд парламенту і з восьмої спроби за скороченою процедурою прийнято в першому читанні. Загальною кількістю в 227 голосів "за" його підтримали всі п'ять фракцій урядової коаліції – Блоку Петра Порошенка, Народного Фронту, Самопомочі, Радикальної партії Ляшка та Батьківщини.

Камо грядеши, парламенте?

За нинішнього стану справ, широко рекламуючи процес децентралізації, влада намагається йти абсолютно протилежним шляхом.

Будьмо відвертими: законопроект №3693 є загрозою для всієї реформи місцевого самоврядування.

Який зміст в передачі якомога більшої кількості повноважень органам місцевого самоврядування, бюджетної децентралізації, за якої до місцевих бюджетів передається значно більша кількість фінансів для звичайних людей – якщо на виході ми отримаємо депутатів, залежних не від виборців громади, а від партійних органів у столиці?

Законодавча ініціатива політичних лідерів у цьому випадку – не що інше, як відчайдушна спроба запровадити абсолютно легальний спосіб доукомплектовувати депутатський корпус місцевих рад лояльними до партій людьми та позбавлятись "інакодумців".

Це величезний крок до руйнування свободи діяльності органів місцевого самоврядування.

Причому громадської думки, як завжди, не спитають.

Ігор Коліушко, Катерина Давиденко, Центр політико-правових реформ, спеціально для УП