Електоральна проституція: за скільки і як готові продаватися українці

"Невелика заслуга людини, яка чесна лише тому, що ніхто не намагався її підкупити", – вважав Цицерон.

Останні вибори і довибори у ВР-2014, місцеві вибори-2015 – показали, що в Україні мало що змінилось: громадяни, як і раніше, не проти далі займатися електоральною проституцією. Питання лише у ціні. Отже: за скільки і як готові продаватися українці?

Щоб з'ясувати середню ціну голосу українського виборця, Центр політичних студій та аналітики спільно з VoxUkraine провів своєрідний соціологічний зріз.

У 12 містах України активісти з партнерських організацій – Вінниця "Центр громадської активності "Результат", Запоріжжя ГО "СТЕП", Дніпропетровськ, Івано-Франківськ, Київ "KyivCityModern", Львів, Одеса "Інститут Політичної Інформації", Суми "Бюро аналізу політики", Тернопіль "Файне Місто", Харків, Херсон ГО "МОСТ" та Чернігів – зібрали 1205 анкет, загалом не менше 100 на місто.

Питання стосувались місцевих виборів-2015 і звучали наступним чином:

Скільки українців готові узяти гроші від кандидата?
І скільки з тих, хто отримали гроші, все-таки проголосують за нього?
Наскільки підкуп як явище в принципі може впливати на виборчий процес і спотворювати його результати?

Результати виявились цікавими.

30% українців погодяться взяти гроші від кандидатів в депутати/мери, якщо така нагода випаде. При цьому середня сума, за яку виборці погоджуються продати свій голос – 580 гривень.

Натисніть для збільшення

Цікаво, що деякі респонденти у більшості міст сприймали інтерв'юерів за представників від кандидатів в мери, що вийшли у другий тур, і були готові домовитися про умови продажу голосу прямо на вулиці.

З числа тих, хто готовий узяти гроші від кандидатів, обов'язково голосуватимуть саме за нього лише 32%.

Ще 39% заявили, що самостійно вирішуватимуть, за кого голосуватимуть, не зважаючи на отримані кошти, а 29% – що візьмуть гроші, але проголосують за іншого кандидата.

Українці схильні також вестися на непрямий підкуп, як, наприклад, ремонт лікарні чи благоустрій вулиці за кошти кандидата. Відповідно до результатів дослідження, 40% опитаних були готові проголосувати за кандидата, який пожертвує гроші лікарні і 38% – за кандидата, що заплатить за благоустрій вулиці.

Заради грошей українці готові піти і на порушення виборчого законодавства.

18% з тих, хто погодився отримати кошти від кандидата, готові сфотографувати бюлетень з відміткою навпроти "потрібного" кандидата, ще 28% готові зробити це за додаткову оплату.

7% українців готові за гроші також винести бюлетень за межі виборчої дільниці, а 4% – проголосувати під чужим прізвищем.

В регіональному розрізі, найбільш готовими продати голос виявилися жителі півдня України, найменше – Заходу та Центру. При цьому найдорожче оцінили свій голос жителі Заходу України – у середньому 650 гривень, найдешевше – жителі Півночі, близько 500 гривень.

Натисніть для збільшення

Про що говорить дослідження?

У першу чергу про те, що принаймні 10% від загальної кількості людей, що планували участь у виборах, могли проголосувати за певних кандидатів тільки тому, що ті їх підкупили.

Наприклад, Генадій Труханов, чинний мер Одеси, якого неодноразово згадували в підкупі виборців, переміг з 51,34% голосів. Чи побачили б ми другий тур між Трухановим і Боровиком, якби підкуп виборців був неможливий на 100%?..

Активно технології підкупу могли використовувались, наприклад, у Чернігові під час довиборів до Верховної Ради у липні. Тоді Березенко, якого звинувачували в прямій скупці голосів, переміг Корбана, який відкрито підкуповував виборців продуктовими пакетами.

Але хто лишився би фаворитом, якби підкуп був би неможливий?

Ці питання лишаються відкритими.

Віктор Таран, Центр політичних студій та аналітики, експерт Реанімаційного Пакету Реформ, Тимофій Милованов, Професор Піттсбурзького університету, співзасновник та член редакційної колегії VoxUkraine, спеціально для УП