Злочин і кара Сергія Клюєва. Як депутат намагається уникнути відповідальності
Народний депутат Сергій Клюєв як за рятівну соломинку тримається за свою депутатську недоторканність.
Як відомо, на початку травня Генпрокуратура оголосила йому підозру і звернулась до ВР з проханням дозволити притягнути нардепа до кримінальної відповідальності.
Тож зараз майбутнє народного депутата залежить від рішення 420 його колег у сесійній залі.
Якщо вони не позбавлять Клюєва своїм голосуванням недоторканності, вже 6 червня проти нього можуть бути зняті і санкції Європейського Союзу.
На шальках терезів для Клюєва – занадто багато і він намагається зробити все можливе, щоби втримати свій депутатський мандат.
Минулого тижня бої за Клюєва точилися в регламентному комітеті, до засідання якого він підготувався як до справжнього суду. Членам регламентного комітету не вистачало хіба що судових мантій. Адвокат, свідки, роль яких грали найняті Клюєвим закордонні експерти, група підтримки у вигляді депутатів-соратників, а також і членів комітету від колишньої влади – Михайла Папієва та Віктора Бондаря.
Усі вони мали, як "незалежні експерти" повністю зняти підозри з екс-регіонала. Ця тактика призвела до певних результатів – комітет не зміг визначитися чи рекомендувати парламенту позбавити нардепа недоторканності.
Тож тепер остаточне рішення щодо долі Клюєва має прийняти спікер Володимир Гройсман, який має винести це питання на голосування у сесійній залі.
В чому ж обвинувачують Сергія Клюєва, якому інкримінують кілька епізодів, та на чому побудований його захист, спробувала розібратись "Українська правда".
Уся історія братів Клюєвих починається з 2007 році.
На той час вони володіли австрійською компанією "Слав Хандель, Фертретунг унд Бетаіілігунг Акцієнгезельшафп". Андрій був віце-прем'єром у Кабміні Віктора Януковича. Його молодший брат Сергій – депутатом ВР. Слідство Генеральної прокуратури виділило три епізоди, які свідчать про шахрайство та зловживання владою.
Епізод 1. Шахрайство в особливо великих розмірах
Справа стосується заволодіння акціями "Заводу напівпровідників".
Наразі це головний актив сонячного бізнесу братів Клюєвих.
У 2007 році Фонд держмайна лише виставив його на продаж. Серед умов для потенційних власників обов’язковими були патенти на виробництво полікристалічного кремнію та інших елементів для сонячних батарей.
Завод хотіло придбати ТОВ "Силікон", яке мало такі технології та патенти, але не мало коштів на 74,99% пакету акцій статутного фонду заводу.
Пошуки грошей привели представника "Силікона" Геннадія Когана до братів Клюєвих на початку 2007 року.
Зустріч проводилася у сусідньому з ГПУ приміщенні – в офісі корпорації "Укрпідшипник", що належить братам.
За твердженням ГПУ, саме тоді Сергій і Андрій Клюєви вирішили заволодіти максимальною кількістю акцій заводу напівпровідників.
На початку червня 2007 року Когану було оголошено про готовність надати кошти на придбання пакету акцій "Заводу напівпровідників".
Умова – 50% придбаного пакету надходять "Силікону", а інші 50% – братам Клюєвим. 15 червня ТОВ "Силікон" перемогло в приватизаційному конкурсі і придбало 74,99% акцій за 204 мільйони 960 тисяч гривень.
Після цього брати Клюєви вирішили відмовитися від рівного розподілу придбаних акцій.
Тож, на думку слідства, Клюєви "організували проведення фіктивних фінансових операцій" та переконали Когана придбати цінні папери підприємств Клюєва "для забезпечення умов передачі останньому та його діловим партнерам 50% "Заводу напівпровідників".
"Коган, довіряючи Сергію та Андрію Клюєвим, не будучи обізнаним про їхні злочинні наміри, погодився здійснити операції з придбання цінних паперів підприємств, вартість яких була необґрунтовано завищеною, що за планом Клюєвих, забезпечувало необґрунтоване створення заборгованості ТОВ "Сілікон" перед контрольованими Клюєвими бізнес-структурами", – зазначається у поданні.
Через новостворену фірму "Сі-Інвест" Клюєви заволоділи 99% акцій "Заводу напівпровідників". А після цього 74,99% акцій заводу продали австрійській компанії "Актів Солар холдинг", власником якої опосередковано була австрійська компанія "Слав Хандель, Фертретунг унд Бетайлігунг Акцієнгезельшафт". Вона належить братам Клюєвим.
Епізоди 2 і 3. 2009-2010 роки кредит на понад 200 мільйонів євро від державного Укрексімбанку та 250 мільйонів, вкрадених у дітей
Заволодівши ВАТ "Завод напівпровідників", брати Клюєви вирішили організувати отримання цим підприємством кредитних коштів у державному "Укрексімбанку" для розвитку підприємства.
На той час вони були народними депутатами. Згідно з даними Генпрокуратури, за їхнього сприяння "Завод напівпровідників" отримав кредитів на суму понад 200 мільйонів євро, залучених під реалізацію інноваційного проекту.
Після президентських виборів і перемоги Януковича, Андрій Клюєв став першим віце-прем'єром. Також він очолив Комісію з реалізації інвестиційних проектів та курував Держагенцією інвестицій та розвитку.
Структури Клюєвих, за твердженням прокуратури, внаслідок незаконного перерозподілу державних коштів, отримали 250 мільйонів гривень з тих грошей, які малий йти в місцеві бюджети на малозахищені верстви населення:
"Андрій Клюєв, зловживаючи своїм службовим становищем у власних інтересах та в інтересах Клюєва Сергія, забезпечив ухвалення постанови Кабміну №949 "Деякі питання фінансування у 2010 році інвестиційних проектів у реальному секторі економіки". Відповідно до неї незаконно здійснено перерозподіл бюджетних призначень у cумі 250 млн гривень…шляхом зменшення обсягу за захищеними статтями бюджету, а саме субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям, передавши при цьому відповідні кошти Державному агентству з інвестицій".
Кошти Клюєвим було переказано двома траншами – 138,8 мільйонів перевели 8 листопада 2010 року, а 31,2 мільйони – 13 грудня.
"За таких обставин є достатні підстави підозрювати Клюєва Сергія у вчиненні кримінального правопорушення ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах", – сказано у поданні.
У поданні зазначається, що всі ці факти підтверджуються допитами 12 осіб. У числі яких зять Сергія Клюєва, Геннадій Коган та колишній депутат-регіонал Олександр Єдін.
Захист Клюєва
Перше, що намагається зробити Клюєв – це не допустити зняття з нього депутатської недоторканності.
На засіданні комітету він просив депутатів повернути Генпрокуратурі подання на нього, пояснюючи це тим, що на Шокіна і його підлеглих чиниться тиск.
Подання, на його думку, не містить доказів причетності Сергія Клюєва або його брата Андрія Клюєва до тих звинувачень.
"В умовах політичного тиску, в яких доводиться працювати Генпрокурору, важко розраховувати на його об'єктивну думку, коли моїми політичними опонентами розв'язано інформаційне цькування, яке підхопили багато ЗМІ. На Генпрокурора чиниться сильний тиск", – повторював Клюєв на засіданні комітету.
Нардеп будує свій захист на декількох позиціях.
Перша. Розслідування справи триває понад рік, а доказів, як наполягав постійно під час засідання комітету Клюєв, немає.
Зі змісту доказів у справі не можна зробити висновок, що підозрювані скоїли або намагалися скоїти дії, які караються у відповідності з кримінальним законом
Друге. Клюєв наголошує, що ані він, ані його брат Андрій не підписували жодних цивільно-правових угод щодо акцій АТ "Завод провідників" та не впливали на укладення кредитних договорів.
Третє. Жодна громадсько-правова угода, як і кредитний договір і договір про надання державної підтримки заводу, не були визнані в судовому порядку недійсними, їх навіть ніхто не намагався оскаржити. Усі ці угоди досі діють і є законними, зауважує захист Клюєва.
Четверте. Слідство не встановило розмір збитків, нанесений іншим особам або державному бюджету.
Розберемо в деталях кожний епізод.
Клюєв наполягає, що свідчення Геннадія Когана, на яких базується обвинувачення – звичайна помста.
За версією захисту, співвласники "Сілікона" – Олександр Єдін і Геннадій Коган – фігурують в іншій кримінальній справі за фактом доведення ТОВ "Силікон" до банкрутства з метою неповернення кредиту ВТБ банку і, як наслідок, дочірньому підприємству компанії Activ Solar.
Справу було розпочато ще в 2013 році за заявою Activ Solar.
"Оскільки заявником є компанія, керівником якої є мій зять, свідчення Єдіна і Когана проти мене – це помста з їхнього боку, намагання захопити чужу власність і спроби утекти від кримінальної і матеріальної відповідальності", – вважає Клюєв.
Клюєв визнає, що акціонером Activ Solar є його зять Каве Ертефай, "але це не пов'язує мене автоматично з компанією Activ Solar у кримінально-правовому плані", – зазначає він.
Щодо історії про отримання кредиту в Укрексімбанку, Клюєв наголошує, що кредит у 2009-2010 роках отримано у повній відповідності до законодавства, а органи, які ухвалювали такі рішення, знаходяться абсолютно поза сферою впливу братів Клюєвих.
Він також наполягає на тому, що кредит було надано тоді, коли прем'єром була Юлія Тимошенко, а президентом Віктор Ющенко.
"Ні я, ні мій брат, займаючи на той час посади народних депутатів, ніяк не впливали та не могли впливати на отримання кредитів Укрексімбанк з використанням службового становища", – стверджує нардеп.
Щодо епізоду про перерозподіл бюджетних коштів Клюєв запевнив, що завод був включений до галузевої програми енергоефективності наказом за часів президентства Віктора Ющенка.
За його твердженням, усі процедури з отримання державної підтримки були дотримані, що підтверджує акт перевірки за 2008-2014 роки від 28 липня 2014 року, проведеної Державною фінансовою інспекцією, якою на той час керував відсторонений нині Микола Гордієнко, на виконання доручення ГПУ.
За твердженням Клюєва, цей акт є в матеріалах справи, але на розгляд комітету не поданий.
Клюєв навіть посилається на європейський досвід, за яким існує практика державної підтримки інноваційних проектів. Депутат навіть порівнює цифри і жаліється, що заводу мало заплатили.
"У порівнянні з майже 17 мільйонами євро державної підтримки, наданої в Україні, якби проект реконструкції АТ Завод напівпровідників реалізовувався в Німеччині чи Австрії, сума державної підтримки могла б скласти до 150 мільйонів євро", – рахує Клюєв.
Допомога з-за кордону
Для того, щоб виглядати більш серйозно у своїх свідченнях, Клюєв вирішив залучити до справи закордонних експертів – юристів, колишніх співробітники ФБР.
Їх Клюєв привів на засідання комітету і має далі використовувати в суді, якщо до цього дійде справа. Сухов під час засідання регламентного комітету назвав іноземців свідками. Також він визнав, що експертів винайняла його компанія "SLAV AG".
На засіданні регламентного комітету нардеп заявив, що договір був укладений з компанією для того, щоб перевірити причетність його та Андрія Клюєва причетність до "звинувачень, які на той час не були перед’явлені".
"Незалежним розслідуванням провідної американської фірми "Freh Group" заснованої колишнім директором ВБР Луїсом Фрі, яке вели колишні слідчі ФБР, було встановлено відсутність доказів вчинення мною або Андрієм Клюєвим злочинів", – зазначив Клюєв.
Такої самої лінії захисту дотримувався адвокат Клюєва Сухов ."Вони провели незалежні перевірки. Немає жодних підстав їм не довіряти. Їхній статус як свідків, результат їхньої перевірки є документом, який сторона захисту зможе надати стороні обвинувачення, і вони є частиною кримінального процесу".
Щоправда, як резонно зазначив депутат від "Самопомочі" Павло Кишкар, закордонних експертів, обґрунтування яких базувалися винятково на документах, наданих Клюєвим, навряд можна назвати неупередженими.
"Нагадую американо-австрійським спеціалістам про ситуацію, яка була за часів панування системи Януковича. Жодна людина, яка не пов'язана з цією системою, не могла взяти компенсацію за кредитом, але у ваших висновках це жодним чином не відображено", – звернувся Кишкар до експертів, яких привів із собою на комітет Клюєв.
У Партії регіонів завжди добре вміли викручувати руки закону у власних інтересах. І Клюєви за часів Януковича в цьому набули достатньо досвіду.
Чи допоможе він цього разу? Чи все обмежиться фарсом на регламентному комітеті та гучними заявами з боку Генеральної прокуратури, яка за рік після Майдану так і не змогла зібрати достатню кількість доказів проти колишніх посадовців, що у лютому минулого року залишили країну
Цього разу рішення за Верховною Радою.
Оксана Коваленко, УП