Фактор Донбасу. Як коаліція не підкорилася Порошенку
Опівдні вівторка один із депутатів фракції "Народний фронт" Олександр Сочка вимірював кроками кулуари парламенту.
Він приїхав до Ради незадовго до перерви, яку оголосив спікер Володимир Гройсман. Згодом було ще дві – до 16 і до 17 години вечора. Тож Сочці, як і багатьом іншим його колегам, нічим було зайнятися в Раді.
На відміну від голів фракцій, які входять до складу Ради коаліції.
Спочатку в кабінеті спікера Володимира Гройсмана, а згодом на Банковій в адміністрації президента майже сім годин тривали спекотні дискусії. Причина – у двох документах, що 14 березня на розгляд парламенту вніс президент.
Це – зміни до вже проголосованого 16 вересня минулого року за закритими дверима і вимкненим табло закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей". Правки зводилися до того, що особливий режим почне діяти тільки після дострокових виборів, які мають відбутися лише за українським законодавством – після відводу усіх незаконних збройних формувань, військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України.
Ще один спірний документ – постанова "Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької і Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування".
Документ необхідно було ухвалити ще в рамках Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року.
Голосувати за ці документи не хотіли одразу три члени коаліції: "Радикальна партія Олега Ляшка", "Самопоміч" і "Батьківщина".
Незважаючи на те, що голоси під час голосування можна було добрати за рахунок депгруп "Відродження" і "Воля народу", владі було важливо показати єдність коаліції. Врешті, зробити цього не вдалося.
"Українська правда" розбиралася як тривали перемовини і які аргументи шукали їх учасники на свою користь.
Різна арифметика
Зранку вівторка депутати фракції "Народний фронт" зібралися в приміщенні в будинку Кабінету міністрів на засідання фракції. Переконувати їх голосувати за президентський пакет законопроектів взявся особисто прем’єр Арсеній Яценюк.
– Він говорив, що українським військовим зараз потрібен відпочинок, і тут його підтримав Сергій Пашинський (один із керівників фракції "Народного фронту" – УП). Сказав, що боєздатність української армії впала, а мобілізація відбувається одночасно з демобілізацію, і це важко. Сказав, що на Донбасі зараз зосереджено приблизно 60 тисяс бойовиків, а це – ціла армія, – розповідає один із депутатів від НФ на умовах анонімності.
Додатковим аргументом Яценюка став Захід.
Він нагадав "фронтовикам", що канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд пожертвували своєю репутацією задля того, щоб вирішити конфлікт в Україні, і "держава не повинна зробити жодного кроку, щоб їх підвести". "Інакше – це втрата довіри".
Втім Яценюку не довелося довго переконувати депутатів – проти голосування за законопроекти ніхто і не висловлювався.
Спокійно пройшло і засідання фракції "Блоку Петра Порошенка". Лише депутатки Оксана Продан і Наталія Агафонова обурювалися, що в законопроекті вказана стара дата виборів – 7 грудня 2014 року. Руслан Князевич пояснив, що викреслити її не можна було, а вигадати нову – теж. Тому і залишили ту, що була.
Трохи раніше від колег – звечора понеділка – своє засідання провела фракція "Самопомочі". Її керівник Олег Березюк знову обурювався, що депутати голосуватимуть невідомо за що. Думки стосовно законопроектів розділилися – 8 депутатів фракції "Самопоміч" виступали проти, 8 – за, а ще 8 – не визначилися.
У вівторок розклад фракції вже був іншим – 14 депутатів виступали за законопроекти, а 15 – проти. "За" виступали депутати так званого євроінтеграційного і бізнесового крила фракції. Серед них - Ганна Гопко, Олександр Данченко. Проти – група Андрія Садового.
– Я називаю це "жива фракція". Інколи груп може бути 2-3-5, але закликаю журналістів – не шукайте в цьому інтриги і ознак розколу фракції, – намагався переконати "Українську правду" Березюк.
У позу встали й два інші учасники коаліції – Радикальна партія Ляшка та "Батьківщина". Ляшко назвав законопроекти президента "легалізацією сепаратизму"
У Тимошенко ж була ціла низка вимог. Під час погоджувальної ради в парламенті вона вимагала більш жорстких дій – скликати збори коаліції в зв’язку з провалом Мінських домовленостей і терміново заслухати уряд і РНБО в зв’язку з їхньою бездіяльністю в питанні введення економічних санкцій.
У вівторок один із депутатів фракції Ігор Луценко заявив пресі, що фракція ухвалила одноголосне рішення не голосувати за постанову щодо особливого самоврядування.
– Це означає визнання окупації. Ми не хочемо визначати цим рішенням нові кордони, а це насправді визнання нових кордонів і окупованих Росією територій, – обґрунтовував свою думку Луценко.
У той же час на брифінг вийшов інший депутат від "Батьківщини" Григорій Немиря і заявив, що "Батьківщина" вимагає негайних консультацій з президентом.
– Зараз їдемо до президента. Президент хоче зустрітися з головами фракцій, щоб все ж таки спробувати внести ще раз свої аргументи, – кинув журналістам у кулуарах Ляшко.
Атмосфера в кулуарах була нервовою. Побачивши хоч когось зі спікерів, журналісти налітали великою групою, намагаючись дізнатися хоч якісь подробиці про перемовини.
Важка артилерія
– Президент грав бойового солдата. На початку зустрічі він заявив, що не визнає інших аргументів, – розповідає один із депутатів від БПП, який був присутній на зустрічі.
За його словами, Порошенко не приховував, що в країні – цейтнот, і він був впевнений ще раніше, що лідери парламентських фракцій коаліції усе з ним узгодили. Розповів, що Ляшко, наприклад, раніше особисто йому заприсягся, що голосуватиме за законопроекти.
– Ляшко дійсно тримав електоральну нішу під час перемовин, – сказав УП один із депутатів БПП. Хоча кулуарами парламенту ширяться чутки, що Ляшко особисто хоче зайняти крісло міністра екології.
Він особисто вже кілька разів вимагав відставки діючого міністра Ігоря Шевченка, який отримав посаду по квоті "Батьківщини".
– Мене не цікавлять жодні посади, – кинув Ляшко УП у відповідь на запитання, чи так це, і додав, що президент визнав, що вибори на Донбасі дозволять балотуватися бойовикам Олександру Захарченку і Ігорю Плотницькому.
Не хотіла поступатися і Тимошенко. Вона пішла на Банкову у супроводі двох депутатів – Немирі і Андрія Кожемякіна. На зустрічі вона зводила дискусію до того, що особливий порядок самоврядування – це новий кордон, що Путін може наступати і далі, і тому голосувати її фракція не хоче.
– Ми наполягали, щоб він зустрівся з військовими депутатами і командирами бригад, які знають ситуацію із середини, – розповідав Березюк про підсумки бесіди із президентом. – Також "Самопоміч" наполягає на створенні посади першого віце-прем’єра з питань оборони.
Але перший віце-прем’єр не єдине, що цікавило "Самопоміч".
Депутат від БПП розповідає, що під час засідання мова йшла також про спеціальну комісію з питань здійснення цивільного контролю за військовою організацією держави.
Ця комісія була створена ще у грудні для нардепа від "Самопомочі" Семена Семенченка, який погодився поступитися комітетом з питань оборони Сергію Пашинському. Тож наразі "Самопоміч" зацікавлена, щоб Семенченко все ж очолив цю комісію.
– П’ять керівників фракцій підписалися під створенням цього комітету. Чому він до сьогоднішнього дня не створений? Цей закон саме про це. Тоді держава буде сильнішою, – говорив Березюк з трибуни напередодні голосування.
Але Порошенко більше цікавило голосування за документи. Задля компромісу між членами коаліції вирішили прийняти ще одну постанову – про визначення окремих територій тимчасово окупованими.
– Йдемо реєструвати, сподіваюся, що внаслідок цього "Батьківщина" і "Самопоміч" проголосують, – кинув на бігу перший заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко. Хоча остаточної впевненості у цьому не було.
За законопроект, що передбачає особливий порядок місцевого самоврядування для окремих районів Донецької і Луганської областей Рада проголосувала ще 16 вересня минулого року, за зачиненими дверима і вимкненим табло. Законопроект, наприклад, передбачав, що особливий порядок вводився строком на три роки. Територія фінансувалася з боку України. Передбачалося проведення місцевих виборів, створення народної міліції. Також передбачалася амністія бойовиків, котрі не вбивали людей. Тепер депутати фактично конкретизували цей документ, визначивши список із 85 районів, де буде діяти особливий порядок місцевого самоврядування. А законопроект №2378 передбачає що цей особливий порядок почне діяти лише тоді, коли на територіях відбудуться вибори за українським законодавством. Для цього мають бути відведені незаконна техніка і бойовики. Документи треба було ухвалити в рамках Мінських домовленостей.
Спочатку Гройсман поставив на голосування законопроект. Фракція Олега Ляшка голосувала "проти" майже у повному складі. Не дала голосів і "Батьківщина". У підсумку рішення ухвалили за рахунок депгруп Ігоря Єрємєєва та Віталія Хомутинніка "Воля народу" та "Відродження".
У такому ж складі нардепи ухвалили і постанову "Про особливий порядок місцевого самоврядування".
А от за постанову, запропоновану Порошенком про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької і Луганської областей тимчасово окупованими територіями голосувала майже вся РПЛ і "Батьківщина".
Її текст майже на колінці писала віце-спікер Оксана Сироїд.
– Але тепер у нас виникає колізія, яку не всі зрозуміли. На окупованих територіях вибори проводитись не можуть. Але за ці документи важливо було проголосувати, оскільки від цього залежало боремося ми далі самі чи разом. Захід шукає приводи зіскочити, і якби ми не проголосували – у них би був привід, – міркував в кулуарах один із депутатів від БПП.
Тобто зараз, визначаючи дату виборів, Раді доведеться відігравати своє рішення про тимчасово окуповані території назад.
Проголосувавши за президентські законопроекти, народні депутати поспіхом залишали Верховну Раду, яку цього дня прикрасили інсталяцією "Тіні" – макетами обгорілих кораблів із дерева. На згадку про річницю окупації Криму Росією.
Марія Жартовська, УП
