Перемога дипломатії. Як влада відповіла на ескалацію конфлікту на Сході

"Рішення могли би бути жорсткішими, але рухаємося за цим мирним планом президента, за Мінськими домовленостями", – роздратовано кинув "Українській правді" після голосування в Раді депутат від фракції "Народний фронт" Сергій Висоцький.

Під час позачергового засідання Ради, яке спікер Володимир Гройсман скликав на 27 січня після обстрілу Маріуполя, депутати проголосували за кілька важливих документів.

Зокрема ухвалили звернення до ООН та інших міжнародних інституцій з тим, щоб вони визнали Росію державою-агресором і закон, який дозволяє військовим, що потрапили під люстрацію, повернутися на службу.

Також Рада у першому читанні ухвалила законопроект щодо визнання ЛНР і ДНР терористичними організаціями. Тепер його має доопрацювати профільний комітет.

Проте всі проголосовані у вівторок Радою законопроекти та постанови свідчать лише про одне – Петро Порошенко надає перевагу дипломатичним шляхам вирішення конфлікту. Саме тому парламент не прийняв ані радикальних законопроектів, ані жорстких заяв – в Україні з цим обережні, враховуючи що радикалізм може призвести до невигідних для української влади наслідків з боку Росії.

Це було зроблено для того, щоб створити умови, за яких міжнародне співтовариство зможе діяти більш активно з приводу Росії.

"Українська правда" розбиралася, що передувало цьому голосуванню, як тривали перемовини і які дискусії точилися навколо законопроектів.

Гучні заяви

Через обстріл бойовиками та російськими найманцями Маріуполя, що знаходиться під контролем України, вихідні для української влади видалися напруженими.

У суботу прем’єр-міністр Арсеній Яценюк скликав засідання оперативного штабу щодо ситуації в Маріуполі, під час якого заявив про негайне скликання Ради безпеки ООН.

26 січня відбулося виїзне засідання Уряду в ДСНС. Фото з сайту Кабміна

Секретар РНБО Олександр Турчинов додав, що за інформацією з надійних джерел в п’ятницю, 23 січня Радбез РФ ухвалив рішення щодо активізації наступальних дій практично по усіх напрямках на сході України.

 Юлія Тимошенко та Олег Ляшко, чиї політичні партії також входять до коаліції, запропонували ввести военний стан.

У цей час Порошенко перебував в Саудівський Аравії на похоронах короля Абдули ібн Абдул Азіза. Повернувшись, Порошенко скликав екстрене засідання РНБО.

На РНБО зокрема було ухвалене звернення до Гаазького трибуналу щодо злочинів проти людяності, які були скоєні терористами против українських громадян. Також РНБО доручило визнати ДНР та ЛНР терористичними організаціями.

На сьогоднішній день першу ініціативу можна із впевненістю називати профанацією.

Для того, щоб міжнародний суд міг працювати в Україні та розглядати справи, депутати спершу мають ратифікувати Римський статут. Про необхідність його визнання Яценюк говорив ще в березні минулого року.

Проте РНБО не рекомендувала депутатам проголосувати за ратифікацію Статуту.

– Римський статут, на якому наполягала Тимошенко, ми зараз не можемо ратифікувати, бо росіяни збирають докази "злочинів київської хунти". Президент доручив СБУ збирати факти. Може так статися, що якщо ми ратифікуємо статут, а у нас не буде достаньо доказів, повторимо помилку Грузії та Хорватії, де в підсумку вони ж і виявилися винуватими. Тому поки Україна використовує право одноразового звернення до Міжнародного суду. Тобто на даному етапі приєднання до статуту ризиковано, - пояснив "Українській правді" один з депутатів позицію влади.

РНБО не рекомендувала депутатам проголосувати за ратифікацію Римського статуту. Фото Дмитра Ларіна

Також Рада нацбезпеки ухвалила рішення щодо обов’язкового застосування на території України вже прийнятих міжнародних санкцій.

Але і тут не обійшлося без нюансів.

Ще в жовтні минулого року Кабмін підготував список з більш як 200 російських компаній і 1000 фізичних осіб та вимагав від РНБО якнайшвидше ввести санкції проти них. Цю ініціативу в РНБО проігнорували, вирішивши доєднатися до міжнародних санкцій.

– Тут є моменти. Україна повністю залежить від російського ядерного палива, це ж непростий процес. Також лунають пропозиції щодо виходу із СНД, але товарообіг з Білоруссю і Казахстаном – $8 млрд на рік, і можуть бути введені додаткові мита, тому ведеться відповідна робота з Білоруссю і Казахстаном, – пояснює таке рішення РНБО перший заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко.

У Порошенка обережно ставляться не тільки до санкцій, але і до запровадження воєнного стану, як би того не вимагали окремі фракції коаліції.

 – По-перше, нам МВФ грошей не дасть! По-друге, це введення цензури і суттєве обмеження свобод, а ще це вплине на валютний курс і активність бізнесу. По третє, тоді управління окупованими територіями перекладається на воєнкомів – рівень багатьох з них пояснювати, думаю, не потрібно, – наводить  Кононенко аргументи проти введення воєнного стану.

Питання співробітництва з МВФ та іншими міжнародними фінансовими інститутами також є найважливішим аргументом проти. Місія МВФ закінчить працювати в Україні 29 січня. І саме за результатами її роботи буде підписаний Меморандум з визначеними заходами, яких необхідно вжити Україні для отримання чергового траншу кредиту.

Деякі народні депутати із провладної фракції саме із цим пов’язують активізацію бойовиків на Сході – саме Путін, вважають вони, таким чином хоче змусити Україну ввести воєнний стан.

Кілька кроків

У понеділок, знову на своїй території – в Адміністрації президента - Порошенко зустрічався з представниками фракцій, що входять до коаліції. Окремі лідери фракцій хотіли поговорити про воєнний стан, але розмови не вийшло.

Під час перемовин Порошенко нагадав про рішення РНБО щодо утворення військово-цивільних адміністрацій в населених пунктах на території АТО.

- Це дозволить сьогодні вирішити питання відсутності влади на звільнених територіях, коли втекли фактично всі обрані депутати місцевих рад, які займали сепаратистські позиції, скоювали злочини, переховуються від правосуддя, - сказав Порошенко лидерам фракцій.

Яценюк, який також був присутній на зустрічі, нагадав про рішення Кабміну щодо режиму надзвичайної ситуації на території Донецької і Луганської областей.

Фактично, такими рішеннями українська влада вдавалася до більш дипломатичних кроків і уникала введення воєнного стану.

Наступного дня – у вівторок депутати мали б зібралися на позачергове засідання Ради, яке анонсував спікер Володимир Гройсман. У Гройсмана пояснюють - на вівторок, тому що багато хто з депутатів фізично не встиг би долетіти або доїхати до парламенту – за розкладом вони "працювали в округах". Насправді, причина була в іншому, оскільки депутати були викликані вже на неділю. 

- У фракції БПП невдоволення викликало те, що позачергове засідання зібрали тільки у вівторок, тоді як велика кількість депутатів вимагала скликати засідання двома днями раніше. Більше того, секретаріат фракції розіслав повідомлення про те, що депутати мають прибути до Києва у неділю, та після обіду бути готовим до роботи в сесійному режимі. Багато людей зірвалося з виборчих округів, частині довелося купувати нові авіаквитки, тому можна уявити їхнє розчарування, коли вони почули про те, що засідання буде лише у вівторок, - розповідає депутат від БПП Сергій Лещенко про процедуру скликання депутатів.

За словами депутатки від фракції "Самопомочі" Ганни Гопко, весь понеділок і ранок вівторка члени Ради коаліції готували і погоджували текст заяви про визнання Росії державою-агресором. Текст писали до останнього моменту, тому навіть не роздали його депутатам на руки до голосування. Заяву з трибуни Ради зачитала Ганна Гопко. Текст ухвалили у вигляді постанови. Голосували "з голосу".

"Україна залишається об’єктом воєнної агресії з боку Російської Федерації, яку вона здійснює, серед іншого, і через підтримку та забезпечення масштабних терористичних атак.

Менш ніж за два тижні внаслідок військових обстрілів та дій підтримуваних Росією терористів у Волновасі, Донецьку та Маріуполі загинуло понад 50 мирних громадян України.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ підтверджує, що обстріл Маріуполя був здійснений з підконтрольної терористам території, а логіка трагічних подій свідчить, що це – спланована кривава провокація, спрямована на залякування мирного населення. Ці трагічні події підтверджують, що Росія і підтримувані нею терористи не бажають виконувати Мінські домовленості, які на сьогодні залишаються єдиною міжнародно визнаною основою для мирного врегулювання.

Від початку агресії наприкінці лютого 2014 року Російська  Федерація систематично порушує загальновизнані норми міжнародного права, права людини, в тому числі право на життя мирних громадян України, які стали заручниками терористів на окупованій території Донбасу. Цинізм кремлівської агресії, яка включає активну підтримку терористів на державному рівні, перетворює вбивство безневинних мирних громадян на звичне повсякденне явище. Очевидною є причетність Росії до таких терактів, як збиття цивільного пасажирського літака рейсу МН17, трагедій у Волновасі, Донецьку та Маріуполі.

Попри злагоджені дипломатичні зусилля в Женевському, Нормандському та інших форматах, Росія не виконує своїх зобов’язань щодо дотримання загальновизнаних норм міжнародного права та вже досягнутих домовленостей. Так, Крим залишається окупованим, а вимоги демократичної спільноти щодо припинення агресії, постачання зброї, техніки та живої сили терористам ігноруються Кремлем. Добрі наміри залишати двері відкритими для діалогу з керівництвом Російської Федерації лише провокують нові криваві терористичні акти в Україні.

У зв’язку з цим, беручи до уваги норми Статуту ООН та Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 3314 "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року Верховна Рада України визнає Російську Федерацію державою-агресором та закликає міжнародних партнерів України:

- не допустити безкарності винних за злочини проти людяності, вчинені від початку російської агресії проти України;

- визнати Російську Федерацію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку, а так звані "ДНР" і "ЛНР" визнати терористичними організаціями;

- посилити тиск на Російську Федерацію, у тому числі шляхом запровадження нових секторальних обмежувальних заходів (санкцій), щоб зупинити російську агресію та примусити російське керівництво виконати у повному обсязі усі пункти Мінських домовленостей, припинити незаконну окупацію Криму, звільнити усіх заручників та незаконно утримуваних на території Російської Федерації громадян України, включаючи члена Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Ради Європи Надію Савченко;

- обмежити повноваження російської делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи доти, доки Російська Федерація не припинить ігнорувати вимоги міжнародної демократичної спільноти;

- надавати Україні необхідну військову допомогу з метою посилення її оборонних можливостей, гуманітарну допомогу для постраждалого мирного населення та внутрішньо переміщених осіб і сприяти відновленню критично важливої інфраструктури на Донбасі.

Закликаємо міжнародне співтовариство визнати факт агресії проти України, окупації її території і посилити вимоги щодо повернення до міжнародно визнаних кордонів України, запобігши створенню небезпечного прецеденту у вигляді грубого порушення світового порядку та системи безпеки, що склалися після Другої світової війни".

– Ну, значить, проголосували за постанову. Значить, Парубій так провів, – явно не розуміючи процедури голосування, говорив УП Сергій Висоцький.    

Президія Верховної Ради. Фото Дмитра Ларіна

У кулуарах Ради здавалося, що депутати самі не розуміють за що, і для чого вони проголосували. Коли журналісти намагалися дізнатися коментарі щодо заяви про визнання Росії державою-агресором, депутати відповідали невпевнено.

Тим часом поряд в кулуарах ходила Ірина Луценко, яка стала депутатом вдруге з величезним букетом білих троянд і розповідала Каті Осадчій про те, як буде працювати пліч-о-пліч зі своїм чоловіком Юрієм Луценко.

- Ми зробили усе за планом, який був погоджений у президента, - намагався швидко пояснити УП один депутатів від БПП Андрій Павелко, йдучи кулуарами Ради. Після того, як Павелко став головою бюджетного комітету, він став популярним серед депутатів – побачивши його, колеги незмінно підходять хоча б привітатися.

– Ну, це фактично політична заява, - пояснював Кононенко необхідність ухвалення такої постанови, – такий документ створює передумови для введення третьої хвилі санкцій щодо Росії з боку ЄС і США, і більш активних дій з боку наших міжнародних партнерів, оскільки Україна чітко показала свою позицію щодо Росії.

- Верховна Рада визнала Росію державою-агресором і це допоможе нам при зверненнях в міжнародні інституції, - говорив перший віце-спікер Андрій Парубій журналістам в кулуарах.

Цікаво, що фракція "Опозиційного блоку" не дала жодного голосу за цю заяву.

Мінімум голосів дали депутати з груп Єремєєва-Фірташа "Воля народу", а також "Економічний розвиток", яку пов’язують з олігархом і головою Дніпропетровської ОДА Ігорем Коломойським, - 3 и 6 голосів відповідно. Тоді як в обох групах по 19 депутатів.

Ще одна дискусія точилася навколо змін до закону "Про очищення влади".

За словами нардепа від "Самопомочі" та одного із авторів закону Єгора Соболєва президент хотів отримати право оберігати від люстрації керівників Міноборони, МВС, СБУ, Прикордонної служби та Служби зовнішньої розвідки часів Віктора Януковича. Фактично одноосібно визначаючи, кого амністувати, а кого ні.

Традиція вручати величезні букети з кожного приводу у ВР невикорінний. Фото Дмитра Ларіна

– Я б хотів, щоб парламент затверджував осіб, які не підлягатимуть люстрації, – пояснює Соболєв і додає, що в результаті депутати домовилися про те, що кожна амністія має бути погодження з комітетом з нацбезпеки і оборони, який очолює нардеп від НФ Сергій Пашинський.

Ще одна умова – не зможуть амністуватися керівники СБУ і МВС. За словами Луценко, на амністії люстрованих працівників МВС наполягали у НФ.

За словами високопоставленого співробітника однієї із силових структур, зміни до законопроекту приймали заради генерала Геннадія Воробйова, який, перебуваючи на посаді начальника Генштаба ЗСУ, особисто керував проведенням АТО, але був звільнений із цієї посади.

– Я бачив багато демотивованих солдат, Воробйов їх зшивав. Це найбільш підготована людина, – пояснює УП один з силовиків.

Воробйова називають можливим новим начальником Генштабу замість Віктора Муженка, який після операції в Донецькому аеропорту остаточно себе скомпрометував. Версію про те, що закон був ухвалуний саме під Воробйова, підтверджує шидкість, з якою було підписано указ про його повернення в Генштаб.

Порошенко повернув у Генштаб люстрованого генерал-полковника Воробйова. Фото АПУ

Закон про утворення військово-цивільних адміністрацій в населених пунктах на Донбасі депутатам вдалося лише внести до порядку денного, розглядати його планують 3-го лютого.

- Його давно лобіює Геннадій Москаль. Цим законом голови ОДА зможуть визначати, де будуть стояти блокпости, коли продавати алкоголь, фактично вводити командантську годину. Насправді, ми взяли усе корисне з закону про військовий стан, тим самим його не ввівши",- розповів "Українській правді" учасник перемовин з Порошенком.

Також Рада у першому читанні підтримала законопроект, згідно з яким парламент за поданням РНБО визнає організації терористичними, а суді має вирішуватися питання щодо фізичних осіб-учасників терористичних організацій.

– Ми продемонстрували Росії "злого поліцейського" і дали президенту поле для маневра для подальших перемовин з Росією, – пояснює один з депутатів, близьких до президента.

– Маємо створити умови, щоб примусити Росію до переговорів та виконання зобов’язань, які вона вже на себе взяла, – так пояснив ці рішення президент Порошенко в ефірі польського телеканалі TVN-24.

Щоправда, про те, як вплинуть заяви парламенту на переговорний процес між Порошенком та Путіним, не знає ніхто. Окрім них самих. Але Порошенко в цій грі до останнього буде триматися дипломатичного курсу.

Марія Жартовська, УП