Надійний фронт Коломойського. Чи позбавлять олігарха впливу на "Укрнафту"?

Середа, 14 січня 2015, 16:28

У вівторок 230 депутатів Верховної Ради проголосували за законопроект № 1310, що знижує кворум, необхідний для зборів акціонерних товариств з 60%+1 акція до 50%+1 акція.

Найбільш яскравий приклад підприємства, що підпадає під дію цього законопроекту, якщо він запрацює – "Укрнафта", де Україна в особі НАК "Нафтогаз України" є власником контрольного пакету акцій компанії. Їй належить 50% +1 акція підприємства.

Однак, протягом років держава мала проблеми з проведенням загальних зборів акціонерів підприємства. Міноритарним власником 42% "Укрнафти" є група "Приват", що належить олігарху і голові Дніпропетровської ОДА Ігорю Коломойському.

Щоб вирішити нагальні питання підприємства – наприклад, із виплатою дивідендів, державі потрібно було зібрати власників не менш як 60% акцій. "Приватівці" цією нормою користувалися і просто ігнорували збори акціонерів, блокуючи ухвалення будь-яких рішень.

Останні збори  "Укрнафти" відбулися у жовтні 2014 року, але до цього, з березня 2011 року, акціонери компанії не могли зібратися, щоб розподілити дивіденди від діяльності компанії.

Внаслідок цього, говорить нардеп від "Самопомочі" Вікторія Войцицька, протягом чотирьох років держава не могла отримати 1,8 млрд від прибутків "Укрнафти".

Ухвалений Радою закон №1310 авторства давнього ворога Коломойського, близького до Сергія Льовочкіна Олега Ляшка, передбачає, що кворум на зборах акціонерів тепер буде не 60%+1 акція, а 50%+1 акція.

Затвердження відповідного законопроекту було зобов’язанням партнерів по коаліції – депутати мали проголосувати за нього, згідно з Коаліційною угодою, ще у 4 кварталі 2014 року.

Але не усі депутати, що входять до коаліції, своє зобов’язання виконали. З 82 членів фракції "Народний фронт, за документ проголосували лише 13.

Окрім того, за законопроект проголосували 6 з 20 депутатів від групи "Воля народу", що контролює Ігор Єремеєв, у якого також навесні був конфлікт з Коломойським через технічну нафту в українських нафтопроводах.

Необхідну кількість голосів вдалося отримати за рахунок фракції "Опозиційний блок", яка зазвичай не голосує в унісон з коаліцією, а тут колишні регіонали дали 20 голосів.

Голосували в основному представники так званої групи Фірташа-Льовочкіна – Юрій Бойко та Євген Бакулін, хоча сам Льовочкін на той момент був відсутній в залі.

Цей "феномен" має дуже просте пояснення – у Коломойського і екс-голови АП Сергія Льовочкіна, що контролює фракцію, старий конфлікт, який тільки нещодавно вдалося залагодити. Телеканал 1+1 неодноразово показував сюжети, в яких розповідав про Льовочкіна. Наприклад, в програмі "Українські сенсації". "Інтер", де Льовочкін є співвласником, також показував викривальні сюжети і фільми про Коломойського.

Без  "фронтових" голосів

Кілька тижнів тому один з депутатів від фракції БПП переказував УП свою розмову з дипломатом однієї з країн ЄС:

– Він мене запитав, чому ЄС повинен допомагати Україні, а Коломойський в цей час не платить. Я не знайшов, що відповісти, – згадував депутат.

Як виявилося пізніше, обурення Коломойським, який останнім часом наростив свій вплив в державі, дозріло не тільки у іноземних дипломатів.

– У президента була не одна і не дві зустрічі з Ігорем Коломойським, під час яких йому було донесено, що у такий важкий для держави період з нею потрібно ділитися, – говорить на умовах анонімності один з депутатів від фракції БПП, близький до Порошенко.

Перший законопроект №1296 щодо зниження кворуму загальних зборів акціонерних товариств був зареєстрований нардепом від БПП Павлом Різаненком 8 грудня.

Пізніше зареєстрували ще три законопроекти. Один – авторства Олега Ляшка і інших депутатів від фракції "Радикальної партії", другий – авторства нардепів від БПП і "Самопомочі", і третій – авторства нардепа Юрія Дерев’янка.
Останний, на відміну від перших двох пропонував вважати правомочними не тільки акціонерні товариства з часткою держави, а і усі акціонерні товариства з кворумом 50%+1 акція.

Документ Різаненка дивним чином не потрапив на розгляд парламенту. В коментарі УП сам Різаненко схиляється до технічної помилки. Голова апарату Ради Зайчук зараз з'ясовує, як таке могло статися.

– Під час погоджувальної Ради Ляшко наполягав на тому, щоб на розгляд парламенту включили його законопроект. Так і сталося. Хоча апарат Ради повинен пильно слідкувати за таким, адже законопроект Ляшка є альтернативний моєму, - говорить Різаненко, додаючи, що його законопроект пропонував зниження кворуму до 50+1 акція для підприємств усіх форм власності.

Нардеп Євген Геллєр, якого віднедавна також пов’язують з Коломойським, звернув увагу на те, що жоден із зареєстрованих документів не пройшов розгляд профільного комітету з питань економічної політики, який очолює один з близьких соратників Арсенія Яценюка Андрій Іванчук.

Яценюк і Іванчук познайомилися ще 1991 року, під час навчання у Черновецькому університеті. Пізніше він і Яценюк заснували фірму "Юрек-ЛТД". Під час перебування Яценюка на посаді спікера Ради у 2007 році Іванчука призначили заступником голови НАК "Енергетична компанія України". У 2012 року, завдячуючи Яценюку, Іванчук став депутатом від "Батьківщини".

Нардеп від БПП Сергій Лещенко у своєму блозі на УП написав, що Іванчук був одним із нардепів, які збиралися летіти на відпочинок 29 грудня 2014 року, через що депутати наосліп голосували за проект Держбюджету на 2015 рік о 4.30 ранку.

– Іванчук свідомо блокував розгляд законопроектів в комітеті, не ставлячи їх на розгляд свого комітету, - говорить один з нардепів від БПП.

– Комітет з економічної політики нормально не працює, вони підтримують лише урядові ініціативи, – розповідає один із депутатів  "Самопомочі". – Наприкінці грудня він провів лише одне засідання. Це при тому, що потрібно було приймати бюджет, вносити зміни до бюджетного і податкового кодексів.

У залі Іванчук спробував переконати депутатів проголосувати за законопроект Дерев’янка у першому читанні і доопрацьовувати його до другого.

– Ми не отримали висновків ні антикорупційного комітету, ні висновків ГНЕУ і Кабміну. По регламенту ми їх не розглядали на засіданні нашого комітету. І мені не зрозуміло, чому ми порушуємо регламент? Але якщо є така політична воля, хотів би зазначити - ми вважаємо за потрібне підтримати в першому читанні і взяти за основу для доопрацювання в другому читанні законопроект Дерев’янка. Він розповсюджує зниження кворуму не вибірково, а для усіх форм власності, - заявив Іванчук.

У підсумку депутати підтримали законопроект Ляшка. А з голосу було внесено правку про те, що з 1 січня 2016 року кворум знизиться на усіх підприємствах, незалежно від форми власності.

Цікаво, що Іванчук, який був присутній в залі, витягнув картку зі слоту. Так само зробив і Сергій Пашинський. В результаті депутати формально були "відсутні", проте Пашинського потім бачили в кулуарах парламенту. Андрій Тетерук, командир батальону "Миротворець", наприклад, чесно натиснув кнопку "утримався".

У чому може бути причина такої поведінки Іванчука?

Декілька нафтотрейдерів, які просили не називати їхні прізвища у матеріалі, запевняють, що у Іванчука та Коломойського є досить великий спільний бізнес із біоетанольних добавок.

До сфери їхнього впливу відносять групу компаній "Техінсервіс". Офіційними власниками компанії є п’ять кіпрських офшорів, назви яких нічого не скажуть читачеві. Головні активи, що належать до сфери впливу "Техінсервісу" - Будильський експериментальний завод та Наумовський спиртзавод у Сумській області.

У підсумку із фракції "Народний фронт" за документ проголосували лише депутати так званої групи колишнього голови РНБО Андрія Парубія.

– Припустимо, що така група є. Я не знаю, чому вони проголосували за цей законопроект. Можливо, це задля піару чи є певні домовленості, - стискає плечима один з нардепів від НФ.

Пашинський запевняє, що голосування всупереч рішенню фракції не було, тому що напередодні фракція вирішила голосувати за законопроект Дерев'янка, де, на відміну від законопроекта Ляшка, не було антиконституційної норми про підприємства різних форм власності.

- Не шукайте тут інтриги. Голосування всупереч рішенню фракції не було, – говорить він.

На питання про те, що НФ, не проголосувавши, прагнув підтримати Коломойського, Пашинський говорить наступне:

– НФ підтримує Коломойського в його патріотичних починаннях. Я, як колишній голова Адміністрації президента, можу сказати, що він багато зробив для того, щоб ми не втратили Дніпропетровську область.

Помилка Ляшка?

Найцікавіше сталося вже після голосування. Один із авторів законопроекту Олег Ляшко, в якого ще з літа триває конфлікт із Коломойським через критичні сюжети про нього на 1+1, надіслав губернатору смс із текстом "Ну шо, подкрался, правда незаметно, пи…ц".

На що Коломойський відповів на свій манер "Ты умудрился среди пи…ров быть самым тупым пи..ром", та порадив усім уважніше почитати за що саме голосувала Рада.

Думки нафтогазових експертів та юристів на цензурну частину зауваження розділилися. Деякі з них впевнені, що Коломойський має імунітет стосовно змін у законодавстві до 2016 року.

Мова йде про норму "Загальні збори акціонерного товариства, у статутному Капіталі якого є корпоративні права держави і в якому держава є власником 50 і більше % простих акцій товариства, мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів".

Коломойський відтепер зможе наполягати, що це не стосується "Укрнафти", оскільки її власником є не держава, а НАК "Нафтогаз України" – юрособа у формі акціонерного товариства.

Але якщо уважно прочитати усі законодавчі акти, що регулюють роботу "Укрнафти" та "Нафтогазу", закон все ж таки може позбавити Коломойського блокуючих прав.

Аргументи юристів та нафтогазових експертів, хто доводить виграш Коломойського, зводяться до фрази "корпоративні права держави". Начебто держава може здійснювати управління своїми корпоративними правами лише через Фонд держмайна, міністерства і так далі, а зараз вони перебувають у статуті "Нафтогазу", а отже держава не здійснює прямого управління корпоративними правами.

Здійснює. Згідно з Законом про управління об’єктами державної власності суб’єктами такого управління є "державні господарські об’єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації".

У постанові про створення НАК "Нафтогаз України" у розділі "Юридичний статус компанії" пункт 12 вказано: "Компанія є господарською структурою, яка здійснює управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами, що належать державі у статутному (складеному) капіталі господарських товариств і передані до статутного капіталу Компанії".

У цій же постанові акції "Укрнафти" вказані у переліку відкритих акціонерних товариств, акції яких залишені у державній власності і передані до статутного фонду "Нафтогазу".

Деякі коментатори запевняють, що відносно "Укрнафти" цей закон вступить в силу лише у 2016 році. У тексті закону цього немає, норма була запропонована під час обговорення.

Ось частина стенограми, з якої зрозуміло, яке саме положення було проголосоване і прийняте остаточно:

ЛЯШКО О.В. … щодо акціонерних товариств, де є державна частка власності, цей закон набуває чинності з моменту опублікування; для усіх інших акціонерних товариств цей закон набуває чинності із 1 січня 2016 року. Тобто даємо 1 рік, щоб усі інші акціонерні товариства привели свої документи до відповідності.

Тобто мова йде лише про наявність державної частки – навіть однієї акції. Про корпоративні права, спосіб управління ними мова не йде.

Але Коломойський точно спробує юридично обійти цю норму.

Для того, щоб діючий закон поширювався на його компанію, деякі експерти пропонують передати частину акцій "Укрнафта" з "Нафтогазу" до Фонду держмайна. Це не просто буде зробити – рішення має прийняти Кабмін і на це піде багато часу.

Простіший варіант – внести поправку в прийнятий закон на етапі підготовки до підписання спікером згідно із 131 статею регламенту.

Але тут те ж не все так просто. За словами депутата Сергія Лещенка, оскільки правки в закон вносилися з голосу, тепер текст знову повернеться до комітету бізнес-партнера Коломойського Андрія Іванчука. Керівник секретаріату комітету має підготувати остаточну редакцію закону та направити її до юридичного управління Ради, яке подає його на підпис спікеру Гройсману.

Різаненко говорить, що законопроект разом із розшифровкою стенограми потрапляє в комітет Іванчука, і далі його комітет готує текст законопроекту на підпис Гройсману.

Депутати, контролюватимуть щоб закон надійшов на підпис у тому вигляді, в якому був прийнятий.

Щоб не залишити шансів Коломойському контролювати "Укрнафту" і надалі.

Марія Жартовська, Олег Шанковський, УП

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне на Українській правді