Як створити нову еліту?
Стара еліта агонізує.
Ані балансування на межі економічного краху, ані повчальний досвід Януковича не змогли примусити її відмовитись від старих звичок, методів і схем.
Від всього того, що стало причинами Першого і Другого Майданів.
Останнє владне покоління старої еліти, представлене Порошенком, Яценюком та їх оточенням, продовжує наївно вірити, що з допомогою реформаторської риторики і напівмір можна обманути економіку.
Вони, як і попередники, вірять, що можна закінчити революцію, не вирішивши проблем, які стали її причиною.
Їх перебування при владі обмежене рівнем допомоги і терпінням МВФ.
Українська влада хоче провести реформи таким чином, щоб залишити в недоторканості основи старих суспільно-економічних відносин. Зробити новий фасад і зберегти старий зміст.
Піднімаються тарифи на газ, а "Нафтогаз" залишається нереформованим.
Тасуються ставки податків, але при цьому у податкової інспекції не відбирають можливість займатися рекетом.
Президент і прем'єр продовжують вирішувати політичні завдання більш ніж сумнівними правовими методами.
Нацбанк і Генпрокуратура захищають у першу чергу інтереси "наближених", і тільки у другу чергу – суспільства.
Немає жодних ознак, що самі "реформатори" збираються перереєструвати свій бізнес з офшорів в Україну.
Вперто тримаючись за старі привілеї і схеми, влада штовхає Україну до Третього Майдану.
Враховуючи стан української економіки, до нього залишилося навряд чи хоча б три роки...
Можна не визнавати очевидного. Але не можна уникнути неминучого. Це не під силу ні найбагатшим, ні наймогутнішим.
Нова еліта
Чим довше нова еліта спостерігатиме за процесом, чим довше вона сподіватиметься чогось досягти методом "штовхання у спину бегемота" – тим більшу ціну заплатить і вона, і суспільство.
Епоха нагально вимагає не окремих героїчних вчинків і локальних перемог, а системного ефективного результату. Партизанськими методами у Раді досягти такого результату неможливо.
Стара еліта вперто не хоче модернізуватися. А відтак єдиний вихід – замінити її.
Тест на право називатися новою елітою – запропонувати і реалізувати принципово нові підходи, форми і методи вирішення ключових завдань і проблем суспільства.
Це завдання має три взаємопов'язані складові частини:
1. Організаційна структура, здатна об'єднати як мінімум найбільш активну частину суспільства, генерувати створення плану глибоких системних реформ і очолити процес його реалізації
2. Безпосередньо бізнес-план реформ
3. Принципово нова система відбору і просування кадрів
Принцип дуже простий. Недостатньо назвати себе Одіссеєм – потрібно натягнути одіссеїв лук і прошити стрілою дванадцять кілець.
Тільки той, хто виконає вказані три завдання, зможе по праву назвати себе новою елітою. Тільки той отримає повноцінне право на владу.
Структура
Очевидно, що ефективно вирішити соціально-економічні проблеми можливо лише за допомогою політичних важелів. Тому завдання № 1 нової еліти – створення потужної політичної сили нового формату. Завдання відверто перезріле, але від того не менш актуальне.
Хто не зможе створити дійсно демократичну політичну силу – той тим більше не зможе створити демократичну державу.
Мова йде про демократичну партію не за назвою, не за риторикою, а за принципами формування і функціонування.
У Верховній Раді немає жодної демократичної політичної сили. Фактично всі вони створені з єдиною метою – забезпечити доступ до вищої влади, тобто до адмінресурсу і фінансових потоків своїм вічним вождям і тіньовим власникам.
"Самопоміч" – скоріше розмитий образ, заготовка, аніж готовий політичний продукт.
Важливо розуміти, що політична партія – це не стільки інструмент виборчої кампанії, скільки інструмент організації суспільства. А тому це питання повинно стати першочерговим не в переддень виборів, а вже сьогодні, негайно.
По-перше, поява демократичної політичної сили нового формату з чітким і зрозумілим планом дій створила б реальну альтернативу нинішній владі. І вже сама така альтернатива здійснювала б тиск на владу незрівнянно більший, ніж усі зусилля новообраних громадських активістів у Раді.
По-друге, після неминучого краху старої еліти наявність структури з готовим планом дій і готовим кадровим резервом професіоналів дала б можливість зекономити більш ніж дорогоцінний час. Бо стан економіки не дасть часу на роздуми.
До того ж, це багатократно збільшить шанс, що події розвиватимуться у мирному руслі.
Дуже важливо, щоб черговий революційний струс не породив у суспільстві відчай і настрої "рятуйся, хто як може!". Якщо люди будуть бачити силу, здатну об'єднати зусилля і вирішити проблеми – навіть найважчу ситуацію можна вберегти від некерованого розвитку.
Надзвичайно важливий момент. Завданням нової демократичної політичної сили не є підготовка до Третього Майдану – з цим більш ніж успішно справляються Порошенко і Яценюк.
Завданням цієї сили повинна бути повна готовність швидко провести справді глибокі системні реформи і таким чином закінчити революцію, ліквідувавши її причини.
Бізнес-план реформ
У більшості випадків під виглядом плану реформ суспільству пропонують перелік цілей і завдань.
Будь-який бізнесмен-практик дуже дохідливо пояснить, чого вартий план, який складається з пунктів "побудувати цехи, закупити обладнання, найняти робочу силу..." – без детального обґрунтування. І який шанс отримати кредит у банку під такий "план".
Для того, щоб цей перелік став планом, у ньому мають бути чіткі і зрозумілі відповіді на питання: якими силами і засобами вказані цілі будуть досягатися, які ресурси і за якою логістикою будуть при цьому використовуватися, які параметри і за який термін планується досягти.
У плані реформ повинні бути вказані не тільки назви необхідних законів, а, в першу чергу, – конкретні механізми, які гарантовано забезпечать досягнення заявлених цілей.
Бо без таких механізмів запросто можемо отримати, наприклад, закон "про боротьбу з корупцією", який на практиці буде законом про збереження корупції.
Це повинні бути механізми, які не дозволять президенту призначити на посаду генпрокурора людину, яка не пояснила, звідки у генерала міліції взялися гроші на шикарний особняк.
Механізми, які реально не дозволять державі і окремим чиновникам займатись рекетом.
Ознакою проведених економічних реформ є не кількість нових законів і норм, не кількість і розмір податків, а кількість грошей, виведених бізнесом з тіні, розмір інвестицій, кількість нових робочих місць і розмір зарплати працівників.
План обов'язково має бути системним.
Економіка – дуже взаємопов'язана річ. І окремі професіонали дуже мало вплинуть на загальний результат, якщо у більшості суміжних сфер пануватимуть "схеми" і"любі друзі".
Головне – план повинен передбачати глибоке реформування системи соціально-економічних відносин. У першу чергу, у розрізах держава-суспільство і держава-бізнес.
До тих пір, поки пересічні громадяни України і бізнес, у першу чергу малий і середній, не отримають надійний захист від свавілля держави, не стануть дійсно рівноправними з державою – до тих пір ні про яке завершення реформ не може бути й мови.
До тих пір час прискорено наближатиме Україну до Третього Майдану.
План повинен дати кожній верстві населення України чітку і зрозумілу відповідь про зусилля і перспективи, які чекають особисто на них при проведенні реформ.
При правильній організації вже сам процес створення бізнес-плану реформ може стати чудовим ефективним механізмом консолідації не тільки кращих інтелектуалів і практиків усієї України, а й широкого загалу активних громадян.
Та й сам глибокий системний план – інструмент отримання коштів, необхідних на його реалізацію.
Кадри
Модель побудови партії – це модель суспільства, яку збирається будувати дана партія.
Якість партії – це якість кадрів.
Тому система відбору і просування кадрів – одне з найважливіших питань. Воно стане одним з ключових екзаменів на "профпридатність" тих, хто претендує на звання нової еліти.
Якщо у партії з'являться вічні вожді – екзамен провалено.
Якщо відповідальні посади і вплив у партії зможуть отримати люди з сумнівною репутацією – екзамен провалено.
Якщо за гроші можна буде купити опціон впливу на партію – екзамен провалено.
Дуже важливим показником можливостей партії стане рівень впливу і представленості в середовищі малого і середнього бізнесу. Цей клас чи не найбільше зацікавлений у модернізації суспільства.
Представники цього класу вміють вирішувати питання будь-якої складності, вміють робити неможливе. Переконливе свідчення – волонтерський рух під час нинішньої війни.
Якщо нова партія в якості ключової опори матиме малий і середній бізнес – вона отримає не тільки фінансову незалежність від олігархів, а й колосальний організаційний потенціал. Бо ці люди вміють і йти вперед самі, і вести за собою інших.
* * *
Новій еліті час визначитись. Якщо вона негайно не візьметься за справу – країна може стати жертвою більшовиків-шарикових.
Геннадій Люк, для УП
