10 заповідей нового народного депутата
Новий склад парламенту претендує якісно відрізнятися від усіх попередніх скликань. У суперечках і дискусіях депутати створили коаліцію, призначили нового прем’єр-міністра та спікера. У вівторок учасники коаліції ймовірно визначаться із керівниками парламентських комітеті та зможуть проголосувати за новий уряд.
Втім, впровадження потрібних країні змін залежатиме не лише від змісту домовленостей чи політичної волі народних обранців, але й від їх готовності з першої хвилини неухильно дотримуватися в парламентському залі діючих законів.
Для України ця проблема не нова.
Ще в попередньому складі Верховної Ради була спроба домогтися персонального голосування депутатів, як того вимагає Конституція. Були внесені певні зміни до Регламенту. Та незважаючи на це, депутати продовжили натискати кнопки й за себе, і за сусідів, безкарно порушуючи вже не один, а два основоположних регуляторних документи.
Кожна людина, яка складає присягу народного депутата України, має усвідомлювати, що найменше порушення, навіть непомітне ігнорування правил, може призвести до важких наслідків. У нашій ситуації, коли мова йде про те, що успішні системні реформи є запорукою збереження й зміцнення державності – будь-яка помилка може стати фатальною.
Тому ми пропонуємо задекларувати 10 основних заповідей нового депутата, дотримання яких дозволить Верховній Раді 8-го скликання стати принципово новим складом українського парламенту.
1. Податкова стабільність
пункт 4.1.9 Податкового кодексу
Депутати повинні пам'ятати, що бізнесу та інвестиціям потрібна стабільність та прогнозованість.
У Податковому кодексі є норма, що забороняє посеред року затверджувати будь-які зміни щодо податків, зборів, їх ставок і бази.
За потреби, чи навіть крайньої необхідності, нові правила в цій чутливій сфері можуть бути ухвалені до 1 липня, а починати діяти тільки з 1 січня наступного року.
Інакше бюджет недоотримає прибутків, а держава втратить потенційних інвесторів та надію на розвиток національного бізнесу.
2. Публічне обговорення урядових ініціатив
дев'ята стаття закону "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності"
Законодавство передбачає розгляд і публічне обговорення усіх розроблених урядом законопроектів протягом не менш ніж 30 днів до моменту їх схвалення і внесення на розгляд Верховної Ради.
Такий підхід гарантує як прозорість роботи влади, так і належну підготовку документів. Адже в теорії, ще на етапі розробки, кожна ініціатива повинна бути вивчена громадськістю, експертами, підприємцями, які можуть внести свої зауваження чи пропозиції.
У реальності часто відсутній не тільки публічний розгляд, але й інформація про підготовку того чи іншого законопроекту. Звісно, це питання прямо не стосується депутатських обов'язків. Але порушення цієї норми викликає недовіру до тих, хто голосує за такі законопроекти.
І коли б ВР хоч раз відмовилась розглядати або реєструвати документ, який не було винесено на обговорення громадськістю – то уряд, мабуть, наступного разу підходив би до питання розробки ініціатив більш ґрунтовно.
3. Курс на євроінтеграцію
11-та стаття закону "Про засади внутрішньої й зовнішньої політики"
Про європейський вектор говорять так давно й багато, що саме поняття "євро інтеграція" перетворюється на гасло.
Між тим, євроінтеграція – це чіткі правила, яких треба дотримуватися і конкретні закони, які треба ухвалювати в законотворчому процесі. Це шлях треба пройти згідно із дорожньою картою, що містить конкретний перелік дій на найближчі 5-10 років.
Отже, коаліція у Верховній Раді та новий Уряд повинні всі свої рішення та дії звіряти з євроінтеграційними зобов'язаннями. Жодна законодавча ініціатива не може суперечити змісту Угоди про асоціацію з ЄС.
Новим депутатам треба виходити з того, що кожна їх законодавча ініціатива або наближає країну до європейської перспективи, або віддаляє від неї.
4. Робота парламентських комітетів
93-тя стаття закону "Про регламент Верховної Ради"
Профільний парламентський комітет має не пізніше ніж за місяць після реєстрації, розглянути законопроект і надати свої рекомендації щодо доцільності включення його в порядок денний пленарного засідання.
Але деякі документи, навіть дуже важливі чи нагальні збирають пил, не потрапляючи на розгляд комітетів на підставі великого обсягу роботи останніх.
Розглянемо ситуацію на прикладі одного з найбільш завантажених комітетів минулого скликання – з питань податкової та митної політики. До нього надійшло 582 законопроекти, що означає розгляд у середньому не більше шести ініціатив протягом тижня і є нормальним показником завантаженості.
Дотримання процедур, передбачених регламентом ВР, дасть змогу формувати оптимальний порядок денний роботи всього парламенту. А популістські ініціативи та лобістські проекти, що шкодять інвестиційному клімату країни, можна буде відсіяти ще на етапі розгляду в профільних комітетах.
5. Остаточне ухвалення законопроектів
102-га стаття закону "Про регламент Верховної Ради"
Попередній склад депутатського корпусу міг би стати взірцем зі швидкісного ухвалення законів. Деякі найбільш скандальні та суперечливі з них приймалися одразу в цілому, без процедури другого читання. І майже одразу починали діяти – на подив багатьом із депутатів, які самі не встигали ознайомитися з їх текстом до голосування.
Незалежно від причин та передумов, "блискавичне" голосування означає майже завжди одне: депутати порушують процедуру, перестаючи бути відповідальними законотворцями, і перетворюючись на механізм ухвалення нелегітимних рішень, багато з яких пізніше доводиться "підправляти".
Регламент чітко встановлює, що законопроект, який містить понад 100 статей, або щодо змісту й тексту якого були зауваження, має пройти повну процедуру кількох читань. Такий законопроект не можна ухвалювати одразу в цілому.
6. Внесення поправок
116-та стаття закону "Про регламент Верховної Ради"
Якщо деякі закони ухвалювались миттєво, навіть без обговорення, то інші, навпаки, від читання до читання обростали купою поправок. Іноді надзвичайна активність депутатів пояснювалася особливою важливістю ухваленого в першому читанні документу, тоді як в інших випадках значна кількість поправок слугувала сигналом того, що законопроект намагаються "втопити".
Регламент передбачає, що поправки до законопроекту можна пропонувати протягом 14 днів після його ухвалення в першому читанні. Головне ж полягає в тому, що внесені пропозиції можуть стосуватися винятково тих положень, які початково були в законопроекті.
У випадку бажання внести новий зміст депутат має писати окремий законопроект.
7. Порядок денний засідань
статті 25, 96, 112, 117 закону "Про регламент Верховної Ради"
Плани Верховної Ради часто ставали сюрпризом не лише для громадськості, але й для багатьох депутатів.
Про порядок роботи на наступний день повідомляється ввечері напередодні засідання. Проте це не означає, що хід засідання точно відповідає порядку денному, і що на розгляд депутатів не будуть несподівано внесені незаплановані ініціативи.
Згідно офіційної процедури, якщо профільний комітет дав згоду на їх включення до порядку денного, питання про дату розгляду має бути вирішене протягом 30 днів. Депутати мають не пізніше, ніж за тиждень до розгляду отримати текст самого законопроекту, а також всі супровідні документи й висновки. Якщо парламент не встиг розглянути запланований на певний день законопроект, його розгляд переноситься на наступний день.
Отже, регламент передбачає просту й зрозумілу процедуру, яка робить порядок денний ВР прогнозованим і передбачуваним.
Це дозволяє уникнути маніпуляцій із законопроектами й дає можливість депутатам належним чином підготуватися до робочого дня.
8. Підписання ухвалених законів
94-та стаття Конституції
За процедурою, перед тим як проголосований на пленарному засіданні законопроект потрапить на підпис президента, голова Верховної Ради має поставити підпис під ним. Непідписання головою парламенту документу є перевищенням повноважень останнього.
Проте в деяких випадках і на Банковій не поспішають виконувати свої обов'язки: деякі закони занадто довго чекають підпису керівника держави, у той час як законодавство передбачає, що президент має 15 днів на розгляд ухваленого депутатами законопроекту. Він має або підписати його, або скористатися правом вето. Коли ні те, ні інше не зроблено – закон вважається ухваленим автоматично й має вступити в силу.
Таке відтермінування може призвести до низки негативних наслідків. Наприклад, як сталося у випадку із законом "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб": депутати затвердили його ще 20 жовтня, а президент підписав тільки через місяць.
9. Обґрунтування законодавчих ініціатив
91-ша стаття закону "Про регламент Верховної Ради"
На розгляд ВР попереднього скликання було внесено приблизно 900 ініціатив, що впливають на податкову та бюджетну політику держави.
Зміна навіть одного пункту Податкового кодексу повинна бути ретельно зважена й добре продумана, адже вона прямо впливає на порядок виконання держбюджету. Саме тому в Регламенті існує положення щодо обов'язкового детального фінансово-економічного обґрунтування пропонованих змін у цій сфері.
На жаль, більшість народних депутатів у своїй законодавчій роботі цей пункт Регламенту ігнорували.
Саме тому ми спостерігали в минулому скликанні велику кількість законодавчих ініціатив, які дозволили б Україні зробити антирекорд у рейтингу "Doing business".
10. Процедура голосування
107-ма стаття закону "Про регламент Верховної Ради"
Історії відомі приклади, коли за деякі законопроекти голосували по п’ять разів до "попереднього ухвалення". Цікавим винаходом стало "сигнальне голосування". З Регламенту таке поняття давно виключили, а в діяльності парламенту воно продовжує застосовуватись.
Депутатам варто сконцентруватися на розробці якісних законопроектів та представляти їх суспільству й переконувати колег підтримати свої ініціативи.
До речі, у Регламенті Верховної Ради існує така ж норма, як і в практиці роботи американських парламентарів: якщо законопроект не підтриманий під час голосування, він вважається відхиленим. І, ні цей законопроект, ні аналогічна за змістом ініціатива не повинні виноситися на розгляд протягом впродовж поточної й наступної сесій – тобто, приблизно року.
* * *
Згадані вище законодавчі норми – лише невелика частина тих діючих в Україні правил, дотримання яких дозволило б докорінно змінити роботу Верховної Ради.
Звичайно, правила – це й певні обмеження. Вони ускладнюють процес ухвалення рішень, проте дозволяють значно підвищити якість роботи депутатів.
Зрештою, вищий законодавчий орган держави має дотримуватися законів.
Якщо депутати вважають певні норми нелогічними чи непотрібними – у них є закріплене право змінити їх. Але зробити це мають у рамках діючого законодавства.
У бізнесі існує принцип "лідерства за власним прикладом". Якщо керівник хоче, щоб інші працювали добре й чесно, він має сам подавати приклад. І якщо депутат хоче, щоб громадяни виконували закони, він повинен почати із себе. Поки Верховна Рада не почне працювати винятково в межах правового поля, дотримуючись усіх діючих законів, норм, правил, вона не матиме морального права вимагати законослухняності від інших.
У нових депутатів є реальний шанс стати справжніми народними обранцями, які повернуть повагу й довіру до Верховної Ради та стануть лідерами в запровадженні в країні законності й порядку. Для цього люди й обрали достроково новий склад парламенту.
Час змін настав.
Ярослав Железняк, експерт Реанімаційного Пакету Реформ, спеціально для УП
