Джеффрі Пайєтт: Корупція є більшою загрозою українському майбутньому, ніж російські танки

Джеффрі Пайєтт став послом Сполучених Штатів Америки в Україні у серпні минулого року. Українцям він запам’ятався після відео-привітання до Дня Незалежності, в якому співробітники посольства співали "Червону руту". Протягом року Пайєтт неодноразово демонстрував свою підтримку Україні - міг записати звернення у вишиванці, а на інавгурацію Петра Порошенка прийшов у краватці кольорів українського прапору.

 Рік тому він навряд чи міг уявити таке майбутнє країни: непідписання Угоди про Асоціацію, Євромайдан, втечу Віктора Януковича, анексію Криму та АТО на Донбасі, довгострокові президентські та парламентські вибори

"Навіть у найстрашніших снах про це не міг подумати", - зізнається Пайєтт. Через складну українську та геополітичну ситуацію роботи в посла значно побільшало. Рік тому в інтерв’ю "Українській правді" він пообіцяв почати вивчення української мови. На жаль, обіцянки не виконав. "Через усі події, що сталися в країні, просто не було часу", - пояснює він. – Але я сподіваюся, що час все ж таки прийде".

В інтерв’ю "Українські правді" Пайєтт розповів про майбутнє відносин із Росією, необхідність довгострокових реформ та військову допомогу Америки українській армії.

- У березні в одному з інтерв’ю ви казали, що Росія має стати одним із бенефіціарів України, і що дружні відносини між Росією та Україною є надзвичайно важливими. Чи змінилася ваша думка після фактичного вторгнення Росії в Україну?

 - Це стало реальною несподіванкою для мене і для багатьох американців – ця неймовірна агресія, вторгнення Росії до країни, з якою Росія мала б мати гарні, міцні стосунки, до країни, де Росія, власне, мала солідний обсяг того, що політологи називають soft power, м'яким впливом. Але Кремль вирішив піти шляхом hard power, брутальної сили, використовуючи методи 19 сторіччя і завдавши величезної шкоди Україні і українському народу,

Наш порядок денний в Україні не є антиросійським. Ми сподіваємося, що Росія знайде можливості деескалації цієї кризи і нормалізації своїх відносин з Україною. І ми готові діяти в тому напрямку, щоб Україна перестала бути подразнюючим фактором в наших відносинах.

Але це можливо лише за умови поваги Росії до суверенного вибору українського народу. І це включає в себе повагу до того вибору, який зробив український народ, проголосувавши за Верховну Раду, що виступатиме за подальше зближення України з Європою, інтеграцію в європейські інституції.

Один з найбільш обнадійливих аспектів цих виборів є вступ на цю арену і активна участь нового покоління українських політичних лідерів, які прийшли з громадянського суспільства, зі ЗМІ, і які приєдналися до цілого спектру українських політичних сил. Ці люди пішли в політику не для того, щоб захищати інтереси якихось бізнес-груп, а для того, щоб будувати кращу країну.

 - Разом з тим, багато представників колишньої влади також пройшли до парламенту, і у великій мірі за рахунок виборів по мажоритарних округах у Донецькій області. Наприклад, Юхим Звягільський став депутатом, маючи підтримку 1 500 людей. Багато хто з експертів вважає що не можна було проводити вибори на Донбасі в ситуації, що склалася. Як ви гадаєте?

- Питання політичної організації виборчої системи – це питання, яке має вирішувати сам український народ. Що стосується проведення виборів на Донбасі, то, як відзначив президент Порошенко, для України важливе завдання - продовжувати здійснювати свій суверенітет над усією територією України.

До речі, це стосується і Криму. Сполучені Штати розглядають присутність Росії в Криму як незаконну окупацію. Ось і президент Порошенко сказав: "Я не хочу перекривати постачання води в Крим, тому її там отримують українські громадяни".

І саме з цієї точки зору важливо, що українська влада таки вирішила проводити і провела вибори в значній частині Донецької і Луганської областей. І голосування виборців у таких містах як Слов'янськ, Краматорськ, Маріуполь було прямим спростуванням тієї брехливої концепції, яка видавалася кремлівською пропагандою. Звідти твердилося, що ніхто з виборців у цих регіонах не хоче голосувати на українських виборах. А події минулої неділі показали, що це неправда.

Іронія полягає в тому, що дії Росії мали наслідком послаблення позицій і результату Опозиційного блоку, адже якби сепаратисти на Сході і їхні російські спонсори не перешкодили б голосуванню в містах Донецьку, Луганську, на інших окупованих ними територіях, то, мабуть, значна частина голосів там пішла б на користь Опозиційного блоку.

Очевидно, наскільки цинічними є закиди Росії про те, що результати виборів не репрезентують виборців з усієї країни в той час, як саме дії Росії і її ставлеників-сепаратистів перешкодили голосуванню в тих регіонах, які вони утримують.

- Вибори в Донецькій і Луганській області, які зараз будуть намагатися провести ДНР і ЛНР, фактично роблять ці території українським Придністров'ям, оскільки там вже з'являться свої органи влади. Ми не можемо ввести туди танки, вибори все одно відбудуться. Що робити в такій ситуації?

- Перш за все, ці вибори є незаконними. Вони не будуть визнані США чи будь-ким у міжнародному співтоваристві. Про це заявили держсекретар Джон Керрі, прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон, я бачив повідомлення про те, що французький президент Франсуа Олланд сказав те саме в своїй розмові з президентом Петро Порошенком. Отже, міжнародне співтовариство є об’єднаним в цьому.

- Але така сама реакція міжнародної спільноти була і на виборах у Криму, і це не завадило Росії знехтувати усіма міжнародними домовленостями та занепокоєністю лідерів всіх країн та фактично анексувати Крим…

- Різниця полягає в тому, що існують Мінські домовленості, під якими підписалася Росія. Адже Росія є однією з воюючих сторін в цьому конфлікті. Ми, США, будемо розглядати визнання Росією виборів на окупованих територіях як порушення з її боку тих зобов’язань, які вона на себе взяла згідно з Мінськими домовленостями. Якщо Росія буде дотримуватися лінії, про яку у вівторок сказав міністр закордонних справ Лавров, то вона опиниться у ще більшій ізоляції.

- Якою буде ця ізоляція? США і Європа посилять санкції?

- Цього я не знаю. Але ми чітко дали зрозуміти, що ми будемо підвищувати для Росії ціну її дій, якщо вона буде вперто продовжувати свою агресію на українській території. І ми також дали зрозуміти, що ми віддаємо перевагу спільним діям з європейськими партнерами в цьому аспекті.

Це одне з тих питань, де президент Обама чи не найтісніше намагається координуватися з нашими європейськими партнерами, щоб ми виступали тут єдиним фронтом. І очевидно, що як би Росія не гороїжилася, що їм це все неважливо, російська економіка зазнає суттєвих втрат від цих санкцій.

- Якими є ці втрати? За підрахунками експертів дія санкцій буде відчутна через шість місяців чи навіть два роки. За цей час на Донбасі може з’явитися багато нових жертв...

- Мирний план президента Порошенка і Мінські домовленості були дуже потрібними, тому що завдяки цьому значно зменшилося протистояння і вбивство людей. Мені здається, що ми тут в Києві не зовсім собі даємо звіт в тому, наскільки трагічними були останні тижні серпня – початок вересня на Донбасі, адже буквально сотні життів були втрачені в ці дні. Принаймні це припинилося.

Але тепер треба ще дуже багато зробити. Перш за все, Росії потрібно дотримати тих зобов’язань, з якими вона погодилася, підписавшись під Мінськими домовленостями.

- Зараз складається таке враження, що Росія, можливо, втратила вплив на ці формування ЛНР і ДНР, вони не є підконтрольними. Як бути в цій ситуації?

- Найважливіший пункт Мінських домовленостей, який поки що зовсім не виконаний – це відновлення контролю України над міжнародно визнаним кордоном. Всі в міжнародному співтоваристві дуже безкомпромісно наполягають на виконанні саме цього міжнародного принципу і на тому, щоб відновлення контролю України за її кордоном з Росією відстежувалося й підтверджувалося ОБСЄ.

Є абсолютно очевидним, що російські військові, російська розвідка продовжують діяти на українській території. Продовжують діяти групи найманців, чеченців, бойовиків з-за кордону. Якщо ж кордон буде закрито, я впевнений, Україна зможе дати собі раду з тими військовими й політичними викликами, які перед нею стоять.

Ця криза, яка прийшла з Росії, вона була експортована. І якщо цей експорт припинити, то інституції української демократії зможуть посприяти розв’язанню цієї кризи. І тут свою роль зіграють і обіцяні президентом Порошенком різні аспекти допомоги цим територіям, за умовами закону про спеціальний статус місцевого самоврядування на деяких територіях Донецької і Луганської областей, проведення виборів у грудні виборів іекономічної підтримки відновлення Донбасу.

- Ми дуже багато із вами говоримо про мир. Сенатор Джеймс Інгоф  сказав, що Україна отримає військову допомогу від Сполучених Штатів. Тобто все ж таки немає чіткої впевненості, що Мінська угода буде діяти?

- Я думаю, що це окремі проблеми. Я все ж таки сподіваюся, що Мінська угода, врешті-решт, буде успішною. Але незалежно від того, що відбуватиметься з Мінськими домовленостями, українській армії треба підвищувати свій професіоналізм і вдосконалювати засоби для того, щоб бути здатною ефективно захищати свою територію перед лицем дуже швидких змін в безпековій ситуації тут.

Ми часом випускаємо з виду той аспект української історії протягом останнього року, що українське керівництво – прем’єр-міністр Яценюк, в.о. президента Турчинов – зіткнулися дуже гостро з тим, що безпекові, військові можливості країни значною мірою стали жертвою дій влади Януковича.

Зі сторінок тієї ж "Української правди" ми бачили ці кричущі зображення цього золота, дорогих годинників і діамантів, скажімо, з будинку Ставицького, але та ж сама культура інституалізованої корупції мала свій руйнівний вплив і на Міністерство оборони, і на Збройні сили.

Отже, перед вашими силами безпеки стоять два виклики: є потреба внутрішнього очищення від корупції всередині самих структур, і окремо стоїть завдання вироблення адекватної відповіді на присутність Росії, яка тепер продемонструвала свою непримириму войовничість і повну неповагу до міжнародно визнаних кордонів України.

Ми намагаємося допомагати як з викликами в короткій перспективі, так і в стратегічній перспективі. В плані короткотермінових потреб підвищення боєздатності українських військових ми надали таку допомогу, як прилади нічного бачення, набори першої медичної допомоги, бронежилети, військові сухпайки.

Але ми також розробили і більш довготермінові програми допомоги, які мають на меті, перш за все, перенавчання, підвищення професіоналізму українських військових. Це необхідне для того, щоб створити те, чого президент дуже хоче – армію, побудовану за стандартами НАТО.

Ми будемо також постачати високі військові технології, які повинні допомогти військам захистити себе. Включаючи, наприклад, протимінометні радіолокаційні системи, які ми будемо постачати разом з навчанням персоналу, як ними користуватися, в найближчі місяці.

Суперечка, яка виникла у Вашингтоні стосовно надання виключно несмертельної допомоги чи допомоги смертельними засобами, певною мірою є штучною. Для мене питання полягає в тому, як нам найефективніше допомогти України оборонними засобами.

- Скільки часу потрібно, на ваш погляд, для реформи української армії?

 - Я думаю, це багаторічний проект. Але, в той же час, з того, що я бачив, і з тої хоробрості, яку продемонстрували українські військові, можна з впевненістю сказати, що у вас є будівельний матеріал для цього.

Ми будемо тут допомагати і багато наших партнерів по НАТО будуть допомагати. Але це все є однією зі складових частин більш масштабного завдання загальнонаціонального оновлення.

 - Реформ потребує не тільки українська армія. Але вони відкладаються через військові дії на Сході. Чи могло це завадити, і чи задоволені ви тим, як відбуваються реформи?

 - Зараз немає більшої загрози безпеці України, ніж ракова пухлина корупції. Ці "звичні практики", їх продовження, є більшою загрозою українському майбутньому, ніж російські танки на Сході.

Зараз кажуть, що голосування на виборах в Раду було проєвропейським. Мені здається, важливіше, що воно було про-реформаторським. І в цьому відношенні, я думаю, наступні пару тижнів будуть дуже важливими.

Я впевнений, що прем’єр-міністр Яценюк добре розуміє важливість реформаторського порядку денного, те ж саме можна сказати про президента Порошенка.

Тепер не можна буде вже шукати виправдання в тому, що є нереформована, успадкована від часів Януковича Верховна Рада, яка заважає проводити реформи. На столі в одного з американських президентів була табличка "The buck stops here", тобто "Остання інстанція. Якщо не я зроблю, то хто зробить?".

Зараз у президента Порошенка є шикарна можливість: у нього є безсумнівний мандат на проведення реформ, є більшість у Раді, яка поділяє його бачення України, яка рухається в бік Європи і тісніше інтегрується з Європою. Я сподіваюся, що він візьметься за ці проблеми негайно і не шукатиме відмовок.

- Ви особисто бачите ці зміни і чи ви задоволені тим, як вони відбуваються?

 - Я думаю, що зміни на краще вже відбуваються. Три антикорупційні закони були кроком вперед, закон про систему прокуратури був кроком вперед, угода з МВФ, досягнута прем’єр-міністром Яценюком, теж була кроком вперед, закон про освіту теж був важливим кроком вперед. Але Україні потрібні не лише хороші закони – зараз завдання полягає в тому, щоб втілити їх в життя.

- Ще одним важливим моментом є інвестиції в економіку України. Чи готові американські інвестори вкладати в країну, де продовжується війна?

- Я думаю, що певною мірою обнадійливим аспектом становища цієї економіки є ще нереалізований потенціал західних інвестицій. Вони мали б бути набагато більші, ніж вони поки що є. Такі сектори як сільське господарство, харчова промисловість, інформатика, енергетичний сектор, поки що не отримали тих інвестицій, на які вони заслуговують, і для них є перспектива дуже швидкого інвестиційного зростання.

Але це відбудеться тільки в тому випадку, якщо інвестори будуть впевнені, що їх очікує чесне, некорумповане, регульоване верховенством права бізнес-середовище. Наведу один швидкий приклад.

Сільське господарство є безумовним лідером серед найперспективніших для американських інвестицій галузей економіки. Але зараз те, що характеризує інвестиційний клімат в українському сільському господарстві – це випадок агрофірми "Мрія", який каже інвесторам, що в Україні діє закон джунглів у цій сфері.

- А історія з компанією Сhevron" і підписанням угоди про сланцевий газ – хіба це не підкреслення історії з джунглями?

- Я не знаю, що відбудеться в підсумку в енергетичному секторі. Але тут теж існують колосальні можливості. Westinghouse зацікавлений розробляти варіанти постачання ядерного палива. Багато компаній середнього розміру з Техасу готові прийти в Україну, щоб допомогти вам збільшити видобуток енергоресурсів з існуючих свердловин.

Проекти сланцевого газу, які просувають компанії Shell і Chevron", можуть дати віддачу років через десять. Але є речі, які уряд України може зробити зараз, які дадуть віддачу вже протягом місяців.

 - Chevron підписала угоду із компанією, де 10% належали невідому кому. ЇЇ повязували із родиною колишнього президента Віктора Януковича. Це нібити був політичний дах для цього інвестора. Чи зміниться ситуація, і чи буде підписана угода між урядом та безпосередньо компанією, без посередників?

 - Давайте я відповім загалом в аспекті американських інвестицій, що включає в себе енергетичний сектор. Український народ не знайде більш надійного інвестора, ніж американські компанії.

Для американських компаній діють найсуворіші правила заборони участі в корупційних діях серед усіх країн і компаній світу. І це включає в себе американський антикорупційний закон щодо економічної діяльності закордоном, під який підпадає діяльність американських компаній.

ФБР чи Міністерство юстиції дуже налаштовані у випадку чого ретельно розслідувати будь-який сигнал про можливу співучасть в корупційних схемах американських компаній, які працюють закордоном.

Існування цих суворих правил означає також, що американські компанії, якщо вважають правила недостатньо чіткими, сумнівними, можуть просто розвернутися і піти, радше ніж вступати на потенційно слизький шлях.

Але існування цих правил, в той же час, повинно сприйматися як певна гарантія для України, що вона може покладатися на американського інвестора, який наважується працювати.

Я можу вам гарантувати, що ніколи не буде корупції довкола ділових угод, які укладають тут такі великі транснаціональні компанії як Westinghouse чи Chevron. Я цілком впевнений, що щодо "Газпрому" ви такої впевненості не маєте.