Податкова реформа від податківців = смерть для економіки
Якщо ви думаєте, що Україні загрожує лише російська агресія та економічна криза, ви помиляєтеся. Внутрішній ворог на ймення корупція не задовольняється захопленими територіями, натомість активно готується до нового наступу із застосуванням найсучаснішого озброєння.
Податкова реформа завжди була серед найперших пріоритетів економічної політики. Чинна податкова система ґрунтується на засадах, визначених Азаровим. Вона жодним чином не стимулює підприємництво, інвестиції, створення нових робочих місць.
Натомість вона чудово стимулює корупцію і є надзвичайно складною: у рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку за складністю податкової системи Україна посідає 164 місце у світі.
Саме тому ще навесні значна кількість підприємницьких асоціацій та визначних фахівців об’єднала свої зусилля, аби розробити проект податкової реформи, що стимулювала би економіку, була би простою і водночас виконувала завдання наповнення бюджету.
Тривала спільна робота, гострі дискусії та вивчення численних альтернатив призвели до вироблення узгодженого документу, який був від імені Міністерства економіки поданий до Кабінету Міністрів.
Розроблені пропозиції відображали запит суспільства на припинення взаємної брехні між владою, бізнесом і громадянами, на боротьбу з корупцією шляхом спрощення системи і зменшення прав чиновників, на стрімке відновлення економічного зростання.
Цей запит фактично був продемонстрований Майданом і став однією з причин того, що десятки тисяч підприємців різного масштабу та галузей підтримали широкий народний спротив.
Але склалося інакше. Пропозиції ділової спільноти та експертного співтовариства були повністю проігноровані, натомість розробку податкової реформи доручили… кому б ви думали? Податківцям.
Ну, вони собі й напрацювали. Звичайно, при цьому змінилася мета податкової реформи — ключовим цільовим показником, який підлягає максимізації, стало не економічне зростання, а корупція.
Зрозуміло, все було зроблено нашвидкуруч, без будь-якої публічності, з повним ігноруванням як думки фахівців, так і економічних реалій, а часом і здорового глузду.
Прагнення корупціонерами швидких і великих грошей перемогло. Вистачило навіть нахабства написати у пояснювальній записці до законопроектів, що ці документи не потребують консультацій з громадськістю.
Для фахівців зазначу: мова йде про проекти законів "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реформи міжбюджетних відносин)", "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших Законів України (щодо податкової реформи)", "Про реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці" та прийнятий закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України".
Якщо коротко, то урядова податкова реформа означає швидку, але болісну смерть української економіки з 1 січня 2015 року, а насправді набагато раніше, бо економіка отримує вкрай негативний сигнал, що позначиться на згортанні бізнесу, масових звільненнях працівників тощо.
Численні норми законопроектів спрямовані на збільшення впливу податківців далеко за межі того, що дозволяли собі Азаров та Клименко. Подивіться лише на таке:
- Запровадження непрямих методів контролю доходів громадян, за умов недосконалого адміністрування та внутрішньої суперечливості закону, фактично означає, що податківці можуть нарахувати більшу чи меншу суму, залежно від того, як з ними домовлятися.
- Застосування величезних штрафів за несвоєчасну виплату заробітної плати остаточно вб’є підприємства, які вже знаходяться у важкому стані, але і тут можна домовитись.
- Під гаслом зменшення розриву між податковим і бухгалтерським обліком, який і так дуже великий, відбувається фактичне збільшення цього розриву. Неоднозначність трактування поняття коригування фінансового результату створює додаткові можливості тиску на бізнес.
- Податкові преференції надаються незрозуміло як, незрозуміло кому — прекрасна можливість для податківців підняти свій рівень життя.
- Податківці отримують право перевіряти правильність ведення бухгалтерського обліку. Напевне, вони давно про це мріяли! На додачу тепер вони можуть ще й регламентувати методику бухгалтерського обліку.
- Податкові перевірки тепер можуть тривати безкінечно. Наразі їхній термін обмежений.
- Двічі змінені протягом 2014 року норми Податкового кодексу щодо рентних платежів за окремими видами корисних копалин фактично унеможливлюють визначення бази оподаткування. Хто буде вирішувати, як правильно?
- Суттєво розширені повноваження податківців щодо перевірок трудового законодавства. Підприємства зобов’язуються повідомляти про кожного взятого на роботу працівника. Запроваджено величезну кількість додаткових штрафів за порушення трудового законодавства, які можуть бути стягнені, а можуть і не бути стягнені.
- Можливість автоматичного відшкодування ПДВ скорочується. Здогадайтеся, кому вигідно перевести прийняття рішення з автоматичного у ручний режим.
Але цього замало. Українська економіка, як доводить досвід, надзвичайно живуча. Тож, щоб її остаточно вбити, придумано ще декілька новацій:
Запровадження нових податків – податок на комерційну нерухомість, збільшення ставок податків – податок на землю, акцизи.
Прогресивне оподаткування депозитних відсотків збільшить відтік грошей з банківської системи, який і так вже на межі катастрофи.
Збиткові підприємства зобов’язані платити податок на прибуток так, нібито вони прибуткові. Так само оподатковується безнадійна заборгованість.
Нарешті, ПДВ фактично стає податком з обороту — обігові кошти вилучаються у підприємства і заморожуються на окремих рахунках. Це вражає на смерть будь-який бізнес, що має рентабельність менше 20% — тобто, в умовах сучасної української економіки, це вбиває кожен бізнес у кожній галузі.
Добре, що смерть буде швидкою, і не доведеться конати у муках. Правда, залишається можливість довести податківцям, що обігові кошти конче необхідні. Думаєте, якими аргументами можна їх переконати?
Може, є щось хороше у нових законопроектах? На жаль, ні. Жодним чином не вирішуються основні проблеми податкової системи: "податкові ями" для відмивання грошей та надмірне навантаження на фонд оплати праці, що заганяє економіку в тінь. Про корупцію вже сказано.
Сьогодні економічна ситуація в країні вкрай важка. Заморожування попиту на споживчі та інвестиційні товарі, хронічне недоінвестування, втрата робочих місць, відтік грошей з банківської системи — причинами цих та інших негараздів є не війна, а відсутність реформ та негативні сигнали, які уряд постійно надає економіці.
В цих умовах збільшення тиску на бізнес із одночасним розширенням можливостей для корупції — це вбивчі "ліки" для країни, яка воює і переживає важку кризу. А посилення конфлікту між суспільством і владою для воюючої країни — це безпосередня і неприхована гра на руку ворогові.
Сьогодні конче необхідне відновлення довіри громадян і бізнесу до влади, запровадження нових, прозорих правил гри, боротьба з корупцією шляхом зменшення впливу корупціонерів на бізнес. Без цього впадемо і вже більше не піднімемось.
Натомість уряд пропонує затягнути гайки. Що буває в таких випадках, спитайте Януковича. Він знає.
Валерій Пекар, віце-президент УСПП, співзасновник громадянської платформи "Нова Країна", для УП
