Радикалізовані європейці: цінності Євромайдану в порівнянні з європейськими. Інфографіка
Наскільки протестувальники на Майдані, виступаючи за європейський вибір, самі поділяють європейські цінності?
Повчання про те, що треба спочатку прибрати в під'їзді, а потім вести розмову про Асоціацію, доводиться чути регулярно. Але чи в цьому справа?
Нарешті є дані, з якими можливо говорити про це предметно.
Ініціативна група соціологів дослідила цінності учасників Євромайдану за загальновизнаною методикою й порівняла їх з аналогічними даними щодо мешканців європейських країн. Опитування охопило 443 особи, на київському й львівському євромайданах, відповідно 357 та 86 чоловік. Його було проведено 7–8 грудня 2013 року, приблизно в час проведення Маршу мільйонів.
За ціннісними пріоритетами євромайданівці дійсно ближчі до жителів європейських країн, ніж населення України, але з істотними нюансами.
Результати доступні у вигляді інфографіки. Ця стаття – їх виклад і спроба оцінки їхнього значення.
Що за цінності
Прихильність до базових цінностей вимірювалася за методикою Шолома Шварца. Цей підхід має багато нюансів, тому ми для початку коротко його опишемо.
Цінності – це переконання про те, що є важливим у житті. Вони виходять за межі конкретних ситуацій та подій. Цінності утворюються ієрархією загальних цілей, значущих і здатних мотивувати.
Відштовхуючись від цього, Шварц після багаторічних досліджень виокремив 10 базових цінностей. На його думку, вони різною мірою притаманні людям будь-якої культури. Цінності об'єднуються в чотири групи й мають наступний зміст.
1. Цінності збереження. Безпека – безпека й стабільність суспільства, стосунків і себе. Конформність – стримування дій і намірів, що можуть бути засудженими або зашкодять іншим. Традиція – повага й прийняття традиційних звичаїв та ідей.
2. Цінності відкритості до змін. Самостійність – незалежність думок і дій. Ризик/Інноваційність (інший варіант перекладу – Стимуляція) – захоплення, новизна, життя з викликами.
3. Цінності самоствердження. Гедонізм – насолода й чуттєве задоволення. Досягнення – особистий успіх через власні здатності, відповідно до соціальних стандартів. Влада/Багатство – статус, престиж, домінування над людьми й ресурсами.
4. Цінності піклування про оточення. Доброзичливість – підтримка й збільшення благополуччя близьких і знайомих. Універсалізм – визнання, толерантність і захист благополуччя всіх людей і довкілля.
Крім того, чотири групи можна об'єднати у дві пари: "Збереження – Відкритість до змін" і "Самоствердження – Піклування про оточення".
Чим більш пріоритетні в парі цінності однієї групи, тим менш важливі інші. Якщо для людини важливіші зміни й творення нового, тим менше вона цінує збереження старого. У разі, якщо людина хоче стати сильнішим особисто, її буде менше обходити доля інших, і навпаки.
Та ж методика використовується у відомому дослідженні European Social Survey. Завдяки цьому цінності учасників Євромайдану могли бути з ним порівняні. Цінності в суспільстві змінюється дуже повільно, тому порівняння з Європою 2010 року є припустимим.
Важливість різних цінностей на графіку не абсолютна, а відносна щодо решти цінностей. Вона показує, чому, за інших рівних умов, буде надано перевагу.
Цінності учасників Євромайдану
Життєві цінності: українці Євромайдану, населеня України та окремих груп країн Європи |
Більшість Євромайдану дійсно хоче передусім покращити життя в країні, а не своє особисто, і задля цього згодна йти на незручності й втрати. Найбільші пріоритети для них – універсалізм і доброзичливість, а також самостійність і безпека.
Найневажливішими виявилися особисті влада/багатство, конформність і гедонізм.
Вражає, що в протестувальників конформізм нижче, а готовність ризикувати й важливість благополуччя кожного – вищі, ніж у середніх громадян будь-де в Європі. Навряд чи вони вийшли б на площі своїх міст в іншому випадку.
За своїми цінностями протестувальники ближчі до населення Європи, ніж України. На мапі загальних ціннісних вимірів євромайданівці найближчі до населення Норвегії й Фінляндії. Тоді як ціннісний профіль населення України в середньому десь на шляху від Болгарії до Словаччини. Навіть порівняно з іншими пострадянськими країнами консервативні цінності збереження є найважливішими для українців загалом.
Розміщення країн на мапі цінностей |
Жителі Росії, до речі, відрізняються тим, що їхні пріоритети персонального самоствердження набагато вищі при схожому консерватизмі. Українці все ж декларують більшу турботу про інших.
Близькість до європейців проявляється передусім у переконаннях про важливість змін. Безпека, незалежність у думках і діях, традиції – важливість таких цінностей для протестувальників більше схожа на показники європейських країн. Більше того, не в усіх із них відкритість середніх громадян до змін дотягує до Євромайдану, навіть без урахування постсоціалістичного простору.
У питанні відносної важливості особистих досягнень чи благополуччя оточення євромайданівці відрізняються від інших українців не так драматично.
Особиста влада й багатство ціняться навіть менше ніж громадянами просунутих європейських країн, за виключенням скандинавів. Важливість доброзичливості приблизно така, як і для європейців.
Разом із тим, за відносною зневагою особистого успіху учасники цього Майдану мало відрізняються від решти населення України – і, парадоксально, від населення західної Європи. Підтримка універсалізму населенням України також схожа на західноєвропейців.
Найбільше схожий середній євромайданівець на середнього українця в одному: у нехтуванні чуттєвими задоволеннями. Вони обидва в цьому відрізняються від середніх європейців.
Видається, що українців, для яких загальне благо цінніше за власні досягнення – порівняно більше, ніж тільки тих, хто вийшов на Євромайдан. Можливо, це один із ресурсів нашого суспільного розвитку.
Чи важливі цінності Євромайдану для всіх?
Яке значення мають для України цінності невеликої групи людей?
Цінності змінюються повільно, а перетворень потребує країна цілком. І угода про Асоціацію підписується не лише від імені активістів. Слід додати, що цінності за Шварцем слабко пов'язані з конкретними установками на модернізацію.
Але, насправді, Євромайдан і його цінності дуже важливі.
На євромайданах країни велика питома вага груп, котрі всіма експертами вважаються локомотивами розвитку. Тепер ми бачимо, що вийшли передусім ті з них, чиї життєві пріоритети дуже схожі на цінності країн, які теж зазвичай вважаються розвиненими.
Соціально-демографічні характеристики учасників Євромайдану |
Майже всі учасники – мешканці міст, причому половина з них кияни. Серед них більша питома вага молоді, і людей із вищою освітою. Крім того, кожен четвертий учасник – підприємець. Така ж кількість непрацюючих, імовірно, пов'язана з тим, що вона істотно складається зі студентів.
І хоча протестувальники складають меншість від усіх українців, їх підтримує половина дорослого населення: якщо перших загалом близько 11,8%, то других – 50,3%.
Загальновідомо, що зараз ці групи мають зникаюче мало можливостей реалізувати тут свій потенціал. Одна із ключових причин – теперішній державний устрій, з його всеохоплюючою корумпованістю, беззахисністю перед свавіллям влади й байдужістю до інновацій.
Усе населення країни не може й не повинно бути таким. Достатньо створити для цих груп прийнятні умови – і від цього виграють усі.
Найактивніші громадяни піднялися передусім для того, щоб хоч трохи змінити цей устрій і уможливити розвиток. Якщо це вдасться, ми зможемо робити країну кращою, навіть якщо це відбуватиметься повільно. А якими будуть формальні стосунки з Європою – то вже питання друге.
Іншими словами, питання полягає не в тому, як зараз прищепити проєвропейські пріоритети Євромайдану решті українців. Швидше в тому, щоб створити сприятливі умови для людей, які їх сповідують.
Власне кажучи, для цього Євромайдан і зібрався.
Методологія дослідження
Опитування проводилося ініціативною групою соціологів і соціальних працівників 7–8 грудня 2013 року. Було опитано 443 особи: 357 на євромайдані Києва, 86 – на євромайдані Львову, за методикою, яка передбачає випадковий відбір респондентів.
Ціннісні профілі вимірювалися за допомогою варіанта методики Шварца, Портретного ціннісного опитувальника (Portrait Values Questionnaire), який мав 21 пункт.
Для порівняння з усім населенням України й населенням європейських країн були використані дані п'ятої хвилі Європейського дослідження цінностей 2010–2011 років, котрі знаходяться у відкритому доступі.
Автор висловлює глибоку повагу й подяку всім колегам, які організували збір і аналіз даних, зокрема, Надії Лінцовій, Марті Наумовій і Дмитру Карпенко. Максим Руднєв висловив слушні зауваження до першого варіанту тексту. Зрозуміло, жоден із них не несе відповідальності за будь-які помилки й неточності.
Олексій Шестаковський, кандидат соціологічних наук, спеціально для УП