Американський Сенат - Партії регіонів: гроші не вирішують все

Американський Сенат сказав своє слово у справі Тимошенко. За десять днів до саміту Східного партнерства у Вільнюсі верхня палата Конгресу ухвалила резолюцію, якою закликала Євросоюз укладати угоду про асоціацію лише в разі звільнення Юлії Тимошенко.

Неприємний для української влади тон резолюції став логічним продовженням слухань з українського питання, які відбулися минулого тижня в Сенаті.

Документ було внесено одним з найвпливовіших сенаторів, помічником керівника демократичної більшості у верхній палаті Діком Дурбіним – інколи його називають другою особою в ієрархії Сенату.

Попередньо проект цієї резолюції щодо Тимошенко було схвалено на комітеті міжнародних справ ще у червні 2013 року, після чого справу відклали у довгу шухляду. За інформацією з Конгресу, ініціатором цього була сама Тимошенко, яка не покладала надії на результати домовленостей Кокса-Квасьневського.

Але шанси для цього зменшуються щодня - тож у понеділок, на останньому засіданні Сенату перед вільнюським самітом, Дурбін представив резолюцію щодо Тимошенко. За власним зізнанням сенатора, до цього його спонукала відмова депутатів Верховної Ради ухвалювати будь-яке рішення на позачерговій сесії минулого тижня.

Виголошуючи промову, сенатор Дурбін поставив поряд із собою велику фотографію Тимошенко на фоні міліцейського конвою, зроблену в Печерському районному суді перед виголошенням вироку.

Сенатор Дурбін представляє Сенату США резолюцію щодо Тимошенко, поставивши поряд із собою її велику фотографію з Печерського суду

Порівняно з текстом, який був схвалений у червні на комітеті міжнародних справ, остаточна версія резолюції стала дещо жорсткішою. Так, у двох абзацах ув’язнення Юлії Тимошенко було додатково названо "таким, що засновано на політизованому та вибірковому звинуваченні".

Співавторами резолюції, підготовленої Дурбіним, погодилися виступити 12 сенаторів – по шість демократів та республіканців. У їх числі опинилися впливовий сенатор Роберт Менендез – голова комітету міжнародних справ Сенату, а також єдина жінка-сенатор, яка до цього обиралася губернатором – Джейн Шахін. На минулотижневих слуханнях вона появляла особливу зацікавленість, випитуючи у заступника державного секретаря Вікторії Нуланд, що робити, якщо парламент не схвалить "закон Тимошенко".

Резолюція Сенату була ухвалена за процедурою unanimous consent – тобто документ вважається схваленим, якщо жоден сенатор не виступив проти. Таких не знайшлося – і перед самітом у Вільнюсі Віктора Януковича фактично взяли в облогу вимогою звільнення Юлії Тимошенко.

Якщо він сподівався, що синдром "холодної війни" з Росією досі панує в американській політиці, і страх перед російською загрозою змусить американців спонукати європейців укласти угоду попри відсутність консенсусу в ЄС – так само, як американці домагалися для України Плану дій зі здобуття членства в НАТО у 2008 році – то Янукович глибоко прорахувався. Замість цього американська законодавча влада солідаризувалася із "Старою Європою", яка зробила звільнення Тимошенко головною передумовою Угоди.

І хоча резолюція Сенату є "найлегшим" з документів, який можна ухвалити в Конгресі – через Палату представників вони проходять набагато тяжче – але для історії це не матиме особливого значення. Скептики у Європі та Америці отримали додатковий аргумент в правоті своєї позиції – жодної Угоди про асоціацію до звільнення Тимошенко.

Гроші з України заполонили Вашингтон

Ухваленню резолюції у Сенаті передувала справжня битва лобістів. Тільки за  офіційною інформацією, протягом першого півріччя 2013 року – від підготовки резолюції до схвалення комітетом – українські політичні сили виділили півмільйона доларів на оплату послуг американських юристів.

Станом на сьогодні у системі розкриття інформації про іноземних агентів Міністерства юстиції США доступні цифри про дві лобістські фірми, які представляють протилежні табори. Вони акуратно подають до уряду розміри гонорарів, сплачені українськими клієнтами, та проведену в їх інтересах роботу.

Так, компанія Wiley Rein працює представником родини Юлії Тимошенко. Позицію Партії регіонів відстоює фірма Arnall Golden Gregory, яка офіційно уклала угоду з одним із депутатів Верховної Ради – Дмитром Шпеновим - його вважають близьким соратником віце-прем’єра Олександра Вілкула.

За підсумками першого півріччя Arnall Golden Gregory відзвітувала про понад 30 зустрічей в інтересах клієнта. Серед іншого вони вказали про розмову зі спікером Палати представників республіканцем Джо Бенером. За свої послуги Arnall Golden Gregory отримала від Шпенова 240 тисяч доларів у трьох траншах за січень, лютий та травень цього року.

Документи лобістів "регіоналів". Натисніть, щоб збільшити

Одним із лобістів у компанії Arnall Golden Gregory, що займається українським питанням, є колишній дніпропетровець Джин Бурд, який в 2000-их роках був представником Геннадія Корбана в процесі над Павлом Лазаренком у Каліфорнії.

У розмові з "Українською правдою" Бурд визнав, що вони були законтрактовані Шпеновим, оскільки "тривалий час у Вашингтоні, у політичних та державних колах, подавалася однобока інформація про події в Україні", у тому числі щодо справи Тимошенко.

Серед іншого до задач Бурда входило інформування американців про роль Тимошенко в історії Павла Лазаренка. "Траплялося, що люди були здивовані тим масивом інформації, який існує щодо Тимошенко, її зв’язками з Лазаренком та тими справами, які порушувалися в Америці", - зазначив він.

У свою чергу, високопосадовим представником Тимошенко в Америці є колишній конгресмен Джим Слаттері, який з 1983 по 1995 роки представляв штат Канзас у нижній палаті американського парламенту. Зараз Слаттері є партнером у одній із престижних юридичних фірм Wiley Rein, що займає дві будівлі у центрі Вашингтона.

Звіт Слаттері до американського Мінюсту показує його причетність до резолюції Сенату. Починаючи з квітня він мав неодноразові контакти саме з тими конгресменами, які внесли документ – Діком Дурбіним та Джеймсом Інхофом. В проміжку між 23 травня та 27 червня представники Wiley Rein мали тринадцять (!) контактів з офісом сенатора Дурбіна. І як раз впродовж цього місяця резолюція була схвалена комітетом міжнародних справ Сенату.

Окрім того, як випливає зі звіту Wiley Rein до уряду США, вони мали зустрічі навіть з президентами Януковичем та Обамою щодо справи Тимошенко. У розмові з "Українською правдою" лобіст Джим Слаттері підтвердив, що мав "коротку розмову з президентом США після виголошення ним послання до Конгресу 12 лютого 2013 року, під час якої представив Євгенію Тимошенко Бараку Обамі".

Також Слаттері побував в Україні та зустрічався з Віктором Януковичем. "Багато людей в Америці недооцінюють вашого президента. Але він має зробити ще один крок, визначальний для долі України – відпустити Юлію Тимошенко на лікування до Німеччини та підписати Угоду про асоціацію", - розповів Слаттері протягом інтерв'ю в своєму кабінеті, де на задньому фоні можна було побачити досьє з документами, позначеними ярликом "Tymoshenko".

Крім Януковича, у звіті Wiley Rein за перше півріччя 2013 року згадуються контакти лобістів Тимошенко з Андрієм Клюєвим та його молодшим братом Сергієм, який у цьому скликанні Верховної Ради очолив групу дружби між парламентами України та Америки.

За ці труди Wiley Rein отримала від родини Юлії Тимошенко 220 тисяч доларів протягом півроку. При чому, як випливає з інформації, поданої до американського Мінюсту, лише 17,5 тисяч заплатила особисто Євгенія Тимошенко. Решта грошей, виплачених родиною Тимошенко в якості винагороди лобістам, надійшла з офшорних фірм – Interamex, Restort Group Ltd, а також Alpha Tech Inc. Жодних згадок в інтернеті про ці компанії знайти не вдалося. 

Документи лобістів Тимошенко. Натисніть, щоб побачити весь документ

Таким чином, лише дві компанії - Wiley Rein та Arnall Golden Gregory - відзвітували про півмільйона доларів, які вони отримали від українських клієнтів за політичні послуги в Америці протягом шести місяців.

При чому ще декілька лобістських компаній відсутні в реєстрі Мінюсту США, хоча відомо, що вони працюють так само в інтересах українських клієнтів. Наприклад, з українською владою пов'язують фірму Mercury, що працювала з Сергієм Клюєвим під час його візиту до Америки. Також в "пулі влади" була помічена компанія Podesta Group. Жодна з них не звітувала в Мінюсті як агент українських клієнтів.

Але, згідно з сайтом The Center for Responsive Politics, компанії Mercury та Podesta Group протягом 2012-2013 року заробили на українській владі 1 мільйон 400 тисяч доларів (!), представляючи інтереси "Європейського центру Сучасної України" – квазі-аналітичної структури, створеної як прикриття депутатами від Партії регіонів у Брюсселі. 

Однак величезні грошові вливання у американських лобістів не дозволили Віктору Януковичу уникнути навіть резолюції Сенату, не говорячи вже про встановлення якихось повноцінних контакти з президентом Обамою. Причина зрозуміла.

Якщо порівнювати лобістів із торговими агентами, то представники Юлії Тимошенко мають ліквідний товар для продажу на західних "ринках". Її бренд упізнаваний, а потрібний ореол мучениці надала українська влада.

Тоді як лобістам Партії регіонів набагато тяжче. Їм доводиться переконувати, що прострочена та зіпсована продукція є стратегічним резервом безпеки у Європі. Який треба з’їсти, як би огидно це не було.