Від жебрацької долі та маніпулятивного референдуму не зарікайся

Ситуація довкола широко анонсованого Петром Симоненком референдуму розвивається за неочікуваним сюжетом. Осіння топ-акція від КПУ може якщо не відбутися, то принаймні загальмуватися.

Як відомо, 2 вересня Окружний адмінсуд Києва виніс ухвалу, якою заборонив ЦВК направляти свого представника на збори громадян, що їх заплановано на 8 вересня – без присутності представника ЦВК і засвідчення ним факту зборів ті не матимуть юридичної сили. А самій КПУ – організовувати та проводити збори щодо приєднання/вступу України до Митного союзу.

КПУ вже заявила про оскарження такого рішення. Його підстави – "дії КПУ із проведення референдуму з зазначеного питання можуть створити перешкоди в реалізації засад державної політики, що полягає в інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС" – говорять про те, що з розумінням основних громадянських свобод в українських судах все так само сутужно. Юридично КПУ зберігає шанси отримати протилежне рішення. Але навряд чи отримає політичну сатисфакцію й встигне організувати референдум до саміту Україна-ЄС 28 листопада.

Поки що єдине, що має в активі КПУ, – це додаткові підстави для інформаційної кампанії.

Сам Симоненко стверджує, що причина зупинки ініціативи – у побоюванні влади отримати незгоду суспільства з євроінтеграційним курсом: "Влада по-справжньому злякалася", побачивши, що "у КПУ достатньо партійного й людського ресурсу для організації збору підписів за референдум". "Сьогодні в публічній площині за явною диригентською відмашкою з Банкової на сторінках і екранах усіх ЗМІ йде неприхована однобока агітація за асоціацію з ЄС. У непублічній площині, судячи з усього, уже надійшла команда до ЦВК – зробити все можливе й неможливе, щоб референдум не відбувся", – заявляє Петро Симоненко.

У статті на сайті КПУ від 3 вересня, позов КПУ до суду також обґрунтовується острахом влади стосовно предмету референдуму: "Для влади референдум, який вона не зможе контролювати й, головне, не зможе формулювати питання, поставлені на ньому, – це страх і жах. Вона не готова до цього й не знає достеменно, як себе поводити. Тому надійшла команда до ЦВК зробити все можливе й неможливе, щоб референдум не відбувся. А юридичне забезпечення провалу волевиявлення виконала команда Катеринчука, який у даному разі зіграв роль адвоката влади".

Як видно, комуністи, як і суд, пов'язують заборону зборів щодо референдуму з його предметом – з'ясуванням думки громадян про доцільність приєднання України до Митного союзу. Але Симоненко набагато перебільшує острах влади отримати "не той" результат референдуму.

Проблема Симоненка полягає в тому, що він захотів покататися на чужому велосипеді. Відомо, що процедури закону виписано таким чином, що владі достатньо лише задати параметри потрібного результату, і його буде зафіксовано з точністю до мікрона.

Владу найменше бентежить постановка питання. Адже, за чинним законом, рішення стосовно конституційності питання, яке виноситься на референдум, ухвалює президент або ЦВК. У даному разі позов і судове рішення лише демонструють ставлення влади до ініціативи комуністів та гри їхнього спонсора.

До того ж, кому потрібно викинути на неї більше півтора мільярда гривень?

Наприклад, за обрахунками ЦВК, на аналогічний "доленосний" референдум щодо вступу України до НАТО, або до Єдиного економічного простору, якого через суд зажадав Віктор Медведчук від тодішнього глави держави Віктора Ющенка, необхідно було передбачити близько 550 мільйонів гривень.

Чи готовий сьогодні уряд нести ці витрати, коли, за даними адміністрації президента, фіксується дефіцит надходжень до держбюджету?

Ризик референдуму минає – загрози лишаються

Справжня проблема полягає не в тому, щоб відвернути референдум "від КПУ", а в тому, щоб гарантувати чесність будь-якого референдуму, який ініційовано будь-ким і з будь-якого питання.

А референдуми можуть бути як обіцяні, так і неочікувані.

Уявімо собі, що референдум "від комуністів" відбувається з результатом, який задовольняє більшість. Наступний референдум відбувається вже з якогось "вибухонебезпечного" питання, результат якого не буде сприйматися громадянами.

Але які будуть підстави говорити про фальшування?

Вам не подобається, що комісії підбираються на розсуд персонально голів облрад чи голів ОДА? А минулого разу подобалося. Чи, може, ви сумніваєтеся в правильності збору підписів? Вам здається, що збирачі підписів не повинні розписуватися в підписних листах замість громадян? Але ж це дозволяє закон.

А чому вас раптом схвилювало, як ЦВК за 5 днів перевіряє достовірність підписів? Ви обурені, що немає значення, чи присутня в день голосування та під час підрахунку голосів більшість комісії? Ви вважаєте, що відкликання й заміна члена комісії в день голосування створює якусь особливу залежність членів комісій від адміністративних органів? Ви впевнені? Ви хочете бути спостерігачем? – Вибачте, це законне право суто ініціаторів референдуму.

Влада скаже: "Любі громадяни, чому минулого разу ви результатам довіряли, а цього разу ні?" – і матиме рацію.

Тобто, шкода від комуністичного референдуму не в тому, що він начебто ставить питання "або-або" – "братній Митний союз" чи "кризова Європа".

Будь-який референдум за недемократичним законом розв'язує руки для подальшого використання маніпулятивних схем в ухваленні державних рішень.

Як зазначено у висновку Венеціанської комісії від 14-15 червня 2013 року щодо закону, деякі з його положень "виходять за рамки конституційних норм, що може призвести до маніпуляцій з референдумом із політичних міркувань".

Референдум повинен бути поза підозрами

Рішення дуже просте.

Потрібно нарешті ввести інститут референдуму в такі правові рамки, які не дозволять піддати сумніву чесність проведення й обґрунтованість його рішення.

Депутати, які за літо спрагли за роботою, можуть попрацювати над внесенням змін до чинного закону "Про всеукраїнський референдум", які виключать кричущі положення. Це спринтерська дистанція, і достойно було би її зробити на період "до Вільнюсу". А на перспективу – підготувати нову редакцію закону, це для стаєрів.

Коаліція громадських організацій "За чесний референдум", зусилля якої поділяють більше 80 громадських організацій України, готова делегувати знання й сили в таку роботу. Ретельна підготовка законодавства та активна просвіта із цього питання дадуть змогу людям розібратися, де – демагогія, а де – демократія.

Принципами такої роботи мають стати, по-перше, широкі публічні консультації щодо змісту закону. У його основу мають лягти підходи, рекомендовані Венеціанською комісією. По-друге, Коаліція радить проводити всеукраїнський референдум виключно після належного правового регулювання інституту референдуму. Детальніше про основні позиції й пропозиції громадської коаліції – тут.

Хто з політиків готовий підтвердити відданість європейській інтеграції справами?

Світлана Конончук, керівник програми демократизації політичних інститутів УНЦПД, спеціально для УП