Дружина Лазаренка Оксана Цикова: Зараз Лазаренко не має інших грошей - окрім тих, які заробляю я
Дружина Павла Лазаренка погодилася поспілкуватися з "Українською правдою". Обставини ув'язнення колишнього чиновника ми детально описали в циклі статей та книзі "Американська сага Павла Лазаренка". Тепер соратники екс-прем'єра мають право оприлюднити свою версію - сам він не відповів на прохання про коментар, направлене до тюрми минулого року.
Отже, Оксана Цикова - колишня однокласниця старшого сина Павла Лазаренка по Дніпропетровську. Після школи переїхала на навчання до США, вступила до Колумбійського університету, провчилася там два роки, після чого на неї вийшли з пропозицією бути перекладачем ув'язненого у Каліфорнії Павла Лазаренка, який мав постати перед судом у за відмивання коштів.
Цикова погодилася допомогти, але тимчасова робота стала постійною. Далі - нові віражі долі. Цикова залишає Колумбійський університет та переводиться до менш престижного університету в Санта-Кларі у Каліфорнії. Паралельно вона продовжує працювати перекладачем Лазаренка. В 2003 році його звільняють під домашній арешт.
Що сталося далі, пригадує колишній прокурор у справі Лазаренка Марта Берш: "Оксана мала статус paralegal (помічника юриста) у команді адвокатів, тому мала необмежений доступ до квартири, де утримувався Лазаренко під домашнім арештом...".
У підсумку, Цикова стає дружиною Лазаренка та народжує йому трьох дітей. Але в 2008-му Лазаренка повторно направляють до тюрми - відбути ще чотири роки покарання за вироком присяжних.
Поки чоловік вивчає американську пенітенціарну систему, Цикова не сидить без справи. Вона виховує дітей, купує будинок, здобуває юридичну освіту, отримує ліцензію адвоката. У травні 2013-го Цикова долучилася до спілки адвокатів округу Марин, що на іншому боці затоки Сан-Франциско.
А з липня цього року Цикова починає працювати юристом у фірмі Деніела Горовіца - захисника Лазаренка по справі відмивання коштів у Америці.
Де зараз сам Лазаренко, за яким полює українська Генпрокуратура - це секрет. Він закінчив відбувати своє восьмирічне тюремне покарання 1 листопада 2012 року. Його випустили з в'язниці о 4 ранку, коли навколо не було журналістів. Але Лазаренко тут же був повторно затриманий - тепер уже міграційними службами, оскільки екс-прем'єр не мав правових підстав для подальшого перебування на території США, але відмовлявся повертатися до України. Лазаренко вимагав розглянути його петицію про притулок, подану ще в 1999 році.
Наприкінці 2012 року справу Лазаренка можна було відслідковувати, зателефонувавши до міграційного суду Сан-Франциско. Але цього року інформація зникла. За словами Цикової, справу засекретили через спроби працівників консульства України в Сан-Франциско впливати на суд.
Водночас, за словами екс-прокурора Марти Берш, декілька місяців тому прізвище Лазаренка зникло з сайту міграційної тюрми міста Юба, де він утримувався. Це дає підстави вважати, що Лазаренка звільнили під домашній арешт. Його дружина це питання не коментує.
При цьому рішення в справі про надання притулку Лазаренку досі не оголошено. Відтак, чи отримує Віктор Янукович в свої руки головного свідка проти Тимошенко по справі убивства Євгена Щербаня, залишається загадкою.
Оксана Цикова дала це інтерв'ю "Українській правді" разом з адвокатом Павла Лазаренка Деніелом Горовіцем у місті Лафайєт, де розташовано офіс їх юридичної компанії.
- Оксано, що зараз відбувається з Павлом Лазаренком? Де перебуває ваш чоловік, в якому статусі?
Оксана Цикова: Я можу сказати виключно в рамках того, що дозволяє американське законодавство. Всі міграційні справи в США конфіденційні, вони не розголошуються. Особливо це стосується справ, де бере участь політична особа з іншої держави, колишній прем'єр-міністр.
Отже, процедура щодо Павла Лазаренка не завершена, рішення не прийнято. Коли очікувати – ми не знаємо, але сподіваємося, що найближчим часом.
- Ви є адвокатом в імміграційній справі у власного чоловіка?
Оксана Цикова: Так, обмежень для цього немає.
- Ви ж бачитеся з Павлом Лазаренком? Чим він займається?
Оксана Цикова: Протягом цих багатьох років я постійно навідувалася, підтримувала зв'язок, працювала з адвокатами, щоб зробити все, аби мати Павла Івановича на свободі. Чим він займається? Він працює кожен день, відслідковує всі новини, тримає себе в нормальній фізичній формі.
Він має доступ до всіх видань, він виписує газети "Комсомольська правда", "Аргументи і факти". Це можливо в тих закладах, де він утримується.
Я вже багато років прошу його писати книжку. Він має певні матеріали, які планує випустити після того, як буде на свободі. Спортом Павло Іванович займається. Він вболівальник баскетболу та європейського футболу. Немає людини, яка знає більше про ці два види спорту.
ПРО ЗНАЙОМСТВО "УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВДИ" З ДРУЖИНОЮ ЛАЗАРЕНКА ЧИТАЙТЕ ТУТ
Деніел Горовіц: Я хочу додати, трохи змінивши тему. У вашій державі в часи Лазаренка існувало багато людей, які мали будинки за кордоном чи палаци в Україні – і складно сказати, що це був тільки Павло Іванович.
Тому я задаю питання – яка була функція грошей у Лазаренка? Я думаю, на відміну від тих, хто хотів просто пафосно жити, в нього була інша мета. В Україні гроші були політичною валютою, щоб зробити собі політичне майбутнє.
- Але Лазаренко також наповнював свої особисті кишені, не лише партійні.
Деніел Горовіц: Але де він складав ці гроші?
- На рахунках у Швейцарії, на Багамських островах, на острові Антигуа...
Деніел Горовіц: Це там, де гроші опинилися в кінці кінців. А на що він витрачав ці гроші перед тим, як втік з України після спроби вбивства? У нього було досить просте життя: він прокидався о 4 ранку, ішов працювати і повертався додому о 12 ночі. Що матеріальне отримав особисто Лазаренко за ці гроші?
- Він придбав за ці гроші найдорожчий в той час маєток в Новато в Каліфорнії, купив Дніпропетровський пивний комбінат, Царичанський завод мінвод, був співвласником "Київстар" та Приватбанку. Тому смішно стверджувати, що Лазаренко займався благодійністю чи лише політикою!
Деніел Горовіц: Це неправда! Все, що він отримав у Каліфорнії – це було вже після спроби його вбивства. А гроші він накопичував, щоб змінити владу, яка існувала на той момент в Україні.
- Але виникає питання, навіщо Лазаренко хотів прийти до влади? Щоб заробити ще більше, бо Кучма стримував його апетити!
Деніел Горовіц: Це може бути правдою, але немає доказів цього. Обама має більше грошей в своєму президентському фонді, ніж Павло Іванович. Це легально в Америці. Ви лише робите припущення про те, що Павло Іванович змагався не за ідеали, а за гроші.
- Але хіба ви чули заяви американських бізнесменів про те, що їх силою змусили давати гроші Обамі на вибори? Тоді як про Лазаренка це казали під присягою в США не тільки відомий усім Кириченко, але і, наприклад, пан на прізвище Олексій Дитятковський...
Деніел Горовіц: Я говорив з Дитятковським. Я спіймав його в Ізраїлі. В суботу на шабат, коли всі повинні мовчати, я знайшов ненабожного єврея і приїхав додому до Дитятковського. Постукав – і він відкрив двері. Дитятковський розповів, що сталося. У нього не було проблем з Лазаренком. Просто Генпрокуратура України заморозила 2 мільйона доларів з його коштів та обіцяла повернути, тільки якщо він дасть покази проти Лазаренка у Америці.
Але потім Дитятковський відмовився приїздити до США та давати покази. І він сказав: "Я не буду давати покази, вони мені не потрібні, але коли Павло Іванович вийде - він буде мені винен 2 мільйони доларів".
- Але Дитятковський стверджував під присягою в США, що він був жертвою вимагання. Тобто ви вважаєте, що він брехав?
Деніел Горовіц: Я знаю, що в нього не було іншого вибору, бо Генпрокуратура заблокувала його гроші.
Оксана Цикова: Дитятковського затримали в Мілані, утримували, він погодився свідчити проти Лазаренка, але потім відмовився.
Ви говорите, що Лазаренко також вимагав гроші в Кириченка? Давайте подивимося. Так, присяжні визнали Кириченка жертвою вимагання. І Кириченко подав петицію про реституцію, щоб йому повернули кошти, які від нього начебто вимагали – 20 мільйонів.
Що було далі? Суддя Дженкінс, який вів справу Лазаренка в першій інстанції, задовольнив його петицію. І якби він цього не зробив, то було би протиріччя з вироком про засудження Лазаренка. Але апеляційний суд подивився на це більш ретельно і прийняв рішення, що не було підстав для повернення грошей Кириченку, які у нього начебто забрали вимаганням!
- Але так само апеляція не скасувала тюремний вирок Лазаренку - 8 років в'язниці.
Оксана Цикова: Апеляційний суд не міг перекреслити те, що сказали присяжні щодо Кириченка (що він був жертвою вимагання з боку Лазаренка - УП). Бо вони дали право присяжним повірити Кириченку. Але чому присяжні повірили Кириченку - чи вони просто не любили Лазаренка - це вже інше питання. А по інших пунктах (окрім епізодів Кириченка - УП) апеляційний суд закрив справу Лазаренка.
- Оксано, ваша ситуація складна. З одного боку, ви - юрист і маєте визнавати рішення суду про винуватість Лазаренка. Інакше ви би не стали адвокатом в Америці. А з іншого боку – ви дружина і не визнаєте вердикт щодо Лазаренка.
Оксана Цикова: Я скажу як американський юрист. З самого початку обвинувачення США проти Павла Лазаренка було дуже масштабне і включало 53 пункти. Там були епізоди і щодо ЄЕСУ, і щодо закупівлі українським урядом збірних будинків GHP, і щодо "Ітери", і щодо Олексія Дитятковського, і щодо Агрофірми "Наукова".
Після проведення суду та всіх апеляцій, єдине, що залишилося – це обвинувачення пана Кириченка в тому, що в нього хтось щось вимагав. Жодного питання про розкрадання Лазаренком державних грошей, державного бюджету України немає.
Якщо ви запитаєте мене, чи погоджуюся я з вироком присяжних, що Павло Іванович винен у вимаганні коштів в Кириченка, я скажу – ні. Бо цього не було. Ті відносини, про які говорили свідки в процесі – це начебто було вимагання з економічних підстав: якщо ти не віддаси бізнес "А", я тобі зроблю "Б", але не фізично.
Тому, якщо засновуватися на фактах, я не можу погодитися. Але якщо говорити про документ на папері – то засудження Павла Лазаренка є. Я не можу з цим погодитися, але я повинна прийняти це як юрист. Навіть ви визнаєте, що в кінцевому вердикті залишився тільки епізод щодо Кириченка.
- В кінцевому вироку Лазаренку залишилося вісім пунктів: сім з них – це відмивання коштів, і один пункт – змова з метою відмивання.
Оксана Цикова: Але відмивання від чого? Подумайте про це? Доказами були тільки слова Кириченка. При чому ви самі визнаєте в книзі "Американська сага Павла Лазаренка", що за це Кириченко отримав імунітет та право залишитися в США.
В якийсь момент Кириченко вважав - чи вигадав - що Павло Іванович дає покази проти нього уряду США. І це дало підстави Кириченку свідчити проти Лазаренка – як тоді, так і зараз. Чи можете ви погодитися з тими показами, які дає Кириченко сьогодні в справі Тимошенко? Чи не вигадує він їх так само, як він вигадував їх у справі Лазаренка? Я схиляюся до цього.
- Ви були в палаці Павла Лазаренка в Новато?
Оксана Цикова: Звісно.
- Якщо Лазаренко планував бути політиком в Україні та ховав гроші для повалення Кучми, то навіщо він купував таку розкішну нерухомість?
Оксана Цикова: Мені складно сказати про мотиви купівлі, бо я до тієї ситуації не мала жодного стосунку. Але мені не подобається той будинок. Я занадто проста людина, яка не потребує пафосу або розкоші. Я маю американський підхід до того, що повинна мати нормальна людина для свого життя.
Деніел Горовіц: Навіщо потрібен той палац в Новато? Бо Павло хотів мати місце, де зустрічатися з відомими людьми, з Біллом Клінтоном, коли вони мали завітати до Лазаренка в гості.
Але Лазаренка не цікавив цей будинок. Мій будинок в Лафайєті краще, ніж у Павла в Новато, і він коштує набагато дорожче. Але коли Лазаренко прийшов до мене у гості, він не звертав увагу на це. Набагато більше його цікавив трактор, який стояв у мене на території. Коли Лазаренко його побачив, то попросив дозволу покерувати ним.
| Палац Павла Лазаренка у Новато, Каліфорнія. Стоп-кадр зйомок каналу "Інтер" |
| Палац Павла Лазаренка у Новато, Каліфорнія. Стоп-кадр зйомок каналу "Інтер" |
- Чому ви не продасте палац в Новато?
Оксана Цикова: Він не мій, щоб я його продавала. Він належить компанії (Dugsbery - УП). По-друге, він має заборгованість з податків, і виплачувати їх немає можливості, тому його ніхто не хоче купувати.
- Чи виплатив Лазаренко 22 мільйони доларів уряду США, як йому присудив суд у Сан-Франциско?
Оксана Цикова: Як це могло відбутися, якщо паралельно іде процес у місті Вашингтон щодо конфіскації усіх коштів, які Мінюст США вважає грошима Лазаренка?
(Ідеться про цивільний позов уряду США до компаній, які ними ідентифіковані як компанії Лазаренка, про конфіскацію близько 250 мільйонів доларів на користь американської держави. Сам Лазаренко в листопаді 2011 року визнав під присягою, що ці кошти належать йому та його родичам - УП)
Деніел Горовіц: Ми цю справу практично не проштовхували, не займалися цим, бо складно займатися, коли Павло Іванович був закритий. Але суддя Дженкінс у травні 2004 року в рішенні за "правилом 29" виголосив – по багатьом кримінальними обвинуваченням, висунутим урядом США, немає жодної провини Павла Івановича. При тому, що саме ці епізоди згадуються в цивільному позові щодо конфіскації грошей Лазаренка. Навіть зараз в Україні Тимошенко обвинувачують щодо діяльності в 1990-их, але суддя Дженкінс ще в 2004 році прийняв рішення, що немає її провини.
Пан Дженкінс – занадто розумна людина, він – колишній прокурор. У нього не було жодних підстав давати поблажки захисту Лазаренка. Він міг закрити частину епізоди по справі Лазаренка щодо Тимошенко та інших без того, щоб оголошувати, що немає доказів провини.
Але Дженкінс був свідомий свого вчинку. Розуміючи, що рано чи пізно його ухвала дійде до українського народу, суддя Дженкінс сказав, що не було жодного порушення – нуль, зеро! - як українського так і американського закону в частині стосунків Лазаренка і Тимошенко.
Цей суддя довіряв Павлу Івановичу. Коли Лазаренко був під домашнім арештом, суддя дозволяв Павлу їздити до мене додому в Лафайєт, сидіти за одним столом цілий день – і суддя казав "Все ок". І на російські православні свята, яких дуже багато в календарі, Павло міг ходити в церкву, міг гуляти по вулиці.
У будь-який момент Павло Іванович міг залишити США та втекти, якби він не хотів відповідати на висунуті Америкою обвинувачення. Лазаренко міг просто вийти через центральні двері, сісти в мою машину – і він був би вільний. Можна поїхати в Мексику, а звідти полетіти в Ізраїль, Коста-Ріку чи Кубу. Але Лазаренко цього не робив. Чому він залишився, якщо міг втекти? Що ви про це думаєте?
- Хіба під дверима будинку, де Лазаренко жив під домашнім арештом, не було охорони?
Деніел Горовіц: Ви маєте на увазі тих охоронців, які отримували 6 доларів на годину за те, щоб спати в машині? Зрештою, охорона була тільки біля центральних дверей. Лазаренко міг вийти через задні, перелізти через паркан – і все. Він вільний.
- На ньому також був браслет моніторингу.
Деніел Горовіц: Можна було розсунути деякі контакти та зняти моніторинг. Однак було дві причини, чому Лазаренко залишився та не втік. Перше – це його честь та обіцянка не втекти. А друга – це кохання. (Горовіц сміється, дивлячись на Оксану Цикову - УП)
- Могла бути і третя причина – він міг би втекти, але за які кошти жити, якщо вони арештовані за позовом уряду США у Вашингтоні?
Деніел Горовіц: У Павла Лазаренка були гроші, щоб розраховуватися з адвокатами.
- Деніел, скільки ви заробили на Лазаренку?
Деніел Горовіц: Я не дуже жадібна людина. Якщо я кажу, що працюю годину – то я працюю годину. Я не звичайний адвокат.
- Тому що звичайний працює лише півгодини з години?
Деніел Горовіц: Так.
Оксана Цикова: Це не я. Я так не працюю.
Деніел Горовіц: На справі Лазаренка, можливо, я заробив 200-230 тисяч доларів. Це багато для звичайної людини. Але я виховувався у Нью-Йорку в "проджекті" – соціальному житлі для знедолених, і все, що я маю – я заробив власними руками. Це велика сума, але я за неї не виправдовуюся. Інший адвокат взяв би за ці питання мільйони доларів.
- Але зараз ви в кумедній ситуації – гроші Лазаренка ви платите його дружині як юристу вашої фірми.
Деніел Горовіц: Це капіталізм. Вона заробляє мені більше грошей, ніж він мені платить. Експлуатація робочих! (сміється) Я - з марксистської родини, і в дитинстві я мав читати ті ж книжки, які читали ви в радянській школі.
- Оксано, як ви опинилися юристом у фірмі Горовіца?
Оксана Цикова: З часів справи Лазаренка. Я з початку 2000 років працювала не тільки в цій справі, але в інших – як помічник адвоката та перекладач. А після отримання ліцензії Деніел запросив мене працювати з російсько- та україномовними клієнтами, а також займаюся справами, що стосуються прав дітей.
- Як змінився Лазаренко за ці роки?
Оксана Цикова: Він змінився як будь-яка людина, що пройшла через всі випробування та зради. Він до останнього вважав, що його виправдають, адже крадіжки бюджетних коштів не було, вимагання не було, а були дружні відносини, коли – давайте називати речі своїми іменами – вони разом з Кириченком заробляли гроші. Але в середині 1990-х не тільки Лазаренко, але і багато інших заробляли гроші, маючи бізнес...
- Але Лазаренко не був бізнесменом. Він був чиновником! Як казала прокурор Берш у виступі перед присяжними, замість служіння своєму народу він конвертував свою владу в заробляння грошей.
Оксана Цикова: Павло Лазаренко ні в чому не підвів народ України. Де у вироку суду сказано, що він взяв хоча би долар в українських громадян?
- Стривайте, але сам Лазаренко сказав під присягою, коли його звільняли під домашній арешт, що він має щонайменше 86 мільйонів доларів. Звідки чиновник отримав такі кошти?
Оксана Цикова: Це була абсолютно віртуальна заява, яка не мала під собою реальних коштів. І ці гроші ніколи не вносилися як застава домашнього арешту.
- Тому Лазаренка і повернули до тюрми, бо він не вніс обіцяну заставу з цих грошей!
Оксана Цикова: Неправда. Це була формальна підстава, яку прокуратура використала з новим суддею – Чарльзом Брайером, який не вів справу Лазаренка та мав абсолютно інший підхід до Павла Івановича. На відміну від судді Дженкінса, який чув всі доводи по справі.
- Але як було не повертати Лазаренка в тюрму, якщо апеляція підтвердила його засудження за восьма пунктами відмивання коштів по епізодах Кириченка?
Оксана Цикова: Ми вірили, що суддя зарахує час, проведений під домашнім арештом, у термін ув'язнення, та відпустить Павла Івановича.
- Загалом Павло Лазаренко провів під домашнім арештом понад 5 років. За цей час можна трьох дітей народити!
Оксана Цикова: Можна. Я народила.
- Яким чином ви стали дружиною Павла Лазаренка?
Оксана Цикова: Моя родина знала родину Лазаренків, бо я навчалася з його сином. Це не є величезний секрет. Мій дідусь працював в інституті кукурудзи і був знайомий з Павлом Івановичем. Мене запросили бути перекладачем, коли Павло Іванович утримувався у тюрмі в Дубліні (тюрма в Каліфорнії, куди був поміщений Лазаренко в 1999 році - УП). Ми багато часу проводили в спілкуванні по справі, а також інших питаннях.
- Ви на той момент були в США? В якості кого?
Оксана Цикова: Я навчалася в Нью-Йорку в Колумбійському університеті. Я закінчила психологію та політологію. Коли стало питання, що справа Лазаренка піде до суду, мене запросили в якості перекладача - і я переїхала до Каліфорнії.
Я глибоко поважаю цю людину і вважаю Павла Івановича неординарною особистістю, яка заплатила занадто високу ціну за події, які відбувалися в Україні в ті роки. Справу Лазаренка можна оцінювати з американської точки зору. Але давайте її оцінювати з точки зору українського суспільства і тих років. Обвинувачення були політично мотивовані, а інкриміновані йому діяння не відрізнялися від поведінки чиновників як тоді, так і зараз.
Деніел Горовіц: Я хочу додати одну важливу деталь. Представник партії "Громада" Людмила Матійко за два дні до своєї смерті зустрілася зі мною. Я не розумів Україну добре і запитав її – як ви зазвичай перемагаєте на виборах в Україні? Вона сказала мені, що для виборів президента в Україні треба мати гроші, виходячи з оцінки 1,5-2 долари за голос.
Також вона мені повідомила, що Лазаренко і Кириченко були відповідальні за накопичення грошей у партії – так званого політичного капіталу. Ця партія була в опозиції, і роботою Кириченка було тримати ці гроші в безпечному місці за кордоном. А метою Кучми було мати ці гроші під контролем в Україні. Я вважаю, що Лазаренко боровся за Україну, хоча його скрізь малюють як кримінального злочинця. Якби склалася історія інакше, то Лазаренко був би героєм, а Кучма був би злочинцем. Той, хто має гроші та контролює пресу - той і навішує ярлики.
- Як Лазаренко міг заробити свої мільйони, якщо його роботою було захищати інтереси громадян?
Деніел Горовіц: Ви говорите як американець. В США, якщо ти стаєш політиком, ти складаєш гроші в траст. Наприклад, мер Нью-Йорка Блумберга. Він майже програв вибори мера, а потім вклав у компанію 100 мільйонів доларів. Його фірма відслідковувала опонентів, збирала інформацію і використовувала її проти конкурентів. Але він поводив себе як людина з народу, і йому пробачили ці погрішності політичного процесу.
- Але як Лазаренко заробив свої мільйони, ви так і не сказали!
Оксана Цикова: А як Кучма заробив мільярди? Як заробив Марчук, Пінчук?
Деніел Горовіц: Ви стверджуєте, що він використовував владу для заробляння грошей? Я з цим і погоджуюся, і не погоджуюся. Якщо вірити Кириченку, він заробив гроші своєю головою та мускулами. Але якщо вірити Новаковській (сестрі дружини Петра Кириченка - УП), він заробив гроші завдяки отриманій "криші".
Ніхто не заперечує, що Лазаренко пропонував бізнес-схеми, він виробляв концепції, як треба діяти. Але коли Оксана на мене працює, я також забираю половину з того, що вона для мене забирає.
- Але Оксана працює в приватному сектору, а не чиновником!
Оксана Цикова: Ви прекрасно знаєте, що на тому етапі в Україні було неможливо займатися бізнесом без його злиття з політикою.
- Ви можете уявити, якби Обама вимагав половину доходів з тих грошей, які "Кока-Кола" заробить, наприклад, в Бірмі?
Деніел Горовіц: В Америці є Конституція і правосуддя, а в Україні цього не було. Зараз у вас є Конституція, є правила, і ваша робота як журналіста – писати про корупцію та порушення цих правил, бо якби ваша Конституція працювала – це була би найкраща Конституція в світі.
- Поясніть, що значила фраза Лазаренка, що він винен Кучмі 50 мільйонів доларів, але він краще використає їх на усунення його від влади?
Оксана Цикова: Якщо це сказав Кириченко, я йому не вірю.
- Скільки взагалі грошей має Лазаренко?
Оксана Цикова: Зараз Лазаренко не має інших грошей - окрім тих, які заробляю я.
- А бізнес в Україні?
Оксана Цикова: Який бізнес ви маєте на увазі? Той, який забрав Корбан? Ви в своїй книзі самі написали, що Корбан забрав всю нерухомість. Я утримую наших дітей за рахунок своєї роботи. І все, що я маю у Каліфорнії, отримано в кредит - і машина, і будинок, про який ви писали. Я виплачую іпотеку.
| Сучасний будинок родини Лазаренка у Грінбрей, Каліфорнія |
- На якій стадії процес у Вашингтоні про конфіскацію 250 мільйонів?
Оксана Цикова: Останні десять років триває стадія розгляду заяв зацікавлених осіб. Якщо воно буде рухатися так, як рухається зараз, то справа буде ще розглядатися десятки років.
- Я знаю, що в Україні молоді активісти намагаються долучитися до процесу, щоб в разі конфіскації гроші Лазаренка були передані урядом США неурядовому сектору в Україні для боротьби з корупцією в Україні.
Оксана Цикова: Я підтримую ідеї активістів. Я сама активістка демократії. Я продукт американського навчання. Я навчалася в Санта-Кларі, в Колумбійському університеті. Я підтримую всі процеси, але я за прозорість. Якщо іде процес по конфіскації, то мають бути доведені факти незаконності їх заробляння. І якщо американці будуть передавати гроші Україні, то в рамках угоди між державами. Але так, як справа рухається зараз, то вона буде рухатися ще 10 років, не менше.
- Останні два роки прокуратура України говорить про те, що убивство Щербаня замовив ваш чоловік. Що вам говорив сам Лазаренко з цього приводу?
Оксана Цикова: Я переконана, що Павло Іванович не замовляв убивство Щербаня. Це істина, яку підтверджують багато людей. Це було вигадано в 2000 році напередодні візиту Білла Клінтона в Україну для того, щоб змусити передати Лазаренка в Україну. Про це є записи майора Мельниченка, де є розмова Потебенька і Кучми "давай повісимо на нього Щербаня, щоб американці нам його передали".
Деніел Горовіц: Суддя Дженкінс – мій друг, він мені подобається. Але він зробив помилку, коли дозволив корумповані докази, які були направлені українським урядом ублюдка Кучми, використовувати в суді США.
- Оксано, ким був Кириченко в житті Лазаренка?
Оксана Цикова: До зради Павла Івановича Кириченко був його найближчим другом. Людиною, якій Павло Іванович допомагав з кінця 1980 років. Коли Кириченко мав проблеми зі здоров'ям, йому ледь не ампутували ногу. Але Павло Іванович знайшов йому докторів – і Кириченку врятували ту ногу. Вони дружили сім'ями, він був як його брат.
І Павло Іванович до кінця не міг повірити, що Кириченко казатиме в суді те, що він виголосив. І на суді я була поряд з Павлом Івановичем, він дивився в очі Кириченка, але вони були абсолютно пусті. Було очевидно, що він це робив заради величезних грошей та можливості залишитися в США.
- Навпаки, це Кириченко мав заплатити 10 мільйонів доларів штрафу уряду США!
Оксана Цикова: Наскільки я знаю, уряд США повернув йому частину коштів після того, як Кириченко виконав усі обіцянки, які він дав.
- Кириченко зараз майже ваш сусід, живе неподалік, у Тібуроні. Ви інколи його бачите?
Оксана Цикова: Ми бачилися на допитах у справі за позовом UTICo в 2005 році. Він поводив себе нахабно, грубо.
- Ким була Юлія Тимошенко в житті Лазаренка?
Оксана Цикова: Мені складно сказати, але я не вірю в ті наклепи, які озвучив Кириченко, що це були близькі стосунки. Думаю, що вони були бізнесові – та не більше.
- Чому ви не змінили прізвище на Лазаренко, а залишаєтеся Циковою?
Оксана Цикова: Це формальність, я зміню прізвище в перший день, коли він буде вдома. Для цього просто потрібна його присутність. Я пишаюсь цим прізвищем, і всі наші діти мають це прізвище.
ДЕ ПРИДБАТИ КНИГУ "АМЕРИКАНСЬКА САГА ПАВЛА ЛАЗАРЕНКА"
- Оксано, знаю, що ви прочитали мою книжку "Американська сага Павла Лазаренка". Чи є у вас зауваження до написаного?
Оксана Цикова: Ваша книжка коректно виклала судові матеріали справи Лазаренка. Звичайно, вибірково, бо ви не мали доступу до інших документів, які були під грифом "секретно".
Що стосується особистих міркувань, хто такий Лазаренко, через що він пройшов, які висновки зробив, якби він повернув час назад – на ці питання варто дочекатися, щоб він відповів сам. Той Павло Лазаренко, якого знаю я, не відповідає іміджу, який склався в Україні та який в певній мірі відображений у вашій книзі.