Опозиція говорить

Цей матеріал може бути корисним і читачам, яким цікаво зазирнути в тил української політики, і політконсультантам разом з їхніми клієнтами, і, звичайно, самим героям публікацій: Віталію Кличку, Олегу Тягнибоку та Арсенію Яценюку.

В рамках одного з проектів, ми за власною методикою проаналізували інтерв'ю лідерів опозиції. Частину аналізу можемо презентувати у спрощеному вигляді. Незважаючи на те що матеріал узагальнено, можна побачити очевидні речі, які, до слова, ніхто, за звичай, не помічає.

Матеріал базується на аналізі окремих елементів мовлення трьох лідерів опозиції.

Дуже корисно аналізувати їхні слова й поєднувати цей аналіз із реальними діями та амбіціями.

Метою було формування висновків, що базуються мінімум на трьох інтерв'ю від одного політика.

Звичайно, існують похибки, але вони мало впливають на загальну картину, яка зображена багатьма показниками. Адже, навіть без декількох елементів, можна чітко зрозуміти, що саме зображено на пазлі.

Чи не так?

Співвідношення слів "Я" і "Ми"

Розпочнемо з простого: співвідношення слів "Я" і "Ми" у лексиконі Кличка, Тягнибока та Яценюка. Ці слова частіше за інші зустрічаються у реченнях політиків, але у різних співвідношеннях.

Щоб краще це зрозуміти, беремо сумарну кількість слів "Я" та "Ми" в лексиконі одного політика за 100%.

Співвідношення слів "Я" і "Ми" у лексиконі Кличка, Тягнибока та Яценюка

Лексикон Кличка виглядає дуже органічним. Незначне переважання слова "Я" над "Ми" – 55% проти 45%. Це відповідає його іміджу сильної людини та ненав'язливо свідчить про амбіції на посаду, в якій відповідальність лежить на одній людині.

Така манера спілкування додає ще одну копійку до президентського рейтингу Кличка.

А от Тягнибок, навпаки, майже не вживає слово "Я" і дуже часто вживає слово "Ми" – 21% та 79% відповідно. Так само частіше за інших Тягнибок використовує слово "партія", "парламент" та інші слова, що пов'язані із колегіальним прийняттям рішень. Це легко пояснюється тим, що партія Тягнибока є ідеологічною партією, а не партією лідерською.

Така гармонія лексики та принципів роботи, звичайно, трансформується у особистий рейтинг політика та рейтинг партії.

Яценюк також віддає перевагу слову "Ми" – 37% "Я", 63% "Ми", – але не так виражено, як Тягнибок. Проте, давайте згадаємо останні зміни іміджу Яценюка: його популярне "накачане" фото з відпочинку, легку неголеність, та навіть новину, де його дочка говорить про те, що він схожий на горилу.

І виходить, що в ньому поєднують те, що не можна поєднати: на словах Яценюк, образно кажучи, колективно-колегіальний Ми-політик, а ззовні його змінюють у бік альфа-самця.

Ані свідомо, ані підсвідомо ці протиріччя сприйматись не будуть. Несприйняття електоратом цих протиріч підтверджується зниженням рейтингу Яценюка.

Кількість цифр у реченнях

Політики по-різному аргументують свої відповіді. Хтось цифрами, хтось словами. Але, погодьтесь, володіння цифрами та вміння ними оперувати – важлива річ для менеджера національного рівня.

Кількість слів у реченнях

Яценюк прогнозовано випереджає по кількості цифр конкурентів по опозиції. Це його актив, тут на нього працює і освіта, і досвід роботи, і тип мислення. Це його перевага перед іншими.

Тягнибок підтягується за кількістю цифр до Яценюка, але вони в нього не такі точні, як у Яценюка. Це виглядає некритично для лідера "Свободи".

Кличко прогнозовано найслабший у цифрах. Це коментувати не треба – але тут не можна не згадати тандем "Кличко-Гриценко", який так і не склався.

Гриценко – лідер серед політиків у цифрах. Він спокійно оперує цифрами, часто називаючи цифри з точністю до сотих, випереджаючи у півтора рази по кількості цифр навіть Яценюка. І в цьому сенсі Кличко-Гриценко дуже гармонійно доповнювали б один одного.

Про конгруентність Кличка й Гриценка також свідчать інші цікаві кореляції: Кличко майже не вживає слово "відповідальність", Гриценко ж є лідером по вживанню "відповідальних" слів; про проблеми корупції Кличко говорить рідко, а Гриценко – найчастіше.

Звичайно, можна було б і Кличку завчити цифри й говорити про "прозорість", але це не характерно для сильного іміджу Кличка – а в масових комунікаціях не можна розпилятись, особливо, коли доступ до ЗМІ є обмеженим. Кожен має грати свою роль.

Слова "Україна", "Європа", "люди"

Вживаність слів типу "Україна", "українець", "український" тощо, "Європа", "європейський", "євроінтеграція" тощо, "люди", "людський" тощо – також багато про що свідчить.

Здавалось, можна легко спрогнозувати, хто і які слова говорить. Але все не так, як можна було очікувати. Наступна діаграма сповнена несподіванок.

 Слова в лексиці опозиціонерів

Тягнибок вживає слова, пов'язані з Україною та українським – найменше за усіх з трійки!

І давайте знімемо капелюха перед технологами Кличка: більш ніж кожне соте слово у Кличка – це "Україна" або ще щось із забарвленням "українського". От такий прихований хід проти пана Олега: поки він захищаєте українське, Кличко та його технологи про це говорять.

Яценюк – лідер по кількості "людяних" слів: "люди", "людське" тощо. Звичайно, остання парламентська кампанія, яку очолював Яценюк, ставила на перше місце людину:"Найбільша цінність країни – це люди". Але ми з вами бачимо, як міцно це слово закріпилось у Яценюка в лексиконі.

І це ще один факт, який остаточно має припинити спроби "стетхемізації" Яценюка: хіба можна поєднувати брутальність та людяність?

Згадуваність інших політиків

А тепер давайте подивимось, хто про кого говорить. Тут теж спостерігаються цікаві речі.

Яценюк, звичайно, вимушений найчастіше говорити про Тимошенко. Але цікаво, що й Януковича згадує більше за інших. Що ж, в принципі, це правильно в його ситуації.Кличко мало вживає прізвищ, а якщо й уживає, то це, як правило, прізвище "Янукович". Чому так? Тому що таку вже стратегію обрали Кличку: іду собі до перемоги, а інші мене не цікавлять.

Але, чи бачите Ви, що є об'єднує Кличка і Яценюка? Вони майже не говорять про колег – правильно було б сказати "конкурентів" – по опозиції.

Це – річ, про яку Вам розкаже кожен успішний менеджер з продажів: ніколи не називай бренди конкурентів, у нашому випадку – прізвища. Бачимо, що Кличко та Яценюк абсолютно спокійно можуть піти щось продавати у разі програшу в 2015 році. У них це вийде.

А от Тягнибок згадує колег-конкурентів по опозиції. І Кличка, навіть, частіше за Януковича. При нагоді можна попросити штаб Кличка перерахувати на рахунок партії Тягнибока трохи коштів за PR-послуги.

Підсумки

З наведеного вище можна зробити висновок, що в Кличка є люди, які дуже серйозно працюють над його текстами і координують свої дії з діями консультантів з інших напрямків. Як показує практика, така тіньова робота перекриває недбалість його імпровізованих виступів.

Питання в іншому: чи зможуть консультанти бути постійно поряд з Кличком-президентом?

Стосовно Яценюка. Враження, що він неправильно підбирає і депутатів, і команду консультантів. Ймовірно, що коли йому презентують або образ Обами на кшталт рекламної кампанії 2009 року, або вигляд типу Стетхема, його самооцінка сприяє тому, що саме такі геройські версії затверджуються. Але ніхто йому не підкаже, що це суперечить його справжній природі.

Хіба прийде Яценюк-президент неголеним до Меркель?

Олег Тягнибок, вірогідно, має найменшу підтримку скрупульозних технологів у тилу. З одного боку це добре, імідж більш органічний. Проте вже зараз можна пробачити невраховані деталі.

Але чи пройде така неуважність, коли Тягнибоку-президенту доведеться стояти поряд із тими, в кого стратегії денно й нощно розробляють потужні дослідні центри?

Тамила Бутко, команда pereVaga.info, спеціально для УП