Яценюк став приймаком

Арсеній Яценюк офіційно увійшов в "Батьківщину". Отримавши у суботу на майданному з'їзді партійного квитка, Арсеній Петрович фактично завершив процес, який розпочався наприкінці березня 2012 року, коли він погодився іти у парламент під прапором Об'єднана опозиція "Батьківщина".

Але навряд чи це входження можна назвати переможним.

Як відомо, останнім часом головні удари по рейтингу Яценюка завдавалися висмикуванням з фракцій "Батьківщини" тушок з квоти людей "Фронту змін" і Миколи Мартиненка. Оскільки великого браку в голосів у Партії регіонів не було, то є підозра, що робилося це виключно з метою підриву авторитету Яценюка.

Хоча, здавалось би, ці переходи були дуже прогнозовані. Ще минулого літа, після формування списку було сказано багато неприємних речей в бік "Батьківщини" через нікому невідомих грошових мішків, які замінили активних партійців.

Тоді позаочі партійці відверто говорили ,що "Яценюк з Мартиненком вже скупили "Батьківщину" разом з Турчиновим".

Водночас Юлія Тимошенко при формуванні списку сама закривала очі на гріхи багатьох своїх тушок попереднього скликання, які голосували синхронно з Партією регіонів, щоб мати в партії і свої гроші, а не тільки Яценюка.

Крім того, вона закидала на волю думки, де висловлювала сумніви щодо того, що Яценюк збирається щось робити для її звільнення.

Втім виборча кампанія відсунула середпартійні конфлікти на задній план. І хоча невдоволення діями Яценюка в партії було і зріло, але нарив аж у квітні. Чергові тушки стали формальним приводом спробували оголосити війну Яценюку всередині фракції.

Втім гора народила мишу, і за відставку Арсенія Петровича з посади голови фракції тоді проголосували аж двоє.

Однак якщо двох голосів не вистачило для відставки, то кількох сварок Анатолієм Гриценком і В'ячеславом Кириленком вистачило для того, щоб вони заявили, що їх партії не будуть вливатися в "Батьківщину".

Таким чином, кількох невагомих в політичному вимірі партій виявилось досить, щоб поховати ідею великого об'єднання опозиційних сил під прапорами "Батьківщини".

Масштабний з'їзд весь час переносився на невизначений час. Останні рази його чекали на початку травня , потім перед 18 травня, а дотягнули до 15 червня.

- Фактично в нас все готове. Є рішення, що всі охочі депутати, включаючи Яценюка і Мартиненка пишуть заяви про вступ в "Батьківщину", і ліквідовують свої партії. Теж саме на рівні місцевих осередків. Ніяких квот не буде. Ми тягнемо зі з'їздом, щоб врегулювати всі юридичні питання, і щоб Андрюша Портнов нам потім не підклав свиню через Мін'юст. Але головне, що досягнута принципова згода між Тимошенко і Яценюком, бо інакше ніякого об'єднання не було б, - сказав УП у травні один з організаторів процесу об'єднання.

За словами цього ж депутата, насправді головна фішка була якраз в об'єднанні "Батьківщини" і Фронту змін, а також ПРП, яка має хорошу мережу місцевих партійних осередків. Всі інші дріб'язкові партії навіть не були предметом великого зацікавлення.

По суті ж, торги велися за те, як розподіляться важелі впливу в партії між Яценюком і ув'язненою Тимошенко. За кілька тижнів до з'їзду соратником Арсенія Петровича Павлом Петренком були написані зміни в статут партії.

На вигляд вони були навіть демократичнішими, ніж попередній статус ,а за ширмою все виглядало наступним чином - Тимошенко залишали вивіскову посаду голови партії, натомість для Яценюка створювалася посада голови політради партії, який як і голова обирається з'їздом. Олександру Турчинову відводилась роль весільного генерала, який очолить центральний штаб, а по суті технічний апарат партії.

Відтак Яценюк отримував партію у своє пряме керівництво.

Написаний Петренком варіант статуту явно не сподобався старій гвардії Тимошенко. А тут ще як на диво влада "окучила" двох нових тушок з квоти "Фронту змін" - В'ячеслава Кутового і Володимира Купчака.

Про те, хто в парламент привів цих двох журналістам повідомив керівник київської організації Юрій Одарченко. Така заява викликала підозри, що Яценюка "зливає" старе керівництво партії.

А вже за кілька днів Арсеній Яценюк несподівано побачив, як цей же Одарченко збирає підписи проти нього під листом Юлії Тимошенко. Яценюк зачитав листа колегам в сесійній залі, а збентежений Одарченко мусив його виривати ледь не силою.

Тут же друкована копія листа опинилась у ЗМІ. Щоправда без підписів, хоча, кажуть, під ним підписалися Одарченко, Микола Томенко, Андрій Сенченко, Костянтин Бондарьов і ще кілька представників старої команди. Більше того, лист був таки переданий Тимошенко.

У відповідь Сергій Пашинський заявив, що на з'їзді буде поставлене питання про виключення Одарченка і Томенка з партії .

Відтак ситуація в "Батьківщині" стала нагадувати "Нашу Україну" в її гіршому варіанті.

- Що я вам можу сказати... Ну якби в нашій партії були політично розумні люди, то це ми б зараз були при владі і ділили мільярди від Євро, а не сиділи в опозиції, - розвів на це руками один з депутатів "Батьківщини".

ФОТОРЕПОРТАЖ ЗІ З'ЇЗДУ ДИВІТЬСЯ ТУТ

Але великого публічного скандалу так і не трапилося.

У п'ятницю, напередодні показового шоу на Михайлівській площі під назвою об'єднавчий з'їзд, відбулися закриті зібрання партій-учасниць. Фронт змін ухвалив рішення про свою ліквідацію. ПРП провело з цього приводу політичні збори, а ввечері всі зібрались на з'їзд "Батьківщини".

Саме на Турівській 13 було ухвалено рішення про об'єднання трьох сил через вступ в "Батьківщину". Головою партії і формальним кандидатом в президенти було залишено Юлію Тимошенко. Головою політради став Арсеній Яценюк, його заступником Сергій Соболєв, Олександр Турчинов очолив центральний штаб.

- З'їзд пройшов дуже мирно ніяких сварок не було, - зізнався УП один з учасників.

- Журналісти, так і запишіть: щасливі і усміхнені члени Фронту змін разом з Соболєвим влилися в "Батьківщину", - крикнула Олеся Оробець, виходячи з Турівської.

Про проблеми в партії після п'ятничного з'їзду ніхто не хотів говорити. Навіть Юрій Одарченко, який ініціював два тижні тому лист до Тимошенко, з розгубленим і пригніченим виглядом, запевняв, що все гаразд і ніякого конфлікту немає.

- Ми все життя працювали з Тимошенко. Це все якісь інсинуації про виключення, - зі скривленим обличчям відбивався від журналістів керівник київської "Батьківщини".

На запитання, як же вдалося загасити партійний бунт, один з організаторів процесу сказав: "Якби я був Чечетовим, я б сказав "ми їх развєлі как котят". Але насправді все вирішили два листа Тимошенко. Один, де вона відповідала бунтарям на їхній лист про Яценюка. В іншому вона чітко прописала всі вказівки по статуту".

Цікаво, що як і перед березневим з'їздом 2012 року, так і тепер влада зірвала зустріч Тимошенко з її адвокатом у переддень важливих політичних змін.

Але якщо того разу Сергію Власенку не вдалося отримати остаточний лист заяву від Тимошенко, то тепер, як стверджують у партії, Тимошенко встигла передати всі документи, попри те, що в п'ятницю до неї не пустили партійного юриста Миколу Титаренка.

- Ми дуже ретельно готувались до цієї події, і всі документи і листи були передані завчасно, - сказав журналістам політтехнолог Олег Медведєв.

Цитувати листа Тимошенко співрозмовник не став. Щоправда, можна здогадуватися, що в ньому було.

У 2007 році, коли від фракції "Батьківщина" відвалилася третина і пішла на "тушки", Юлія Тимошенко суворо заборонила партійцям публічно полоскати брудну білизну, оскільки це підриває авторитет партії.

Можливо, такою була її порада і зараз.

Втім, у загашеної пожежі є й інша ціна.

По-перше, Арсеній Яценюк не отримав права звільняти керівників місцевих організацій "Батьківщини". Така можливість лишається винятково за Юлією Тимошенко. 

По-друге, найближчий соратник Яценюка Микола Мартиненко не отримав жодної навіть церемоніальної посади в партії.

Крім того, в президії партії (розширеній з 11 до 18 осіб) формальна більшість залишена за Тимошенко. Арсенію Яценюку вдалося завести в президію лише 4 своїх однопартійців — Лілію Гриневич, Андрія Пишного, Андрія Іванчука та Павла Петренка. Крім того, до нього його команди дехто відносить головного політтехнолога Турівської Олександра Абдуліна та Сергія Пашинського.

Стара гвардія Тимошенко отримала 9 місць. Плюс до її квоти можна віднести новонавернених "батьківщинівців" Сергія Соболєва і Бориса Тарасюка.

Склад президії

Політрада партії розширена з 60 до 84 осіб. Квота Яценюка там теж десь третина.

На запитання, скільки в політраді його людей, новий голова політради партії відповів: "Там немає моїх людей. Всі мої люди — це люди Юлії Володимирівни, і всі її люди — це мої люди".

- Але ви приходьте в суботу на з'їзд, там буде ще багато цікавих новин, - попросив Яценюк журналістів на Турівській.

- А скільки у вас людей було взагалі на зїзді?, - спитали журналісти.

- 144 людини, - по пасторський відповів Олександр Турчинов.

Але як не намагалися журналісти, але більше 40 осіб на ганку Турівської того вечора вони не побачили.

Натомість у суботу на Михайлівській площі був "образцово-показатєльний" зїзд. З білими партійними футболками, прапорами "Юлі-волю" і великою кількістю політичних промов.

Першою слово отримала донька Тимошенко Євгенія, яка зачитала постання матері до з'їзду.

По суті, це було публічне благословляння Яценюка на керівництво партією.

"Окремо хотіла б сказати про своє ставлення до Арсенія Яценюка. Люди перевіряються справами. Спільну справу з Арсенієм та командою "Фронту змін" ми робимо вже більше року. За цей час ми переконливо довели, що не помилилися один в одному. Ми багато з ним пережили після 2005-го року, зробили критичну масу спільних помилок. Тепер разом ми зобов’язані спокути перед Богом і Україною свої та чужі політичні прорахунки і виконати все, що обіцяли людям на Майдані: побудувати моральну та професійну владу, яка поверне людям справедливе та успішне життя, підніме Україну на міцні ноги. Я довіряю Арсенію. Бачу, як йому важко. По ньому прямою наводкою б’ють і свої, і чужі. Але він уміє тримати удар, він боєць і при тому інтелектуальний, сучасний, патріотичний політик. Тобто чотири в одному J. Це немало для українського політикуму, який сьогодні вироджується, маргіналізується та криміналізується. Але найголовніше, що нашу з ним спільну роботу вже високо оцінили люди. Про це свідчать результати останніх парламентських виборів. Ми з Арсенієм – не політичні конкуренти, ми вже давно одна команда, яка має спільні, добре осмислені стратегічні цілі й волю до спільних перемог.

Лише цілком довіряючи Арсенію, я особисто рекомендую його на високу партійну посаду Голови Політичної Ради партії. Прошу делегатів з’їзду підтримати мене та Арсенія і проголосувати за його кандидатуру", - прочитала дочка мамині слова.

- Ну то я маю вже йти на сцену?, - спитався Яценюк в соратників, коли Турчинов став оголошувати президію партії , обрану напередодні.

- Так-так, - підбадьорили його соратники, і Яценюк побіг до сцени.

- Я так розумію, що тут запроваджується путінська модель зміни влади, - пожартував Юрій Луценко, який був запрошений на з'їзд як гість. Можливо, в цьому жарті є багато правди, і Тимошенко бачить в Яценюку лише церемоніального замінника на кшталт Медведєва при Путіні.

Луценко ж виявився тим гостем, який додав свою ложку дьогтю у бочку святкового меду.

- Мене лише вчора запросили на цей з'їзд, тому я не підготував коротку промову і буду говорити довго, - розпочав Луценко.

- Сьогодні час довести, що політичним авангардом опозиції є політична сила Юлії Тимошенко, - звернувся він до присутніх, і розслаблено щасливої президії.

Але після цього сказав те, чого не наважувався публічно говорити ніхто:

- Головне завдання нового керівництва партії — навчитися чути людей. Партійців і безпартійних. Непереможна сила Юлії Володимирівни Тимошенко була в тому, що вона, як і всі політики, мусила позичати гроші в олігархів, але чула тільки виборців, а не своїх спонсорів. Ми маємо зробити висновки і повернути таку атмосферу в партію. Ми маємо позбутися генератора тушок, - заявив він під оплески людей до лідерів партії.

Обличчя Яценюка позаду Луценка стало кам'яним.

- А тепер найскладніше: якщо ми проголосили Тимошенко кандидатом в президенти, то це не значить, що замість неї буде балотуватися хтось інший. Висунули Тимошенко — звільняйте її!, - забив Луценко ще одного цвяха в труну амбіцій Яценюка.

Вже по завершенні з'їзду Луценко відкрито пояснив, кого назвав генератором тушок:

- Я дуже добре знаю Миколу Мартиненка. І я не є йому ворогом. Але в цій ситуації, я вважаю, що подальше його перебування в опозиції ставить під сумнів усю опозицію. Це справа партії, я і так сказав забагато, як не для члена партії, однак я вважаю, що маю на це моральне право, бо на сьогоднішній день, не порвавши з "генератором тушок" не можна переконати людей у щирості опозиції на президентських виборах, - заявив Луценко журналістам.

Відповідь Мартиненка, який не ризикнув у суботу прийти на люди була майже миттєвою. Він зазначив, що Луценко, безумовно, має право на свою думку, але не має морального права засуджувати будь-кого, враховуючи його політичну історію і його відповідальність за формування цілої групи тушок з "Народної самооборони" в минулому скликанні парламенту.

Втім, здається, Мартиненку треба вивчити давню римську приказку Quod licet Jovi non licet bovi (Що дозволено Юпітеру, не дозволено бику).

Тушки були і в Тимошенко, але вона була зіркою того масштабу, про яку не цікавились, з якого пилу вона складається. Микола Мартиненко, як і Арсеній Яценюк навряд чи колись матимуть такий "сонцесяйний" образ для своїх партійців і електорату. А тому їм доведеться шукати інші шляхи подолання криз.

Зважаючи на те, що за 6 років чвар "Нашої України" Мартиненко єдиний з "любих друзів" пережив цю війну і лишився біля керма партії , вочевидь, він виживе і зараз.

Але питання, чого це коштуватиме Арсенію Яценюку?

Здається, що поки він витрачає сили на упокорення "Батьківщини", заповідна мрія у вигляді президентського крісла віддаляється від нього на недосяжну відстань.

Як там кажуть росіяни: "Выйти замуж не напасть, кабы замужем не пропасть".

Рейтинг "Батьківщини" - це рейтинг Тимошенко, а не партії. І навряд чи ця жінка подарує його комусь іншому або передасть у спадщину.