Як закрити рота незадоволеним клієнтам. Рецепт від забудовника на 14 мільйонів

Киянин Антон Панков разом з дружиною і маленькими дітьми найближчим часом може опинитися на вулиці. Минулого тижня Дніпровський райсуд столиці ухвалив рішення про стягнення з чоловіка 14 мільйонів гривень, а його квартиру арештовують.

Таке покарання – плата за війну з нечесним забудовником, яку Панков та його сусіди ведуть вже кілька років. Приводом для звернення компанії до суду став створений активістами сайт stsophia.com.ua, де вони критикували компанію-власника будинку St Sophia Homes.

Формально мешканців притягнули до відповідальності за незаконне використання інтелектуальної власності компанії-забудовника. Логотип "St Sophia Homes" було розміщено на форумі, а доменне ім’я сайту містило її назву. Однак очевидно, що насамперед люди постраждали за критику на адресу впливової фірми. Що створює небезпечний прецедент для будь-яких висловлювань і критики в інтернет-просторі.

"Ми зібрали майже всіх мешканців, які можуть піднятися"

"Цей сайт заважає їм жити, забудовник хоче його закрити, бо там правда", - розповідає свою версію Антон Панков. Саме на нього було зареєстровано доменне ім’я сайту, тому він і став головною мішенню забудовника, хоча свої відгуки лишали десятки активних мешканців.

Після рішення суду Панков готується до апеляції і намагається у терміновому порядку прописати у своїй квартирі малолітніх дітей – тоді відібрати її буде важче.

"Коли рішення суду набере чинності, і якщо ми програємо апеляцію, мою квартиру арештують і мою сім’ю виселять. З пропискою зараз відбуваються дивні речі. Спочатку у паспортному столі нам заявили, що це неможливо, "у вас квартира під арештом". Скоріше за все, подзвонили хлопці від забудовника. На наступний день начальник паспортного столу відправила якийсь запит до суду. Але, як пояснили мені юристи, якщо нема прямої вказівки заборонити реєстрацію, нам не мають права відмовити", - розповідає він.

Тим часом, сусіди Антона продовжують "підпільну боротьбу" з забудовником на своєму сайті і не збираються її припиняти. 

"В ініціативній групі у нас вже близько 90 осіб. Ми зараз близькі до того, щоб зібрати 100% людей, які потенційно можуть піднятися", - доповідає голова ініціативної групи мешканців будинку Олександр Кондратенко.

Він скаржиться, що після останніх подій сайт періодично "лягає", бо при його створенні мешканці не розраховували, що на нього заходитиме стільки людей.

"Я навіть не можу назвати це сайтом – на його створення ми витратили 300 доларів. Фактично це форум, тому що у нас накопичився дуже великий масив інформації і не було майданчика для її розміщення. До того ж, забудовник всіляко перешкоджав появі будь-якої інформації щодо себе. Коли ми розміщували свої відгуки на сайтах "realty", "domik", їх одразу видаляли. Ясно, бо там наш забудовник розміщував свою рекламу", - каже Кондратенко.

За його словами, створений ними сайт став своєрідною хронікою майже трирічної війни мешканців з забудовником і єдиним інструментом впливу на нього. Адже, купивши квартири у St Sophia Homes, мешканці потрапили у справжню халепу. 

"Фейкове" ОСББ

Елітний будинок Riviera Riverside розташований на лівому березі Києва по вулиці Раїси Окіпної, 18. З балконів і терас квартир відкриваються панорамні види на Києво-Печерську Лавру і правий берег. Поряд з дев’ятиповерхівкою розташований яхт-клуб преміум-класу.

Комплекс зводила компанія St Sophia Homes, яку пов’язують з впливовими людьми – колишніми соратниками, а тепер "регіоналом" Давидом Жванією і опозиціонером Миколою Мартиненком. Будинок було здано в експлуатацію наприкінці 2010 року, а вже у 2011 спалахнув перший скандал.

Елітний комплекс Riviera Riverside. Фото clubestate.kiev.ua

Фото grandyachts.com.ua

Мешканці елітної нерухомості з подивом виявили, що ціни за утримання їхнього будинку в 4-5 разів перевищують ринкові. У середньому вони сплачують за "комуналку" по 3 000 гривень на місяць.

Другим "сюрпризом" стала новина про неможливість розірвати невигідні договори протягом 20 років. А за несплату або прострочені платежі мешканцям відключали водопостачання, опалення, або взагалі не пускали до будівлі.

Платіжка на 3000 грн за компослуги у будинку по вул. Окіпної, 18

Усе це стало можливим через хитру схему зі створення Об’єднання співвласників багатоповерхових будинків і укладання договорів з компанією-утримувачем будинку "Сент Софія Проперті Менеджмент", наближеною до забудовника.

Ці дії робилися фактично за спинами людей, адже ОСББ створили мешканці двох квартир, які першими отримали документи на власність, і теж виявилися наближеними до забудовника.

Схему махінації з ОСББ, яка стає останнім часом популярною, детально описала адвокат Тетяна Монтян. Вона наголошує, що, попри явно шахрайські методи, вона є цілком законною, що й робить її особливо небезпечною.

"Вимагати 14 мільйонів можна скільки завгодно, але нормальний суд ніколи би не прийняв такі позивні вимоги"

Цілком законною, проте витонченою схемою скористався замовник і в суді проти мешканців.

Замість того, щоб оскаржувати неправдиві, на його думку, висловлювання на сайті, компанія пішла іншим шляхом.

Позивачем до суду виступив замовник об'єкта – "Д.І.А. Девелопмент", який пов’язав використання на сайті Панкова торгової марки "St Sophia" з падінням темпів продажів квартир на 43,5% за період з січня по квітень 2012 року.

При цьому, як з’ясували мешканці будинку, позивач наводить у своїй заяві неточні дані. Зокрема, перша інформація на їхньому сайті з’явилася не в січні, а в кінці лютого 2012 року, тобто щонайменше протягом місяця він ніяк не міг впливати на зниження темпів продажів квартир.

Однак це не зупинило суд, і він прийняв рішення стягнути з власника домену Антона Панкова 14 мільйонів гривень.  

Рішення Дніпровського райсуду Києва

Паралельно сама компанія "St Sophia Homes" подала позов про використання в доменному імені сайту своєї назви, але суд його поки відхилив. Забудовник подав апеляцію, де вимагає закриття сайту і стягнення більше 800 тисяч гривень. Засідання призначено на 12 червня.

Витримки мотивувальної частини рішення суду, де йдеться про відхилення аргументів Панкова щодо права вільно висловлюватися в інтернеті

Юристи вже назвали цю справу прецедентом, який може поширитися на аналогічні випадки, де впливові люди боротимуться з критикою на свою адресу.

"Особисто у мене в практиці таких справ не було. Взагалі такі випадки є, хоча їх і дуже мало. Поки що ніхто не додумався стягувати з людей кошти за те, що вони кажуть і думають. Тобто будь-яку людину в нашій країні можна розорити, пустити по світу, і забрати все майно", - каже відомий адвокат Тетяна Монтян, яка допомагає Панкову і його сусідам вибратися з халепи.

Суд вважає суму в 14 мільйонів адекватною

Не зустрічав подібних справ, "щоб судилися в такий спосіб, через торгову марку" і медіаюрист, директор Інституту масової інформації Тарас Шевченко.

"Це ненормально з юридичної точки зору. Я не бачу ніяких причинно-наслідкових зв’язків між використанням торгової марки і матеріальною шкодою", - каже він.

За словами Шевченка, юридично такий позов мав право на життя, але рішення суду є неадекватним. 

"Вимагати 14 мільйонів можна скільки завгодно, але нормальний суд ніколи в житті не прийняв би подібні позивні вимоги. Я думаю, що більшість речей, які пишуть люди про забудовника, є правдою, і це йому не подобається. А якщо це правда, то безглуздо подавати в суд і говорити, що це неправдива інформація. З іншого боку, те, що забудовнику не подобається ця інформація, не має бути предметом розгляду суду, потрібно було розглядати питання про правдивість тих тверджень", - вважає експерт.

Скрін-шот з головної сторінки створеного мешканцями сайту. Панков стверджує, що логотип компанії St Sophia було прибрано після першого звернення правоохоронців

Шевченко визнає, що якби активісти не зареєстрували домен з назвою, до болю схожою до назви компанії StSophia.com.ua, а також не використовували її логотип, це вберегло б їх від подібних позовів. Однак це навряд чи зупинить забудовника, який явно не хоче миритися з поширенням інформації, що псує його імідж.

"Це намагання залякати людей, які пишуть на форумах. Не було б цієї причини, напевно, вони б знайшли якусь іншу. Є намагання в різні способи, різними юридичними механізмами приструнити тих людей, які пишуть свої відгуки, і ця тема, очевидно, спливатиме і надалі. Способи можуть відрізнятися, бо цей був специфічний за своєю природою", - каже Шевченко.

"Нас врятували лише телекамери"

Інцидент з Панковим і мешканцями Riviera Riverside  хоч і є "специфічним" за методами, але не перший за суттю, коли незадоволені критикою на свою адресу намагаються через суд заборонити людям висловлюватися.

В аналогічну халепу потрапила одеситка Ірина Лашкевич. Більше року тому вона і двоє її друзів намагалася донести інформацію про незаконні дії одного з забудовників. На місцевому сайті вони писали коментарі і викладали документи.

"На нас напала фірма-інвестор, яка в 2006 році взяла у міста 33 га морського узбережжя під відселення мешканців будинків, яким загрожували зсуви. Мали відселити 24 сім'ї, будинки яких висять над урвищем. З 2006 року жодну людину не відселили, а забудовник отримав 1,8 га, знову під відселення будинків, яким загрожують зсуви", - розповідає Ірина.

Компанія, яку критикували інтернет-користувачі, подала на них до суду, вимагаючи 165 тисяч гривень нібито за наклеп на її адресу. Однак Комінтернівський суд Одеси зменшив суму стягнень і постановив забрати в активістів лише 15 тисяч гривень.

Ірина Лашкевич називає позов щодо себе і своїх друзів спробою закрити їм рота.

"Суд першої інстанції виніс рішення на підставі скріншотів, завірених в.о нотаріуса міста Волгоград (Росія)", - каже Ірина.

Після першого програшу молоді люди не здалися і подали апеляцію. Цього разу суд став на їхній бік і скасував рішення попереднього.

"Нам допомогло те, що підтримали колеги-журналісти. На суді було п'ять чи шість каналів. Наші суди легко йдуть на прийняття незаконних рішень, але не люблять розголосу і скандалів. Тільки це нас і врятувало", - зізнається Ірина.

Ще одним прецедентом в юридичні практиці можна вважати історію позову проти "Української правди" та сайту видавництва "Юстиніан" у лютому 2013 року.

До видань позивалися Олександр Сиволапенко та ТОВ "Євротрансгруп". Предметом позову стали дописи і коментарі невідомої громадянки Людмили Данкович-Глінської у розділі "Книга скарг без пропозицій" на сайті "Юстініан" та на сайті "Народні блоги" "Українською правди".

Апеляційний суд Києва зобов’язав власників обох сайтів спростувати інформацію, розміщену в зоні вільного доступу, а саме у коментарях.

Зараз справа знаходиться на стадії апеляції. Але її теж назвали небезпечним прецедентом.

"Він створює негативну практику покладання відповідальності на одну особу за висловлювання іншої. Тобто виходить, що власники сайтів відповідають не лише за інформацію, яку вони публікують, а й за коментарі на своїх сайтах", - заявила тоді медіа-юрист ІРРП Людмила Опришко.

"За коментарі в Україні можна притягнути власників форумів"

Експерти кажуть, що в Україні створено сприятливе законодавче поле для боротьби з неприємними коментарями і дописами в інтернеті. На відміну від розвинених країн, у нас не існує спеціальних норм, які б регулювали питання відповідальності за висловлювання на форумах і в блогах. Тому у випадку судових позовів застосовуються загальні закони.

"Тобто будь-яка особа, причетна до поширення неправдивої інформації, за чиїх технічних можливостей це поширюється, може бути притягнута до відповідальності. Більше того, є роз’яснення судової влади про те, що якщо неможливо встановити особу, яка залишила коментар, потрібно притягати до відповідальності власників форумів", - пояснює директор ІМІ Тарас Шевченко.

"В європейських країнах власники платформ не можуть притягатися до відповідальності за умови, що їм ніхто не повідомляв, не виставляв претензій до певного контенту. Тобто спочатку особа має звернутися до власника платформи про те, що певне висловлювання порушує її права, і якщо власник платформи не видаляє це повідомлення, він переймає на себе відповідальність. В цих країнах заборонено одразу подавати претензії до власника форуму, який не зобов’язаний вводити премодерацію, цензуру чи якісь інші речі", - додає він.

Для того, щоб притягнути до відповідальності коментатора в Україні, суд має спочатку визначити його особу, а потім з’ясувати, чи відповідає розміщена ним інформація дійсності.

Але описані вище ситуації свідчать, що обурені позивачі активно долають такі труднощі. І очевидно, спокуса поквитатися з інтернет-активістами лише зростатиме. А на допомогу впливовим людям можуть прийти українські суди.

P.S.: "Українська правда" намагалася отримати коментар у Давида Жванії і Миколи Мартиненка щодо їхньої причетності до компаній Д.І.А. "Девелопмент" і "St Sophia Homes", однак їхні телефони не відповідали. У приймальні Жванії пообіцяли надати коментар найближчим часом, а у компанії "St Sophia Homes" попросили надіслати інформаційний запит, однак на нього не відповіли. УП готова оприлюднити позицію даних політиків і компаній щодо конфлікту з мешканцями будинку.