Туалетний синдром "косить" нову еліту. Тепер Борис Колесніков

Схоже, в ієрархії донецьких "персональний" туалет та золотий унітаз - це атрибути приналежності до вищої касти. Як Мерседес "Брабус" та човен "Азімут", як годинник "Bovet" та кремезний охоронець.

Туалетна епідемія не обминула одного з найвпливовіших діячів Партії регіонів Бориса Колеснікова. Протягом канікул Верховної Ради в його службовому кабінеті відбувається термінове спорудження індивідуального санвузлу.

Після втрати посади віце-прем'єра та міністра інфраструктури Колесніков зумів таки забрати в комуністів крісло голови транспортного комітету парламенту. Але вже місяць ви його не знайдете у парламенті. Тому що в його кабінеті триває ремонт відповідно до останніх тенденцій можновладної української моди.

Минулого місяця "Українська правда" писала про масштабний ремонт у бюджетному комітеті. Знесення стін разом з обладнанням персонального санвузлу робилося для голови комітету, визначного "донецького" депутата Євгена Гєллєра.

Хоча ремонт в проектній документації прямо називався "капітальним", апарат Верховної Ради назвав його косметичним. І надав список усіх приміщень, де відбувалося "покращення".

"Повідомляю, що ремонтні роботи проводяться в адміністративних будинках Верховної Ради в кабінетах, наданих народним депутатам України Ігорю Калєтніку, Ігорю Рибакову, Олександру Волкову, Євгену Гєллєру, Сергію Буряку, Оксані Калетник, Юрію Дерев’янку, Віталію Яремі, Дмитру Андрієвському", - ідеться у листі керуючого справами парламенту Івана Куцика.

Але, як виявилося, парламентський завгосп приховав від громадськості ще один визначний ремонт - у кабінеті Бориса Колеснікова. Про ці роботи ми дізналися від депутатів, що працюють в будівлі парламентських комітетів по вулиці Садовій, 3-а.

"Українська правда" побувала на об'єкті. Піднімаємося на дев'ятий поверх. Перед нашими очима постала знайома картина. У коридор виставлено меблі, вздовж яких лежить зірване з підлоги килимове покриття. Прямо на виході з ліфту - будівельні матеріали. Далі - двері до службових апартаментів Колеснікова.

Офіційно Колеснікову виділено кабінети 927, 928 та 929, де має розміститися депутат, приймальня та помічник. Але реально - на додачу до цих трьох Колесніков розпоряджається ще кабінетами 930 та 931.

Заходимо всередину. Будівельні роботи в самому розпалі. Кімната відпочинку буде розташована на місці 930 кабінету.  А санвузол екс-віце-прем'єра споруджено на місці 931 кімнати. Всередині вже змонтовано унітаз. Поряд поки що на підлозі лежить раковина. Судячи з підводу води, також буде душова кабіна.

Раніше, в шостому скликанні парламенту 931 кабінет був закріплений за депутатом від "Батьківщини" Євгеном Зіміним. І зараз навіть ще залишилася табличка "931". Але тепер це приміщення приєднано до кабінету Колеснікова. Крізь закриті двері на коридор виривається будівельний пил.

Сам Колесніков у коментарі "Українській правді" заявив, що робить ремонт власним коштом. На запитання, навіщо йому індивідуальний санвузол, він сказав: "Я собі ніяких додаткових опцій не замовляв".

Але, як видно на плані поверху, раніше 931 кімната була окремим кабінетом.

Крім того, ми наочно могли переконатися, що попередні голови транспортного комітету не мали окремої ванної кімнати.

Так, у п'ятому скликанні голова комітету Антон Пригодський давав інтерв'ю Українській правді. Ми брали його в цьому самому кабінеті. Жодних додаткових приміщень там не було.

У попередньому шостому скликанні транспортними питаннями керував регіонал Михайло Мироненко. Ми звернулися до його колеги Віталія Коржа, який також працював членом цього комітету та неодноразово бував у Мироненка в кабінеті.

"У Мироненка туалету не було, це точно. І у Козака не було, коли він очолював комітет, і в Пустовойтенка не було, і в Пригодського не було. Пригодський - це солідна людина, але щоб додуматися до такого - це щось ненормальне. Пояснити нормальною логікою це неможливо. Для чого, навіщо? Я за три скликання відчув умови праці у Верховній Раді. Але щоб таке нашестя окремих туалетів. Мені на душі гидко, коли я про таке чую", - прокоментував Корж.

Спорудження окремих санвузлів - це прояв неприхованої зверхності у ставленні до людей. Цей крок красномовніший за будь-які слова. Крім того, це - також нераціонального використання кабінетів. Ну і саме проведення такого роду ремонтів - навіть коштом народних депутатів - є протиправним.

Ухваленим 2011 року законом "Про засади запобігання і протидії корупції" накладено заборону на одержання органами державної влади послуг (в даному випадку -  проведення ремонту коштом депутата), а також майна (новозбудованих споруд в приміщенні комітетів Верховної Ради).

"Органам державної влади, органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно послуги та майно, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами України", - сказано в законі.

Згідно з Конституцією України, на органи державної влади та їх посадових осіб поширюється загальна вимога - вони зобов’язані діяти лише "на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

У законодавстві немає норми, яка б дозволяла Верховній Раді одержувати від фізичних або юридичних осіб безоплатно послуги та майно.

Тобто закон прямо забороняє подібні "спонсорські" ремонти.

Водночас цікаво, як Генпрокуратура вийшла із ситуації. В порядку експерименту "Українська правда" надіслала звернення до Віктора Пшонки щодо капітального ремонту в кабінеті голови бюджетного комітету Гєллєра.

Але правоохоронне відомство влаштувало "футбол". Наше звернення прокуратура спрямувала... до Державної архітектурно-будівельної інспекції. "Органи прокуратури не здійснюють прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів за комітетами Верховної Ради", - ідеться в листі підлеглих Пшонки.

Цинізм прокуратури в тому, що заява "Української правди" стосувалася перевищення повноважень з боку працівників апарату парламенту в частині закону "Про засади запобігання і протидії корупції". І, згідно зі статтею 29 цього ж закону, генпрокурор та його підлеглі здійснюють нагляд за додержанням законів у цій сфері. І аж ніяк не Державна архітектурно-будівельна інспекція.

Але враховуючи, депутатами якого рівня опанував "синдром персональних санвузлів", прокуратура ще делікатно вчинила з нашим зверненням. Могла просто викинути його в унітаз.