Микола Томенко: Моральний обов’язок Яценюка – поступитись Тимошенко у 2015-му

Микола Томенко вже майже зібрав речі з свого робочого кабінету віце-спікера у Верховній раді. І хоча кадрові питання нібито ще не узгоджені, наступником Томенка ймовірно за все може стати Олександр Турчинов.

Напередодні інтерв’ю з Миколою Томенко ми збиралися розпитати його про роботу нової Верховної ради та плани опозиції щодо координації спільних дій у сесійній залі. Втім більша частина розмови звелась до президентських виборів 2015 року.

У п’ятницю відбулося засідання ради Об’єднаної опозиції "Батьківщина". Одна з головних тем - питання щодо участі Юлії Тимошенко у майбутній президентській кампанії. З розмови з віце-спікером склалося враження, що колишній "польовий командир Майдану" все ще живе мріями минулого – чекає на нового єдиного опозиційного кандидата, нові барикади і повернення опозиції на Банкову.

Ми зустрілись з Миколою Томенко в його робочому кабінеті в будинку Верховної ради. Поруч з столом – комутатори спецзв’язку. "Звідси можна додзвонитись до будь-якого чиновника будь-якого рангу, - розповідає віце-спікер. – Колись тут стояв і комутатор з президентом, але я попросив його прибрати. Може колись повернуть, коли буде наш президент…"

ПЕРШИМИ ТУШКАМИ "РЕГІОНАЛИ" ХОЧУТЬ ЗРОБИТИ ДЕПУТАТІВ БАТЬКІВЩИНИ

- Як ви думаєте, чому Азарова відправили у відставку?

- Наскільки мені розповідали, починалось все банально. Президента поінформували, що виникла така ситуація, і треба визначатися, хто залишається в уряді, а хто йде в парламент. І Янукович в силу своїх знань законодавства спитав: "А що там по закону?". Йому розповіли, що сумісників бути не може. Президент, не довго думаючи, сказав всім писати заяви. А вже потім виникло більш стратегічне рішення про відставку уряду.

Фактично Янукович тим самим розширив фронт переговорного процесу при формуванні уряду і конфігурації парламенту. Крім того, це полегшило кадрову політику: є маса людей, яких треба працевлаштувати, і є маса людей, яких треба звільнити. Зараз це буде простіше.

Я вважаю, що Микола Азаров, як мінімум, залишиться "зимовим" прем’єр-міністром, а першим віце-прем’єром стане представник сім’ї. Адже знайти людину, яка в такій економічній ситуації погодиться піти в прем’єри, майже неможливо. Втім, я думаю, що більшості у Партії регіонів немає, і як вони будуть узгоджувати нового голову уряду, мені важко зрозуміти. Якщо комуністи не приєднаються, то за моєю інформацією, зараз в них максимально є 220 голоси.

- Чи є серед цих людей депутати опозиції?

- Сподіваюся, на сьогодні немає. Партія регіонів поставила собі за мету створити самостійну більшість, і в них є список наших колег, по якому активно працюють. Перший удар ми витримали. Я не хочу нікого лякати й називати прізвища, але, як мінімум, семеро наших людей вже потрапили в приціл Партії регіонів.

- Як це відбувається?

- У них є окрема картотека мажоритарників, яких потенційно можна притиснути. Кандидатури подають губернатори. Включається обласна податкова, обласна міліція і прокуратура. І йдуть по слабих місцях. Картотека є на кожного – по бізнесу, по сплаті податків, по всьому іншому.

Наш кандидат із Сумщини Ірина Купрейчик відкрито сказала, що губернатор зустрічався, порадив перейти в більшість, щоб не було проблем із бізнесом. Тобто фактично на першому етапі працюють губернатори, на другому – правоохоронні органи і активно податкова. Така сама стратегія до УДАРу й до інших. Але за їх планом перші тушки мають бути з "Батьківщини".

- Чому саме з "Батьківщини"?

- Вони вважають, що треба вдарити по сильнішому. Це серйозний моральний і політичний удар не тільки по фракції, але й по Тимошенко. Вони хочуть довести, що Батьківщина не зробила висновків з уроків і не змінилася.

І є план в перший же день засідання Верховної Ради оголосити про вихід депутатів з фракції "Батьківщини". А потім уже доточити УДАРом і т.д. Моя оптимістична версія, що на сьогоднішній день немає жодної заяви від "Батьківщини" і УДАРу, зрозуміло, й від "Свободи" в адміністрації президента, чи хто там цим питанням займається.

- Уявіть собі, що дійсно відкривається Рада, і оголошують, що якісь люди від опозиції перейшли до більшості. Як ви до цього готуєтесь і як будете пояснювати?

- У нас, як мінімум, два важелі. Перший – це морально-політичний. Всі наші кандидати публічно приймали присягу. Ми зробимо все, аби все суспільство і найближче оточення цих людей дізналися, що вони – зрадники. Ми зробимо все, аби дискредитувати їх як політиків. Особливо тих, хто пройшов по округах. Я це називаю вже не "тушками" а "політичною худобою" в ширшому сенсі.

Другою нашою реакцією має бути відповідальність лідерів, які привели цих зрадників у наші лави.

- Якою має бути ця відповідальність? Чи має ця людина покинути Раду чи хоча б залишити посаду голови фракції, наприклад?

- На жаль, у нас не прийнято, нема ще доброї традиції йти у відставку з партійних посад. У нас була непроста історія зі списком. Ми прекрасно розуміємо, що список, м’яко кажучи, не ідеальний і не дуже справедливий. Я думаю, що в усякому разі ця людина мусить персонально громаді пояснити, чому так сталося. І як мінімально, хоча б вибачитися перед виборцями…

- Тобто як за часів керівництва Юлією Тимошенко пояснити, що "навіть у шлюбі бувають помилки"?

- Є різні виправдання, що й Ісуса Христа зраджували, і ще когось. Але я думаю, при теперішній ситуації загальних виправдань суспільство не сприйматиме. І я не сприйматиму. Від "Батьківщини" має нести відповідальність Турчинов; від "Фронту змін" - Яценюк, Мартиненко…

Я до речі й сам маю нести відповідальність за тих, кого підтримував. Хоча, на жаль, так сталося, що людям, які реально опікувалися фракцією не вдалося захистити та відстояти всіх людей, які б були корисні в парламенті. І я вважаю це нашою помилкою – мене, Кожем'якіна, Кириленка, всіх лідерів фракції, і помилкою Об'єднаної опозиції.

- За ким ви особливо жалієте, що він не потрапив?

- Насправді, дуже велика кількість людей, від присутності яких фракція б суттєво виграла. Ми розуміємо, що робота в наступному скликанні Ради, а потім і напередодні президентської кампанії буде не легкою. Треба буде і вночі чергувати, і виїжджати на вирішення критичних ситуацій, "спілкуватися" з міліцією. Це не зовсім елітна робота, це не тільки писати закони і не виходити з Ради. Але зараз людей, які здатні на таку не елітну роботу у фракції дуже мало.

Тому я вважаю, що нам би і Філенко не завадив, і Шкіль, і Гримчак, і Прокопчук, і багато інших "перевірених бійців". Я думаю це сталося внаслідок не зовсім коректної квоти "Батьківщини" у загальному списку. Адже при всій повазі до братських політичних сил, вибори показали, що людей і реально працюючих структур у "Батьківщини" набагато більше.

- Але ж насправді багатьма структурами "Батьківщини" керували люди Арсенія Яценюка…

- Це окрема історія. Я вважаю, що ми маємо підвести підсумки по виборах. Я думаю, що дуже багато регіонів недопрацювали. Об’єктивно є провальні регіони. Наприклад, на Волині, за яку ніби відповідав БЮТ. Або у Хмельницькій області, яку очолювала людина формально з "Фронту змін", але дуже близька до місцевої влади. До неї у нас ще на початку були претензії. І є дуже серйозні застереження щодо утаємниченого переговорного процесу з УДАРом.

- Що ви маєте на увазі? Здається, навпаки – іноді все було занадто публічно.

- Не зовсім. Ми не знали, як цей процес розвивався і як він йшов. Його результати стали нам відомі перед з’їздом. І викликали не дуже адекватну реакцію. Наприклад, ця історія з оприлюдненням списків мажоритарників від УДАРу – я думаю, це не тільки провина Кличка, а й наших лідерів учасників перемовин.

Я як зараз пам’ятаю: на Покрову прийшов додому, зайшов на сайт УДАРу, а там написано, кого треба зняти! Ми мусили оперативно шукати вихід із цієї ситуації. Тому що наступного дня конкуренти з Партії регіонів почали по радіо розміщувати ролики про те, що представники Батьківщини вже знялися.

Мені взагалі механізм незрозумілий. По Києву, наприклад, Олександр Бригинець спеціально намагався з'ясувати, хто проводив дослідження, за якими він виявився ледь не аутсайдером виборчих перегонів. І не знайшов тієї фірми, яка проводила це дослідження.

- Ваші однопартійці кулуарно дуже часто розповсюджували чутки, що УДАР - це чийсь проект і так далі. Як ви ставитесь до партій Віталія Кличка?

- Подивимось. Я думаю, що парламентська практика – це критерій політичної істини. Поки що на рівні підготовчої групи ми знаходимо спільну мову. Подивимося, як підуть голосування.

Хоча сьогодні в нас вже виникла перша стратегічна розбіжність стосовно земельного питання. УДАР на переговорах висловився, що мораторій на продаж землі для них не є пріоритетом. Коли ми визначали пріоритетні законопроекти, представники Віталія Кличка сказали, що вони як ліберали вважають, що земля має продаватися. В усякому разі на переговорах ми це почули, тому винесли цей законопроект за дужки.

Для нас, "Батьківщини" і "Свободи", він лишився пріоритетний. Проте, як відомо, тимчасово це питання знято, оскільки була проголосована моя поправка про мораторій на продаж сільськогосподарських земель до 1 січня 2016 року.

- Це ваша єдина розбіжність?

- Є ще організаційне питання. Я так розумію, що УДАР поки що не готовий стати членом єдиної опозиційної структури – так званої "коаліції", яка б координувала свою спільну діяльність в рамках Ради. Хоча для мене це дивно.

Адже я пам’ятаю часи Кучми, коли ми всі були єдині проти спільного політичного ворога, і тоді разом працювала не лише "Наша Україна" і "Батьківщина", а й соціалісти і навіть комуністи. Ми збиралися, визначали і голів комітетів, і спільні парламентські та позапарламентські кроки.

Я думаю, справа в тому, що для Віталія Кличка визначальним є президентське позиціонування. Тому політтехнологи та аналітики УДАРу вважають, що його команда повинна позиціонуватися не як складова чогось загальної опозиції, а як самостійна одиниця. 

- Як ви ставитеся до обвинувачень лідерів "Батьківщини" щодо продажу округів з боку Сергія Міщенка та Олеся Донія? Вони наводять конкретні факти.

- При всій повазі до цих моїх друзів, я вважаю, що тут емоції беруть гору. Я говорив на цю тему і з Бондарьовим, і з Міщенком. І наскільки я розумію, мова йшла не про якісь хабарі, а про медійні та інші проекти, які вже були зроблені.

Щодо Донія, він мій товариш, але деякі його заяви мене дивують. Він здається взагалі забув про Януковича і всі свої заяви починає з претензій до Яценюка, Мартиненка та Турчинова.

Особливо його остання заява про те, що персональне голосування – це спільний проект опозиції з владою. Це вже якась футурологія! Це що, я б'юся за персональне голосування, заради Януковича чи Льовочкіна?! Це вже абсурд, хлопці. І якщо я 20-й раз почую, що найбільше зло в Україні – це Яценюк і Турчинов, то, можливо, це не випадковість, а політична позиція.

ЛІДЕР ОПОЗИЦІЇ – ТИМОШЕНКО. ЯЦЕНЮК ТА ТУРЧИНОВ – КООРДИНАТОРИ

- Багато людей кажуть, що після виборів "Батьківщини" як самостійного проекту вже немає, а є якийсь придаток до "Фронту змін". Ви теж так думаєте?

- Я вважаю, що стратегічно формування єдиної політичної сили на основі Об'єднаної опозиції та "Батьківщини" – ідея правильна. Але реалізація цього проекту – це в сто разів складніше ніж погоджувати партійний список на виборах.

- А яка взагалі необхідність у створенні такої єдиної партії?

- Я б на це дивився з точки зору президентської кампанії. Я вважаю, що одна з багатьох причин виграшу Віктора Януковича – це відсутність реформи в "Батьківщині" та, відповідно, велика кількість кадрових прорахунків. Але швиденько за кілька місяців зліпити партію із 7 чи 8 складових – не можливо та шкідливо.

Крім того, таку дискусію без повноцінної участі Тимошенко та рядових членів парітї я вважаю неправильною. Бо тоді постає питання ролі самої Юлії Володимирівни в цьому проекті. Що, шукати їй якусь почесну посаду?! Я вважаю, що це несправедливо. Це означатиме, що ми взагалі знімаємо питання її участі в президентській виборчій кампанії.

- А чи дійсно був таємний лист від Юлії Тимошенко з вимогою не входити у Верховну раду?

- Коли я оприлюднював цю ідею, я не знав про позицію Тимошенко. Згодом стало відомо, що вона прихильник такого підходу. Хоча самого листа Тимошенко я не бачив. Згодом, зредагований підхід про так зване обнуленння списків оголосив Гриценко. І така стратегія дійсно обговорювалася. Але потім ця симпатична політична ідея була, на жаль, розбита юристами.

І коли ейфорія пройшла, ми прийшли до двох альтернатив. Перша називалася "продовження діяльності парламенту VI скликання", а друга – "боротьба в парламенті VII скликання". Ви можете уявити собі, що б відбулося із фракцією "Наша Україна" і "Батьківщина", якби парламент ще працював півроку чи рік? Там по дві третини людей, які не потрапили в список. Як ви думаєте, влада змогла б сформувати власну конституційну більшість?! Тому ми вирішили заходити і боротися зсередини.

- Коли ви особисто бачилися з Юлією Тимошенко?

- Я з нею не бачився. Мені весь час відмовляли. У мене ключові комунікатори – це Кожем'якін, і Сас. Ми спілкуємось через них кожен раз, як вони до неї йдуть.

Я, наприклад, так з нею радився щодо підтримки багатьох мажоритарників. Іноді виникала ситуація, коли на окрузі по 5 мажоритарників казали, що вони люблять Тимошенко, і вона їх підтримує. Виникла критична ситуація, ми мусили робити спеціальні листи. Хоча з цими листами була теж сумна історія, особливо в Закарпатті, коли в кількох округах за день до виборів поширили листи від Тимошенко за кандидатів, яких вона точно не підтримувала.

- Як ви вважаєте, чи змогли Арсеній Яценюк та Олександр Турчинов повноцінно замінити у кампанії Юлію Тимошенко?

- Я думаю, що вони стали координаторами опозиційного руху. Тому що, на моє глибоке переконання, лідер може бути тільки один. І досі цим лідером залишається Юлія Тимошенко

Якщо ж говорити про виборчу кампанію, я абсолютно переконаний, що ми правильно переконали керівників, що без реклами Юлії Тимошенко, тобто фактично без її безпосередньої участі ми б не мали відповідної підтримки.

- А хтось був проти її участі?

- Якщо ви пригадаєте, її дуже довго не було в кампанії. Вона існувала як опосередкований, віртуальний гравець. А треба було її слово, її заклик і т.д. Я, наприклад, вважав, що "чорнушний" етап кампанії затягнувся. В перші дні взагалі склалося враження, що нашу рекламу і рекламу Партії регіонів робила одна фірма. Це було однакове позиціонування, тільки з різних таборів.

"Батьківщині" варто було зрозуміліше говорити про інший проект країни. Потім виникла інша проблема – ми зупинилися в рості популярності. Це означало, що ресурс теперішніх координаторів опозиції вичерпався. І єдиний додатковий ресурс, який ми могли мати – це або ідея, або Тимошенко. Я вважаю, що якоїсь супер-нової ідеї, яка могла б об'єднати людей, штаб не згенерував.

Якщо б це відбулося, то Батьківщина набрала до 30%. А так нам вдалося досягти програми мінімум – щоб влада не мала 300 голосів. Але програма максимум, звичайно, не виконана. Якби об’єднана опозиція вийшла на перше місце, це означало б, що на 90% на президентських виборах у 2015 році наш кандидат посів би перше місце ще в першому турі. А так ми виграли президентські вибори в другому турі. Тому що сумарно опозиція набрала на півтора мільйони більше, ніж "регіони" і комуністи разом узяті.

- Дехто у вашій команді вважає, що намагання Юлії Тимошенко керувати опозицією з-за грат призводить до інтриг щодо інтерпретації її слів різними групами. Як ви вважаєте, може дійсно зробити її символом, а керувати "Батьківщиною" мають інші лідери?

- Я думаю, до цього не готова не лише "Батьківщина", найголовніше, - не готове суспільство. Якщо суспільство бачить її лідером, ми не можемо сказати: "Знаєте, хай вона буде координатором, а лідерами будуть оці люди".

Так само, як ми не можемо списати її з президентських виборів і сказати, що в нас є інший єдиний кандидат. По-перше, це не відповідатиме настроям людей, а по-друге, одного кандидата в нас реально немає. Бо ми розуміємо, що на президентські вибори йдуть й Кличко, і Тягнибок, і, напевно, Гриценко...

- Якщо бути реалістом, ви дійсно думаєте, що Юлія Тимошенко може бути звільнена і візьме участь у виборах 2015 року?

- Я вважаю, що може. Думаю, що ситуація після рішення Європейського суду кардинально зміниться. На відміну від парламентських виборів на президентських дуже важко буде пояснити відсутність Тимошенко. Адже на президентських обирають не список людей, а конкретну особистість.

Я не проводив дослідження, але допускаю, що сьогодні Юлія Тимошенко найбільш рейтинговий політик, як мінімум, найбільш рейтинговий серед опозиції. Її неучасть у виборах – це повний абсурд.

Тому я вважаю, що ми зараз повинні все зробити, щоб переконати і міжнародну спільноту, що якщо парламентські вибори вона пропустила, то президентські вибори в Україні з Тимошенко за гратами неможливі в принципі.

- А чи не може так статися, що на той час з’явиться інший рейтинговий лідер опозиції?

- Мої дискусії показують, що ми не можемо єдиного лідера зробити. Тому що Кличко позиціонується окремо, у Тягнибока є своя історія, яка, до речі, не завжди співпадає з нашою історією життя і уявлення про це життя, і про майбутнє України. Але якщо ми з соціалістами працювали, щоб змінити Кучму, то звичайно, ми і з "Свободою" та УДАРом спрацюємось.

2010 рік був роком, як не треба проводити президентської кампанії: і з точки зору наших помилок, і з точки зору помилок наших ідеологічних союзників. Вони допомогли Януковичу стати президентом.

Тому на президентських виборах 2015 повинна бути чітка публічна домовленість, що для нас – Віталія Кличка, Олега Тягнибока є пріоритетним завданням – звільнення України від влади режиму Януковича. І хто б з них у 2015 році не потрапив до другого туру, ми всі як один стаємо разом і перемагаємо у виборчій кампанії.

Автор фото Олександр Андрєйко

- Але в цій схемі ви весь час забуваєте про Арсенія Яценюка. Зрозуміло, що він має такі ж амбіції на президентство, як Кличко і Тягнибок. Ви впевнені, що він готовий поступитися своїм місцем?

- Якщо не знаєш, що робити, запитай у суспільства. Ми маємо провести дослідження і з’ясувати, кого підтримують люди. Якщо це буде "Батьківщина", то, я думаю, ми будемо переконувати Арсенія Петровича не йти на вибори і поступитися Юлії Тимошенко. Я не те що забороняю Яценюку брати участь у президентській виборчій кампанії. Але я проти того, щоб заборонити Тимошенко брати участь у виборчій кампанії. Хоча можливо так станеться, що, наприклад, відродиться "Фронт змін", і тоді на вибори підуть всі.

- Ви не бачите тут конфлікту інтересів? З одного боку, Яценюк хоче стати президентом, а з другого він має боротися за звільнення Юлії Тимошенко, якій він має поступитися.

- Я вважаю, що це його моральний обов’язок як людини, яка ввійшла в "Батьківщину" і яка і передовсім завдяки Тимошенко отримала високий результат на виборах. Якби Яценюк набрав на парламентських виборах 25% як лідер "Фронту змін", було б неправильно висловлювати йому якісь претензії. Але оскільки він призупинив діяльність своєї політичної партії і взяв бренд "Батьківщини" і Тимошенко, то його моральний обов’язок робити все, щоб Тимошенко брала участь у президентських виборах.

І взагалі, мені дивно, коли я в нашій аудиторії чую, що нам спочатку треба виграти президентські вибори, а потім випустимо Тимошенко. Це як? Мовляв, вона ще хай там посидить роки 2-3, ми проведемо президентську виборчу кампанію, а потім будемо думати її визволяти?! Я називаю це політичним і людським цинізмом.

Тому я вважаю, що ми повинні поставити умову всім лідерам опозиції: 1) без участі Тимошенко президентська виборча кампанія не можлива; 2) кожен з них зобов’язаний підписати документ про принципи ведення виборчої кампанії у першому і другому турі президентських виборів.

Ми змушені поставити їх у ці рамки. В іншому випадку ми свідомо йдемо на поразку і допомагаємо Віктору Януковичу стати президентом на другий термін.

ЄДИНИЙ КАНДИДАТ У МЕРИ КИЄВА ВІД ОПОЗИЦІЇ МАЄ ВІДМОВИТИСЬ ВІД ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ АМБІЦІЙ

- Чи братиме опозиція спільну участь у вборах мера Києва?

- Як не дивно, це питання також стосується президентських виборів. Звісно ми маємо провести опитування, з’ясувати, в кого є шанси і вести спільну кампанію за єдиного кандидата від Батьківщину, УДАРу та Свободи. Але перед тим треба обговорити більш ширшу рамку. Я вважаю, що таким спільним кандидатом повинен бути політик, що пообіцяє не балотуватися на президентських виборах у 2015 році.

- Чому?

- Тому що тоді виникає питання, який інтерес у "Батьківщини" підтримувати, наприклад, Віталія Кличка, який після Києва піде на президентські вибори? Або який сенс Олегу Тягнибоку підтримувати Арсенія Яценюка? Київ не повинен розглядатися як ресурс президентської кампанії одного з кандидатів. Він повинен розглядатися як розширення території демократичності під час президентської виборчої кампанії, території українськості, території європейськості.

- А хто може стати кандидатами від опозиції? Здається колись Арсеній Яценюк і з вами вів переговори щодо цього.

- Ми маємо зрозуміти, що якщо опозиція домовиться і переможе, ми морально підготуємо всіх, що ми здатні виграти президентські вибори. Тому при всій повазі до Яценюка, Турчинова і навіть Кличка – не вони повинні визначати, чи підтримувати Томенка, чи ще когось. Треба запитувати у киян.

На сьогодні попередньо обговорюється можливий багато кандидатів. Володимир Бондаренко, який добре знає місто та його управлінську модель, Олександра Кужель та інші. Щодо моєї кандидатури, коли виникла така ідея, я сказав, що на сьогодні це не актуальне питання.

- Як ви думаєте, опозиційні мажоритарники здатні будуть згрупуватися у Раді в окрему групу?

- Думаю, ні. Регламент говорить, що для цього потрібно 32 депутати. Хто їх збере? Я читав в "Українській правді" про такі проекти. Це смішно. Хоча, звичайно, це був найбільший удар по Петру Олексійовичу Порошенку. Тому що він дійсно планував зробити сформувати власну фракцію.

- Він з вами вів такі переговори?

- Зі мною ні. Але я знаю багатьох депутатів-мажоритарників, з якими велись такі переговори. Підхід був дуже простий. Наприклад, ви кандидат-мажоритарник, вам пропонується 5 канал як майданчик на виборах і співпраця в майбутньому парламенті. До речі, наскільки мені відомо, Олесь Доній також входить в число таких депутатів. І якби регламент дозволяв робити фракції з 15 людей, Порошенко однозначно б зібрав свою команду в Раді.

- Хто буде лідером вашої фракції?

- Поки що у нас обговорюється кандидатура Арсенія Яценюка. Але фракція ще не ухвалювала це рішення. Це рішення повинно бути пов’язане зі стратегією участі партії "Батьківщина" та фракції у майбутній президентській виборчій кампанії. Це, до речі, стосується всіх посад у парламенті.

- Які у вас плани – ви залишаєтесь на посаді віце-спікера чи ні? Наші джерела говорять, що на цю посаду пропонуватимуть Олександра Турчинова.

- Так, ми обговорювали це питання з Олександром Валентиновичем. Він сказав, що розглядає це як один з варіантів, але рішення поки що не прийняв. Моя ж позиція така: якщо Олександр Турчинов вирішить, що він для команди корисніший в президії Верховної Ради, я його підтримаю.

Щодо мене, то як голова одного з гуманітарних комітетів я був би не менш ефективний, ніж заступник голови Верховної ради. Чи це буде комітет з прав людини, чи свободи слова, чи якийсь інший комітет - будемо аналізувати й дивитися. Тут інтереси команди повинні бути важливішими за мої власні інтереси.