Юрій Луценко: Вперше за 20 місяців я можу дивитися на зорі не через ґрати

Юрій Луценко дав перше інтерв'ю після етапування до Менської колонії. Відповідь на запитання Української правди він надиктував своїй дружині Ірині, яка побувала в нього на побаченні. Але навіть тут не обійшлося без дивних подій.

Охорона колонії сказала, що телефон, яким зазвичай спілкуються ув'язнені з відвідувачами, не працює, бо немає світла! Як світло пов'язано з телефоном, дізнатись так і не вдалося.

Тож Луценку доводилося кричати крізь скло у переговірній кімнаті колонії, а Ірина записувала його відповіді на папері. У цей же час тут паралельно відбувалися ще кілька побачень.

За правилам колонії, Юрій Луценко не має права передавати рукописи. А йому не можна передавати будь-які роздруковані тексти, в тому числі статті та новини з сайтів.

За словами прес-секретаря "Народної Самооборони" Лариси Сарган, тюремники пояснюють свою заборону тим, що такі тексти не стосуються  матеріалів кримінальної справи. Виходить, що Луценко не може написати листа навіть своїм синам.

Незважаючи на все це, Луценко залишається незламним.

- Яке ваше самопочуття?

- Стан мого здоров’я залишається стабільно незмінним.

- Які в колонії побутові умови? Чи є у вас можливість дивитися новини, читати газети та інтернет?

- Побутові умови відділення, в якому я утримуюся, - добрі, особливо після майже двох років перебування у бетонному мішку Лук’янівського СІЗО. Є нормальна кухня, санвузол, дворик для прогулянок.

Вперше за 20 місяців я можу дивитися на зорі не через ґрати.

Є телевізор із основними телеканалами. Нажаль, серед них знову немає 5 каналу та ТВі. Друковану пресу - журнали та газети - отримую від рідних раз на тиждень, інтернет-роздруківки – заборонили. Щоденно маю право на телефонний дзвінок під контролем адміністрації. Це означає, що він прослуховується.

Усім трубадурам регіоналів, які захоплено рекламують турботу "партии и правительства", пропоную помінятися місцями.

- Хто ваші сусіди? Чи не потрапили вони до колонії під час вашого перебування на посаді міністра? Чи знайшли з ними спільну мову?

- Мої сусіди – чотири колишні правоохоронці із різних регіонів України. Всі вони – нормальні люди.

- Які у вас вибудовуються стосунки з персоналом колонії?

- Стосунки із персоналом – робочі. Я не створюю жодних проблем. Щоправда, на вимогу керівництва із Чернігова не розмовляти під час дозволених телефонних дзвінків про політику відповів відмовою. А на пропозицію оперативно назвати тих, хто може створювати загрозу для мого життя і здоров’я – вказав на портрет Януковича.

- Ваш адвокат занепокоєний тим, що в колонії можуть бути провокації проти вас. Чи є така небезпека?

- Я доросла і досвідчена людина. Тюрма – не школа бальних танців, але й не місце тотального зла. У Верховній Раді, в Адміністрації президента його значно більше. Я ж готовий до будь-якого розвитку подій. Тим більше, що в житті насправді є дуже мало речей, які не можна пережити.

- Чи маєте намір брати участь у судових засіданнях по апеляції, чи принаймні просити про це?

- Так, я за своїм підписом направив апеляційну скаргу ще 21 серпня та маю намір брати участь у судових засіданнях. Попри скептичне ставлення до продажної та заляканої української Феміди, я не збираюся дарувати владі втіху заочного спілкування із Луценком в режимі відеоконференції.

Фрагмент відповіді Юрія Луценка, написаний рукою дружини - Ірини

- Чи вірите ви в мирний варіант передачі влади?

- У нас картонна, карикатурна диктатура, але за своє всевладдя вона битиметься по-справжньому. Для перемоги над мафією потрібно не тільки голосування за об’єднану опозицію, але й активна, готова до рішучих дій критична маса небайдужих людей.

Без масових акцій зміна влади не відбудеться. Придворна камарилья це розуміє і відверто готується до придушення опору. Проте, я все ще сподіваюся на мирний характер зміни влади.

- Чи вірите в революцію під керівництвом Яценюка? Якщо так, то чи не лякає вас те, що з прохідної частини списку викинули усіх людей, які організували Помаранчеву революцію - Філенка, Стецьківа тощо?

- Лідери революцій не призначаються на партійних зборах. У той же час, лідери революцій не обмежуються ні депутатським корпусом, ні тюремними ґратами. Революцію роблять українські "самашедші", які щиро вірять і діють без запасних аеродромів.

Люди, до речі, це дуже добре відчувають і йдуть саме за такими лідерами. Хто ними стане – покаже час. Але знаю точно, що знакові особи Майдану, їх досвід та енергія знову будуть потрібні.

У цьому контексті було б добре, якби такі особистості, як Тарас Стецьків (м. Львів, виборчий округ №117), Олесь Доній (м. Коломия, виборчий округ №88), Василь Шкляр (Львівська область, виборчий округ №123), Володя Ар’єв (м. Київ, виборчий округ №218), Таня Чорновол (м. Львів, виборчий округ №120), Ігор Луценко (м. Київ, виборчий округ №223), Ігор Гузь (м. Ковель, виборчий округ №21), Олександр Бригинець (м. Київ, виборчий округ №217), Олег Медуниця (м. Суми, виборчий округ №157) та інші авторитетні діячі склали у парламенті революційну групу незалежних демократів.

Ще рано забігати наперед ЦВК у парламент, але саме така авторитетна група могла б допомогти і в об’єднанні опозиції й суспільства, і у формуванні широкого надпартійного руху за нового президента і нову систему влади.

- Що б ви робили зараз на місці Турчинова і Яценюка? Що вони роблять не так? Що б ви порадили їм зробити?

- Я однозначно підтримую вибір на користь "Батьківщини". Про досягнення і помилки кампанії можна буде поговорити після її завершення.