Олександр Бондар: Складається враження, що опозиція підіграє владі

Передвиборчий з’їзд об’єднаної опозиції зібрався на ганку партійного штабу "Батьківщини" о 8:00 30 липня. На цьому зібранні опозиціонери затвердили свій список та перелік кандидатів на мажоритарку.

Але вже через дві години стало відомо, що фракцію БЮТ залишив перший незадоволений – депутат Сергій Міщенко, який отримав непрохідне місце. Потім з'ясувалися, що погані перспективи має й низка інших відданих опозиційній ідеї людей.

Так сумнівні місця отримали Андрій Шкіль, який не вилазив з суду над Юлією Тимошенко, Михайло Волинець, поранений стільцем під час парламентських побоїщ, Юрій Гримчак, активіст майже всіх масових акцій опозиціонерів.

Не отримали місця й Тарас Стецьків, якого з-за грат кинувся захищати 5-тий номер списку Юрій Луценко, Олесь Доній, Роман Зварич. Натомість на прохідних місцях опинилися маловідомі люди з "Фронту змін" Арсенія Яценюка, дружина Луценка Ірина, екс-дівчина регіонала Василя Горбаля Тетяна Донець…

Все це породило чутки ледь не про заколот, який начебто зріє серед вірних тимошенківців "Батьківщини", у яких Турчинов та Яценюк відбирають місця у парламенті. Не менш гостро звучить питання, наскільки обізнана в ситуації сама лідер списку опозиції Юлія Тимошенко, комунікація з якою обмежена з очевидних причин.

І тут дійсно є над чим задуматися. Загальновідомо, що Юлія Володимирівна дуже любила роздавати обіцянки. Причому, не тільки виборцям, а й соратникам. Іноді ці обіцянки навіть оформлювалися у якусь подобу документу.

Так з'явилася низка "політичних угод", а якщо простіше – гарантійних зобов’язань, які Тимошенко видала багатьом людям. Зокрема, ці зобов’язання стосувалися потрапляння до прохідної частини списку на майбутніх виборах.

Після з'їзду опозиції виявилося, що ці угоди стали дешевшими за папір, на якому їх друкували. Зокрема, так сталося з депутатом від НУНС, екс-очільником Фонду держмайна Олександром Бондарем.

Ще минулого місяця Бондар давав інтерв’ю "Економічній правді", розповівши про невеселі перспективи імперії Ріната Ахметова. Але тепер нам довелося говорити з ним з іншого приводу – Бондар опинився поза межами опозиційних списків, хоча у лютому 2010 вони з Тимошенко підписали угоду, якою таке місце йому було гарантоване.

На зустріч з журналістом в одному зі скверів, Бондар приніс цей документ. Його фото ви можете бачити нижче.

Втім він стверджував, що втрата депутатства для нього не трагедія, і бажання говорити продиктоване не персональною образою. "Образа за те, що людей викидають", – наголосив депутат.

У інтерв’ю Бондар у достатньо різкій формі розповів про обставини підписання таких угод з Тимошенко, про "піддавки" опозиції і стосунки з "комсомольськими функціонерами" Олександром Турчиновим та Миколою Мартиненком.

"КОЛИ ТИМОШЕНКО ПОСАДИЛИ ЗА ГРАТИ, Я ВЖЕ БУВ МАЙЖЕ ВПЕВНЕНИЙ, ЩО В СПИСОК НЕ ПОТРАПЛЮ"

- Розкажіть про цю угоду з Юлією Тимошенко.

- Ця угода була підписана одразу ж після обрання Віктора Януковича президентом. Тобто в той період, коли багато людей з фракції НУНС ставали "тушками". Переходили в коаліцію, формували провладну більшість.

Партійні угоди підписували Юрій Кармазін, Микола Катеринчук, Борис Тарасюк, хтось від "Народної самооборони". А особисті… Окрім себе, знаю тільки про Романа Зварича. Ми на той момент були безпартійними, і це теж була певна відповідальність.

До речі, цю угоду я ні в кого не просив. Мене запросив у свій кабінет Олександр Турчинов. Він тоді ще був першим віце-прем'єром, і у його кабінеті був бланк із підписом Тимошенко.

Це було їхнє прохання і їхнє наполягання, тому що їм треба було зберегти певну кількість людей, які не перейшли на сторону влади.

Другий знаковий момент був тоді, коли абсолютно несподівано, попри мою відмову, мене включили до складу опозиційного уряду. Більшість там була з "Батьківщини", а членів НУНС були одиниці.

І це теж було особисте прохання Турчинова, від якого я відмовлявся, говорив, що це велике навантаження. Але вони наполягли. І така була розмова, що начебто всі члени опозиційного уряду повинні бути членами наступного парламенту.

Проти цього категорично виступало керівництво НУНС, з яким на той період були загострені стосунки. Особисто – Микола Мартиненко. Він просто сказав, щоб я не йшов у опозиційний уряд. Але я порушив цю умову.

- Чому Мартиненко був проти?

- Що мене найбільше схвилювало в складі опозиції? Всі люди, які потрапили в прохідну частину списку від НУНС – вони опосередковано або безпосередньо в різні періоди були або опонентами Юлії Тимошенко й "Батьківщини", або з нею боролися, виходили з коаліції, робили заяви, висловлювали публічні образи.

І вийшло так, що вони зараз у списку, а людей, які весь цей час, ці шість років, підтримували особисто Тимошенко і "Батьківщину", там немає. Я можу сказати про себе, про Олеся Донія, про Тараса Стецьківа, про Юрія Гримчака. Це люди, які були весь час з БЮТ.

Я вважаю, що це непогано для нас. Ми знайдемо собі місце. Мені здається, що просто робиться дуже серйозна передвиборча помилка, коли відданих людей, які багато чого могли б зробити для виборчої кампанії опозиції, таким нахабним, нелюдським способом виштовхують з публічної політичної діяльності.

Я б не давав жодних інтерв’ю, не пояснював би позицію, якби це було зроблено в іншій формі. Я просто розкажу, як це відбувалося.

Коли Тимошенко посадили за грати, я вже був майже впевнений, що в список не потраплю. Тому що наші стосунки з БЮТ будувалися на особистих стосунках з Тимошенко. Я знаю, що якби вона була на свободі, я б у списку був.

Виходячи з того, що мені розказував Андрій Кожем'якін, вона була за те, щоб я був у списку. Перевірити це я не можу.

Коли її посадили, в мене вже виникли сумніви, тому що я дуже добре знав, хто залишається в керівництві "Батьківщини". Я ще з радянських часів не вірю і не сприймаю комсомольських функціонерів.

- Ви маєте на увазі Турчинова?

- А Мартиненко, а всі інші? Вони всі звідти вийшли, і у них цей стиль уже в крові.

Але я розраховував, що у них є певні зобов’язання переді мною. Вони можуть зараз сказати, що це Юлія Володимирівна підписувала угоду, а ми до неї ніякого стосунку не маємо. Але ж це під її прапором іде передвиборча кампанія, під прапором її захисту і визволення, і вона – перший номер.

Я десь місяців три тому зустрічався з Турчиновим з приводу включення мене в список. Я відверто сказав, що я абсолютно реаліст, мені не треба казати, що буде гарно, а буде інакше, я просто прошу, щоб мені сказали правду, і бажано заздалегідь. Щоб я якось підготувався.

Мені два роки до пенсії, і мені два роки десь треба себе знайти, працювати. Тільки в цьому плані я й говорив. Я йому підтвердив те, що я не можу займатися дуже активною політичною роботою в плані блокувань трибун, мітингів, демонстрацій, зіткнень, тому що я переніс складну операцію. І про це знає і Турчинов, і Тимошенко.

Тому те, що я не брав участі в останніх подіях – вони мали б зрозуміти чому. Я просто не можу цього робити. Хоча, безумовно, таким чином деякі люди заробляли місце в списку. Видно було, як члени НУНС бігли блокувати трибуну, коли вони ніколи в житті цим не займалися.

Турчинов мені сказав, що всі домовленості зберігаються, ми їх не збираємося порушувати. Якщо будуть якісь проблеми – він мене попередить. Я після цього тримав зв'язок з ним і з Тимошенко через Кожем'якіна.

В мене з Кожем'якіним давно склалися дружні відносини, ще коли він був головою спеціальної контрольної комісії з приватизації у парламенті, а я був його заступником.

Потім я майже місяць додзвонювався Турчинову. Мене просто не з’єднували. Не з’єднували через приймальню, він не відповідав на мої дзвінки на мобільний. Тобто просто відключився від зв’язку.

Я кілька разів дзвонив Кожем'якіну. Остання розмова в нас відбулася за два дні до з'їзду. Потім він теж вирубив зі мною зв'язок. Та в останнє він говорив, що був у Тимошенко, вона підтвердила свої зобов’язання, але оскільки Кожем'якін ці питання не вирішує, то він спробує переговорити з Турчиновим. Після цього я з ним поговорити не зміг.

Виходячи з цих слів, у мене два варіанти: або Кожем'якін мені брехав і ні про що з Тимошенко не розмовляв, і не збирався говорити з Турчиновим, або розмова була, і Турчинов ці домовленості й побажання Тимошенко порушив.

Інших варіантів прохань чи з'ясування ситуації в мене не було, тому що все керівництво "Фронту змін" налаштовано не на мою користь. Ми були опонентами в плані підтримки БЮТ і з Яценюком, і з Мартиненком, і з Анатолієм Гриценком.

Основна фраза була, яка звучала на фракціях, що я "ліг під Юлю". Ну, я жартома казав, що це більш нормально для чоловіка, аніж лягти під Ющенка чи Януковича. Але ставлення до мене було як до чужака, який фактично вже знаходиться в БЮТ. Всі були впевнені, що я вже в списку.

Я, м’яко кажучи, не сприймаю цих людей серйозно як опозиціонерів. Тому що за шість років їх позиція дуже часто мінялася, і вони збиралися робити коаліцію з Януковичем, висувати в прем’єри Яценюка.

Але мене в цій ситуації більше хвилює не моя доля. Мені прикро за людей, яких я поважав у фракції, які повинні були бути в списку. Можна ж було зробити по-іншому: запросити чи по телефону подзвонити, запропонувати якусь роботу в штабі.

Я взагалі не знаю, хто там потрібен. У списку є дуже багато людей, прізвищ яких я взагалі не знаю. Може, вони гарні люди, але якщо нові люди, то завжди виникає ризик появи "тушок". Я не знаю, що це за люди. Начебто це за квотою Яценюка.

Також я подивився список мажоритарки. Ну, в мене таке враження, що його формували за участі Партії регіонів. Тому що там фактично немає людей, які можуть виграти вибори на мажоритарці.

Так, можуть сказати, що ти цих прізвищ не знаєш, але їх знають на місцях, вони там впливові. Але я добре знаю, що цього мало. Тому що Партія регіонів в цьому плані виставила таких важковаговиків і з такими грошима, що одного місцевого впливу не вистачить.

Тобто в мене таке враження, що в цьому брала участь влада, щоб опозиція програла мажоритарку повністю.

- Ви хочете сказати, що мажоритарників узгоджували?

- Не узгоджували. Але в мене таке враження, що опозиція підіграє владі в цьому питанні.

Наприклад, я корінний киянин. Я не можу брати округ там, де 100% виграє опозиція, а я все життя прожив у Києві. Я сказав, що я цього не можу зробити, в мене просто немає фінансів і немає апарату, який забезпечить виборчу кампанію. Я безпартійний. У мене три помічники, і все.

Якщо тут ідуть Лесики Довгі з мільярдами, Гереги – вони ж скуплять все. Так, є впливові люди від опозиції, які можуть виграти два-три округи в Києві. А решта – я не думаю, що вони мають шанси. І так по всій Україні.

Найвідоміші люди списку БЮТ і "Нашої України" відмовляються іти в мажоритарку, де вони 100% проходять.

- Чому так відбувається?

- Тому що ніхто не хоче витрачати зайвих грошей і сил. Краще 100% пройти. Томенко, Андрій Шевченко, ще багато людей могли б точно виграти мажоритарку. Яценюк міг би йти в Чернівцях. Я знаю, що Мартиненко працював в окрузі. Як це пояснити людям? Ви боїтеся прийти до людей в мажоритарні округи?

Партія регіонів виграє скрізь. Найприкріше, що виграє багато округів і на Заході. А Схід опозиція взагалі віддала.

У них там жодного економіста немає в списку. Буде Соболєв все коментувати, як і по всім питанням. Він гарно виступає, але цього ж мало. Але це їхні питання.

"НАВІЩО ЇМ ВЗАГАЛІ ТИМОШЕНКО?"

- Ця ситуація є свідченням того, що Тимошенко взагалі не впливала на формування списку?

- Я думаю, що вона впливала. Скоріш за все, їй подавали необ’єктивну інформацію.

Наприклад, Турчинов міг сказати, що Бондар останнім часом не веде активну діяльність, не бере участь в заходах, він не хоче бути депутатом. Ну що, Юлія Володимирівна скаже: "Включай його в список, якщо Бондар не хоче"?

Подібне могли сказати про Донія, тому що він теж не бігав, не лизав, не сидів біля кабінету.

- Яку зараз роль відіграє Микола Мартиненко? Він мав відношення до формування списку?

- Я впевнений, що він мав дуже сильне відношення, і у списку є його люди. Він впливає на Яценюка, він керівник штабу

У мене були дуже гарні стосунки з Мартиненком, але вони стали прохолодними якраз в той період, коли я залишився з БЮТ і з Тимошенко, а вони відійшли в сторону.

Я став прихильником Тимошенко, коли відчув, як вона хоче проводити приватизацію. Так прозоро, як вона хотіла проводити, ніхто в Україні не бачив приватизацію. Вона особисто правила умови конкурсу по "Криворіжсталі", щоб прибрати всі обмеження для участі покупців.

Це був ідеальний прем’єр для проведення приватизації. Я працював при п’яти чи шести прем’єрах, я можу порівняти.

- На вашу думку, Мартиненко співпрацює з владою?

- Всі ці здогадки не мають підтвердження, я б не хотів цим займатися. Будемо дивитись, як далі будуть розгортатися події. Дуже важко не співпрацювати з владою, якщо в тебе є бізнес.

До речі, для мене була приємна несподіванка, що Давида Жванії і Олександра Третьякова немає в списку. Я один раз прийшов до Українського дому, коли почалося голодування. Але коли я побачив, як за руки взялися Жванія і Третьяков в заслон, мені просто стало гидко.

Це люди, які не можуть захищати українську мову в принципі. Я не хочу переходити на особистості, але це все нагадує таку клоунаду, що я дуже боюсь за те, що народ уже в це не повірить.

- Виходить, що об'єднання опозиції стало не об'єднанням Яценюка і Тимошенко, а Яценюка і Турчинова?

- Так, безумовно. Ще коли це почалося, у мене виникли підозри на адресу Турчинова і Кожем'якіна.

Я не знаю, хто переконав Тимошенко об'єднатися. Я вважаю, що це дуже серйозна помилка "Батьківщини" і Тимошенко особисто.

По-перше, весь цей проект буде працювати тільки на Яценюка, на його розкрутку, на його майбутнє висування в президенти, і там Юлія Володимирівна взагалі зайва. Лозунги можуть бути, що ми її визволимо.

- Схоже, що Тимошенко вже ніхто не збирається визволяти…

- Так. Коли проаналізуємо ситуацію, то навіщо вона їм взагалі за цими розкладами? По-друге, окремо "Батьківщина" і "Фронт змін" набрали б більше голосів.

- Яценюк остаточно взяв владу над "Батьківщиною"?

- Це видно по всьому. По-перше, він трибун, якого в них нема. Тут треба віддати належне: коли виступає він і Турчинов – це дуже велика різниця. По-друге, Яценюк має високий особистий рейтинг. У нього є чіткі амбіції йти в президенти.

У нього, певно, є якесь особисте, від них незалежне фінансування. У нього є багато плюсів, яких нема в "Батьківщини". "Батьківщина" тримається на рейтингу Тимошенко, на експлуатації її імені. На цьому буде побудована вся кампанія. Там немає людей, які можуть її хоч частково замінити.

- Якою зараз є позиція Кожем'якіна? Він очолює групу невдоволених?

- Ні. Він  особистий друг і людина Турчинова.

- Розповідали про конфлікт між ними.

- Я думаю, що це тимчасовий конфлікт.

- Є інформація, що в "Батьківщині" зріє серйозний бунт?

- Я в усе це не вірю. По-перше, список затверджений і поданий у ЦВК. З вересня почнуться масові виходи з партії. Я думаю, що більшість людей, з якими не домовились про компенсатори, просто розбіжаться. Людей, які будуть блокувати трибуну, ходити по судах, буде мінімум.

"Я Б НА МІСЦІ ЮЩЕНКА ПОВІСИВСЯ ВІД СОРОМУ"

- Чи може так статися, що Янукович зробить Яценюка наступним прем’єром?

- Це бажання Яценюка, велике бажання. Але я собі не уявляю, як БЮТ може сформувати коаліцію і висунути прем’єра при Януковичі. Як він тоді буде виглядати? Припустимо, вся партія Яценюка тільки спить і бачить, щоб їх лідер був прем’єром. А як це буде виглядати для тієї ж "Свободи"?

Теоретично, Янукович може посадити на місце Азарова Яценюка щоб спалити свого основного конкурента. Це найкращий варіант спалити Яценюка.

- Вам надходили якісь інші передвиборчі пропозиції? Наприклад, від "УДАРу", де опинилося багато колишніх "нашоукраїнців".

- Я особисто і моя сім’я будемо агітувати своїх знайомих голосувати за "Свободу". Це моє давнє переконання. Я поки що по списку бачу, що там хоч нема таких питань, як по інших списках.

Якщо, прочитавши це моє інтерв’ю, керівництво "Свободи" запропонує мені залучитись до передвиборчої кампанії, я можу це зробити публічно, офіційно, як народний депутат їм допомогти.

А "УДАР" зібрав усіх тих, кого не включили у різні списки. Але я ніколи не пішов би в "УДАР" з політичних і ідеологічних переконань. Це буде провладна фракція, і вона буде співпрацювати з владою.

- Віталій Кличко не буде об’єднуватися з опозицією?

- Ні, не буде. Це моє особисте переконання. Я не хочу нічого поганого сказати про Кличка, але той склад людей, який там формується, і джерела фінансування дозволяють мені зробити висновок, що ця фракція буде якщо не тісно, але тимчасово, ситуативно співпрацювати з владою.

І потім, у них немає ідеології. Я не знаю, як Марія Матіос чи Віктор Пинзеник знайшли щось спільне з "УДАРом". Для мене це просто депутатське працевлаштування. Знаючи цих людей, я просто дивуюся.

- Як ви оцінюєте новий проект Віктора Ющенка?

- Я колись сказав своєму колезі-депутату: "Якби я був на місці Ющенка, я б повісився від сорому". От все, що я можу сказати.

Він зрадив усю країну. Він нікого не чує. Все записує, нічого не пам’ятає. Я не хочу висловлюватися про проекти людини, яку я давно перестав поважати.