Тетяна Донець: Я не хрещениця Лазаренка, але мій тато хрестив його доньку

Тетяна Донець стала однією з найбільш незрозумілих особистостей списку об’єднаної опозиції. 32-річна депутат Шевченківської райради Києва досі була відома лише своїм романом з регіоналом Василем Горбалем і як тусовщиця.

Крім того, було відомо, що її мама Наталія Донець – була близькою соратницею Павла Лазаренка. В 1998 році вона разом з Юлією Тимошенко та Олександром Турчиновим обралася народним депутатом за списком "Громади". Крім того, кажуть, саме на родину Донець Павло Іванович переписав певні свої грошові активи.

Вона була депутатом райради, а зараз отримала престижний номер в списку "Батьківщини". Саме вона, а не депутати, які в інтересах партії навіть наразилися на кримінальні справи.

Тетяна Донець сама виступила з ініціативою дати інтерв’ю УП. Зустріч спочатку призначили у демократичному "Кофе хауз", але за 20 хвилин перенесли в один з улюблених ресторанів українських тусовщиків – "Фелліні". Донець прийшла з помічником завчасно і чекала на журналістів з келихом кавового напою.

Видно було, що майбутня депутат дуже нервує – говорила швидко, рубаними фразами і була небагатослівною.

Звісно ж першим питанням було, як вона потрапила в список. Але навіть після десятка питань картина не прояснилася. Однак після вичитки інтерв’ю деякі відповіді стали більш пафосними і ґрунтовними. Тетяна Донець нічого не прибирала з тексту, крім того, що свій бізнес вона отримала у 18 років.

З технічних причин зранку на сайті був вивішений невичитаний варіант інтерв'ю, але зважаюючи на надане законом право Донець на співавторство, ми подаємо текст з правками

- Пані Тетяно, скажіть, за чиєю квотою ви опинилися у списку опозиції?

- Як ділились квоти - не моя компетенція.

- Добре, а хто вам запропонував місце в списку, з ким велися переговори?

- Це був достатньо довгий процес. Перша розмова відбулася одразу після Нового року. Перша людина, з якою я говорила - Микола Мартиненко. Були ситуативні розмови. Мартиненко знав про мою активну громадсько - політичну позицію. Все було step by step, спершу лише теоретичні розмови. Про те, що буду у списку мені стало відомо за лічені дні до з'їзду, номер дізналась на з’їзді.

- Це правда, що ви подруга його дружини?

- Я знайома з Ганною десь років 8-10.

- Ми говорили з Сергієм Пашинським і Арсенієм Яценюком, і кожен каже, що ви не їх квота. Від вас так відхрещуються…

- Я про це абсолютно не думаю.

- Ви лишаєтесь членом "Батьківщини"?

- Так, більше 6 років.

Тоді логічно було б, щоб ви були їхньою квотою. Чи не так?

- Ви хочете витиснути з мене відповідь, яку я насправді не знаю. Зрозуміло, що є квоти. Кожен кандидат мав обговорюватися, і, якщо якась політсила була проти, то людина не мала потрапити до списку.

- Я думаю, що мала б бути якась зустріч лідерів політсил з кандидатами. Ви зустрічались з Турчиновим?

- Ні.

- А з Яценюком?

- Так.

- А ви давно з ним знайомі?

- Ні. Власне дякуючи цій ситуації ми й познайомилися. Була робоча зустріч щодо майбутніх виборів. Але розмова йшла не про список, а лише про мою позицію: чим я займаюся, які мої погляди з тих чи інших питань, зокрема, переходів між фракціями та голосувань всупереч волі партії, та які результати роботи я маю.

- Яке враження на вас справив Яценюк?

- Демократичне.

- А з Тимошенко ви були знайомі?

- Ні.

- Вам не здається, що це дуже дивно. Ви не знайомі з обома лідерами опозиції, але ви у списку. Якби вам розказали вашу історію, ви повірили б, що так буває. Вас це не здивувало?

- Ні.

- Наскільки я пам’ятаю, Арсеній Яценюк пояснив вашу появу в списку вашою активною позицією у захисту дитячих садків від приватизації. Скільки дитячих садків ви відстояли?

- Мій здобуток – відстояна , особисто мною, законність щодо прав та майна громади, і немалої частки державної власності. Мова йшла про 12 гектарів землі, які і сьогодні належать Міносвіти. За результатом моєї зустрічі з Поповим, яка відбулась десь рік тому, там буде побудований освітній центр, замість житлового комплексу, який пропонувався. Тобто, земля в парковій зоні залишена дітям. Також можна говорити про неприватизовані 15 тис. кв. метрів приміщень ЖЕКів. До речі, орієнтовна вартість квадратного метру у середмісті складає не менш, ніж 16 тис. гривень, тобто, орієнтовно 240 млн. гривень, які залишились у власності територіальної громади та інше..

- Добре, а тепер уявіть, що є ваші здобутки з дитячим будинком, а є люди, які брали участь у акціях протесту, проти яких порушені справи, які були депутатами, і вони не потрапили в список. Це справедливо?

- Можливо і несправедливо, як несправедливо і те , що порушують справи проти людей які відстоюють законність і виступають проти політичних ув’язнень, не важливо чи є вони депутатами, чи ні. Мої здобутки не є малими, як з огляду на фінансову складову, так і з огляду на мою активну політично-публічну позицію. Я, напевно, була першим депутатом райради міста Києва, який зміг домогтися виступу в Київраді за останні 10 років.

- Добре, уявимо, що ви вже потрапили у парламент, якими будуть ваші перші законодавчі ініціативи?

- По-перше, напевно, унеможливлення "танцювання сіртаки" між букв закону стосовно виборів Київського міського голови. На сьогодні є прогалина в законодавстві - чітко не визначено термін між тим, коли міський голова подає у відставку і, коли Верховна Рада оголошує початок виборчої кампанії. Сьогодні, користуючись відсутністю цього терміну, влада відкрито показує повну зневагу до кожного киянина, тобто до 5 мільйонів громадян України. Бо від заяви пана Черновецького до розгляду цього "неважливого" питання лише у Київраді пройшло півтора місяця – чималий термін, з огляду на те, що передвиборча кампанія має тривати 2 місяці. Ще більш зухвало звучать ідеї про можливість виборів мера Києва в 2013 році. Тобто, ще рік право киян самим обирати собі мера буде знехтуване.

- В якому комітеті ви хотіли б працювати?

- Найбільший мій інтерес до підкомітету з питань податкового права.

- Тобто ви не будете захищати права дітей?

- І права дітей, і людей літнього віку, і всіх громадян України має захищати Закон. Чітке його виконання кожним з нас.

- З відкритих джерел інформації ми знаємо, що у вас є свій бізнес, що ви глава "ArtFashionGroup". Щоправда, пошук на це словосполучення видає лише ваші фотографії…

- Ця фірма де-факто не існує вже років 7, відтоді як я стала депутатом. Коли я обралась, переконалася, що хочу для себе іншої кар’єри і перестала займатися розвитком цієї компанії.

- А інший бізнес у вас є?

-Так. Я засновник кількох компаній які займаються комерційною нерухомістю.

- Ви можете назвати ці компанії?

- Наприклад, у мене є компанія "Спектр-Б".

- Добре, а ви можете сказати, який був ваш дохід минулого року?

- Так, він становив без кількох гривень мільйон.

- Де ви взяли стартовий капітал для бізнесу?

- Отримала кредит, який став стартовим капіталом.

- Ваші батьки вам не допомагали?

- Вони мені допомагали для мого першого бізнесу. Я ним почала займатися років у 18-19.

- Яка це була сума?

- Орієнтовно 20 тисяч доларів.

- А чим займалися ваші батьки, який вони мали бізнес?

- Мама – народний депутат ІІІ скликанні ВРУ, має три вищі освіти. Тато був керівником великого державного підприємства, потім займався бізнесом. Взагалі, все життя мої батьки напружено працюють.

- Просто є інформація, що на ваших батьків була оформлена власність Павла Лазаренка – зокрема, акції компанії "Омега", яка в інтересах Лазаренка володіла "Київстаром". Правда, що після засудження Лазаренка в США ваші батьки перевели актив на структури, до яких Лазаренко вже не зможе дістатися ніколи. Це правда?

- Те, що ви розповіли досить сумбурно. Павло Іванович залишив країну, коли мені було лише 18 років. На той час я працювали в парламенті, помічником депутата. Зокрема, допомагала в роботі комісії, яку очолював Олександр Єльяшкевич, на той час визнаний опозиціонер.

- А як ви потрапили до нього в помічники?

- Я не була його особистим помічником, просто допомагала в роботі комісії, яка займалася захистом прав виборців під час президентських виборів, на яких обирався Кучма на другий термін.

- Це ви тоді вирішили стати депутатом?

- Кожен народжується з покликом. Хтось - з покликом бути, наприклад, хірургом, я мріяла - захищати права людей. В той час професія юриста лише починала бути актуальною, я хотіла бути професійною в двох сферах: в захисті прав людини та податковому праві.

- А ви пам’ятаєте Лазаренка?

- Так, але це спогади дитини

- Кажуть, Лазаренко і його дружина перехрестили половину дітей своїх соратників...

- Я не є його хрещеницею, але мій тато – хрещений його доньки. Правда, на час цих подій Павло Іванович, напевно, ще був агрономом.

Тетяна Донець із мамою

- А ви можете розповісти як вони познайомилися?

- Ви знаєте, ця історія була дуже давно і вона ніколи не мала для мене культового значення. Знаю, що він був особою, яка могла привернути до себе людей. Але як керівника я сприймаю його виключно, як особу "книжково - газетну".

- А якою була реакція ваших батьків на його арешт. Чи вірив ваш батько, що все життя дружив зі злочинцем?

- Скажу відверто, це був не простий час для моєї родини.

- А зараз, як політик, як ви можете оцінити вчинки Лазаренка?

- Ви знаєте, я вважаю, що є Бог, і рано чи пізно людина відповідає за свої вчинки.

- Юлія Тимошенко теж в тюрмі. Для вас це теж Божа воля?

- Це політичне питання і час випробування для всієї України. Вся її діяльність на посаді прем’єра була перевірена владою не похвилинно, а посекундно і влада не знайшла жодної секунди, жодної коми, яка б була протизаконною. Підтвердженням тому є те, що прокуратура була вимушена знову підняти справу ЄЕСУ, по якій вже багато років як закриті всі питання.

- Ви ж знаєте, що зараз Генпрокуратура має питання і до Лазаренка у цій справі. Не боїтеся, що ваша родина стане теж фігурантом розслідування?

- Ви вважаєте, що спільний виїзд на шашлики 20 років тому – привід стати фігурантом справи ЄЕСУ? Я як юрист з цим не погоджуюсь.

- Так у вашої родини був спільний бізнес з Лазаренком?

- Ні в кого з членів моєї родини немає спільного бізнесу з Павлом Лазаренком.

- Для вас є різниця між Лазаренком і Януковичем?

- При Януковичі я живу зараз, і відчуваю презирство і неповагу до кожної людини, і до закону, що демонструє авторитарна влада. А що стосується Лазаренка – це для мене історія України з книжок. Хоча я й розумію, що він багато разів був не правий.

- От ви зараз кажете про авторитаризм Януковича. Але я вас не пам’ятаю на жодних акціях протесту. Виходить, що тоді вам було все одно.

- Ну на якихось акціях була. Можливо, десь півтора роки тому.

- А в суд до Тимошенко ви чому не приходили?

- А ви думаєте, лише прийшовши до суду, людина показує, що це її хвилює? Це що єдина можливість висловлювання протесту?

- Багато з тих, хто ходив таким чином сподівались отримати місце в списку.

- Але ж це моральне юродство. Хіба ні? Ці люди приходили не підтримати лідера, політичного в язня, а отримати місце в списку. То слава Богу, якщо не потрапили.

- Ви могли б приходити не в суд, але брати участь у мітингах на площі.

- Я вважаю, що є і інші форми підтримки.

- Так в чому тоді полягала ваша політична позиція?

-В незмінній політичній ідеї. Вірність та послідовність - це також один зі способів боротьби.

- А на вас тиснули щоб ви змінили партію?

-Ні. Хіба, за це вважати мій конфлікт з Анатоліем Семиногою. Після мого виступу зі згаданого питання у Київраді мене виключили з фракції БЮТ . Сьогодні Семинога є також виключеним з фракції БЮТ в Верховній Раді України.

- А вам не пропонували тоді перейти в Блок Черновецького?

- Коли була депутатом, ні. Але ще в 2003-2004, коли лише створювалась політична сила, В'ячеслав Супруненко (екс-зять Черновецького, який нині переховується за кордоном -УП) пропонував.

- Вам пропонували перейти до Партії регіонів?

- Ні.

- Вам не здається, що ви могли б виконувати ці завдання ефективніше, будучи у Партії регіонів. Ви мали б більше важелів...

- Мені не здається в принципі, що я могла бути в Партії регіонів. Не поділяю позицію, стосовно російської мови як другої державної.

- Це ваша єдина претензія до Партії регіонів?

- Ні, не єдина, наприклад, є інтуїтивне відчуття, хто з політиків тобі ближчий.

- Давайте, щоб було конкретніше. Ви можете назвати 3 пункти, чому вам не подобається влада і подобається опозиція?

-Я абсолютно не сприймаю, коли говорять монологом, принижуючи гідність людини, як робить це зараз партія влади. Я не розумію, коли закони переписують під людину чи ситуацію. Регіонали абсолютно узурпують владу, повністю зневажаючи позицію народу. Досить, чи продовжувати?

- А що подобається в опозиції?

- Я згодна з необхідністю терміново переглянути ПДВ та зменшити кількість податків. Мені близькі ідеї православ’я, що простежуються у всій програмі. Це багато до чого зобов’язує.

- Здається, президент Янукович набагато набожніший, ніж опозиція…

- Це ваша точка зору. Важко назвати набожними людей, які говорять "Ми развели их, как котят"…

- Ви знаєте Антона Яценка, Богдана Губського?

- Ні. Тобто не особисто.

- Опоненти кажуть, що ці люди крали не менше, ніж чинна влада. І православ’я їм не заважає…

- Власне тому іде ротація команди.

- Потрапляння в парламент – це стеля ваших амбіцій?

- Я напевно не так це сприймаю. Депутатство для мене не планка й не ціль. Я прагну багато чого зробити. Наприклад, Олександра Кужель, яка має великий результат, майже весь малий і середній бізнес існує, дякуючи їй. Я хотіла б досягти чогось подібного.

- Але Кужель це робила без мандата...

- Я хотіла б зробити щось подібне у парламенті.

- Знаєте, всі ми розуміємо, що Яценюк хоче стати президентом, син Януковича, щоб тато довше був при владі, а він більше заробив, а чого хочете ви?

- Якщо ви говорите про якісь посади, то я їх не прагну. Я хочу, щоб в нашій країні працювали закони і щоб вони захищали права людей. Я. прагну іншої якості життя : іншої екології , інакшої медицини бо всі люди дихають одним і тим же повітрям, їздять одними дорогами, не зважаючи на те, скільки в них грошей і які посади вони займають

- Багато людей, які прийшли в парламент з бізнесу, зрештою почали прогулювати засідання. Де гарантія, що цього не станеться з вами?

- Можливо для когось засідання є нудними, а для мене це є цікавою роботою. Я бачила, як моя мама не спала до 3-4 ночі і читала всі законопроекти на завтрашній день. Тому не треба всіх депутатів ставити в одну шеренгу.

- А якщо в парламенті буде блокування чи бійка, що ви будете робити?

- Я зорієнтуюсь.

- А якщо буде питання, що треба врятувати когось від політичного переслідування, хто є в непрохідній частині. Ви готові будете задля цього покласти мандат?

- Все залежатиме від ситуації. Але я вважаю, що депутатський мандат навряд чи когось врятує.

- До депутатів є багато претензій щодо персонального голосування. Ви зобов’язуєтесь голосувати самостійно і не віддавати нікому свою картку.

- Звісно, а навіщо віддавати картку, коли я там є сама.

- Вам вже сказали, які ваші функції у виборчій компанії?

- Я знаю, що я буду працювати в Києві.

- Є ще одне питання, яке поставили у Твіттері про вас. Скільки ви заплатили за місце?

- Я не платила. І за мене не платили. Якби в мене була можливість і закон це дозволяв, я вважаю, що допомога опозиції - є правильним витрачанням коштів.