За які гроші "джинсує" уряд України?

Офіційно до старту виборчої кампанії лишається декілька тижнів. Проте, насправді вибори вже активно відбуваються: це видно як з масованого підкупу виборців різними подарунками та "соціальними ініціативами", так і активної реклманої кампанії, за яку невідомо хто платить і невідомо з яких коштів.

На активний старт кампанії вказує і інша річ - різке зростання кількості "джинси", або замовних матеріалів в ЗМІ. Вже останній рік "джинсове" поле активно "засіває" Наталя Королевська з претензією на "нову політичну силу" за старими корупційними схемами підкупу ЗМІ. Не так давно до лідерів "джинси" додалися головні "борці з олігархами" - комуністи.

Але найбільшою несподіванкою моніторингу замовних матеріалів в ЗМІ стала "джинса" від ... українського уряду.

Аналіз цих матеріалів свідчить про те, що основну ставку на вибори регіонали робитимуть на рекламування "соціальної політики уряду" та соціальний популізм. Ключові речники "джинсових матеріалів" - міністри уряду Азарова. І беззаперечний "джинсовий" лідер серед них - віце-прем"єр з соціальної політики Сергій Тігіпко.

У червні рівень політичної джинси в друкованих виданнях зріс втричі у порівнянні з травнем.

"Найджинсованішим" всеукраїнським друкованим виданням за останній місяць була "Комсомольская правда в Украине": 9% від загальної кількості її матеріалів становить джинса.

Зі шпальт газети Сергій Тігіпко регулярно повідомляє, що "социальные выплаты в Украине вырастут", Микола Азаров "обещает стабильный курс гривны", а Юрій Бойко розповідає, як "Украина осуществляет системные шаги для достижения энергетической независимости". Натомість критичні до влади публікації у виданні практично відсутні.

Не пасуть задніх і щоденні газети "Факты" та "Сегодня". Перечитавши заголовки газет олігархів Пінчука та Ахметова, складається враження, що в цій країні все прекрасно: Раїса Богатирьова старається зі всіх сил, щоб "приближать медицинскую помощь к людям", Тігіпко без зупину розказує "о ходе выполнения социнициатив президента", а Борис Колесніков не втомлюється повторювати про чудесні "Хюндаї" і аеропорти.

Іноді вдається придумати щось нове й оригінальне. Наприклад, прем’єр-міністр Микола Азаров поїхав у Дніпропетровськ на відкриття нового перинатального закладу та дитячого центру соціальної реабілітації. Та інформаційний привід для джинси в газеті прес-служба прем’єра придумала більш інтригуючий та електорально затребуваний: "Наш план – построить метро в Днепропетровске".

Та не всім судилося бути оригінальними. Міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова пішла по старій добрій схемі – спустилась, так сказати, в народ. Пані міністр відвідала районну лікарню у Вінницькій області і там – не повірите – натрапила на випадкового хворого. "Вам лучше?" – питає Раїса Василівна. "Да. Надеюсь на добрые руки врачей", – відповідає чоловік. "Я вижу по глазам, что сила воли у вас есть, выздоравливайте!" – на позитивній ноті завершує розмову політик. І куди ж без фото усміхненого міністра, що безтурботно крокує коридорами лікарні.

Не відзначився оригінальністю і міністр інфраструктури Борис Колесніков. На численні негативні відгуки про свою ініціативу – поїзди "Хюндаї" — Колесніков відповів доволі традиційно - "заказухами" в українській пресі.

Лише з найкращої сторони "Хюндаї" побачила "Комсомольська правда". Коментарі у статті вражають своїм позитивом: "Может, это звучит пафосно, но я просто счастлив и горд, что теперь в моей стране есть такие поезда", – ділиться враженнями з журналістом "мужчина средних лет". А італійці Мажені вже не терпиться розказати про наші "Хюндаї" в себе на батьківщині: "По возвращении домой обязательно расскажу друзьям, что кроме замечательной еды и архитектуры у вас есть и хороший железнодорожный транспорт".

В іншій публікації "Комсомольська правда" вихваляє й інші заслуги "едва ли не спасателя Евро-2012" Бориса Колесникова. І, звичайно, що за "джинса" без красивого фото головного героя на фоні його головної "заслуги".

Проте такі "заказухи" – це ще квіточки, порівняно з прихованою рекламою Сергій Тігіпка. На сьогодні він є однозначним лідером серед урядовців-самопіарників. Джинса Тігіпка – просто класика жанру: на шпальтах газет Тігіпко і сім’ям з дітьми допомагає …

… і слідкує, як працюють робочі на заводі в Криму ("Сегодня" №139 від 25 червня 2012 р.) …

…і від дітей-інвалідів квіти приймає …

 ...і пенсіонерам "каждую заработанную копейку" на пенсії обіцяє …

 …і за чашкою чаю слухає "о бедах и радостях одиноких полтавчан".

 За кількістю "заказух" Тігіпко переплюнув всіх інших міністрів, що не цураються джинси, разом взятих – Азарова, Колеснікова, Бойка та Богатирьову. Тож питання про головну "фішку" кампанії регіоналів відпадає автоматично: це "підкуп" обіцянками про "покращення" найбільш вразливих, але і масових верств населення - пенсіонерів, бюджетників, інвалідів.

Але якщо в контенті йдеться про "підкуп" популістський, то цікаво, як здійснюється реальний підкуп ЗМІ, які публікують ці відверто рекламні матеріали з ідеальними "людськими" фото політиків - без жодної позначки "реклама"? Відкритим залишається питання, чи ці публікації розміщуються за гроші, чи через симпатію власників до провладних політиків чи через домовленості з ними.

Якщо за гроші, то за чиї? Чи міністри оплачують свою рекламу з власної кишені (яка, нагадаємо, наповнюється в тому числі з грошей платників податків), чи для цього прописуються спеціальні пункти в бюджеті міністерств, як це часто "ховається" у статтях про видатки на інформування.

Якщо ж провладна прихована реклама розміщується через лояльність власників до влади, то які преференції вони отримують навзаєм?

Як би там не було, очевидно одне - за всі ці красиві фото усміхнених міністрів та заголовки-гасла, зрештою, платимо ми, платників податків. А вибори 2012 з кожним місяцем все більше віддаляються від того, що називається "демократичним стандартом" та змаганням ідеологічним платформ. Змагання стають банальними торгами з підкупу: підкупу яскравими обіцянками та гречкою з велосипедами.

Ірина Чулівська, Вікторія Сюмар, ІМІ