Леонід Кучма залишився на гачку

Рівно шість років тому, у червні 2006 року народні депутати Андрій Портнов та Святослав Олійник – тоді ще соратники Юлії Тимошенко, – зареєстрували законопроект, яким вперше в історії правоохоронних органів України було передбачено, що будь-яка особа в судовому порядку може оскаржити постанову про порушення проти неї кримінальної справи.

Як зазначалося в пояснювальній записці, документ необхідний для "запровадження механізмів ефективного захисту конституційних прав людини на стадії порушення кримінальної справи", "захисту прав учасників кримінального судочинства" та "створення дієвого механізму протидії незаконному порушенню кримінальних справ".

Сама Юлія Тимошенко через п'ять років не змогла послатися на цей закон, і врешті-решт була засуджена.

Зате ще через рік цією нормою вдало й ефективно скористався Леонід Кучма.

У вівторок Вищий спеціалізований суд поставив остаточну крапку в скарзі Леоніда Кучми щодо порушення проти нього кримінальної справи по вбивству журналіста Георгія Гонгадзе. Фактично касаційна інстанція залишила в силі раніше ухвалені рішення Апеляційного та Печерського судів міста Києва.

Вочевидь, тепер Леонід Кучма залишить за собою право публічно стверджувати, що з нього зняті всі обвинувачення щодо вбивства Георгія Гонгадзе.

Втім, насправді це не так.

Хронологія подій у стосунках Леоніда Кучми та генпрокуратури досить красномовно доводить, що колишній президент та його захист робили все, аби деталі цієї кримінальної справи не стали предметом розгляду суду.

Отже, кримінальну справу проти Леоніда Кучми було порушено 21 березня 2011 року за фактом перевищення влади та службових овноважень, які призвели до вбивства Георгія Гонгадзе. Постанову про порушення справи особисто підписав заступник генпрокурора Ренат Кузьмін.

22 березня 2011 року на прес-конференції в Києві пан Кузьмін підтвердив, що колишній президент підозрюється в причетності до незаконних дій та вбивства Георгія Гонгадзе й незаконних дій стосовно журналіста Подольського.

Леонід Кучма опиняється під підпискою про невиїзд. Щоправда, це не заважає йому менше ніж через два тижня відвідати Конгрес астронавтики в Південній Африці.

23 березня 2011 року Леонід Кучма прибув на перший допит до головного слідчого управління ГП. Після допиту екс-президент заявив, що він "морально готовий пройти всі муки пекла, щоб всі знали, що я зробив для країни, а чого я не робив взагалі".

Згідно із законодавством, з першого ж дня після повідомлення про порушення кримінальної справи в Леоніда Кучми було законне право звернутися до суду, оскаржити дії Рената Кузьміна та визнати постанову про порушення кримінальної справи незаконною. Втім, на той момент Кучма був впевнений у своїй перемозі.

І 28 березня 2011 року він публічно запевнив журналістів, що не збирається оскаржувати в суді постанову про порушення кримінальної справи.

"Я не стою на стороні, у тому числі адвокатів, що треба подавати якусь скаргу чи як вона там називається, до суду на постанову прокуратури, – заявляв Кучма. – Я ще раз хочу підкреслити, що хочу пройти від початку до кінця все".

26 квітня 2011 року ГП офіційно заявила, що досудове слідство в справі проти екс-президента завершено. Відповідно до законодавства, рівно з того дня громадянин Кучма та його захисники втратили законні підстави для оскарження постанови про порушення кримінальної справи.

Справа в тому, що стаття 236-7 Кримінально-процесуального кодексу чітко визначає: "Суд приймає до розгляду скаргу на постанову про порушення кримінальної справи протягом усього часу перебування справи в проваджені органу дізнання, слідчого, прокурора до моменту закінчення досудового слідства".

Втім, Леонід Кучма й не поспішав. Всю весну, літо та майже половину осені екс-президент та його адвокати чекали.

21 жовтня 2011 року в долю Кучми втрутились "вищі сили". У цей день Конституційний суд, розглянувши подання СБУ, оприлюднив своє рішення, згідно з яким обвинувачення у вчиненні злочину "не може бути засноване на фактичних даних, отриманих незаконним способом". Таким чином КС перекреслив всі плівки Миколи Мельниченка.

16 листопада 2011 року Леонід Кучма раптом передумав "пройти всі муки пекла" – і, звернувшись до суду, оскаржив постанову про порушення кримінальної справи.

Перше засідання суду відбулося 7 грудня 2011 року. Під час судового засідання Галина Супрун, у порушення статті 236-8 КПК, відмовилась заслухати самого Кузьміна, як "особи, яка винесла постанову про порушення справи". Крім того, порушуючи ту ж саму статтю КПК, пані Супрун вдалась до оцінки доказів по справі. Згідно із законом, це можливе лише на етапі розгляду справи по суті.

Під час першого засідання прокурор та представники потерпілих неодноразово повідомляли суддю Галину Супрун, що скарга Леоніда Кучми була подана вже після закінчення досудового слідства, і тому не може бути розглянутою. У відповідь пані Супрун, посилаючись на свої джерела, заявила, що 21 листопада 2011 року досудове слідство було поновлено працівниками генпрокуратури.

Але ось що цікаво. Саме в день першого засідання суду Ренат Кузьмін в інтерв'ю "Комсомольській правді в Україні" заявив, що справа закінчена:

"Справа ця завершена, і зараз Леонід Данилович з адвокатами знайомиться із зібраними слідством доказами його провини, вже дійшли до середини, а всього 100 томів", – стверджував заступник генерального прокурора.

Кого мала на увазі Галина Супрун, посилаючись на "працівників Генпрокуратури", досі залишається великою таємницею.

14 грудня 2011 року Печерський суд задовольнив скаргу адвокатів екс-президента, і скасував постанову рената Кузьміна про порушення кримінальної справи проти Леоніда Кучми.

20 січня 2012 року Апеляційний суд міста Києва залишив у силі рішення Печерського суду.

А ще через півроку – 26 червня 2012 року – це рішення підтвердив Вищий спеціалізований суд у складі суддів Михайла Вільгушинського, В'ячеслава Наставного та Олени Чуйко.

За дивним збігом обставин, за п'ять днів до того – 21 червня 2012 року – рішенням Вищої ради юстиції суддя Печерського суду Галину Супрун було призначено головою Подільського райсуду міста Києва.

Одразу після рішення суду, адвокати Леоніда Кучми, які до того неодноразово висловлювались, що справа Гонгадзе для нього – справа честі, заявили, що не будуть подавати в суд на Рената Кузьміна та слідчих Генпрокуратури, щодо необґрунтованого обвинувачення в причетності екс-президента до вбивства людини.

Які наслідки скасування постанови про порушення кримінальної справи

Як ми вже зазначали вище, згідно з чинним законодавством, жоден із судів, який розглядав скаргу Леоніда Кучми, не мав повноважень на оцінку доказів справи. Не виключено, що в подальшому це стане одним з аргументів потерпілих у Європейському суді з прав людини.

Але навіть якщо прийняти логіку цих судів, у них є прогалини, якими в майбутньому може скористатися інший слідчий.

Отже, найбільш вагомий аргумент суду – неможливість посилання слідства на плівки Миколи Мельниченка. Втім, у майбутньому ці записи можуть бути легалізовані в процесі проти самого майора. Мельниченко може навести їх як дії за крайньої необхідності, що передбачено законодавством. У цьому випадку записи в кабінеті президента можуть бути визнані доказами і у справі проти самого Кучми.

Але насправді, порушуючи кримінальну справу, Ренат Кузьмін і не робив основний акцент на записах майора держохорони. Головними доказами слідства були свідчення виконавців – Олексія Пукача, Миколи Протасова, Валерія Костенка та Олександра Поповича, а також заяви Миколи Мельниченка та Олександра Мороза.

Захист Кучми стверджує, що Протасов, Костенко та Попович не вказували на їхнього підзахисного, а показання Пукача взагалі ґрунтуються на свідченнях Юрія Кравченка, який не був допитаний. Щодо Олександра Мороза, адвокати посилались на те, що його слова не були процесуально оформлені, як заява про злочин.

Єдине, про що адвокати чомусь забули – це заяви Миколи Мельниченка.

Справа в тому, що окрім плівок Мельниченка, у справі також фігурують заяви Мельниченка, в яких він стверджує, що особисто чув накази Леоніда Кучми щодо протиправних дій проти Георгія Гонгадзе та Олексія Подольского. Ці показання залишаються в справі, і їх може бути реанімовано в будь-який час.

Рішення ВССУ лише відтягує в часі поновлення кримінального переслідування Леоніда Кучми. Юридично воно лише констатує, що на сьогоднішній день у прокуратури немає достатніх обставин для порушення кримінальної справи проти екс-президента.

Таким чином, це рішення жодним чином не забороняє слідчим ГП продовжити збір доказів для повторного порушення кримінальної справи – за іншими обставинами та на інших підставах.