Король "джинси" Віктор Медведчук

Анна Григораш, УП — Середа, 21 грудня 2011, 10:00

Віктор Медведчук за роки керівництва адміністрацією президента отримав від журналістів титул "князя тьми і темників", що символізувало наступ на медіа . Якщо продовжити цю метафору у нинішні часи, то зараз Медведчук може називатися королем "джинси" в регіональній пресі.

Втративши контроль над всеукраїнськими мас-медіа, колишній глава адміністрації Кучми, втім, не розгубив свої таланти і продовжує застосовувати їх на практиці. Щоправда, у набагато менших масштабах.

Півроку тому "Українська правда" писала про масову появу в регіональній пресі статті Медведчука, який, здавалося б, давно забув про публічність. Тоді одразу кілька видань розмістили однаковий текст за його підписом - антипропаганду проти вступу України до Євросоюзу. Матеріали виходили без помітки "реклама". У журналістській практиці такі статті заведено називати "джинсою".

Зараз ситуація повторилася з ще більшим розмахом і технологічністю.

12 грудня у газеті "Известия в Украине" з’явилося інтерв’ю Медведчука, в якому звучать його улюблені тези проти вступу України до Євросоюзу і переваги Митного союзу з Росією.

Одразу після цього серед регіональних газет почалася масова епідемія – вони передрукували "важливе й актуальне" інтерв’ю Медведчука.

Щонайменше аж одинадцять (!) видань Західної України синхронно розмістили на своїх шпальтах даний матеріал. Можливо, їх навіть більше - це те, що нам вдалося відловити: "Віче-інформ" (Луцьк), "Волинська газета" (Луцьк), "Волинь-нова" (Луцьк), "Львівська пошта" (Львів), "Львівська газета" (Львів), "Західний кур’єр" (Івано-Франківськ), "Коломийські вісті" (Коломия), "Рідна земля" (Івано-Франківськ), "Номер один" (Тернопіль), "Прикарпатська правда" (Івано-Франківськ), "Срібна Земля Фест" (Закарпаття).

 
 

Аналогічне інтерв'ю, але російською мовою, вийшло в газетах "Индустриальное Запорожье" (Запоріжжя), "Николаевские новости" (Миколаїв), "Вечерний Николаев" (Миколаїв), "Вечерняя Одесса" (Одеса), "Панорама" (Донецьк)...

У всіх цих газетах стаття вийшла без змін та переважно під однаковими заголовками. Єдина відмінність була у фотографіях, які супроводжували статтю - але всі знімки були з однієї тієї самої фотосесії Медведчука.

"Українська правда" намагалася з’ясувати у регіональних редакціях, як інтерв’ю Медведчука потрапило на їхні шпальти.

Головний редактор "Волинської газети" Володимир Данилюк повідомив, що матеріал Медведчука розміщував не у якості реклами, а "як передрук", бо "ця людина давно не виступала публічно".

Головний редактор "Львівської пошти" Ірина Цицак також запевнила, що редакція не отримувала гроші за розміщення матеріалу Медведчука: "Нам це було цікаво, ми і передрукували - це не був рекламний матеріал".

Водночас на питання, з чим вона пояснить, що цей самий матеріал синхронно вийшов щонайменше у десяти газетах, Цицак відповіла: "Я за іншими виданнями не слідкую".

 

Насправді, з 15 газет, які надрукували Медведчука, лише одна з них поставила біля матеріалу зірочку, що вказує на рекламний матеріал - це газета "Волинь-нова".

Тому зрозуміло - якщо тут стаття вийшла за гроші, то так само і в решті газет.

 

В іншій редакції джерела "Української правди" розповіли, що за розміщення статті Медведчука отримали 8-10 тисяч гривень.

Про те, що розміщенням статті Медведчука керували з центру, розповів відповідальний секретар івано-франківської газети "Прикарпатська правда" Петро Пирожук. "Наша газета підтримувала його партію, і, видно, тими каналами прийшов матеріал. З їхнього штабу, видно", - зізнався він.

За його словами, "канали Медведчука" прислали готовий текст, і у такому вигляді він був розміщений у газеті. "Це вони, замовники матеріалу від Медведчука, дали вріз до статті. Я не в курсі, чи платили вони, чи не платили, бо я грошима не займаюся. Від нас спілкувався наш колишній редактор. Він зараз працює в обласній адміністрації і підтримує зв’язки. А у мене на столі був готовий матеріал".

З проханням отримати коментар самого Медведчука ми звернулися до його прес-секретаря Михайло Ілларіонова. Почувши запитання, він відмовився спілкуватися з журналістом "Української правди" - пославшись на те, що, мовляв, його коментар у минулій статті на аналогічну тему перекрутили.

Слід зазначити, що така не сильно хитра та не дуже чесна технологія масового поширення однакових матеріалів у регіональних виданнях використовується не вперше. Крім випадків з текстами про Медведчука, подібну історію нам вдалося відслідкувати зі статтею прем’єр-міністра Росії та кума Медведчука Володимира Путіна.

У жовтні цього року у чотирьох волинських виданнях з’явилися однакові матеріали з тезами Путіна про Єдиний економічний простір. Тоді статті вийшли в газетах "Віче", "Волинська газета", "Волинь" і "Відомості".

Ця технологія відома і віце-прем’єру Андрію Клюєву. У липні "Українська правда" писала про масове розмноження його статті у газетах Київщини, Полтавщини, Миколаївщини.

Зараз, коли насуваються парламентські вибори, починається золота пора для "джинси". І, схоже, редакції не відчувають жодних докорів сумління, друкуючи замовні статті без позначки "на правах реклами".