Відповідь Мінюсту на запит "Української правди"

М І Н І С Т Е Р С Т В О       Ю С Т И Ц І Ї       У К Р А Ї Н И

(т. 271-17-33       E-mail: press@minjust.gov.ua       www.minjust.gov.ua) 

У відповідь на ваш запит від 31.10.2011 повідомляємо наступне:

1. Щодо твердження редакції, що адміністратор Державного реєстру прав «фактично стає монопольним власником інформації щодо речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначаємо наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр прав є державною власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню.

Що стосується повноважень Адміністратора Державного реєстру прав, то, згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вони полягають лише у здійсненні заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, а також технічного й технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Державному реєстрі прав.

2. Щодо захисту інформації, яка міститься в Державному реєстрі прав повідомляємо наступне.

Створення програмного забезпечення Державного реєстру прав здійснюється Адміністратором реєстру з урахуванням  вимог законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».

Забезпечення достовірності інформації, її захист від несанкціонованого доступу здійснюється органами державної реєстрації прав (частина п’ята статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).  

Частиною першою статті 30 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державні реєстратори за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

При цьому, звертаємо вашу увагу, що конкретні механізми, які застосовуються для захисту інформації, не можуть бути предметом обговорення в засобах масової інформації. В Україні існують спеціальні служби, завданням яких є встановлення стандартів захисту державних інформаційних ресурсів, вимога щодо захисту яких визначена законом, а також перевірки суб'єктів правових відносин у сфері надання відповідних послуг.

Принагідно повідомляємо, що за весь час адміністрування Єдиних та Державних реєстрів державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, тобто з 1997 року,  з баз даних не зафіксовано жодного витоку інформації. Відсутні випадки поширення інформації незаконним шляхом. Це є свідченням надійності захисту прав фізичних та юридичних осіб в частині забезпечення схоронності усіх відомостей, які зберігаються у базах, від незаконного заволодіння та розповсюдження.

3. До питання про публічність інформації, що міститься в Державному реєстрі прав, зазначаємо.

Прийнятий на засіданні Уряду 26.10.2011 Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно направлений на реалізацію положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Надання інформації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру прав, а саме форми її надання та особи, які мають право на отримання інформації з Державного реєстру прав, регламентовано статтею 28 Закону.  А саме:

Витяг з Державного реєстру прав на  підставі  заяви  мають право отримувати:

    а) власник (власники)   нерухомого  майна  або  їх  уповноважені особи;

     спадкоємці (правонаступники -  для  юридичних  осіб)  або  їх уповноважені особи;

     особа (особи), в інтересах якої (яких) встановлено обтяження, або їх уповноважені особи.

     б) інформаційну довідку з Державного реєстру прав на підставі письмового  запиту  мають  право отримувати суд,  органи місцевого самоврядування,  органи  внутрішніх  справ,  органи   прокуратури, органи державної податкової служби,  органи Служби безпеки України та інші  органи  державної  влади  (посадові  особи),  якщо  запит зроблено  у  зв'язку  із здійсненням ними повноважень,  визначених законом.

     в) нотаріус  при  здійсненні  нотаріальних  дій  користується інформацією з Державного реєстру прав,  порядок доступу  до  якого встановлює Міністерство юстиції України.

     г) банки  при  здійсненні  операцій  з  іпотеки  користуються інформацією про іпотеку,  обтяження нерухомого майна з  Державного реєстру  прав,  порядок  доступу  до якого встановлює Міністерство юстиції України.

При цьому, пунктом п‘ятим статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що орган державної реєстрації  прав  зобов'язаний  за  заявою власника  або  правоволодільця  надавати  йому  інформацію про осіб,  які отримали відомості про права  та  обтяження прав на нерухоме майно, що йому належить.

Принагідно повідомляємо, що процедура використання інформації про особу регламентується низкою законодавчих актів, зокрема законами України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до статті 20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Частиною другою статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» конфіденційна інформація є інформацією з обмеженим доступом.

Конституційний суд України рішенням від 30.10.97 №5-зп у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К. Г. Устименка) дійшов висновку, що до конфіденційної інформації належать, зокрема, свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров’я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).

Частиною другою статті 6 Закону України «Про інформацію» встановлено, що право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

4. Що стосується порядку отримання доступу до інформації про майно, яке належить державі або органам місцевого самоврядування зазначаємо.

Коло суб’єктів, які реалізують повноваження щодо реалізації прав держави як власника стосовно об’єктів державної власності визначені Законом України «Про управління об’єктами державної власності».

Що стосується отримання інформації про майно, яке є комунальною власністю, то відповідно до частини другої статті 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Підпунктом 4 пункту «а» статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.