Резолюція Європарламенту по Україні

EUROPEAN PARLIAMENT 2009 - 2014
Session document

РЕЗОЛЮЦІЯ
щодо поточної ситуації в Україні

від імені групи ЄНП
від імені групи СД
від імені групи АЛДЄ
від імені групи Зелених/ ЄВА
від імені групи ЄКР
від імені групи ЄОЛ/ПЗЛ

Європейський Парламент:

- беручи до уваги свої попередні резолюції по Україні;

- беручи до уваги регулярний Звіт про прогрес України в 2010 році та Огляд ЄПС від 25 травня 2011 року;

- беручи до уваги заяву свого президента щодо засудження колишнього Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко 11 жовтня 2011 року;

- беручи до уваги заяви Верховного представника Кетрін Ештон від 11 жовтня та 5 серпня 2011 року від імені Європейського Союзу стосовно вироку у справі Юлії Тимошенко;

- беручи до уваги Спільну декларацію Саміту Східного партнерства, який відбувся у Варшаві 29-30 вересня 2011 року; 

- беручи до уваги Угоду про партнерство і співробітництво (УПС) між Європейським Союзом та Україною, яка вступила в силу 1 березня 1998 року, а також поточні переговори щодо Угоди про асоціацію (УА), яка включає в себе Угоду про глибоку всеохоплюючу зону вільної торгівлі, що має замінити УПС; 

- беручи до уваги Національну індикативну програму на 2011-2013 роки для України,

- беручи до уваги Правило 110(4) свого Регламенту,

A.   оскільки ЄС виступає за стабільну та демократичну Україну, яка поважає принципи соціальної ринкової економіки, верховенство права та права людини, захищає меншини та гарантує фундаментальні права; оскільки внутрішня політична стабільність України, в тому числі фокус на внутрішніх реформах та повагу до верховенства права, яке передбачає справедливі, неупереджені та незалежні судові процеси, є передумовою для подальшого розвитку відносин між ЄС та Україною;

B.   оскільки однією з основних зовнішньополітичних цілей Європейського Парламенту є покращення та сприяння відносинам з Україною та зміцнення Європейської політики сусідства, яка має на меті заохочення політичних, економічних та культурних відносин між країнами, яких вона стосується, та ЄС і його державами-членами;

C.   оскільки рішення Печерського районного суду від 11 жовтня 2011 року про засудження колишнього Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко до 7 років позбавлення волі, трирічну заборону займатися політичної діяльністю, стягнення штрафу у розмірі 200 млн. дол. США з конфіскацією усієї власності сприймається радше як акт помсти або спроба здійснити кримінальне засудження та ув’язнення членів опозиції, аби завадити їхній участі у парламентських виборах наступного року та президентських виборах 2015 року;

D.   оскільки 12 жовтня Служба безпеки України порушила нову кримінальну справу проти Юлії Тимошенко та колишнього Прем’єр-міністра Павла Лазаренка, яких звинувачують в організації змови з метою зловживань державними коштами у особливо великих розмірах під час їх перебування президентом та фактичним власником компанії «Єдині енергетичні системи України»;E.   оскільки до кримінальної відповідальності притягається все більша кількість посадовців, включаючи міністрів колишнього уряду, але переважно (заступників) голів державних департаментів та інспекцій, голів підрозділів правоохоронних органів, суддів районних судів та голів органів місцевої влади;

F.   оскільки уряд України зобов’язався запровадити низку правових реформ, які б привели цивільне та державне право України у відповідність до європейських та міжнародних стандартів;

G.   оскільки ЄС продовжує наголошувати на необхідності поважати верховенство права, включаючи справедливі, неупереджені та незалежні судові процеси, тим самим уникаючи небезпеки спровокувати враження про вибіркове застосування судових заходів; оскільки ЄС вважає ці принципи особливо важливими для країни, яка прагне вступити у глибші договірні відносини та створити політичну асоціацію з Союзом;

1. Вважає, що поглиблення відносин між ЄС та Україною та пропонування Україні європейської перспективи мають велике значення та є в інтересах обох сторін; визнає прагнення України згідно зі статтею 49 Договору про Європейський Союз, за умови, що будуть дотримані всі критерії, включаючи повагу до принципів демократії, прав людини, фундаментальних свобод та верховенства права;

2. Засуджує обвинувальний вирок колишньому Прем’єр-міністру Юлії Тимошенко як порушення прав людини та зловживання судовою системою для політичного переслідування провідних опозиційних політиків України; наголошує на тому, що закон, який був вибірково застосований до Тимошенко, походить з радянських часів та передбачає кримінальне переслідування за політичні рішення; у той час як Статті 364 та 365, які наразі розглядаються Верховною Радою, не відповідають стандартам ЄС та ООН;

3. Закликає українську владу забезпечити справедливий, прозорий та неупереджений судовий розгляд апеляції Юлії Тимошенко, якщо вона її подаватиме, та інших судових процесів проти членів колишнього уряду; наполягає на тому, що Юлії Тимошенко необхідно дати змогу скористатись своїм правом на повноцінну участь у політичних процесах вже зараз та на майбутніх виборах в Україні;

4. Занепокоєний тим, що судовий процес проти Тимошенко повністю суперечить проголошеній українським урядом відданості демократії та європейським цінностям;

5. Висловлює свою щиру стурбованість триваючим перебуванням під вартою колишнього Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, якому поки що не був винесений вирок, та іншими аналогічними справами;

6. Наполягає на тому, що всі судові процеси проти колишніх та чинних високопосадовців уряду повинні проводитись у відповідності до європейських стандартів справедливості, неупередженості, прозорості та незалежності;

7. Вважає, що якщо не буде переглянуто вирок Юлії Тимошенко, це поставить під загрозу підписання Угоди про асоціацію та її ратифікацію, ще більше віддаляючи країну від реалізації її європейської перспективи; висловлює занепокоєння певними ознаками  згортання демократичних свобод, а також можливим перетворенням державних інституцій на інструменти здійснення партійних цілей та політичної помсти; 

8. Наголошує, що зміцнення верховенства права та внутрішні реформи, включаючи достойну довіри боротьбу з корупцією, є важливими не тільки для підписання Угоди про асоціацію та поглиблення відносин між Україною та ЄС, але й для консолідації демократії в Україні;

9. Вітає згоду, досягнуту щодо Угоди про глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі; вважає цю угоду міцною основою для можливого завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною;  

10. Висловлює стурбованість повідомленнями про погіршення стану свободи преси та плюралізму в Україні; закликає владу вжити усіх необхідних заходів для захисту цих невід’ємних аспектів демократичного суспільства та утриматися від будь-яких спроб контролювати – у прямий чи непрямий спосіб – зміст повідомлень у національних медіа;

11. Рішуче підтримує рекомендації, висловлені у спільних висновках Венеціанської Комісії та ОБСЄ/БДІПЛ щодо проекту закону про вибори народних депутатів; вважає необхідним ухвалення та запровадження цих рекомендацій належним, інклюзивним та всебічним шляхом із залученням опозиції та громадянського суспільства;

12. Закликає всі політичні сили в Україні провести чесні та прозорі дебати щодо процесів прийняття політичних рішень; наполягає на тому, що розслідування можливих невдач в процесі прийняття політичних рішень повинні проводитись парламентською слідчою комісією;

13. Вважає, що нещодавно перенесена зустріч з президентом Януковичем могла б стати чудовою можливістю вирішити серйозні проблеми, озвучені українській владі, а також відновити конструктивний діалог, який міг би привести до парафування Угоди про асоціацію за умови, що буде досягнуто значного прогресу щодо усунення існуючих технічних та політичних перешкод; закликає Раду та Комісію заново призначити перенесену зустріч з президентом Януковичем так, щоб вона відбулась до запланованого на грудень 2011 року Саміту Україна-ЄС;

14. Закликає Комісію допомогти судовій реформі в Україні, краще використовуючи Програму розбудови спроможностей ЄС, а також розглянути можливість створення Консультативної групи високого рівня для допомоги Україні в її зусиллях щодо гармонізації із законодавством ЄС, включаючи судову сферу; 

15. Доручає своєму президенту передати дану Резолюцію Раді, Комісії, Віце-президенту Комісії/ Верховному представнику Союзу з питань зовнішньої та безпекової політики, урядам та парламентам держав-членів, уряду і парламенту України, а також Парламентській Асамблеї Ради Європи і ОБСЄ.