Останній "головний біль" Банкової

Після перемоги Віктора Януковича на виборах президента, Верховний суд залишався останнім анклавом у вертикалі влади, над яким адміністрація президента не встановила свій контроль. Не впоравшись із задачею підпорядкування "вишки", Банкова пішла іншим шляхом - маргіналізації Верховного суду як інституції.

Сьогодні уже не секрет, що головна причина радикального зменшення повноважень Верховного суду, яке відбулося у 2010 році - це бажання позбавити Василя Онопенка інструменту, за яким він мав останнє слово в будь-якому судовому розгляді.

Онопенко був обраний головою Верховного суду на пленумі 29 вересня 2006 року. На той момент він, за сумнівних обставин, суміщав статус судді з роботою депутатом від блоку Тимошенко.

За вирішення питання з суддями в БЮТ відповідали депутати Сергій Пашинський та Анжела Лабунська. У підсумку, соратник Тимошенко очолив головний суд країни, який здатен поламати будь-який стрункий ланцюг потрібних рішень нижчих інстанцій.

Внутрішньою опозицією Онопенку в блоці Тимошенко був Андрій Портнов. Після перемоги Януковича і переходу на роботу в адміністрацією президента, Портнов став головним кравцем судової реформи, яка позбавила Онопенка влади.

Зараз повноваження Онопенка добігають кінця. На 30 вересня призначено пленум Верховного суду з порядком денним про обрання голови.

За законом, голову Верховного суду обирають самі члени Верховного суду. Василь Онопенко вже оголосив про намір висуватися на другий термін.

Янукович і Онопенко. Фото прес-служби президента

Онопенко зберігає шанси переобратися, враховуючи, що саме він був мішенню у наступі Банкової. Ця гра не сподобалася рядовим суддям Верховного суду.

Судова реформа Портнова передбачала, що у Верховному суді має залишитися 20 суддів з 80, а решта буде переведена до новоствореного Вищого спеціалізованого суду з кримінальних і цивільних справ.

Але на цей крок погодилися лише четверо (!) суддів Верховного суду з вісімдесяти.

Решта або залишилися працювати на старому місці зі значно меншим навантаженням, або пішли у відставку. У підсумку, зараз у Верховному суді залишилося 48 суддів. Заручитися половиною з них - це завдання для Онопенка.

Другий кандидат, про якого говорили останнім часом - це... регіонал Сергій Ківалов.

Існує шпаринка для проходження депутата на посаду судді. Річ у тім, що закон дозволяє потрапити до Верховного суду судді Конституційного суду. І тут так доречно нещодавно у КС утворилася вакансія - суддя Ткачук пішов у відставку.

Відповідно, якщо в Ківалова буде бажання та ресурси включитися в цю гру, він має здійснити багатоходову комбінацію. Спочатку він має обратися до Конституційного суду за квотою парламенту, яка щойно звільнилася, а потім перевестися до Верховного суду знову ж таки рішенням парламенту.

Третім кроком "під Ківалова" також треба змінити норму закону про судоустрій, за якою у Верховному суді не заповнюються вакансії доти, поки чисельність суду не зменшиться до 20 осіб.

При всій складності, цей сценарій можливий, якщо саме Ківалов буде визначений Банковою як "кандидат від влади" на посаду Онопенка.

Питання в тому, чи хоче по-справжньому грати в цю гру Ківалов. Він готується до виборів у Верховну Раду за мажоритарним округом в Одесі та намагається розставити кількох наближених до себе людей на сусідні округи.

А комбінація з його обранням головою Верховного суду виглядатиме аж надто "відвертим" бажанням влади поставити свою людину на чолі начебто незалежної гілки влади.

Сам Ківалов в інтерв'ю "Українській правді" вперше сказав, що вирішив не балотуватися.

"Я не буду претендувати на посаду голови Верховного суду. Як це буде виглядати для голови Верховного суду, якщо він почне проникати коридорами - пішов у Конституційний суд, там попрацював два дні і перейшов у Верховний? Я цілком комфортно почуваю себе у Верховній Раді", - сказав Ківалов.

Можливо, головна проблема Ківалова в тому, що він має багато недругів на Банковій - про що свідчить невдала спроба випросити собі звання Героя України до 20-ої річниці незалежності.

Верховним судом також ширяться розмови про намір висунутися Віктора Кривенка, який очолював Судову палату у адміністративних справах Верховного суду. Однак на його невисокі шанси вказує те, що після обрання Януковича президентом Кривенко втратив місце у Вищій раді юстиції.

Головний кандидат на посаду голови Верховного суду - це Ігор Самсін, який зараз також очолює Вишу кваліфікаційну комісію суддів. Самсін є висуванцем Портнова, задача якого - переконати Януковича, що це потрібний кандидат.

Ігор Самсін. Фото "Закон і бізнес"

За підтримку кандидатури Самсіна суддям Верховного суду навіть пообіцяли стимул - повернення частини втрачених ними повноважень, і, відповідно, впливу, а також збереження нинішньої чисельності Верховного суду в кількості 48 осіб.

Нещодавно депутат-регіонал Ірина Бережна внесла законопроект "Про зміни до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним судом України".

В інтерв'ю виданню "Закон і бізнес", що співчуває Портнову, Бережна розповіла, що законопроект "розроблено мною на прохання Ігоря Самсіна". В наступному номері профільного для суддів видання вже анонсовано інтерв'ю тепер уже з самим Самсіним на тему "чи покращить унесений до парламенту законопроект роботу Верховного суду".

Таким чином, судді Верховного суду мають отримати чіткий сигнал, що повернення влади до них можливе лише з обранням Самсіна.

Проблема в тому, що стараннями Онопенка з березня цього року Самсін позбавлений права голосу на пленумах Верховного суду - в зв'язку з відрядженням на роботу до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

У свою чергу, Самсін від імені очолюваної структури направив до Конституційного суду подання з проханням розтлумачити, чи може він голосувати на пленумах Верховного суду. Справа розглядається Судом з 8 вересня 2011 року, рішення очікується у жовтні.

Сценарій групи, яка стоїть за Самсіним, полягає в тому, щоб заблокувати проведення пленуму 30 вересня. Після цього Самсін має отримати позитивне рішення Конституційного суду та позмагатися з Онопенком за посаду верховного судді України.

Частину цього плану вже почали реалізовувати - у п'ятницю Окружний адміністративний суд Києва виніс ухвалу, якою заборонив вибори голови Верховного суду 30 вересня.

Сам Ігор Самсін на запитання, чи буде він висуватися головою Верховного суду, відповів: "Якщо мене не допускають до пленуму, то як я висуватимусь? Ми спочатку маємо вирішити першу проблему".

У грі, де ставки щодня стають дедалі вищими, питання, що виберуть судді Верховного суду - відновлення влади разом з підкоренням Банковій чи збереження нинішньої стагнації під керівництвом неприйнятного для адміністрації президента Онопенка.