Олександр Турчинов: Влада перейшла точку незворотності

Будь-яка команда за відсутності лідера автоматично обирає людину, воля та рішення якої скеровують її подальші дії. Для цього першого інтуїтивного вибору не потрібні засідання та голосування, не потрібні рейтинги. Це вибір інстинктів.

Перша нарада після арешту Юлії Тимошенко відбулась у штабі БЮТу через дві години після того, автозак з лідером "Батьківщини" зник за спинами сотень беркутівців на бульварі Шевченка.

Штаб спрацював як годинник: жодних зволікань з приводу субординації та лідерства в команді не виникло. Нараду скликав Олександр Турчинов, організаційними питаннями займались ті ж хто і раніше. Купка осіб, які завдяки судовому процесу над Тимошенко стали пізнаваними або повернули собі публічність з часів помаранчевої революції, зникли. На барикадах з’явились досвідчені орговики.

Ця бесіда з Олександром Турчиновим була записана в польових умовах – в наметовому містечку БЮТ напередодні першого судового засідання після арешту Юлії Тимошенко.

"Сідай, де є місце. В нас мало часу. Секретів не обіцяю, але буду відвертим", - пообіцяв Турчинов, перервавши нараду з соратниками. Білий намет з червоним серцем освітлювався нічними ліхтарями на Хрещатику. Іноді наша бесіда переривалася повідомленнями про нові і нові автобуси з міліцією, що продовжували прибувати на прилеглі до Хрещатика вулиці.

- Олександр Валентинович, хто зараз головний в штабі БЮТ?

- Уже багато років центральний штаб "Батьківщини" очолюю я. І зараз штабом керую теж я. Наразі, у зв'язку з тим, що я не маю депутатського статусу, я більше сконцентрований на загальному керівництві і проведенні масових заходів.

- Хто ще входить у штаб?

- Склад штабу фактично залишився незмінним. Це заступники голови партії, виконавчий секретаріат. І я вам скажу, система функціонує стабільно і ефективно. Ми розгорнули наметове містечко в центрі міста на Хрещатику протягом двадцяти хвилин! Ми знаємо, що міліція була попереджена і мала протидіяти будь-яким системним спробам опозиції протестувати. Але навіть міліція не встигла відреагувати.

- Як ви вважаєте, чому влада все ж таки пішла на такий крок?

- Страх. Він завжди блокує розум.

- Страх перед чим?

- Перед відповідальністю. Страх перед опозицією. Перед тим, що восени, коли почнеться новий етап економічних, соціальних провалів, опозиція виявиться здатною організувати людей на масштабні акції протесту, що може призвести до повалення режиму. Це я вам кажу відверто.

Олександр Турчинов і заступник керівника кіївської міліції Микола Мирошніченко. Фото Мустафи Найєма

- Як ви вважаєте - допит Миколи Азарова був останньою краплею, що спровокував арешт Юлії Тимошенко, чи арешт саме в цей день і таким чином був спланований заздалегідь?

- Мені здається, що вони просто шукали привід. А допит Миколи Азарова став лише каталізатором цього процесу. Прокуратура продемонструвала здатність знищувати опонентів свого керівника. А те, що вони були готові до цього, я думаю, ні у вас, ні у кого іншого сумнівів не викликає.

- Яка остання інформація від Юлії Тимошенко?

- На даний момент з нашого боку з Юлією Володимирівною мав нагоду переговорити лише адвокат Юрій Сухов. Крім того, наскільки нам відомо, вона знаходиться в тій самій камері, в яку її кидали ще за часів Кучми. Разом з нею мешкає ще якась жінка. У п’ятницю ми передали Юлії Володимирівні лише необхідні речі. Вона, як завжди, тримається мужньо. Передала подяку всім, хто її підтримує, і прохання продовжити боротьбу так, як вона продовжує боротьбу, знаходячись за ґратами.

Київ. Наметове містечко на Хрещатику. Фото Мустафи Найєма

- Вже в перші дні після арешту стали зрозумілі головні аргументи провладних спікерів, якими вони виправдовують затримання Юлії Тимошенко. Зокрема, її опоненти активно розповсюджують інформацію про те, що вона навмисно провокувала свій арешт…

- Ті, хто таке кажуть, жодного дня не перебували у слідчому ізоляторі. Ці люди жодного дня не перебували у в'язниці. Я б влаштував екскурсію в ці місця, щоб вони раз і назавжди перестали нести цю нісенітницю про те, що людина здатна сама провокувати свій арешт, аби підняти свій рейтинг. Повірте мені, що людина, яка хоч день перебувала там, буде робити все для того, щоб ніколи туди не потрапити.

- Чи не вважаєте ви, що Тимошенко в тому числі стала жертвою розбещення суддівської влади, яку сама ж підтримувала під час перебування у владі?

- Я так не вважаю. Безумовно, ми не безгрішні. Це об'єктивно. Так, у нас було багато проблем. Але ж у нас ніколи не було сумніву у виборі: тоталітаризм чи демократія. У нас ніколи не було спокуси піти шляхом нищення політичних опонентів. Ви жодного прикладу не наведете, коли б ми, використовуючи владу, пробували знищити своїх політичних опонентів. Так, у нас було багато помилок. Але вибір добра і зла для нас завжди був однозначним вибором в сторону добра. І між демократією і тоталітаризмом ми, не задумуючись, завжди обирали демократію.

"Приймальня" Турчинова у наметовому містечку. Фото Мустафи Найєма

- А чи може бути це сценарій штучної передачі сукупного рейтингу Тимошенко якомусь іншому лідеру опозиції?

- Ви знаєте, я не думаю, що їх так цікавить доля якогось молодого опозиціонера – "опозиціонера" в лапках. Їх цікавить власна безпека і власна влада. Тому вони в першу чергу пробують знищити Юлію Тимошенко. Зрозумійте, вони її бояться.

Дивіться: навіть маючи такий слухняний суд, який зачитає будь-який вирок, написаний в адміністрації президента, їх нерви не витримали. В них була оперативна інформація, що до Дня незалежності Юлія Тимошенко знову почне активізувати людей і готувати масові акції. Від страху вони не дотягли до завершення цього процесу. Вони поспішали – це очевидно – нейтралізувати лідера опозиції.

- Ця інформація стосовно дій опозиції в День незалежності відповідала дійсності?

- В адміністрації багато джерел, які хочуть продемонструвати владі свою необхідність. Це - класичний тоталітаризм з потужними ієрархічними кланами, які не здатні до конкуренції, і єдиний спосіб боротьби для них – це силовий шлях і особливий привілегійований статус. Тому вони завжди намагаються довести свою важливість.

А тепер скажіть, чим вони можуть бути важливими і необхідними? Двома речами: здатністю знищити опонентів і вчасною інформацією про загрозу від опозиції.

"ЦЕ НЕ ЦІКАВО. ЦЕ СТРАШНО"

- Наскільки правда, що ви дійсно давно готувались до арешту?

- Ми були повідомлені про те, що Віктор Янукович прийняв рішення щодо арешту Тимошенко ще десь два тижні тому. Ми знали, що вони просто шукають привід, як це реалізувати.

Ми також розуміли, що рішення верхівки ніким обговорюватися не будуть. Тому десь за тиждень до затримання ми ухвалили рішення записати звернення Юлії Володимирівни і висловити її позицію і незламну волю боротися, де б вона не знаходилась – на волі чи за ґратами. Нажаль, це звернення, наскільки мені відомо, показали лише ТВі і частково 5-й канал.

- Хто і яким чином вам повідомив про майбутній арешт?

- Ну скажімо так, нам це стало відомо від людей з Партії Регіонів, які вхожі до президента. Вони підтвердили, що рішення прийнято на вищому рівні. І якщо ви прослідкуєте стрічку новин, то побачите, що саме тоді ми почали говорити, що готується такий сценарій. Справа в тому, що серед наших опонентів є багато людей, які вважають, що переходити цю межу було не варто. Я не скажу, що ці люди співчувають нам або опозиції в цілому. Але вони стовідсотково не хочуть бути причетними до цього арешту.

- Можете назвати когось з цих людей?

- Безумовно, не можу. Точніше, не хочу. Можете не сумніватися в тому, що влада достатньо жорстко карає всіх, хто працює проти неї. Тому поки що я цього робити не буду. Хіба що вкажу на когось, хто мені не подобається, щоб створити йому "приємне" життя.

- Який у вас план подальших подій?

- Все просто. Попереду в нас є тільки один шлях: шлях боротьби. І мова зараз йде не про свободу і життя лідера опозиції. Йдеться про те, що влада перейшла точку незворотності.

Далі все просто: є або демократична країна, або тоталітарна країна. Напівдемократичної держави не буває. І вже зрозуміло, що всі подальші дії влади будуть продиктовані логікою та формулою тоталітарної країни. Тому ми оголосили безстрокову акцію протесту на захист прав і свобод людини в Україні.

- Які ваші прогнози?

- В мене немає прогнозів. Я можу лише вірити. Я вірю, що все ж таки українці зроблять свій вибір. Кожен з нас має два шляхи: або рабство і плазування перед злочинцями, які перебувають при владі, або боротьба за свою свободу, незалежність і право бути людьми.

- Але якщо бути відвертим, людей зібралось небагато…

- (пауза)Ми це маємо визнати. Безумовно, якби у п'ятницю людей було хоча б у два рази більше, ми б їм Юлю не віддали.

- Як ви це собі уявляєте, якщо було рішення суду?!

- Питання не в тому, як це могло би бути. Я переконаний в тому, що якби була достатня кількість людей, ініціатори арешту Тимошенко не надали б цей наказ. Врешті решт, був порушений закон. Людям був відданий злочинний наказ, який за Конституцією вони могли не виконувати.

- Мала кількість людей – це проблема організації чи дійсно відсутність підтримки?

- В той же час, влада, безумовно, не даремно обрала час арешту саме на кінець липня-початок серпня, коли в Україні пік відпусток, і всі відпочивають і знаходяться на городах. Розрахунок був ще й на те, що в цей час у цивілізованих західних країнах установи – в тому числі відомства – взагалі зачиняються, і всі ідуть у відпустку.

І саме головне, давайте говорити чесно: у багатьох людей є зневіра і розпач. А на додаток у суспільстві культивується штучний страх, який не сприяє активній протидії режиму.

- Чи є спроби перешкодити проведенню акції протесту?

- А як ви думаєте? Наскільки мені відомо, зараз блокується можливість людей добиратися до Києва. Скасовують автобусні рейси. Керівники наших обласних організацій розповідають, що навіть наші прихильники відмовляються сідати за кермо автобусів, тому що їх попередили, що будуть позбавлені ліцензії. А люди, яким треба виплачувати кредити за ті ж самі автобуси, розуміють, що позбавивши їх ліцензії, влада позбавляє їх просто виживання.

- Дехто в перші години акції називав її "другим Майданом". Ви дійсно розраховуєте на другий Майдан?

- Ви розумієте, "майдани" - не в географічному, а в політичному розумінні – збираються не за волею того чи іншого політика, а коли десятки, сотні тисяч громадян відчувають свою відповідальність за те, що відбувається у країні, і не ухиляються від боротьби.

Тому я буду відвертим з вами: все залежить від людей. Зараз ми розраховуємо лише на них. Ви знаєте, я був тут, на вулиці, з першого дня судового процесу. Людей дійсно небагато, але ті, що зараз тут – дуже відверті. І, що головне, в їх очах немає страху! Це дуже важливо, адже зараз найбільша небезпека для країни – це байдужість і страх.

Якщо люди зрозуміють, що йдеться про їхнє майбутнє, про вибір країни, в якій будуть жити їх діти – тоталітарній або демократичній, вони, я впевнений, прийдуть.

- Але зараз збоку цей табір створює дещо гнітюче враження. Особливо, порівнюючи з тими масовими акціями, які збирав БЮТ рік-два-три тому…

- Це не зовсім так. 24-го числа, коли почався процес, наші прихильники заполонили весь Хрещатик; під час прийняття пенсійного закону ми робили вражаючу пішу ходу Києвом, коли хвіст нашої колони був біля Верховної Ради, а початок уже на Хрещатику.

Але знаєте… Я вам опишу таку картинку, і ви зрозумієте в чому справа. В день арешту, коли почалась бійка під час спроби вивезення Юлії Володимирівни з будинку суду, десь п'ятсот людей ось тут билося з "Беркутом". Але ще більша кількість людей стояли на тому боці Хрещатика, їли морозиво і фотографували! Можливо, дехто з них співчував нам. Але більшість виявилась не готовою до активних дій, боялися і споглядали: цікаво, чим це закінчиться.

Так от, друзі, не цікаво! Це страшно.