Суд над Юлією Тимошенко: день двадцять третій

Ажіотаж навколо засідань Печерського суду по справі Юлії Тимошенко поступово спадає. В очі спадає наявна втомленість прихильників екс-прем’єра, що постійно чергують під будівлею суду. Взагалі, відверто кажучи, "масова акція" протесту, яка анонсувалася в перші дні після арешту лідера Батьківщини, перетворюється у не дуже масове постійне місце проживання купки фанатів Юлії Тимошенко та "професійних" мітингувальників.

Відверто кажучи, кількість людей, які кожного дня приходять на підтримку підсудної, не відповідає тому суспільному ажіотажу, що створений у ЗМІ. Спостерігачі іронізують, що якби кожен з народних депутатів, що світяться в кадрах новин, привів хоча б усіх своїх помічників, натовп був би і більшим і дещо адекватнішим. Наразі реактивним ядром акції є фанатичні бабусі, які мляво підігріваються виступами купки народних депутатів під головуванням Олександра Турчинова. У інший час з колонок лунає усна народна творчість: вірші та пісні у виконанні все тих же бабусь.

Відповідною є і реакція правоохоронних органів. В понеділок більшість співробітників Беркуту та міліції, що чергували на прилеглих вулицях, так і не вийшли з автобусів. Якщо раніше поява в периметрі табору будь-кого в уніформі викликала істерику, то тепер між таборами запросто можна зустріти чергового Беркуту або міліціонера, що доглядає за дотриманням порядку.

Між тим, зранку до суду прибула донька екс-прем’єра – Євгенія Карр. Нагадаємо, минулого тижня пані Карр разом з батьком Олександром Тимошенком були залучені до справи у якості захисників. І тепер мають право не просто бути присутніми на засіданнях суду, а й сидіти поруч з підсудною. На цьому їх роль "захисників" закінчується.

Спали темпи роботи і самого суду. Засідання в понеділок стало чи не найменш продуктивним за весь час процесу. За день роботи прокурорам та захисникам вдалось допитати лише двох свідків.

Першим був викликаний заступник директора Інституту держави і права – Володимир Нагребельний. Свого часу саме ця людина підписалась під двома експертизами на запит Генеральної прокуратури – в лютому 2009 року та травні 2010 року – стосовно відповідності директив Тимошенко засадам українського законодавства та юридичної оцінки підписаних контрактів.

Нагадаємо, саме ці експертизи лягли в основу свідчень колишнього заступника Генеральної прокуратури Тетяни Корнякової, яка заявляла, що "директиви, затверджені Юлією Тимошенко 19 січня 2009 року, не можуть кваліфікуватися як директиви уряду".

Сам пан Нагребельний виявився куди менш категоричним, ніж його експертизи. Він виступав як класичний науковець, прототип якого виписаний у світовій літературі: грунтовно, виважено, без категоричних і остаточних суджень. Його свідчення неодноразово заплутували і прокурорів, і суддю. Декілька разів його слова виводили з себе навіть сторону захисту, яка з самого початку була налаштована до свідка більш ніж позитивно.

Наприклад свідок стверджував, що він розглядав директиви прем'єр-міністра як його доручення. Прокурори обурювались: за їх словами, під час досудового слідства експерт не стверджував, що директиви прем'єр-міністра є його дорученнями.

- На досудовому слідстві я давав свідчення по другому висновку, а першого не було. В чому справа? Я здивований… Я давав про другому висновку, який був уточнюючий. Це дуже важливо.

- Я як раз хотів уточнити: тобто, виходячи з вашої відповіді, чи був висновок 2009 року основним, а у 2010 році – допоміжним? - продовжував обурюватись прокурор.

- Ні, так не можна сказати, чи основний, чи допоміжний. Все залежить від того, у якому контексті ставляться питання…

І таких епізодів було немало.

Тим не менш, Володимир Нагребельний дав роз’яснення у деяких важливих моментах обвинувачення.

ДИРЕКТИВИ

У своєму вступному слові науковець зазначив, що взагалі-то у чинному законодавстві немає визначення юридичного терміну "директиви". Та й вживається це слово лише у двох випадках: нормативних актах Міноброни та статті 5 закону про міжнародні договори.

- І коли я аналізував так звані директиви, я прийшов до висновку, що у даному випадку я вважаю це як спосіб реалізації повноважень прем’єр-міністра. У статті 44 закону про Кабмін чітко виписано, що прем’єр-міністр головує на засіданнях. Питань немає: головування на засіданні – це зрозуміло. А далі - яким способом голова уряду має здійснювати керування діяльності уряду? Єдиний спосіб, який прописаний у нашому законодавстві – це право давати доручення органам виконавчої влади та їх посадовим особам, які є обов’язковими для виконання. Власне, я до цього прийшов висновку. Тому і на цьому допиті я сказав, що за змістом сприймаю дані директиви як доручення прем’єр-міністра керівнику НАК "Нафтогаз України".

- Але у вашому висновку за 2010 рік зазначається, що "не можуть вказані документи кваліфікуватися як директиви уряду". Поясніть, а що це таке? - спитав прокурор.

- Вони не можуть кваліфікуватись як директиви уряду, тому що директиви уряду даються тільки на підписання міжурядових міжнародних угод, - заявив свідок. - А закон про зовнішню-економічну діяльність не передбачає надання таких директив, тому і зроблений такий висновок, більш того і повноваження, скажімо, голови правління "Газпрому" також не передбачає, що він має діяти там за певними директивами, саме в цьому контексті зроблено відповідь.

– А якщо це не директив уряду, то який статус цього документу, на вашу думку? – уточнював прокурор.

- Сам термін "директива" має десятки значень. А в даному випадку, я вважаю, його можна кваліфікувати як доручення з певними параметрами на відповідні переговори.

По суті ця частина свідчень Володимира Нагребельного була на користь Тимошенко. Під час допиту з боку захисту екс-прем’єр лише уточнила:

- Скажіть, я, як прем'єр-міністр на той час, мала право вести переговори з прем'єр-міністром РФ на цю тему без додаткових повноважень для мене від Кабміну?

- Як додаткові повноваження? Вони напряму випливають з конституції і статті 44 закону "Про Кабмін".

Думка експерта була зрозумілою. Навіть після довготривалих допитів з боку прокуратури, він наполягав на тому, що директиви не мали ухвалюватись урядом, і були лише формою реалізації повноважень прем’єр-міністра.

- Це ваша особиста думка… - іронічно заважив прокурор.

- Звичайно! Виключно, - з подивом підтвердив експерт. А в будь-якого судового експерта це є особиста думка. Але різниця полягає в тому, що він повинен володіти спеціальними знаннями. Інша справа - яку мету ставить перед собою експерт. Якщо заангажованість - то звісно можна підігнати ті чи інші дані. Але я ніколи так не робив, оскільки репутація набагато дорожча, ніж певні обставини.

- Тобто, теоретично, якщо керівник інституту надав це на вирішення іншому фахівцю…, - намагався припустити прокурор.

- Однозначно. Чесно кажучи, я висловив свою думку директору інституту: кажу, Юрій Олексійович, краще б ви не розписували на мене це доручення, я тільки те й роблю, що даю свідчення, покази і таке інше…

На цьому питання директив було закрите. Відповідь експерта залишила задоволеною і саму підсудну і її адвокатів. Більше до питань повноважень голови уряду не повертались: думка свідка була зрозумілою.

Адвокат Власенко та дочка Тимошенко Єгенія Карр в кулуарах суду . Фото Мустафи Найєма

ВТРУЧАННЯ У ДІЯЛЬНІСТЬ НАК "Нафтогазу України"

Менш втішними для Юлії Тимошенко виявилась друга частина допиту Нагребельного.

Одне з ключових питань справи проти екс-прем’єра полягає в тому, чи мала вона право втручатись у діяльність господарюючого суб’єкту. Справа в тому, що організаційно НАК підпорядковується Мінпаливенерго.

- Скажіть, чи є відповідні дослідження вами питань, чи є НАК "Нафтогаз" самостійним господарюючим суб’єктом, - питав прокурор у свідка.

- Є. Відповідно до положення про статут, затверджений Кабміном, це - самостійний господарюючий суб’єкт, стовідсоткова державна компанія. Національна.

- Хто, відповідно до статуту НАК "Нафтогаз", міг підписувати угоди з іншими господарюючими суб’єктами?

- Голова компанії. І для цього йому не потрібно будь-яких вказівок, він наділений повноваженнями на підписання самим статутом.

Але, незважаючи на це, у експерта була своя специфічна думка щодо того, чи мала Юлія Тимошенко права втручатись у діяльність НАК "Нафтогазу України".

- Скажімо, якщо прем’єр-міністр давав вказівки ПАТ "Житомирська панчішна фабрика" - це втручання у господарську діяльність, яка кваліфікується як перевищення повноважень. Що ж стосується НАКу – це особливий суб’єкт господарювання. По-перше, це 100% державного капіталу, по-друге, її діяльність має виключне значення для життєдіяльності самої держави, і по-третє, НАК перебуває у сфері загального управління Кабміну. Саме цим я мотивую, що директиви були способом реалізації повноважень голови уряду. Якби доручення давалось на укладення контракту, мені б стало зрозуміло, що у даному випадку це неналежний спосіб реалізації повноважень. А оскільки мова йшла про переговори, я зробив такий висновок.

- Скажіть, а відповідно до вимог закону, "Нафтогаз" відносився чи не відносився до суб'єкту, яким би чинний уряд міг давати вказівку?

- Відповідно до закону – ні, прямої вказівки немає. Оскільки статус "Нафтогазу" визначається, насамперед, статутом, який затверджений Кабміном…

- Якщо 19 та 20 січня 2009 року керівник "Нафтогазу" Олег Дубина відмовився від підписання газових угод на вказаних умовах, чи міг очільник уряду законно давати йому обов'язкові вказівки щодо підписання цих угод?

- Директиви на переговори, а не на підписання. Я прошу переформулювати питання. Там не написано, що "на підписання", написано – "на переговори".

Тут треба зробити одне зауваження. Володимир Нагребельний дійсно виходив з того, що в самих директивах, які були надані йому на експертизу, чітко зазначено, що це директиви на ведення переговорів. Але в дійсності вони стали вказівкою Юлії Тимошенко підписати конкретні угоди.

Розуміла це і сама Тимошенко. Тому свої питання вона почала дещо з іншого.

- Скажіть, чи є обов'язковим прийняття директив Кабміну України на підписання угод між двома господарюючими суб'єктами з державною формою власності "Нафтогазом" і "Газпромом"? – почала екс-прем’єр.

- Ні, звичайно. Це прямо випливає з закону "Про міжнародні угоди".

- Добре, - зітхнула Юлія Тимошенко. – А от я провела переговори з прем'єр-міністром Росії і досягла відповідного концепту врегулювання газової кризи. Скажіть, я мала повноваження і права довести результати цих переговорів до міністра палива та енергетики?

- Звичайно, це член уряду, керівник міністерства, який безпосередньо відповідає за паливо-енергетичний комплекс, - погодився експерт.

- Чи перевищила я свої посадові повноваження? - продовжувала екс-прем’єр. Але обурився прокурор.

- Ваша честь, прошу зняти запитання: підсудна задає питання щодо документу, в документі чітко зазначено: директиви делегації "Нафтогаз"!

- Але я хочу нагадати, що за доведення доручення у вигляді директив міністру палива та енергетики обвинувачення просить дати мені від 7 до 10 років! Це моє життя, це життя моєї родини, життя моєї команди…

Насправді в цьому моменті з боку підсудної була наявна маніпуляція. Справа в тому, що матеріалами справи досі достеменно не доведено, що директиви від Тимошенко потрапили спочатку до керівника Мінпалиенерго, а потім до голови НАК "Нафтогазу".

Це доводиться лише копією письмового доручення, яке показував суду Юрій Продан, яке не було долучено до справи з огляду на сумнівність його походження. Більш того, як справедливо зазначив прокурор, в директивах чітко вказано, що вони стосуються не голови Мінпаливенерго, який має довести параметри угод до голови НАКу, а напряму голові делегації НАК "Нафтогазу України" - Олегу Дубині.

СЛУЖБА РОЗВІДКИ НА СЛУЖБІ ЮЩЕНКА

Другим свідком, що виступав перед судом, був колишній заступник голови секретаріату президента Олександр Шлапак. Згідно з матеріалами справи, пан Шлапак був одним з учасників доповіді Тимошенко президенту Віктору Ющенку з приводу переговорів з Володимиром Путіним напередодні підписання газових угод 2009 року.

Більша частина допиту свідка була відведена темі відповідності січневих контрактів національним інтересам України. За словами Шлапака, газові контракти, підписані у січні 2009 року, є "вкрай невигідними і такими залишаються й досі". До речі, у своїх свідченнях колишній соратник Віктора Ющенка заявив, що копії угод не були надані секретаріату президента, і їх аналіз проводився на основі документів, отриманих від служби зовнішньої розвідки

- Після того, як делегація повернулася з Москви з підписаними контрактами, президент попросив надати їх йому для ознайомлення. Однак у цьому йому було відмовлено. Відповідно довелося отримувати ці контракти іншим шляхом, оскільки хотілося з'ясувати, про що в них йдеться. Їх нам надала служба зовнішньої розвідки, а звідки вони їх брали – це не наша справа, - констатував екс-чиновник секретаріату.

Ключовим питанням допиту з боку захисту було: чи дійсно в ніч на тридцяте грудня Віктор Ющенко відкликав делегацію НАКу з Москви, хоча на той момент вже була узгоджена ціна газу у 235 доларів США за тисячу кубометрів.

- Я так розумію, що делегації не вдалося домовитись, контракти не були підписані, його повноваження на ведення переговорів закінчились – ось він і покинув Москву, - пояснив пан Шлапак.

- Почекайте! - не витримала Тимошенко, – тобто це не Віктор Ющенко їх відкликав?

Питання було знято прокурорами з огляду на те, що воно містить відповідь і оціночне судження. Те ж питання переформулював адвокат: "Чи відомо свідку, що голова НАКу був відкликаний за наполяганням Віктора Ющенка?"

- Олег Петрович не говорив мені, що отримував вказівку їхати з Москви, хоча у нас досить близькі відносини, – лаконічно відповів Олександр Шлапак.

- А скажіть, будь ласка, вам відомо, що газова криза 2009 року була створена в тому числі через борг RosUkrEnergo перед Газпромом? - спитала Тимошенко, намагаючись підвести до теми зв’язків Віктора Ющенка і Дмитра Фірташа. Але свідок не дав їй завершити:

- А до чого тут взагалі RosUkrEnergo? - обурився Шлапак. - Відносини між Газпромом і RosUkrEnergo не мають ніякого відношення до справи, яка розглядається в цьому суді! І не потрібно втягувати RosUkrEnergo в цей процес в якості третьої сторони.

Допит Шлапака тривав менше двох годин. Юлія Тимошенко холодно розпрощалась з свідком, побажавши йому "все в житті й далі робити правильно". Але ще холодніше з колишнім соратником Ющенка обійшлися прихильники підсудної на вулиці. Коли свідок намагався вийти з арки Печерського суду, фанати лідера "Батьківщини" облили екс-чиновника водою та збили з нього окуляри.

Пан Шлапак покидав Печерський суд через іншу арку, з заднього входу в суд…

- Як мої бабусі спрацювали? - хвалився пізніше у дворі суду депутат Сергій Пашинський, - ось це робота, я розумію!

Трохи пізніше під час перерви у засіданні суду Микола Томенко, перекрикуючи кордон міліції та конвою, з гумором розповідав Тимошенко, що тепер "неправильних" свідків таким чином звільняють від брудної енергетики. "Це така нова процедура, Юлія Володимирівна, але все чисто і гуманно", - сміявся віце-спікер.

Тим часом Родіон Кірєєв відмовив захисту у виклику 18 свідків, серед яких були колишні члени уряду та співробітники Кабінету міністрів. Адвокати Юлії Тимошенко також наполягали на отриманні свідчень колишнього заступника керівника КРУ Наталії Рубан. Саме вона, не маючи на те повноважень, засідала в комісії, яка підготувала довідку про збитки НАК "Нафтогазу". Зараз ця довідка – один з ключових доказів обвинувачення. Втім, суд вирішив, що пані Рубан на цьому процесі буде зайвою.

"Беркуту" під судом стало набагато менше. Фото Мустафи Найєма

Засідання суду завершилося традиційно: суддя Родіон Кірєєв відмовився – вже вшосте – задовольнити клопотання адвокатів та захисників про зміну підсудній міри запобіжного заходу. Зал знову кричав "Ганьба!", депутати обурювались, але в цілому це вже мало кого дивувало.

Ще менше ажіотажу було і на вулиці. Кількість Беркуту, що супроводжував автозак Юлії Тимошенко до виїзду з двора суду зменшився разів в десять. Фанатів, що бажали б лягти під колеса, або перешкодити виїзду лідера "Батьківщини", не виявилось…