Уряд - пільговикам: кому я винен – всім прощаю

У Верховній Раді зареєстровано законопроект за номером 7562, дію якого, у разі ухвалення, на собі відчують чи не всі, кому держава надала пільги та соціальні гарантії. Особливо відчутно постраждають ті, кого називають соціально вразливими категоріями населення – бюджетники, ветерани, інваліди, чорнобильці, старі.

Так, зазначеним законопроектом пропонується внести зміни у низку чинних законів, якими нині гарантовані вагомі соціальні пільги.

Йдеться, зокрема про:

- гарантовані законами про міліцію, прокуратуру та про пожежну безпеку 50% знижки на оплату житлово-комунальних послуг, палива і квартирного телефону працівникам міліції, слідчим прокуратури та особовому складу державної пожежної охорони;

- про встановлені у законі "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" численні гарантії – компенсації громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю чорнобильцям-інвалідам, учасникам ліквідації аварії та сім’ям за втрату годувальника.

Крім того про додаткові пенсії, виплати підвищеної на 100% стипендії під час навчання у вишах; про щомісячні виплати 50% мінімальної зарплати на кожну дитину, народжену від батьків-чорнобильців 1 та 2 категорій, тощо;

- про гарантоване основами законодавства про культуру та охорону здоров’я безоплатне користування житлом, опаленням і освітленням медикам і працівникам культури, які проживають і працюють у сільській місцевості;

- про безоплатне щорічне забезпечення санаторно-курортного лікування або виплати компенсації за нього та про щорічну грошову допомогу до дня Перемоги учасникам війни і бойових дій, інвалідам війни та жертвам нацистських переслідувань;

- про надбавки до пенсій у розмірі 200% особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

- про пенсії дітям війни.

Власне пропонується скасувати визначені у понад 10-ти відповідних законах чи не більшість соціальних гарантій та пільг, наданих державою.

Автором законопроекту є Міністерство юстиції, а суб’єктом законодавчої ініціативи – уряд, який, до слова, за Конституцією, покликаний вживати заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

Найцікавіше те, як урядовці "замаскували" проект, аби не наробити зайвого передчасного галасу. Документ має назву – "Про гарантії держави щодо виконання рішень суду"…

А головне те, що зміни до "соціальних" законів передбачені у прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту.

Водночас основний його зміст (сім статей) є вельми актуальним і таки присвячений особливостям виконання рішень судів, за якими стягненню підлягає майно боржників – державних установ, підприємств, юридичних осіб.

Тобто законопроект №7562 містить дві частини: основну, присвячену питанням виконання рішень судів, за якими боржниками є державні органи і підприємства, і додаткову (прикінцеву), у якій причаїлися норми-зміни, які прямо впливають на обсяги соціальних пільг.

Щодо основної частини законопроекту № 7562.

За офіційними даними Мін’юсту, на сьогодні сума невиконаних в Україні судових рішень становить 130 мільярдів гривень. Така ситуація склалась, в тому числі, і через накладений парламентом у 2001 році мораторій на примусову реалізацію майна державних підприємств, який фактично заблокував дію положень закону "Про виконавче провадження" в частині виконання рішень судів щодо державних боржників.

Причиною для перегляду мораторію стало рішення Європейського суду з прав людини від 15 жовтня 2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України".

Цим рішенням встановлено порушення Україною низки положень Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод, що полягають в невиконанні державою-відповідачем рішень судів, за що вона несе відповідальність і що призводить до порушення прав громадян.

На виконання зазначеного рішення Європейського суду представники українського Мін’юсту заявили, що уряд виробить методику з ліквідації заборгованості по судовим рішенням, відповідно до яких громадяни повинні отримати компенсацію у справах проти держави чи державних підприємств.

От тільки звідки брати гроші на ті компенсації?

Той факт, що в одному законопроекті уряд обіцяє і почати платити по боргам, і залишає чи не більшість українців без пільг, вказує, що держава оплачуватиме свої борги коштом пільговиків.

Отже, з одного боку, законопроект №7562 є "дарунком долі" для кредиторів держави і державних підприємств. З іншого – абсолютно вбивчим документом для тих, для кого державні пільги і соцгарантії – суттєва (а часто і життєво важлива) стаття доходів.

Цікаво і те, що Мін’юст вдало прилаштував у прикінцеві та перехідні положення законопроекту пропозиції про скасування встановлених законами обсягів соціальних гарантій та пільг, передавши вирішення усіх питань, пов’язаних із їх встановленням, визначенням розмірів та умовами надання, до компетенції Кабінету Міністрів – органу, прийняття рішень якого відбувається фактично не публічно.

Цікаво, що і відповідальним за розгляд проекту, враховуючи його назву і основний зміст, став парламентський комітет з питань правосуддя, а не комітет з питань соцполітики.

Втім, ухвалити тишком-нишком законопроект, що відміняє пільги і соціальні гарантії мільйонів українців не вдасться. За Регламентом ВРУ, у прикінцевих та перехідних положеннях законів можуть міститися лише такі зміни до законів, які необхідні для реалізації основного проекту закону. А внесення змін до положень окремих законів повинно обговорюватись на рівні профільних парламентських комітетів.

Власне у самому комітеті з питань правосуддя ставлення до законопроекту № 7562 на сьогодні неоднозначне з огляду на те, що значна його частина не є предметом комітетського відання.

Крім того, відповідно до статті 92 Конституції виключно законами визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов’язки громадянина, основи соціального захисту тощо.

А згідно статті 17 закону про державні соціальні стандарти та соцгарантії, основні державні соціальні гарантії, до яких належать згадані у проекті № 7562, встановлюються законами, а не підзаконними актами.

Відомо, що і Науково-експертне управління Верховної Ради рекомендувало направити законопроект на доопрацювання.

Можна було б і зітхнути з полегшенням, але останнім часом вітчизняний парламент нерідко працює за межами законодавчої логіки і правил регламенту.

Олена Перепадя, для УП