Штрафи повертаються
З 1 січня 2011 року боржників по сплаті за житлово-комунальні послуги будуть штрафувати. Так вирішили народні депутати, які 17 грудня 2010 року прийняли в цілому законопроект №7013 "Про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги", розроблений та поданий українським урядом.
За цим документом з нового року повертається практика застосування пені за борги по послугах ЖКГ.
Нагадаємо, що до 1996 року в Україні діяв закон, на підставі якого передбачалося нарахування пені у розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежів. З 1996 року у зв’язку з кризою було введено в дію закон, який забороняв стягувати з громадян пеню за несвоєчасну сплату комуналки.
Мораторій на штрафи було запроваджено через невиконання державою зобов’язань по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат. Кошти, стягнені у вигляді пені по розрахунках за послуги ЖКГ за період з 1 жовтня 1995 року, зараховувалися в майбутні платежі за житлово-комунальні послуги.
При цьому дія даного закону поширювалася на час до усунення Кабінетом Міністрів причин, вказаних в статті 1 зазначеного документу, і прийняттям відповідного рішення парламентом.
Очевидно вирішивши, що світова криза минула, борги по зарплатах та інших грошових виплатах погашені, безробіття зникло як таке, уряд ініціював розгляд вказаного законопроекту, адже, за словами прем’єр-міністра Азарова, в Україні поступово покращується якість життя та налагоджується стабільна ситуація в економіці та соціальній сфері.
У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що незастосування санкцій до населення за несплату житлово-комунальних послуг не дозволяє підприємствам ЖКГ вживати дієвих заходів, спрямованих на зменшення заборгованості населення за спожиті послуги та, у свою чергу, зменшити власні борги за спожиті енергоносії.
Прийняття законопроекту дозволить створити умови для сталої та ефективної роботи та розвитку галузі.
Зокрема, встановити на законодавчому рівні обов’язок наймачів та власників житла вчасно сплачувати за спожиті послуги, поліпшити фінансовий стан підприємств ЖКГ – надавачів житлово-комунальних послуг і забезпечити стале проходження опалювального сезону, пов’язане з головною вимогою оплати спожитого газу, більш ефективно боротися з неплатниками спожитих житлово-комунальних послуг.
За словами віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Тихонова, стягнення пені стимулюватиме населення своєчасно сплачувати житлово-комунальні послуги. За його даними, на 1 листопада 2010 року заборгованість населення по оплаті комуналки становила 10,5 мільярдів гривень.
На думку ж народного депутата від БЮТ Королевської, запровадження пені за послуги ЖКГ не матиме якогось серйозного економічного ефекту і є антисоціальним кроком.
Експерти також вважають, що повертати пеню немає необхідності, оскільки не платять за послуги ЖКГ бюджетні організації, які дотуються з місцевих бюджетів. Тобто, сама влада є найбільшим боржником, тому всі ці введення пені експерти розглядають як чисту ілюзію.
Дійсно, не всі громадяни добросовісно сплачують за послуги ЖКГ. Однак, як показує статистика, підприємства теплокомуненерго платять за газ набагато менше, ніж населення. Так, за даними ДК "Газ України", станом на 3 грудня 2010 року рівень розрахунків підприємств ТКЕ за природний газ по Україні складає всього 32%.
Найбільшими неплатниками за газ, спожитий протягом опалювального сезону 2010-2011 років, є підприємства Харківської, Дніпропетровської, Житомирської, Київської, Івано-Франківської, Запорізької, Луганської, Закарпатської областей, АР Крим, рівень розрахунків яких становить трохи більше 20%.
Водночас дані моніторингу засвідчують, що оплата громадянами послуг ЖКГ майже в усіх регіонах здійснюється на досить високому рівні.
Станом на 7 грудня 2010 року рівень розрахунків населення за газ у Миколаївській, Чернівецькій, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Херсонській областях становить понад 90%. Інша справа, що сплачені населенням кошти в необхідному обсязі до ДК "Газ Україна" не доходять. Куди вони діваються, можна лише здогадуватися.
Ініціатива влади по запровадженню пені викликана аж ніяк не регулярною виплатою зарплат в країні, а є наслідком вимог МВФ.
І хоча ще у квітні 2010 тодішній міністр ЖКГ Попов висловлював сподівання, що через кризову ситуацію в країні рішення про зняття мораторію на нарахування штрафів та пені навряд чи буде прийняте, втім 16 липня між Україною та МВФ було підписано меморандум, згідно з яким з боку України гарантується до кінця вересня 2010 прийняти законодавче рішення, що скасує дію закону "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги.
На виконання цього й був розроблений зазначений вище законопроект.
Крім того, 6 листопада у першому читанні прийнято проект Житлового кодексу, статтею 112 якого передбачається нарахування пені за несвоєчасне внесення плати за послуги ЖКГ у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
До того ж, у разі несвоєчасного внесення плати за інші додаткові послуги передбачена пеня в розмірі, передбаченому договором про надання відповідної послуги.
До речі, відповідно до аналогічної норми, яка діяла до 1996 року, пеня нараховувалася в розмірі 0,01% за кожен день прострочення, але не більше, ніж сама заборгованість, яка кожні три роки скасовувалася.
Натомість у проекті Житлового кодексу, що розглядається, обмеження строку дії та розміру пені немає. Крім того, слід враховувати, що статтею 96 Цивільного процесуального кодексу передбачено стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості.
Отже, розмір суми боргу зростає суттєво.
Доречно також зазначити, що за проектом нового Житлового кодексу визначення розміру плати за житло залежить від капітальності житлової споруди, рівня облаштування та благоустрою житла. Втім, не конкретизовані механізми та критерії, за якими визначатиметься, скажімо, рівень облаштування та благоустрою житла.
Взагалі, якщо запроваджувати штрафні санкції для населення за несвоєчасну сплату житлово-комунальних послуг, то одночасно необхідно проводити реформу ЖКГ, щоб якість послуг, що надаються населенню, відповідала розміру плати за них.
До речі, майже два роки в Україні діє Програма реформування та розвитку ЖКГ, розрахована до 2014 року, в рамках якої було заплановано виділити в 2010 році понад 3 мільярди гривень.
Втім, за словами міністра з питань ЖКГ Хіврича, в поточному році з бюджету виділено лише 180 мільйонів. Про конкретні кроки виконання цієї програми можуть свідчити останні випадки з проривами теплотрас. Лише за минулий тиждень постраждали троє людей.
Разом з Програмою реформування ЖКГ існує й Програма економічних реформ "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" від Януковича, в якій окремий розділ також присвячений проблемам комуналки.
Програма містить традиційні положення про приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня, запровадження енергозберігаючих технологій, встановлення лічильників для обліку наданих послуг, створення ОСББ, залучення інвестицій тощо.
Передбачається також створення єдиного незалежного регулятора, якому будуть передані функції регулювання тарифів. Таким регулятором, очевидно, буде Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг, закон про яку прийнятий в серпні цього року.
За цим законом, комісія складатиметься з центрального апарату та територіальних органів, до зобов’язань якої належатиме, зокрема, й встановлення тарифів. А от незалежність цього органу викликає сумніви, оскільки він буде підконтрольний Кабінету Міністрів.
На сьогоднішній день аналогічні функції виконує НКРЕ. Виникає запитання, навіщо створювати ще одну бюрократичну структуру, яка диктуватиме тарифи, якщо НКРЕ здатна справлятися з цим завданням?
Програма також містить положення про скасування заборони на стягування пені для забезпечення рівня оплати послуг ЖКГ на рівні не менше 95%.
Одним із важелів реалізації реформи ЖКГ є підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів шляхом зниження рівня корупції та поліпшення добробуту громадян. І якщо вже говорити про введення пені за несвоєчасну оплату послуг ЖКГ, то влада повинна почати з себе шляхом запровадження штрафних санкцій за несвоєчасну виплату зарплат, пенсій, інших грошових виплат.
Адже, за даними Держкомстату, станом на липень 2010 заборгованість лише по зарплатах становила близько 1 мільярда 800 мільйонів гривень. До тих пір, поки не буде проведено реформу житлово-комунального господарства, яка дозволить підвищити рівень якості послуг, що надаються комунальниками, говорити про штрафи по відношенню до громадян України, щонайменше аморально.
Ілона Білан, керівник Групи контролю демократичних змін УНЦПД, для УП
