Скрижалі нашої долі

Ольга Калита, для УП — Четвер, 6 травня 2010, 14:49

Життєва мудрість говорить, що "ми родом з дитинства". Сучасна психологія вважає, що визначальні програми нашого життя закладаються саме в дитинстві: ніби не видимі рейки, по яких ми звично котимось, втішаючись ілюзією свободи.

В дитинстві ми закладаємо для себе дуже важливі доленосні душевні структури – так звані "контури несвідомого". А також ми самі формуємо власну базову екзистенціальну позицію, яка визначає стосунки із самим собою, з іншими і навколишнім світом.

Хочемо вас познайомити з цікавою і практичною концепцією, яка допоможе визначити, якими ми стали внаслідок педагогічних експериментів наших батьків. Згідно цієї концепції в глибинах нашої свідомості всі ми маємо чотири контури несвідомого, які визначають нашу долю і життя.

1-й контур – біовиживання. Ще будучи малюком, ми робимо доленосний висновок про життя і навколишній світ: довіряти чи не довіряти! Сприятливий висновок – ми довіряємо світу, вважаємо його цікавим, безпечним і приємним. В цьому разі, ми стаємо людиною "До", тобто, сміливо йдемо по життю і дотримуємося "наступальної" тактики.

Якщо досвід несприятливий, то базова довіра до світу не виникне і ми назавжди вважатимемо цей світ ворожим. В такому випадку, ми стаємо людиною "Від" – тобто тим, хто відгороджується, або просто уникає реалій та рішень і притримується "відступальної" доктрини.

Біовиживальний контур визначає чи будемо ініціативними, оптимістами, пристрасними до перемін і досліджень, з незалежною позицією; або, навпаки, будемо тривожними, із заниженим рівнем домагань, боятимемось труднощів, залежними від інших.

Згідно даних, 90% землян мають негативний біовиживальний контур. Звідси в людей схильність до депресій, очікування чогось поганого, тривожність і страхи, невміння насолоджуватись життям. Якість цього контуру також визначає ставлення людини до грошей: спокійне або тривожне, тому що саме гроші стали еквівалентом біовиживання.

2-й контур – емоційно-територіальний. Він закладається тоді, коли дитина починає ходити і визначає своє місце в сім’ї. Якщо її статус достатньо високий – її не принижували, а визнавали за суб’єкта, який має певні права, то вона демонструватиме сильне "Я", впевненість в собі і прагнення домінувати.

Якщо все було навпаки – не визнавали рідні, то така людина живе під гнітом слабкого "Я", сумнівів і невпевненості у собі, а також схильна підкорятися.

Схема життєвої позиції

 

1-й тип – це люди "дружелюбної сили". Вони природні лідери: справді дружелюбні і впевнені в собі. Часто "псують" інших своєю добротою, занадто часто прощають, інколи просто згоджуються з кожним, люблять керувати тими, хто цього потребує.

2-й тип – це люди "ворожої сили" – типові начальники, більшість політичних діячів. Вони теж хороші лідери, але авторитарні, жорсткі, нечутливі, до того ж самозакохані і хвалькуваті.

3-й тип – люди "дружелюбної слабкості". Лідерами стають рідко, бо вони надто самокритичні, нерішучі, сором’язливі, легко підлягають чужому впливу і шукають тих, хто б ними керував.

4-й тип – люди "ворожої слабкості". Лідерами не можуть бути, бо нікому не вірять, бунтують проти всіх, різкі і злопам’ятні, саркастичні, скаржаться на всіх.

Очевидно, що ідеальною людиною (політиком) буде не посередня, а врівноважена особистість – та, що здатна входити в кожний квадрант відповідно до обставин, одночасно займаючи центральну позицію (малюнок 2).

 

Розуміючи свою життєву позицію, ми можемо точно передбачити як свою власну долю, так і долю цілих народів.

На авторову думку, зараз в нашій країні "замовляють музику" такі типи людей: "ворожої сили – наверху і "ворожої слабкості" – внизу.

Ця ворожість і слабкість чудово відображена в притчах про те, як радіє українець, коли в сусіда здохне корова, як він прагне уникнути відповідальності – "моя хата з краю, я нічого не знаю", як серед "двох українців знайдеться три гетьмани"…

Доля нас, українців, має психологічне коріння. Адже, народ наполегливо двадцять років вибирає недієздатну Верховну Раду, постійно дивується безпринципності і корумпованості владоможців.

За владу завжди борються тільки люди "дружелюбної" і "ворожої сили". Але часто перші поступаються другим не тому, що зло сильніше, а тому, що хочуть, щоб у всіх все було добре. Люди "дружелюбної слабкості" не рвуться до влади, бо не здатні приймати рішення – їм найголовніше, щоб хтось інший робив це за них.

А людям "ворожої слабкості" все-рівно, хто буде біля руля, вони всіх саркастично критикуватимуть, уникаючи власної відповідальності.

Наступна 3-я система нашого мозку – інтелектуальний контур. Він визначає здатність до логічного розуміння світу, систематизації, висновкам і узагальнень. Розумними вважають тих, в кого цей контур успішно сформувався; якщо ні – тих, навпаки, мають за нерозумних.

Останній 4-й контур називають морально-соціальний. Він формується першим власним досвідом виникнення і задоволення статевого потягу. А потім на цей фундамент накладаються різні суспільні норми і табу.

Абсолютної моралі не існує. Наприклад, в деяких північних народностей до сих пір моральним є пропонувати дружину дорогому гостю. Успішне позитивне формування цього контуру створює гнучких і толерантних в моральних орієнтаціях людей. Для них вищі моральні принципи (на зразок десяти заповідей) давно стали власною системою оцінки Добра і Зла, а не зовнішньою догмою.

В кого не сформувався цей контур, стає нестерпним моралістом і догматиком, або зовсім аморальною істотою.

До слова хочу сказати, що кожен має свій улюблений контур, найбільш розвинутий і тому часто використовуваний. Люди першого контуру шукають на кого б перекласти вирішення проблем, або зляться і ображаються.

"Емоційники" другого контуру будуть буквально відганяти проблему, "погрозливо надуватися і ричати". "Раціоналісти" третього контуру не зможуть вирішити проблему планомірно і аналітично, якщо вона буде ірраціональною, наприклад, у сусіда – "емоціоналіста".

Ви маєте знати, що люди 1-го контуру в кризовій ситуації все позмітають з прилавків магазинів, забезпечуючи близьке їх серцю біовиживання.

Люди 2-го контуру застосують погрозливо-жалібний крик, вимагаючи покарати винних.

Люди 3-го контуру тихо втрачатимуть розум, намагаючись раціонально пояснити ірраціональну поведінку уряду і чиновників.

Люди 4-го контуру завжди обурюватимуться аморальності влади, яка знову порушила нібито свої моральні обов’язки.

Отож, як бачимо, доля людини буцімто записана в чотирьох контурах – системах його психіки. Якщо ваше життя вас не влаштовує, то варто переписати негативні, не ефективні записи на Скрижалях Долі за допомогою сучасних психотехнологій.

 

Ольга Калита, практичний психолог, Львів, для УП