Віктор Янукович не сподобався "проплаченому" Львову

Перший візит президента Віктора Януковича до Львова - поки що, мабуть, найтехнологічніший захід у виконанні адміністрації глави держави.

Вистава з приборкання серця західної України була розіграна по нотах: жодного зайвого руху, жодного зайвого слова, а всі недоліки і помилки в рамках технологічної похибки.

По-перше, був обраний вдалий привід візиту. На відміну від Віктора Ющенка, який у лютому 2005 року свою першу поїздку в Донецьк здійснив, щоб представити області губернатора і розказати про нові правила гри, Віктор Янукович приїхав у Львів, щоб "покращити рівень життя Львівщини".

По-друге, владний десант, що висадився у Львові, створив всі умови, аби новий президент не втратив відчуття комфортного оточення. Разом з главою держави у столицю Галичини приїхали три віце-прем'єри, голова Верховної ради, керівництво адміністрації президента, шеф СБУ та цілий ряд новопризначених губернаторів.

Офіційним приводом такої концентрації високопосадовців у Львові стало засідання новоствореного органу - Ради регіонів. Втім, одразу після приїзду Віктор Янукович поїхав оглядати два головні об'єкти ЄВРО-2012: реконструкцію міжнародного аеропорту та будівництво місцевого стадіону.

Головним гідом президента виступив віце-прем'єр Борис Колесніков.

- Нам сегодня удалось найти техническое решение, чтобы не закрывать львовский аэропорт на период строительства взлетно-посадочной полосы, - пояснював віце-прем'єр президенту. - Не позже августа мы начнем строительство дороги "Львов-Трускавец". Это 29 километров. Если мы это сделаем, решатся все вопросы с гостиницами во Львове...

- Зрозуміло. Зрозуміло, - кивав головою президент. - А скільки всього тут у вас працює людей?

- Работают в две смены по 350 и 500 человек...

Янукович в цей день був в образі ефективного менеджера. Він уважно роздивлявся схеми, мовчки слухав усіх оточуючих, потім починав шукати очима когось з купи чиновників і кивком голови давав йому сигнал доповідати. Така ж схема повторилась на стадіоні.

- Мы сейчас немного отстаем по графику, но к марту 2011 года отставание будет преодолено. А уже в сентябре стадион начнет работать, - розповів Колесніков.

- Добре, - хитав президент.

В цей час за спинами міністрів та президента розгулював Євген Червоненко. Він мрійливо дивився на схеми, на працівників, на президента і, не витримавши, пошепки похвалився журналісту:

- А ведь это строил еще я, понимаешь? Вон смотри - то еще мои сваи вбиты! - Червоненко розвів руками у бік чистого поля, де стояло декілька працівників у касках.

Взагалі про те, що на цьому місці колись виросте, як каже Колесніков, "красавец-стадион", здогадатися можна було лише зі слів самого віце-прем'єра та великих схем, розставлених уздовж ґрунтової дороги.

- Ну, в целом есть некоторое отставание, надо бы конечно ускориться, - виправдовувався міністр регіонального розвитку та будівництва Володимир Яцуба. - Были еще некоторые проблемы. Но с новым руководством все пошло значительно лучше. Были задержки с зарплатой, но теперь их нет, и это развязало руки...

- Демішкан тут? - раптом кинув у повітря Янукович, шукаючи новопризначеного голову "Укравтодору". Втім, не почувши відповіді, президент повернувся до мера Львова Андрія Садового.

- Наразі ситуація набагато покращилась..., - почав Садовий, але президент не дав йому закінчити і менеджерським тоном зупинив його доповідь.

- Добре. Я все зрозумів. Потім поговоримо. Доповісте по дорозі.

Наступним пунктом призначення кортежу був окремий аеромобільний полк Збройних сил. На великому плацу під відкритим небом, очікуючи Верховного головнокомандуючого, вишукувались десантники.

Тільки Янукович почав свою промову, як полив дощ. Стандартні обіцянки про "належне фінансування армії" та "покращення соціального статусу військовослужбовців" лунали вже під зливою. Швидко завершивши виступ, Янукович попрямував до казарм.

Злива знову заважає Януковичу

В казармах Януковичу провели екскурсію. Заглянувши у спальне приміщення та спортзал військових, президент пройшов мимо краєзнавчого музею і попрямував до виходу. Перед тим як відпустити головнокомандуючого, десантники вирішили дати дещо на згадку.

- Вікторе Федоровичу, ми хочемо зробити вам невеликий подарунок, - звернувся до президента командир полку Віктор Копачинський, протягуючи згорток, - Це тільник і блакитний берет - це святиня воїна аеромобільного полку.

Чи то дощ, чи то подарунок підняли Януковичу настрій.

- Костя, а в тебе є таке? - похвалився Янукович керівнику президентської охорони. - Ти ж теж був десантником, ні?

Охоронець мовчки щиро посміхався. Сміялись військові. Януковичу подобалось, як його приймають у Львові. Поки що.

Попереду президента чекала "Львівська політехніка", де мало відбутися засідання Ради регіонів.

На виході з казарми "Українській правді" вдалося розпитати Януковича про його відчуття.

- Виктор Федорович, а не страшно во Львове?

Президент, не зупиняючись, посміхнувся і після невеликої паузи перепитав:

- А что, должно быть, да?

- Ну, после подписания Харьковских соглашений, да, наверное...

- Вы думаете? А что вы чувствуете во мне страх, что я боюсь?

- Не знаю, это же ваши ощущения... Как вы объясните Харьков львовянам?

Віктор Янукович зупинився. І якийсь час мовчки посміхався, як це він завжди робить, шукаючи потрібні слова.

- Я не боюсь, я скажу им то же самое, что говорил всей остальной Украине.

Втім, події під "Львівською політехнікою" вказували на інше. Можливо, Янукович дійсно не відчував страху, але місцеві правоохоронці зробили все, аби президенту не довелося подивитись цьому страху в очі.

Під будівлею університету була розгорнута нова для України схема приборкання невдоволених. Суміжні з політехнікою вулиці були перекриті співробітниками міліції та бійцями Беркуту. Вишикувавшись у щільний подвійний кордон, вони всіма способами стримували натовп демонстрантів з символікою ВО "Свобода".

Втім, безпосередньо перед самим парканом будівлі політехніки була виділена велика фан-зона, у якій на очах у протестуювальникіх вільно пересувались прихильники Партії регіонів. Іноді роздратований натовп намагався прорвати кордон правоохоронців, у відповідь на що отримував те саме, що і під Верховною радою під час ратифікації харківських угод: непримітні і короткі удари палками та кирзовими сапогами по ногах та підбадьорюючі пінки колінами.

Такий неприкритий захист своїх і "лагідне" притримування чужих - нове явище в Україні. Тимошенко, яка досить агресивно реагувала на протестні акції під час останньої виборчої кампанії і мала у своєму розпорядженні міністра внутрішніх справ, вирішувала такі питання креативніше, збираючи в окремих місцях - на об'єктах відвідування, в аеропортах - лише прихильників, і приїжджала туди з камерами.

Під час візитів Віктора Ющенка у ворожі регіони правоохоронці також розділяли ворожо настроєні натовпи. Втім, нікому з них особливих переваг не надавалось, міліція відтісняла від глави держави як одних, так і інших. Виключенням могли бути лише рівно вишикувані прапороносці з партійних осередків.

До речі, що цікаво, "регіонали" взяли на озброєння нову технологію: замість прапорів Партії регіонів вони вийшли зустрічати свого лідера з державними синьо-жовтими знаменами. Жодного біло-блакитного полотнища, жодної емблеми Партії регіонів. Символічно це виглядало так, ніби міліція та Беркут захищали справжню Україну від невідомих радикально настроєних маргіналів з партійними прапорами ВО "Свободи".

Під'їзд Віктора Януковича до центрального входу університету викликав вибух лозунгів з обох таборів. Його прихильники, щільно притиснувшись до паркану і марно імітуючи великий натовп, кричали "Я-ну-ко-вич!". У відповідь по той бік кордону лунали "Зека на нари!" та "Януковича геть!".

"Свобода" за парканом

Ганна Герман вийшла до симпатиків свого шефа. Фото "Української правди"

На передньому плані президента зустрічали плакати "Наш президент Янукович", на задньому - "Янукович - губернатор малоросії" та "Янукович - агент Кремля".

Зі сходів "Львівської політехніки" важко було не почути і не побачити обидва натовпи. Януковичу це вдалося. Вийшовши з автомобіля, президент з посмішкою оглянув вулицю, помахав їй рукою і без жодних сумнівів пройшов до будівлі.

Фото "Української правди"

Засідання Ради регіонів почалося з виступу президента. Попри очікування місцевого керівництва, Віктор Янукович жодним чином не торкнувся політичних питань. Вся його промова була присвячена частково критиці минулої влади, частково - економічній політиці.

Втім, з незрозумілих причин Янукович відмовився читати текст, який підготували йому напередодні. У розпорядженні "Української правди" опинився повний варіант звернення президента, який планувалося зачитати на виїзному засіданні Ради регіонів.

В ньому в стислій формі викладений план реформ, який Янукович обіцяє оголосити на початку наступного місяця.

Згідно з текстом, серед реформ, які планував анонсувати президент, слід очікувати регуляторну реформу - скорочення дозволів, ліцензій та спрощення процедури входження в бізнес, виходу з нього, дерегуляція на місцевому рівні, податкову реформу - спрощення системи оподаткування, бюджетну реформу - децентралізація бюджетної системи, реформу відносин власності - розробка антирейдерського законодавства та скорочення переліку підприємств, що не підлягають приватизації.

Планувалося, що на засіданні буде присутній прем'єр-міністр Микола Азаров. В тексті промови Януковича є окреме звернення до голови уряду з вимогою взяти під особистий контроль доопрацювання, подання до парламенту законопроектів з вищеназваних питань.

Окремо в промові президента планувалося декларувати входження України до так званої Вишеградської четвірки країн - Угорщини, Польщі, Чехії та Словаччини.

Але Янукович проігнорував всі ці пропозиції радників та спічрайтерів. Замість цього він імпровізував.

- Економіка, - говорив президент, обіцяючи на наступному тижні проголосити концепцію економічних реформ, - це, скажімо так, чутлива жінка, до якої не можна підходити просто так, без розуму...

Він по декілька разів повертався до необхідності підвищити інвестиційну привабливість країни, раз за разом розповідав про недоліки попередників і ставив риторичні питання на кшталт "хіба у Львівщині зникли проблеми?".

У цей час на вулиці перед будівлею розгорталась ціла театральна вистава. Прихильники Партії регіонів намагалися перекричати "свободівців" непритаманними для вуличних акцій лозунгами "Соц-захист! Соц-захист!", "Свобода проти студентства!" та "Економічне зростання".

В протилежному таборі були більш креативні ідеї. Активісти "Свободи" розігрували сцени за участю "Царя медведя" та "Вітькі Ялинковича". Останній весь час кланявся своєму російському колезі під приспівування "Хохол Витек на поклон к царю пришел! Вот вам Крым, труба вам вот! Завтра продадим народ".

В залі засідань шум з вулиці був чутний досить добре. Після чергового сигналу сирен та скандування "Януковича геть", в залі не витримали. Голова Львівської обладміністрації Василь Горбаль, виступаючи з трибуни, заявив, що "ті, хто шумить під вікнами, не розуміють, кого вони пікетують". "Вони пікетують своїх колег, які зібралися, щоб вирішити проблеми області", - додав Горбаль.

Пізніше Віктор Янукович сам пояснив природу акцій на вулиці:

- Я впевнений, що в цілому Львівщина позитивно сприймає нашу роботу. А та купка людей - це замовні політичні завдання. Ми живемо в демократичній країні і повинні бути готовими до таких речей, - сказав Янукович. - І я впевнений, що більшість з нас так і думає. Я правий?

Це було не найзручніше місце для таких запитань: в залі було багато представників місцевої влади, які підтримувались саме опозиційними політичними силами. Дехто промовчав, а дехто невпевнено буркнув "Тааак".

Втім, так і залишилось незрозумілим, чи мав Янукович на увазі, що проплачували і тих, хто прийшов на його підтримку, чи проплаченими треба вважати лише акції протесту.

У цілому президент поводився досить стримано. Він перервав виступаючого лише один раз - під час промови голови Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів Сергія Єрмілова.

- Вікторе Федоровичу, - звернувся пан Єрмілов після довгої промови про необхідність впровадження енергозберігаючих технологій, - ми втратили одне джерело фінансування. Це близько трьох мільярдів гривень...

- Що значить втратили? Де ці гроші?

- Ну, вони були...

- Почекайте, ви вийшли говорити - говоріть вже прямо! - не витримував президент.

- Та кажи вже! Де бабки?! Хто вкрав? - вигукнув з місця губернатор Тернопільської області Ярослав Сухий. Янукович кинув очима в бік колишнього депутата і непомітно усміхнувся.

Захистити Сергія Єрмілова взявся Сергій Тігіпко.

- Віктор Федорович, це були "зелені гроші", виділені на енергозбереження, які через Держказначейство були... були використані не за призначенням!

- О! Я ж кажу - вкрали бабки! Немає грошей! Тепер - хто вкрав? - знову крикнув Сухий.

Але до розборок з прізвищами справа не дійшла. Хто мався  на увазі, було зрозуміло і так.

Загалом засідання виглядало досить демонстративно з бюрократичним душком. Підсумкове рішення ради було прописано ще напередодні. Раді треба було лише ухвалити його.

Втім без елементів несподіваності не обійшлося. Підсумкову промову Віктор Янукович теж вирішив видати як експромт, а не за написаним текстом. І вже наприкінці засідання, коли вирішувалось, де провести наступні збори Ради регіонів, несподівано прозвучала головна новина і головний конфуз дня.

- Є офіційна пропозиція - в 2022 році запропонувати провести зимові олімпійські ігри на Буковині, - оголосив Янукович, переплутавши Буковину з гірськолижним курортом Буковелєм в Івано-Франківській області.

- Це нормальна ініціатива? У нас багато часу є... Я вам скажу, вже багато чого зроблено, але ще більше треба зробити. Якщо ми з вами з цією ініціативою виходимо - ми починаємо працювати над офіційним висуненням нашої країни для проведення зимових Олімпійських ігор у Карпатах, - широко посміхаючись, говорив глава держави.

Наскільки ця масштабна та гучна пропозиція була обдуманою і наперед запланованою, можна зрозуміти з тексту підсумкової промови, яку готував президенту його апарат.

В документі, що опинився в розпорядженні "Української правди" і на той момент лежав перед очима Януковича... про зимову Олімпіаду немає жодного слова. Вона закінчується словами: "Я виступаю за розширення процесів демократизації України, забезпечення свободи слова, громадянських прав і свобод, загальних прав людини, прав національних меншин, бо без цього нам не досягнути поставленої мети".

Вийшовши на вулицю, Віктор Янукович знову помахав руками своїм прихильникам і, сівши в машину, поїхав в аеропорт. А представники "Свободи" в черговий раз отримали підбадьорюючого стусана за намагання по-своєму попрощатися з головою держави.