З життя духовної еліти: "Мерседеси" для патріархів і митрополитів

Тема мирського життя лідерів церкви – завжди нелегка для журналістів. І не лише через ризик бути підданим анафемі за критику священиків. Хоча й таких випадків у сучасній історії достатньо.

Незручні запитання про мирські блага, як правило, викликають у представників церкви несприйняття. І часом важко пояснити, що вони не завжди продиктовані ницими почуттями - допитливістю чи заздрістю.

А навіть, якщо і так, - то ці самі запитання виникають у суспільстві, думку якого і мають ретранслювати ЗМІ. І суспільство має право на відповідь – чи морально церковним лідерам користатися усіма благами комфортного життя, майже недоступними "простим смертним".

Нещодавно "Українська правда" зафіксувала дороге авто, на якому їздить голова Української православної церкви Київського патріархату Філарет.

На з’їзд "Нашої України" патріарх приїхав на 600–му "Мерседесі" американської збірки, що коштує 200 тисяч євро.

Схильність до життєвих спокус Філарета видавали й іменні номери на дорогому авто. Три сімки пасують, скоріше, затятому гравцю у казино, ніж церковному лідеру.

До того ж, таке задоволення коштує немало грошей. Виготовлення іменних номерів обійдеться власнику авто у 10-20 тисяч гривень.

Також кидалися в очі проблискові маячки під решіткою радіатора, які створюють патріарху привілеї поряд з іншими учасниками дорожнього руху, що також навряд чи відповідає біблейським заповідям.

"Українська правда" звернулася до речника Філарета Владики Євстратія за коментарем щодо не зовсім скромного способу життя патріарха. Його пояснення не відрізнялося від вже знайомих відповідей чиновників щодо джерел їхніх доходів.

У Філарета, як і у більшості українських політиків, не виявилося ні своєї квартири, ні машини, ні інших благ. А дорогий "Мерседес" – це подарунок невідомого благодійника.

У вигляді "бонусу" "Українська правда" отримала проповідь про жадібність і заздрість:

- Скажіть будь ласка, "Мерседес", на якому патріарх прибув на з’їзд "Нашої України" - це його особисте авто?

- Це автомобіль, який є у патріарха як офіційної особи. Цей автомобіль був подарований на день його народження майже 2 роки тому - 23 січня. У січні буде 2 роки.

- Чий це був подарунок - бізнесмена, політика?

- Я на це питання не уповноважений відповідати.

- Чому на цьому авто встановлені проблискові маячки? Їх не дозволено встановлювати нікому, крім міліції, "швидкої"... Навіщо проблискові маячки патріарху?

- Патріарху особисто вони не потрібні. Але патріарх як офіційна особа, яка очолює церкву, має потребу час від часу пересуватись досить швидко як у Києві, так і поза Києвом. Для того, щоб таку можливість йому створити, і встановлені ці проблискові маячки.

А особисто патріарх може пересуватись пішки. Наприклад, у позаминулу п’ятницю, коли йому потрібно було встигнути на радіо, а він потрапив у пробку, він 4 квартали пройшов пішки. Патріарх на ці речі абсолютно не звертає уваги, і це була не його ініціатива.

- А чия це була ініціатива? Чи авто було вже з цими маячками, коли його дарували?

- Це було прохання водіїв, які обслуговують патріарха, щоби патріарха можна було перевозити швидше. І тому таке побажання було висловлене і таке клопотання було направлене.

- Чи доцільно патріарху як людині духовного сану пересуватись на такому дорогому авто? Чи не варто продати його і купити, наприклад, дешевшу "Тойоту Камрі" і пересуватись на ній, а гроші витратити на інтернати?

- У Євангеліє є дуже яскравий приклад. Коли було поставлене питання абсолютно таким самим чином. Коли Ісусу Христу сказали, навіщо така дорога витрата? Це ж миро можна було продати і роздати гроші убогим. На що Христос сказав: "Убогих завжди маєте з собою, а мене не завжди".

Коли починаються такі розмови, у мене завжди виникає відчуття риторики більшовиків, які, бачачи у когось багатство, казали: "Ось це багатство давайте краще заберемо і справедливо розподілимо".

Ви ж повинні розуміти, що патріарху особисто, і я можу це сказати з повною відвертістю, немає значення, на якому автомобілі пересуватись. Але, враховуючи, те, що це є глава церкви, повинні бути забезпечені певні заходи безпеки.

Думаю, всім зрозуміло, що великий автомобіль більш безпечний, ніж малий автомобіль. Автомобіль більш високого класу більш безпечний, ніж автомобіль менш високого класу.

Там, де маленький автомобіль під час аварії перетвориться у гармошку, у великому авто є більша ймовірність, що в авто людина залишиться живою. Тому з цієї точки зору варто патріарха перевозити у кращому автомобілі, ніж в простому.

Як ви можете бачити навіть з цієї фотографії, патріарха не охороняє жодна охорона, на відміну від предстоятеля Російської православної церкви чи інших офіційних осіб, він пересувається сам. Але, що стосується пересування на дорозі, то я вам пояснив, що краще, коли є у користуванні автомобіль більш високого класу.

Другий момент. Патріарх дуже багато подорожує Україною, і є потреба пересуватись на автомобілі, який є досить швидкісним. Він не літає літаками, тому що це дорожче, а їздить на автомобілі. Відповідно, людину у віці (а скоро патріарху буде 81 рік) краще довести швидше до місця призначення, ніж вести на більш повільному автомобілі.

- Від самого патріарха надходила пропозиція продати авто, а купити більш дешеве?

- За минулий рік рівно половина прибутків київської патріархії була витрачена на різного роду допомогу - як благодійну, так і різним церквам у побудові. Допомога обчислюється у мільйонах гривень.

Все, що може патріарх зробити для того, щоб допомагати як церковним організаціям, так і не церковним, він це робить.

Можна і президента посадити на велосипед. Але від цього президент ефективніше працювати не стане. Треба вчитися переставати бути суспільством заздрісників.

Цей автомобіль не вкрадений, не куплений за пожертви парафіян. І нічого злочинного чи гріховного у тому, що патріарх пересувається на цьому автомобілі, при тому, що в Києві таких автомобілів напевно більше, ніж в усій Німеччині разом узятій, я не бачу.

Я думаю, що треба поставити питання народним депутатам, бізнесменам, чому вони кожного року чи декілька разів на рік міняють автомобілі.

Коли їдеш по Києву, таке враження, що Київ – це нафтові Емірати. Я в жодній західноєвропейській країні, які живуть значно краще, не бачив цих автомобілів.

Я думаю, що причина не в тому, що один патріарх на такому автомобілі пересувається. Думаю, причина в іншому. Тому що суспільство у нас з одного боку заздрісне. Ті, які не можуть собі дозволити, заздрять тим, які можуть. А ті, які можуть собі дозволити, одразу кидаються купувати машину, яка буде блищати своєю ефектністю.

Жодних автомобілів, окрім найпростіших, патріарх не купив.

Той автомобіль, на якому він раніше пересувався і який обслуговує патріархію, – так званий "очкарик" Мерседес Е класу 1995 року випуску, - він був теж подарований тоді, коли патріарх лише став патріархом. У 1995 році. Тоді це був один з перших автомобілів у Києві, тому що він лише вийшов. Тоді теж можна було сказати, що Патріарх їздить на шикарному автомобілі. Але цей автомобіль досі їздить, і на ньому патріарх їздить. Хоча, мабуть, жодного діяча такого високого рангу, які б їздили на такому авто, немає.

І наступний автомобіль, який був у патріарха, "Ауді" 1998 року випуску, подарували люди, які сказали, що негоже патріарху їздити на такому простому автомобілі.

Нинішній автомобіль був також подарований. Якщо подарують ще один автомобіль - років за 10 чи 5, - мабуть, буде ще один привід написати: "Ось якийсь склад злочину, що патріарх пересувається на такому автомобілі".

Я вам можу сказати, що патріарх за свої кошти за останній час придбав 4 автомобілі для єпархії Київського патріархату.

...Можна патріарху, звісно і пішки ходити. Але мені особисто було б соромно, якби патріарх був відповідно незабезпечений.

У нього немає свої квартири, у нього немає багатоповерхового будинку у Кончі-Заспі. Свою квартиру, яка була у нього ще з радянських часів, він продав. А гроші, які він отримав за цю квартиру, він віддав на оплату срібної раки святої великомучениці Варвари. Зараз він проживає у самій патріархії.

Стільки, скільки він працює, не працює жоден ієрарх в Україні, я в цьому переконаний абсолютно. Незважаючи на свій вік. Тому дорікати йому автомобілем, це "мєлочно".

Ви можете простежити по фотографіях, що панагія (нагрудний медальйон, який носить патріарх), він носить роками один і той самий, тоді як інший патріарх міняє його кілька разів на день.

Якщо подивитесь на годинник патріарха, то можете побачити, що годинник у нього – старий радянський – "Ракета". Так, в золотому корпусі, але 60-го року випуску, і він його не міняє. І так далі. Тим більше, що кінець-кінцем патріарх відповідає за своє ставлення до речей перед Богом.

Він вже не перший рік їздить на цьому автомобілі і дивно, чому ви лише тепер у дусі "1+1" "У Бога за пазухою" вирішили поцікавитьсь, а що і як. Патріарх не ховається. Він не козиряє цим, але і не ховається.

***

Заради справедливості слід додати, що слабкість до нескромного життя відчувають не лише представники Київського патріархату.

Раніше "1+1" побачив під вікнами митрополита УПЦ Московського патріархату Володимира Мерседес S-класу ціною у 145 тисяч євро.

А намісник Києво-Печерської Лаври Владика Павло, який, до того ж, є депутатом від Партії регіонів у Київській облраді, не приховував роздратування, відповідаючи на запитання про дороге авто:

"Так, їздимо на машинах, у мене "Мерседес". Це не розкіш, а засіб пересування. Якби випустили нашу гарну машину, я б на ній їздив. Я не бачу тут нічого такого".

"Мені сьогодні дорікають: "Ви їздите навіть по Лаврі!" Але мені майже п'ятдесят років, цукровий діабет, суглоби болять. А потрібно кілька разів на день побувати на далеких, близьких і верхніх територіях. Добре, я пройдуся, але я не зможу ходити цілий день. А якщо треба виїхати у справах до міста? Якщо людина померла, потрібно взяти довідку про те, що вона не дихає. Врешті-решт, розкіш царя Давида нічим не завадила йому увійти в Царство Небесне. Ось така моя відповідь".

Серед представників верхівки Російської православної церкви, схоже, панує таке ж особливе ставлення до матеріальних цінностей.

Під час візиту патріарха Московського і всієї Русі Кирила в Україну влітку 2009 року журналісти побачили на його руці дорогий аксесуар – швейцарський годинник "Breguet" ціною в 35 тисяч євро, який досі вважався аксесуаром бомонду.

У Кирила потім пояснили, що дорогий хронограф – це подарунок, а будь-який подарунок – це "форма смирення".

У пошуках іншого, більш виваженого ставлення до предметів розкоші серед священиків, "Українська правда" звернулася до представників Української греко-католицької церкви.

У відповідь прес-секретар глави УГКЦ отець Ігор Яців спокійно розповів, на якому авто їздить Любомир Гузар.

Слід зазначити, що отець Ігор був відверто здивований темою нашої розмови і спочатку не хотів її порушувати, можливо, побоюючись спровокувати протиставлення способу життя лідерів греко-католиків і православних.

Втім, він не бачить нічого поганого у прийнятті дорогих подарунків, але кожен робить свій вибір. І Любомир Гузар зробив його на користь більш скромного способу життя.

- Блаженнішому колись була подарована дорога машина. Джип "Toyota Prada". Він вважав, що у людей з цього приводу виникне багато запитань.

Хоча машина, звичайно, була зручна, надійна. Блаженніший багато подорожує, і з цього погляду все було правильно. Єдине, що він не хотів дражнити людей.

Тоді Блаженніший продав цю машину, а зараз він їздить на "Volkswagen Sharan". Це, звичайно, простіша машина – без якихось тюнінгів чи чогось ще.

Єдиний критерій для Блаженнішого – це зручно сісти, вийти і мати достатньо місця для ніг. Бо є довші подорожі.

- Тобто Блаженніший вважає неетичним приймати такі дорогі подарунки?

- Тут інша справа. Це позиція конкретної людини. Подарунки потрібно приймати, тому що людина дарує не просто так, вона має якусь добру волю. Прийняти подарунок – це правильно. І навіть користатися ним.

Але з погляду нашого Блаженнішого, то він не хотів людям робити якоїсь нагоди для несприйняття як церковної людини. Це його погляд, він це зробив, і я радий, що він так зробив.

Але сказати, що якщо хтось так зробив є поганим, я не беруся. Тому що це є дарунок. Кожному з нас щось дарують, і ми не викидаємо це, не віддаємо.

Я знаю цю історію з приводу патріарха Філарета. Це подарована машина, це – не те, що він купив її на церковні гроші. І він може її експлуатувати...