Закритий світ державних дач. Список мешканців "Пуща-Водиці"

Державні дачі в "Конча-Заспі" та "Пуща-Водиці" – чи не найбільш засекречені об’єкти в Україні, що управляються із секретаріату президента.

Лише минулого року було зняти гриф "не для друку" з документу, який визначає підстави для заселення туди чиновників. Але перелік самих мешканців цих територій за залізним парканом досі оберігається немов державна таємниця.

Під час останнього інтерв’ю "Українська правда" запропонувала шефу Державного управління справами Ігорю Тарасюку оприлюднити списки посадовців, які користуються держдачами. Тарасюк відмовився. "Це – піар, а не публічність", - заявив він.

Але згадані резиденції – комплекси відпочинку "Пуща-Водиця" та "Конча-Заспа" – утримуються за рахунок платників податків!

Багато хто з представників політичного бомонду проживає там десятиліттями, дехто отримав їх у пожиттєве користування, дехто – в тимчасове, але видурити їх звідти буде нереально – вони побудували нові маєтки, поукладали інвестиційні договори та набагато років наперед закріпилися на цій території.

Тарасюк свою відмову опублікувати списки аргументував тим, що право мешкати в "Пущі" та "Кончі" визначаються постановою Кабміну, яка є публічною". Але насправді на державних дачах живе набагато більше людей, ніж перелік тих, хто прописаний в урядовому документі.

Тепер у цьому можна переконатися. Попри небажання Тарасюка, "Українській правді" вдалося отримати перелік осіб, які користуються будинками в державних санаторіях.

Щоправда, список, який потрапив у розпорядження "Української правди", станом на 1 липня 2009 року. Але за ці три місяці нічого принципового на цих об'єктах не змінилося.

"Українська правда" публікує таблицю в тому вигляді та з тими коментарями, як реєстр ведеться у Державному управлінні справами для обліку мешканців резиденції. Тому з цього списку неможливо судити про стан наданого житла – чи це довоєнний скромний будинок під шифером, чи шикарний маєток, збудований на його місці.

Ще одна особливість держдач – нумерація не дає уявлення про справжній масштаб. Наприклад, за заступником генпрокурора Ренатом Кузьміним значиться квартира №2 в будинку №46, який він повинен ділити з головою Рахункової палати Валентином Симоненком. Але насправді Кузьмін добудовує на місці "квартири №2" величезний палац.

Комплекс відпочинку "Пуща-Водиця". Станом на 1 липня 2009

Базовий документ, який визначає підстави для заселення в "Пущу" та "Кончу" – це постанова уряду №1210 від 6 серпня 2003 року, підписана прем’єром Віктором Януковичем. На документ було накладено гриф "не для друку".

Постановою затверджувався перелік посадових осіб та vip-пенсіонерів, яким надається у користування приміщення в будинках відпочинку ДУС.

Розсекречено постанову було лише в березні 2008 року. Тоді громадяни нарешті отримали право дізнатися, чиє житло вони повинні утримувати своїми податками.

Отже, державна дача надається всім членам уряду включно з прем’єр-міністром, а також генпрокурору.

Керівники інших центральних органів виконавчої влади та заступники генпрокурора можуть претендувати на дві кімнати – в санаторії або дачному будинку. Також на дві кімнати мають право заступники міністра Кабміну і керівник служби прем'єра.

З числа пенсіонерів окремий будинок міг отримати лише прем'єр-міністр та перший віце-прем'єр, а також генпрокурор – і те, за окремим рішенням уряду. Інші міністри могли розраховувати на пенсії тільки на дві кімнати в санаторії.

Ця постанова Януковича – єдиний публічний документ. Але окрім урядовців та прокурорських, держдачі отримують співробітники секретаріату президента та Ради нацбезпеки. На якій підставі – секрет.

Ще 12 липня 1993 президент Кравчук видав розпорядження "Про обслуговування будинками відпочинку Господарського управління Кабінету міністрів". Минуло вже 16 років. Текст цього документу досі відсутній у єдиній базі "Законодавство України" на сайті Верховної Ради.

Незрозуміло навіть, який статус цього розпорядження – "таємно" чи "не для друку".

Для накладення першого грифу існують офіційно визначені підстави – наприклад, якщо це стосується питань обороноздатності України. А гриф "не для друку" знято зі значної кількості документів.

Так само засекречено підстави для надання дач суддям Верховного та Конституційного судів.

Теж давно, 19 вересня 1996 року президент Кучма видав указ "Про медичне і побутове обслуговування суддів". Текст цього документу все ще відсутній у базі "Законодавство України" на сайті парламенту.

У "Пуща-Водиці" серед інших отримав будинок голова Нацбанку Володимир Стельмах. Підставою для цього вказано розпорядження президента від 25 листопада 2002 року №391. Однак у базі "Законодавство України" взагалі немає згадки про цей документ.

Однак українська держава хоч і бідна, але чиновники не могли кинути себе на поталу долі.

Вони сплачують лише 30% комунальних платежів за користування майном. Це правило, визначене закритою постановою уряду, діє ще від 1994. Минуло вже 15 років (!), але міністри вважають, що вони повинні мати цю привілею на комуналку.

У разі, якщо чиновник втрачає посаду, але залишається у будинку, то йому можуть підвищити до 100% комунальних платежів.

У першій частині цього розслідування "Українська правда" публікує список мешканців "Пуща-Водиці". Друга частина стосуватиметься "Конча-Заспи".

Екс-медведчуківці

За часів Кучми декілька осіб, близьких до Віктора Медведчука, отримали в "Пущі" дачі в оренду на 49 років. Це перший заступник глави адміністрації президента Юрій Загородній, депутат від СДПУ(о) Нестор Шуфрич, міністр внутрішніх справ Микола Білоконь, права рука Медведчука Ігор Пачків.

Після помаранчевої революції нова влада спробувала розірвати договори оренди та виселити екс-чиновників. Але безрезультатно. "Українська правда" зв’язалася з Загороднім, який повідомив, що виграв Верховний суд (хоча у реєстрі дач станом на 1 липня 2009, який отримала редакція, значиться, що справа ще знаходиться у Верховному суді).

Сам Медведчук із Суркісом зробили інакше – вони виділили територію в "Пущі" на Футбольний клуб "Динамо" Київ, викупили її та оселилися на окремо відгородженій території, яка тепер є їхньою приватною власністю.

Партія регіонів

Серед мешканців "Пуща-Водиці" можна побачити і прізвище Віктора Януковича.

Комплексу "Межигір’я", яке він прибрав до рук, виявилося недостатньо "залізному господарю". В останні дні президентства Кучми, 12 січня 2005 року було підписано розпорядження президента №9 про виділення йому окремого будинку в "Пуща-Водиці". Як екс-прем'єр, Янукович за це може нічого не сплачувати, оскільки довічно перебуватиме на державному утриманні.

Як не складно здогадатися, цього указу Кучми також немає в базі "Законодавство України". Не тому, що він відсутній у природі – просто, на думку "еліти", простим громадянам про це не варто знати.

Уже при новій владі не погидували і взяли по дачі в "Пуща-Водиці" два наближений до Януковича депутати – Андрій Кравець і Микола Демянко.

Кравець і Демянко в останньому уряді Януковича обіймали посади заступників міністра Кабінету міністрів. Але їм за постановою №1210 дозволялося отримати лише по дві кімнати – і тільки на час виконання повноважень. Вони ж отримали повноцінні будинки та здійснили там реконструкцію, і тепер мешкатимуть доти, поки зможуть домовлятися з ДУСею.

Все це робилося з дозволу Державного управління справами. Це до теми, як Янукович не любить "помаранчевий режим" і як приходить час забувати гасла, коли доходить черга брати державні дачі.

Особливо комічно в цьому контексті виглядають пафосні заяви Ганни Герман, яка запропонувала здійснити розпродаж "тих блатних дач і чисельних резиденцій, якими користуються високопоставлені чиновники". Напевно, депутат була не в курсі, скільки її однопартійціів оселилося за залізними парканами по Вишгородській та Старообухівській трасах.

"Наша Україна"

Екс-міністр охорони здоров'я за квотою "Нашої України" Юрій Поляченко та чинний міністр юстиції Микола Оніщук також отримали дачі в "Пущі-Водиці". Обидва вони уклали угоди про покращення житлових умов. Різниця в тому, що Поляченко як колишній урядовець сплачує 100% комунальних платежів, а Оніщук як чинний – 30%.

За Іваном Плющем значиться будинок №4, виданий йому як екс-спікеру в пожиттєве користування. Це визначено розпорядженням уряду ще від 1994 року, за яким Плющу надавалася "державна дачу з необхідним обслуговуванням" і зберігалася одна покоївка.

Але поруч з цим будинком, буквально на сусідній ділянці Плющ зводить ще один, новий маєток метрів на 400 з басейном.

За словами керівника ДУС Ігоря Тарасюка, політичний пенсіонер робить це "власним коштом". Очевидно, коли добудує, переїде сюди. Тільки не зрозуміло одне – як Плющ буде переоформляти це в приватну власність. Зрозуміло, що дарувати державі новозбудовану віллу він не буде.

БЮТ

Серед мешканців "Пущі" також значаться прізвища трьох БЮТівців, хоча їх лідер Юлія Тимошенко заявляла, що ніхто з членів блоку не братиме державного житла.

Перший – це керівник служби Турчинова Володимир Онопрієнко. Його посади немає в переліку тих, кому надається приміщення приміщення за постановою №1210.

Другий БЮТівець – це нардеп, в минулому гендиректор ЄЕСУ Євген Шаго, який у 2005 був заступником міністра Кабінету міністрів.

А третій БЮТівець – це... мільярдер Сергій Буряк, глава Державної податкової адміністрації та власник "Брокбізнесбанку".

Крім того, як виявилося, брат Буряка – Олександр, нардеп від БЮТ оформив двокімнатний номер у чотириповерховому санаторії "Пуща-Водиця"

Як заявив "Українській правді" сам Сергій Буряк, він за повною вартістю орендував це житло для свого батька.

"Він – в минулому керівник держбанку, пішов на пенсію, яка склала 450 гривень. Йому за посадою було положено двокімнатний номер. Я запропонував: "тату, навіщо ти будеш платити свої гроші?" – і оформив номер у пансіонаті на себе. А половину будинку ми взяли в оренду на 8 місяців, поки робили ремонт в цьому номері. Будинком ми більше не користуємося", - заявив Сергій Буряк.

І тепер у банкірів Буряків залишився лише номер у державному пансіонаті.

У другій частині, яка вийде незабаром, читайте список мешканців державних дач у "Конча-Заспі".