Знищення банку "Надра". За що розшукують Гіленка?

Екс-керівник банку "Надра" Ігор Гіленко – це перше гучне ім'я у розслідуванні зловживань, які допускалися в українських банках на початку фінансової кризи 2008 року.

Гіленка та його заступників оголошено у розшук, повідомив минулої п’ятниці генпрокурор Олександр Медведько.

Проте, за наявною в "Української правди" інформацією, банкіра вже давно немає в Україні.

Після звільнення з посади 11 лютого 2009 року він поїхав з Києва та оселився у Підмосков’ї – у Звенигороді. Компанію йому начебто склала одна з віце-президентів банку "Надра" Оксана Кірієнко.

Оксана Кірієнко. Фото diverclub.ru

Більше того, джерела розповідають, що бачили Гіленка, який пересувається по Москві на джипі Land Crusiser з українськими номерами – ця машина числиться за іншим віце-президентом банку.

Існує інформація, що Гіленко має російське громадянство – принаймні, вищу освіту він здобув у Москві.

Але, окрім цього, Гіленко може мати також паспорт... Австралії, оскільки його офіційна дружина мешкає на "зеленому континенті" разом зі своїми дітьми.

Поки екс-президента банку "Надра" шукають українські правоохоронці, він продовжує вести активний спосіб життя у віртуальному просторі.

На свій профайл, створений на сайті "Одноклассники", Гіленко заходить регулярно: за останній місяць з’являвся там чотири рази, а востаннє сидів о пів на п’яту ранку в понеділок.

У соціальній мережі Гіленко більше відомий не як банкір, а як активний дайвер. Майже на всіх фото, розміщених на "Одноклассниках", колишній керівник "Надр" зображений у гідрокостюмі в компанії друзів-пірнальників.

Ігор Гіленко (праворуч) та Оксана Кірієнко (друга праворуч). Фото 2007 року

Гіленко також учасник кількох спільнот в "Одноклассниках", присвячених цьому виду спорту.

Судячи з активності у соціальній мережі, Гіленко повністю абстрагувався від скандалу, пов’язаного з його ім’ям в Україні.

Ігор Гіленко після занурення на 177 метрів, 2007 рік. Фото diverclub.ru

У прокуратурі Гіленко проходить по справі про надання банком "Надра" кредитів двом сумнівним фірмам на суму 173 мільйони гривень і 211 мільйонів гривень.

"Українська правда" докладно писала про цю історію в липні 2009 року.

Якось у банку "Надра" 173 мільйони гривень у кредит отримало таке собі товариство з обмеженою відповідальністю "К-Л-О".

Фірма "К-Л-О" не має стосунку до однойменної мережі заправок, а видом її діяльності значаться "посередницькі послуги". Зареєстрована вона була в квартирі у Дніпропетровську.

Друга фірма – приватне підприємство "Найт" – отримала від банку "Надра" в кредит 211 мільйонів гривень. Ця компанія зареєстрована в Дніпродзержинську, а видом її діяльності є "роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах".

Як розповідають джерела "Української правди", кредитні кошти лише транзитом затрималися на рахунках двох компаній. Гроші були перераховані приватному підприємству "Ров і К", а далі розпорошені через низку інших фірм.

Про те, що фірми "Найт" і "К-Л-О" – діти одного батька, свідчить, наскільки синхронно відбувалися всі наступні події.

Одночасно, 17 лютого 2009 року обидві фірми (!) ухвалили рішення про свою ліквідацію.

5 березня, знову в один день, Господарський суд Дніпропетровської області відкриває провадження про ліквідацію компаній "К-Л-О" та "Найт".

17 березня виходять дві постанови цього суду про визнання двох згаданих фірм банкрутами.

А ще через півтора місяці, 14 травня Господарський суд Дніпропетровської області знову в один день (!) виносить дві ухвали – про остаточну ліквідацію ТОВ "К-Л-О" і приватного підприємства "Найт"!

Усі борги, які вони мали перед банком "Надра", виявилися незадоволеними у зв’язку з відсутністю майна – і, за законом, погашеними!

Щоб зрозуміти причини цих маніпуляцій, треба трохи передісторії.

Серед неформальних власників банку "Надра" був екс-нардеп Ігор Єремєєв. Його частка була оформлена на Сергія Лагура.

Коли фірми "К-Л-О" і "Найт" взяли кредити в "Надрах", заставою за угодами була власність Єремєєва та Лагура – нафтові активи та молокозаводи.

Однак після початку кризи фірмам вдалося укласти з Гіленком, який керував банком, вигідні для себе та катастрофічні для "Надр" додаткові угоди. По-перше, отримані ними доларові кредити були переведені в гривневі, а, по-друге, реальна застава була замінена на неліквідну.

Причину такої поступливості "Надр" може розкрити той факт, що Єремєєв обслуговувався у vip-департаменті банку. Керувала цим напрямком, а зрештою стала віце-президентом банку "Надра" Наталія К., яка згодом перейшла працювати... в єремєєвську групу "Континіум".

Про зв’язок "К-Л-О" і "Найт" з Ігорем Єремєєв свідчить майже ідентичний перелік кредиторів цих фірм. Окрім банку "Надра", це структури Єремєєва: "Вест-Ойл-Груп", Західна нафтова група", "Континум Укр-Ресурс".

Ігор Єремєєв досі має офіс у приміщенні банку "Надра". "Українська правда" зателефонувала до його приймальні з проханням по коментар, однак секретарка бізнесмена повідомила, що він недоступний.

Влітку, коли "Українська правда" готувала перший матеріал на цю тему, Ігор Єремєєв також не захотів нічого коментувати та протягом цих місяців ніяк не відгукнувся на попередню публікацію.

За останньою інформацією, Вищий господарський суд скасував рішення судів про визнання банкрутами "Найт" і "К-Л-О" та направив справу на повторний розгляд.

А Ігорю Гіленку не пощастило. Окрім прокуратури, полювання на нього веде Дмитро Фірташ, який придбав банк з уже частково вимитими звідти грошима.