Юлія Тимошенко пішла за голосами на село

Вони балакають – вона працює.

Юлія Тимошенко задає ритм президентським виборам. Поки її опоненти тільки вигадують нові гасла, прем'єр перейшла до неприхованої обробки електорального поля за допомогою адміністративного ресурсу.

У ці вихідні Тимошенко вийшла на новий майданчик виборчої пропаганди.

За останні місяці стали очевидними щонайменше дві платформи Тимошенко на виборах. Перша – це робота з вкладниками збанкрутілих банків "Родовід", "Київ" і "Укргазбанк". Тимошенко не втомлюється підкреслювати, що вона не зобов’язана була їх рятувати, але зробила це зі своєї доброї волі.

Друга виборча платформа – це викуп недобудованого житла для бюджетників. До нового року квартири мають отримати декілька тисяч родин з мільйонів черговиків. Ця програма один в один наслідує акцію з виплати "юліної тисячі", якої не вистачило навіть на половину тих, хто зареєструвався в чергу як ошуканий вкладник.

І от тепер третя група передвиборчої уваги прем'єрки – це керівники сільських населених пунктів, де живе половина Україна.

Голова сільради – найбільш авторитетна людина в селі, без якої не вирішується жодне питання для місцевих мешканців.

Зараз Тимошенко вступила в період залицяння з тими, хто може віддати їй ключ від електорального сундука сільської України.

Похід за голосами на село

У суботу столичний "Експоцентр" зібрав понад 8 тисяч сільських і селищних голів.

Формальним приводом був установчий з'їзд Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад, реальним – агітаційна робота Тимошенко з представниками тих місцевостей, куди вона не доїде під час виборчого туру.

Хоча асоціація є громадською організацією, яка не повинна підтримуватися за рахунок платників податків, для її створення Тимошенко кинула весь наявний у неї владний ресурс.

За тиждень у відрядження по регіонам роз'їхалися співробітники секретаріату уряду. Підлеглі прем'єрки вирушили на місця для формування бригад з числа сільських голів та організації їх перевезення до Києва.

При чому на цей фронт кинули не лише управління регіональної політики секретаріату Кабміну, що так–сяк відповідає їхньому профілю. Організовувати колони на Київ відправили навіть співробітників... управління моніторингу відносин Україна–ЄС секретаріату Кабінету міністрів.

Посланники Тимошенко запевняли сільських голів, що оплата замовленого транспорту буде здійснена державою після надання послуг.

Останні випуски "Урядового кур’єру" – видання, яке обов’язкове для передплати в кожній сільській раді – виходили з оголошеннями на пів-полоси з закликом до сільських голів взяти участь у зібранні. "Проїзд поїздами та автобусами БЕЗОПЛАТНИЙ", – особливо підкреслювалося в повідомленні. Враховуючи, що "Укрзалізниця" належить державі, словосполучення "безкоштовний переїзд" означає лише, що це зроблено за рахунок державної казни.

Для супроводження автобусів з делегатами, що прямували до Києва, обласна міліція виділила машини дорожньо–патрульної служби. Міністр Луценко підписав наказ, яким зобов'язав охороняти колони з делегатами.

Так перед Міжнародним виставковим центром, де призначили зібрання, утворилася виставка автопарку ДПС із різних регіонів України.

Використання адмінресурсу виправдали тим, що влада допомагає сільським головам приїхати на "всеукраїнську нараду" з Тимошенко. Цим словом з чиновничого жаргону окреслили виступ прем’єра перед тисячами керівників сіл, який відбувся прямо після установчого з'їзду асоціації.

Натомість, окрім допомоги з боку Тимошенко, сільські голови зіштовхнулися з протидією з боку державних адміністрацій.

– На учасників з'їзду чинився шалений тиск! – обурювався новообраний голова асоціації Богдан Гусак перед журналістами. – Людям з Донецької області, Луганської, навіть Львівської просто не дали доїхати до нас!

Так, замість 11 тисяч сільських голів у асоціацію погодилися вступити лише 6,5 тисяч.

– Справді, з боку влади робилися унікальні перепони, – підтримав Гусака керівник фракції БЮТ у парламенті Іван Кириленко. – Навіть на Заході тиск чинився неймовірний. Але люди приїхали, бо довіряють!

Голова обласної ради з Чернівців лише кивав в унісон Кириленку, а почувши запитання, хто ж конкретно тиснув, ухильно відповів: "Це не так важливо! Головне, що ми це знаємо..."

Насправді вони мали на увазі Ющенка. Організатори обурювалися тим, що секретаріат президента дав негласну команду губернаторам не допомагати сільським головам у їх вояжі до Києва.

У свою чергу, Банкова пояснювала це тим, що формально асоціація – громадська організація, яка не фінансується з бюджету. А роль чиновників Кабміну в цих подіях лише підтверджує справжні наміри Тимошенко. Так у боротьбі за прихильність сільських голів зіштовхнулися два адмінресурси.

Ті, хто вірили в асоціацію, займали місця ближче до сцени. Там же розмістилися сільські голови від БЮТ. А ті, хто приїхав по рознарядці, сіли в кінці залу. Вони скаржилися, що делегати почали прибувати з сьомої ранку, а кульмінації зібрання – виступу Тимошенко – довелося чекати до другої дня.

– Хоч би косу помацати, яка вона? Ге–ге, – реготав сільський голова. – Потяг у нас коли? О сьомій? А футбол раніше. Тьху, не встигнемо.

– Вас на тих потягах привезли, про які писали в "Урядовому кур’єрі"?

– Ага, – погодився чоловік, що приїхав до столиці в причепному вагоні.

Його сусідка з числа сільських голів приїхала на автобусі.

– Спочатку ми скинулися по 100 гривень, а потім в останній день дали гроші згори. Везли у супроводі трьох міліцейських машин.

Судячи з парковки перед виставковим центром, для того, щоб довезти сільських голів до Тимошенко, з місця зняли навіть "шкільні автобуси".

Сам установчий з'їзд асоціації сільських та селищних голів пройшов у старих добрих традиціях – голосували лише кадрові питання за схемою "за, проти, утримався – одноголосно".

При цьому обрана на початку з'їзду лічильна комісія так і не оголосила жодного результату. Виступів делегатів не було – якщо не рахувати такими чотири розповіді з трибуни на підтримку бюджетного кодексу імені Тимошенко.

Єдиним питанням, яке оживило зал, були членські внески. Організатори з'їзду постановили, що сільським головам сплачувати їх не треба. Зал вибухнув оплесками. Діяльність асоціації підтримуватиме кожен житель громади, який щороку даватиме на це 10 копійок. Таким чином витрати, пов’язані з передвиборчою діяльністю Тимошенко, переклали на кінцевого споживача.

Перед виступом Тимошенко селяни розійшлися на обід. Розмістившись за столиками надворі, голови сільрад подіставали запаковані з дому котлети, биточки і, звісно ж, 100 грам оковитої. Так що Юлію Володимирівну вони слухали вже "підігріті".

Нарада Тимошенко з селянами мала форму розширеного засідання уряду – принаймні прем'єрка привела за собою весь Кабмін – але насправді все обмежилось її півторагодинним виступом, наповненим передвиборчими обіцянками.

Спершу ЮВТ вирішила підвищити самооцінку учасників зібрання.

– Створена сьогодні асоціація – це не асоціація дельтапланеристів чи любителів пива. Це асоціація № 1 в державі за кількістю людей, яку ви представляєте! Це асоціація № 1 за впливом, який ви отримали сьогодні! – звернулась Тимошенко до учасників зібрання.

Цього разу вона вирішила не цитувати "улюбленого поета Есхіла" – аудиторія могла не оцінити. Тому прем’єр запропонувала сільським головам більш приземлений приклад.

– Я пам’ятаю з історії, коли вигадали танк і запустили його в поле, – згадала Тимошенко. – Танк по суті був такою незграбною купою металобрухту. І тільки тоді це стало справжньою зброєю, коли вигадали навушники і радіо. І тоді танки почали між собою спілкуватися, спілкуватися з командуванням, і поїхали єдиною непереможною силою!

Більшу частину промови Тимошенко присвятила рекламі свого бюджетного кодексу, який було заветовано Ющенком. Але, запевнила прем'єрка селян, бюджет–2010 обов’язково буде складено з врахуванням нових змін, які передбачають формування бюджету кожної окремої сільської громади.

– Або цей президент, або наступний буде перейматися вашими проблемами. Йому треба буде лише відкликати вето, – пояснила прем’єр.

– Тому ніяких страхів, ніяких сумнівів, – наставляла Тимошенко сільських голів. – Не вірте продажним телеканалам. Не ведіться ні на яку критику, ні на яке нищення!

Причини, чому Тимошенко заважають, вона назвала все ті ж, що і протягом останніх десяти років.

– Уявіть, в якої кількості людей ви забираєте годівницю! А скільки грошей ви забираєте з їх офшорних рахунків? Повірте, у 2010 році ви отримаєте цей бюджет, який ми обговорюємо...

Поки ж Тимошенко кличе селян до Києва – допомогти їй тиснути на Ющенка і Партію регіонів у питанні подолання вето.

– Ми хочемо зробити так, щоб ви нікуди не ходили на поклін! Ні в уряд, ні в районну раду, ні в обласну! Ні до обласних керівників, ні до районних... Тому наступний бюджет 2010 року буде мати 12 032 бюджети. І ми будемо мати вас фінансово незалежними, – запевняла прем'єрка селян.

Тимошенко пообіцяла у 2010 році збільшити видатки бюджетів сіл, селищ та міст районного значення з 6,7 до 11,2 мільярдів гривень.

– Цей колосальний приріст ми даємо не за рахунок роздування доходів! Ні, ми це робимо за рахунок перерозподілу грошей з державного бюджету на місцевий! І ми дотримаємося цих цифр незалежно ні від чого! – знайшла Тимошенко найкоротший шлях до серця сільських голів.

А навіть у разі, якщо парламент не ухвалить бюджет–2010, уряд спрямовуватиме кошти до місцевих бюджетів своїми окремими постановами, пообіцяла прем’єр.

Добитися схвалення своїх дій Тимошенко вирішила одразу на місці, щоб телеканали отримали відповідну картинку, а вона - додатковий аргумент проти "тимчасових лідерів нації".

– Я хочу зараз, навіть забравши хвилину часу, поставити питання на голосування. Хто за цей варіант? Прошу проголосувати! Дякую. Хто проти? Хто утримався? Зрозуміло. Я дякую за одноголосне рішення!

– Я можу робити такі кроки тільки якщо буду знати, що поряд зі мною стоїть ваша потужна, інтелектуальна і дієва команда. Ми навіть без рукопашного бою усе зробимо бездоганно! - запевнила переможно прем'єр.

Отримавши перше схвалення, Тимошенко продовжила – чим далі говорила прем’єр, тим привабливіші обіцянки звучали з її вуст. І гроші на дороги села отримують, і канадські будиночки для фельдшерів збудують, і газ проведуть, і ринки для селян в містах організують, і земельні аукціони спростять, а гроші за землю залишать громадам.

А щоб ніхто не подумав, що слова прем'єрки лише пусті обіцянки, ЮВТ не забула підкріпити їх справами.

Паркінг перед місцям зібрання перетворили на виставку нових глянцевих молоковозів з промовистим червоним написом "за програмою прем’єр–міністра Юлії Тимошенко". Машини були призначені для тих, хто відгукнувся на заклик прем’єра і створив так звані обслуговуючі кооперативи.

Саме цим 20 щасливцям Тимошенко і вручила ключі від автомобілів під фанфари на сцені.

– Що це таке? Молоковоз, який повністю оснащений системою стаціонарного охолодження, тобто він виконує дві функції: для перевезення – транспорт, і для охолодження – ємність. Це одночасно і машина, і танк! – не відпускали Тимошенко мілітаристичні мотиви.

У селян від нової техніки потекли слинки. Після з'їзду вони кинулися до стенду з цим дивом закордонної техніки вартістю 320 тисяч гривень за одиницю. Але виявилось, що розрекламований Тимошенко транспорт трохи не відповідає заявленим нею характеристикам. Ну немає там ніякого охолоджувача в бочці презентованого молоковоза! Є окремий, зовнішній.

– Володимирівна ж вона, що? Вона ж не у всьому розбирається – що дали, те й прочитала, – розкрив виробник молоковоза страшну тайну колгоспникам. – Ось стаціонарний охолоджувач – беріть, охолоджуйте, а потім заливайте в молоковоз, везіть та продавайте.

Виступаючи перед головами сільрад, прем’єр розраховувала, що вони й будуть її vip-агітаторами на місцях. А тому не забула озвучити сільським головам ще одну приємну обіцянку – дозволити їм обиратися депутатами.

– Ми провели детальну експертизу Конституції. І ми переконалися, що Конституція не забороняє вам бути депутатами як районної ради, так і обласної ради. Забороняє тільки закон, прийнятий в 1997 році. Але ми з вами його абсолютно точно підправимо! – запропонувала прем’єр, зірвавши овації аудиторії.

Набір обіцянок виглядав би неповним без пропозиції Тимошенко продовжити повноваження сільських начальників з чотирьох до п’яти років.

– Я думаю, що всі ви переймаєтеся темою, коли будуть наступні вибори. І, як завжди, верховна, державна влада про вас добре подбала. Всі при владі знаходяться по п’ять років, а вас вирішили міняти часто та інтенсивно, кожні чотири роки. Саме тому ми внесли проект змін до Конституції, щоб можна було всі гілки влади обрати в 2011 році, на п’ять років, як це і належить.

Зал аплодував, не шкодуючи долоней і не розуміючи цинізму вистави. Реакція сільських голів була би стриманішою, якби вони цікавилися новинками зареєстрованих законопроектів.

Так, у п’ятницю до парламенту внесено проект постанови про вибори сільських і селищних голів, які пропонується призначити на 30 травня 2010 (!) року, а зовсім не у 2011, як обіцяє Тимошенко. Серед співавторів – заступник голови фракції БЮТ Андрій Портнов.

Щоправда, тоді він міг бути не в курсі нового креативу прем’єрки, покликаного забезпечити лояльність сільських голів. Зате він добре знає, що лише авторитарні режими можуть продовжувати повноваження владі понад той період, на який виборці дали їй мандат.

Натомість жодних змін до Конституції, про які говорила Тимошенко, в парламенті не зареєстровано. І навіть якщо Конституційний суд підлаштується під графік прем’єрки та вчасно дасть висновки, єдиний донор необхідних 300 голосів – це Партія регіонів, яку Тимошенко знову по–старому називає "мафією".

– Дорогі мої, вони сподіваються, що криза буде тією основою, щоб до влади повернулася та банда, яка до 2004 року грабувала всю країну. І знову будуть відрізати шельфи Чорного моря, знову будуть здавати всі наші стратегічні об’єкти безкоштовно...

Щоправда, якщо два роки тому вона не забувала згадати в цьому контексті прізвище Ріната Ахметова, то сьогодні "банда" і "мафія" у Тимошенко анонімна, а з президентом "Шахтаря" у неї повне взаєморозуміння.

Зате якщо обіцяне сільським головам не вдасться втілити в життя, на допомогу завжди прийде гасло "вони блокують, а вона працює".