Як Тимошенко закрила роти генералам

Борг за мило, яким цього року милися українські солдати, становить 1,5 мільйони гривень. Коштів на банні послуги на найближчі місяці не виділено. Найвправніші командири частин домовляються з банями про послуги, обіцяючи заплатити пізніше.

Для новоспечених солдатів, яких з четверга призиватимуть до Збройних Сил, є лише по одному комплекту осінньої форми. Зимового вбрання немає.

Ще не вирішена проблема харчування солдатів у листопаді-грудні. Гроші на ці цілі наразі не виділені. Укласти договір на харчування з їдальнями, які обслуговують армію, без грошей неможливо.

Цьогорічний військовий бюджет – найменший за останні п’ять років. Він складає 0,8% ВВП. За загальносвітовими нормами, видатки на оборону мають становити близько 3% від ВВП.

Схоже, прем’єр Юлія Тимошенко знайшла оригінальний вихід з цієї катастрофічної для безпеки країни ситуації.

"Керівництву Міноборони не допускати публічних виступів і заяв, що дискредитують діяльність уряду та викривляють дійсний стан справ у Збройних силах".

Це – вказівка з Протоколу засідання Кабміну від 19 серпня 2009 року, який потрапив у бюро журналістських розслідувань "Свідомо". Головувала на цьому засіданні лідер, яку прихильники раніше порівнювали з Жанною д`Арк. І відбувалося це задовго до славнозвісного рішення Печерського суду та висловлювання Тимошенко про диктатуру.

Ми звернулися до військових відомств з прохання прокоментувати Протокол.

Відповідь Генштабу: "На ваш запит щодо надання коментарю про документ Кабінету Міністрів повідомляємо, що рішення Кабінету Міністрів Генеральний Штаб Збройних Сил України не коментує, а виконує".

Міністерство оборони відповіло так: "За "візою" тимчасово виконуючого обов’язки міністра (Валерія Іващенка) цей документ доведено до керівників всіх департаментів та управлінь міністерства".

Що було 19 серпня, коли це рішення приймалося? Тоді міністерства надавали останні заявки на фінансування в контексті підготовки урядом проекту бюджету. Генштаб, за нашими даними, подав такі цифри: для підтримки Збройні Сили у нинішньому стані, але з милом, формою та навчаннями, 19,8 мільярда гривень. А якщо до мінімальних потреб додати розвиток армії та озброєнь вийшла сума в 32,4 мільярди.

Уряд Тимошенко вивів власну суму – 8,9 мільярдів гривень на все про все. Саме стільки передбачено витратити на оборону із загального фонду бюджету-2010, проект якого уряд передав до парламенту. Це ті самі 0,8% від запланованого урядом ВВП.

Щоправда, ще 4,2 мільярди гривень записали у спеціальний фонд. Гроші з нього теж можуть піти до Міноборони, якщо вони там з’являться. Наприклад, від продажу військового майна. В останні роки цей фонд, як і видатки з нього, залишалися переважно на папері.

Можливо, саме підготовкою бюджету і можна пояснити фактичну заборону військовим скаржитися на стан справ в армії?

Ми запитали двох попередніх міністрів оборони: чи давалися їм такі вказівки і що вони думають з приводу тимошенківської.

Анатолій Гриценко повідомив, що під час ухвалення попередніх бюджетів, урядовці, за правило, просили щоб вони дотримувалися єдиної позиції. "Письмово нічого такого не було. Я як міністр завжди намагався знайти спільне рішення з питань армії з керівництвом уряду. І лише коли не виходило, виходив у публічну площину". Втім, давати оцінку прем’єрському Протоколу екс-міністр оборони не став.

Це зробив Юрій Єхануров: "Вважав і вважаю відкритість та прозорість влади – ключова умова успішної боротьби з корупцією. Тому бюджет завжди можна було знайти на сайті відповідного відомства, а вільний обмін думками, в тому числі й критичними, був запорукою ефективної роботи.

Очевидно нині ситуація в оборонній сфері вже настільки "викривлена", що саме правдива інформація з цього приводу є найбільшою військовою таємницею. Тому, напевно, уряд чинить щонайменше "логічно": наші потенційні супротивники не повинні знати, що українська армія голодує.

Військові накази не обговорюють, а виконують. Обговорення та опротестування протокольного рішення КМУ щодо заборони критики — справа відповідального громадянського суспільства та політиків. Сподіваюсь, вони у нас є".

Як прокоментувала це сама Тимошенко? Спочатку сказала, що вперше чує про таку вказівку. Коли журналіст "Свідомо" продемонстрував їй копію, вона, посилаючись на проблеми зору, попросила його зачитати вголос документ. Вислухавши, пояснила: мовляв, військові постійно скаржаться на брак коштів і недофінансування переозброєнь у той час, як уряд збільшує ці видатки. "А як ви думаєте, ми маємо чинити?" – запитала Тимошенко у журналіста.

"А вас не хвилює, що фактично не проводиться навчання? Що наймасштабніші цьогорічні навчання – це тренування загрузки та вигрузки у потяги, оскільки на боєприпаси і моделювання бою із залученням авіації грошей немає?", – запитав зустрічно журналіст.

"Повірте, так було всі роки", – відповіла прем’єр.

Власне, наказавши військовим мовчати, Тимошенко наслідувала приклад росіян. У листопаді минулого року у Росії, за відкриттям газети "Комерсант", з’явилася директива "Про недопущення розголошення відомостей щодо реформування Збройних сил РФ".

Цим документом забороняється розповсюджувати дані про перебіг реформування, а головне – про настрої всередині армії. Коментувати процес можуть лише уповноважені особи. Кілька десятків армійських високопосадовців були звільнені за невиконання того розпорядження. За даними російських ЗМІ, порушення директиви тягне за собою навіть кримінальну відповідальність.

Але є одна відмінність. У РФ цензуру запроваджено задля реформи армії, яка ставить за мету перетворити її на мобільну та добре озброєну силу. В Україні це зроблено аби якомога менше людей помітили руйнацію Збройних Сил.

 

Анна Бабінець, бюро журналістських розслідувань "Свідомо", для УП