Юлія Тимошенко виходить на передвиборчий старт
Так, за останній тиждень стали зрозумілими принаймні дві теми майбутнього діалогу прем’єра з електоратом – це порятунок збанкрутілих банків та роздача житла бюджетникам.
Обидві теми виявилися в центрі уваги Тимошенко в середу, коли вона перервала свій законспірований відпочинок та прилетіла з Криму на засідання уряду.
У своєму вступному слові прем'єр повідомила, що підконтрольна їй Державна іпотечна установа до кінця року збирається придбати на 2 мільярда гривень квартири, які перебувають на завершальній стадії будівництва.
– Напередодні Дня будівельника ми робимо важливий крок... – технічно приурочила Тимошенко старт програми до професійного свята. – Ми приймемо комплекс постанов про викуп в державну власність об’єктів незавершеного будівництва...
У подальшому ці помешкання мають бути розподілені серед пільговиків, які стоять у чергах на безкоштовне житло. Цей крок прем’єр назвала одним з "антикризових заходів", які здійснює уряд.
Тимошенко протягом декількох місяців системно йшла до реалізації замисленого сценарію.
Для початку вона перебрала в свої руки владу в Державній іпотечній установі, яка раніше перебувала в сфері компетенції Мінфіну. Окремим розпорядженням уряду ця структура стала підпорядковуватися Кабміну.
Паралельно з посади керівника було звільнено Кирила Шевченка, який вважався креатурою заступника глави секретаріату президента Олександра Шлапака. Було це непросто, оскільки екс–голова Державної іпотечної установи заручився підтримкою в.о. міністра фінансів Ігоря Уманського.
Але зрештою вдалося усунути Шевченка, перевівши його на місце радника прем’єра.
Щоб зробити його більш договороздатним, йому нагадали, як восени минулого року, вже в розпал кризи, Державна іпотечна установа розмістила 700 мільйонів гривень у банку "Надра". Хоча на той момент уже було очевидно, що банк перейшов у статус проблемного. Гроші, які мали працювати на іпотеку, зависли...
Після зміни впливів Державну іпотечну установу взяв під свій контроль близький соратник Тимошенко нардеп Сергій Пашинський.
Наступним етапом має стати придбання незавершеного житла в будівельних компаній – з подальшою роздачею тим, хто стоїть у квартирній черзі.
– Тимошенко хоче влити обігові кошти в будівельників, довести до ладу недобудоване житло, роздати квартири черговикам. Але головне – це зняти надлишкову пропозиції квартир на ринку, щоб він запрацював. Згадайте, у Велику депресію в США з аналогічною метою пшеницю спалювали в котлах, – аргументує Пашинський позицію уряду.
Для цього Кабмін ухвалив постанову "Про забезпечення житлом окремих категорій громадян...", але 23 липня Ющенко зупинив дію цього документа.
Банкова звинуватила Тимошенко, що вона пішла найбільш популістичним шляхом – купівлі квартир у будівельників з наступним розподілом у ручному режимі. "Прем'єр за державний кошт хоче створити для себе черговий передвиборчий квартирний фонд", - заявили в секретаріаті.
Натомість, вважають у Ющенка, все мало би виглядати інакше: Державній іпотечній установі слід фінансувати будівельні компанії або громадян–покупців квартир через пільгові банківські кредити.
На думку Ющенка, своєю постановою Кабмін підмінив Верховну Раду, бо парламент на рівні закону закріпив – підтримка будівельників житла до 1 січня 2012 року має здійснюється шляхом пільгового кредитування забудовників під забезпечену заставу, а не викупу в них квартир.
Цікаво, що раніше Державна іпотечна установа збиралася чинити саме так, як вимагав Ющенко. Передбачалося, що ДІУ спрямує кошти в банки для надання іпотечних кредитів громадянам.
Повідомлення про це, датоване червнем, розміщено на сайті ДІУ. Але потім вирішили купувати квартири для бюджетників. Пояснили тим, що в нинішніх умовах попиту на такі кредити немає.
Тимошенко повідомила у середу, що уряд купуватиме житло в діапазоні від 2 500 до 4 200 гривень за квадратний метр. Також були названі три перші компанії, які за результатами конкурсу продадуть уряду майже добудовані квартири.
Фактично, мова іде про неліквідну продукцію, яку будівельні компанії в нинішніх умовах не здатні реалізувати на ринку. Уряд же виступає оптовим покупцем, за що отримує заслужену знижку. Хоча самі будівельники називають це ледь не кроком благочинності, а Тимошенко – результатом своєї переконливості.
Ця схема по суті стимулює будівельні компанії не вводити житло в експлуатацію, а навпаки, притримувати його в недобудованому стані. Це позбавить їх головного болю з роздрібним продажем квартир, а водночас дозволить віддати житло державі за зниженою ціною.
В числі трьох структур, які найпершими продадуть квартири уряду, опинилася компанія "Житлобуд", якою володіє депутат від блоку Тимошенко Іван Куровський, замішаний в скандалі з будівництвом на території Жовтневої лікарні в Києві.
Уряд має викупити в "Житлобуду" квартири в містечку Бобровиця Чернігівської області за ціною 383 долари за метр.
Судячи з публікацій місцевої преси, БЮТівець продасть своєму уряду довгобуд, зведення якого деякий час простоювало.
Минулої осені в інтерв’ю "Дзеркалу тижня" Куровський скаржився, що через падіння попиту був змушений знизити ціну на квадратний метр в цьому будинку з 800 до 600 доларів. Судячи з того, що зараз він погодився на 383 долари, справи на ринку справді кепські.
Сама Тимошенко на запитання, як так сталося, що в числі перших держава викупить квартири у компанії БЮТівського депутата, відповіла зі здивуванням:
– Я не вникала, де є чиї заявки. Немає значення, з яких власники партій. Головне, щоб вони потрапили в діапазон цін.
Депозит від "Родовід" – вибір Ю.В.Тимошенко
Після закінчення Кабміну Юлія Тимошенко провела також презентацію іншої візитівки свого уряду. Працівники прес–служби закликали журналістів затриматись на деякий час, щоб стати свідками сюрпризу за участю прем’єра.
Нещодавно у рамках програми рекапіталізації уряд придбав 99,97% акцій банку "Родовід", а минулої пятниці Тимошенко провела зустріч з його вкладниками, де назвала винуватця фінансового колапсу "Родовіду".
Ним виявився старий знайомий телегладачів України – Дмитро Фірташ.
"Група компаній, які належать кримінальним колам і очолюються Фірташем, а саме – 21 компанія, взяла в банку незабезпечених кредитів на 2,5 мільярда гривень. Ці кредити не повернені до сьогоднішнього дня, не обслуговуються і борг по них вже складає більше 300 мільйонів гривень", – заявила Тимошенко вкладникам у п’ятницю.
І от у середу Тимошенко особисто і, за жанром подібних вистав, начебто несподівано, відвідала центральне відділення банку, який став одним з символів перемоги Тимошенко над головним негативним героєм сучасності.
Націоналізувавши "Родовід", Тимошенко намагається зробити з нього "прапор успіху" своєї діяльності.
Попри наближення президентських виборів, до проведення спонтанних піар–заходів оточення Тимошенко ще не пристосувалося.
Підготовка до "неочікуваного" візиту прем’єра в банк тривала понад годину. Тому більшість ЗМІ не дочекалася виїзду Юлії Тимошенко з Кабміну. Замість двох запланованих автобусів "сюрприз" висвітлювало не більше півтора десятка журналістів.
Дорога від воріт будинку уряду до банку "Родовід" на Поштовій площі займає максимум 15 хвилин ходи пішки. Якби Тимошенко пройшла цю відстань разом з журналістами, піар–ефект був би набагато вагомішим. Натомість прем’єр вирішила інакше: кілометр до банку її супроводжували чотири машини міліцейського супроводу, а всі виїзди на маршрут були перекриті працівниками ДАІ у новій формі європейського зразка.
У результаті десятихвилинна подорож прем’єра вилилась у пробки на автомобільних артеріях, які з’єднують Поділ з центром Києва. Хоча раніше Тимошенко запевняла, що перекриття доріг заради високопосадовців є "політичними свинством".
| Тимошенко мчить порожньою вулицею Грушевського |
"Блискавичний" візит голови уряду в банк нагадував спектакль. Виявилось, що працівники "Родовіду" були готові до появи Юлії Тимошенко набагато краще, ніж співробітники апарату Кабміну.
Натовп зустрічаючих очолював спітнілий під сонцем новий керівник банку Сергій Щербіна, призначений державою.
Неподалік від нього стояв Денис Горбуненко – колишній голова правління "Родовіду", який погодився співпрацювати з урядом. Хоча, за логікою Тимошенко, "масштабне пограбування" банку не могло обійтися без його підписів на документах.
Антуражу зустрічі прем’єра в рекапіталізованому банку не вистачало лише одягнених у вишиванки дівчат з караваєм.
– Доброго дня, Юлія Володимирівна, – ввічливо зустрів Щербіна прем‘єр–міністра.
Під час проходу до головного залу Тимошенко та керівник банку перекинулися лише двома фразами не для преси.
– Ми навіть нікого не розганяли, – доповів Щербіна. – Сьогодні і так черг не було...
– Дуже добре, – відповіла Тимошенко, – Покажіть одразу, де зосереджені всі люди.
Потрапивши в зал, Тимошенко дочекалась, коли її оточать журналісти.
– Де зосереджені всі люди? – спитала ще раз прем’єр.
– Всюди, – відповів Щербіна.
– А де ж черги, про які так всі говорять?!
– Ну… Як ви бачите, їх немає. Але люди є, вони приходять, – радісно продовжив новий керівник. – Всі повірили і приносять гроші.
Прем’єр оглянулась і попрямувала до столу обслуговування клієнтів.
– А в перші дні були черги?, – спитала вона в Щербіни.
– Ну, невеликі..., – невпевнено відповів банківський чиновник.
– Були, так? Ну… Невеликі, – голосніше повторила Тимошенко, щоб було чутно журналістам. – А зараз люди спокійно йдуть, так? Спокійно свої вклади лишають?
– Так!
Досвідчена у спілкуванні з пресою, Тимошенко проявила знання усіх тонкощів роботи. Вона грамотно переказувала кожну фразу своїх співрозмовників, щоб мікрофони камер могли записати всі деталі успішної роботи "Родоводу".
Підійшовши до одного зі столів, Тимошенко звернулась до жінки, що заповнювала анкету.
– А ви свої вклади забираєте? – поцікавилася керівниця уряду.
Клієнтка проявила несподіваний спокій і легко підтримала розмову з Тимошенко. Здавалось, кожен її день починається розмовою з головою уряду.
– Я переоформлюю, – відповіла жінка.
– Тобто ви хочете перекласти свої гроші? – перепитала Тимошенко.
– Так. І сьогодні в мене проблем не виникло – ні черги не було, нічого не було...
– Тобто ви державі довіряєте? – голосніше пояснила журналістам Тимошенко слова своєї нової подруги.
– Так.
– Це нормально, я дуже рада! – майже по–материнські зітхнула Тимошенко і знов не забула про месидж для преси, – Я думаю, що цей банк буде системно і добре працювати. Держава виділила стільки грошей, щоб банк був нормальним і найстабільнішим! Так що я рада, що ви перевкладаєте – ви цим підтримуєте державу.
Наступним співрозмовником за класикою жанру виявився чоловік середньої вікової категорії. Цього разу Тимошенко повністю взяла на себе роль перекладача його думок.
– Доброго дня. Скажіть, ви вклад забираєте? – спитала вона в клієнта банку.
– Ні.
– Теж перевкладаєте?! – голосно здивувалась прем’єр.
– Так!
– Тобто ви вирішили теж залишити свої гроші в цьому банку?
– Так!
– А що вплинуло на ваше таке рішення?
– Ми довіряємо…
– Державі довіряємо, так?
– Так.
– Ну, добре! Успіху вам! – подякувала Тимошенко таким результативним передачам від незнайомої людини. – Добре, що ви перевкладаєте. Тому що це велика підтримка цього банку! Тому що цей банк буде надійно і добре працювати!
Відвертість Тимошенко чіпляла. Від її слів виникло відчуття, що тепер навіть якщо всі банки в країни стануть банкрутами, "Родовід" буде триматися саме для цього чолов’яги.
Після цього Тимошенко дала короткий брифінг. Досвідчена прем’єр зупинилася на фоні логотипу "Родоводу", поставивши поруч із собою нового керівника Сергія Щербіну.
Тимошенко видала журналістам всю статистику роботи установи, іноді додаючи "добра динаміка", "успішно", "черг немає" і звісно – "нечесні приватні власники" та "пограбували і зруйнували".
– Хочу сказати, що це не наше зобов’язання – рятувати приватні банки, які під час кризи нечесні власники пограбували. Це добра воля уряду, – запевнила прем'єрка.
– А ви перевкладете в "Родовід" свої гроші& – запитали в Тимошенко журналісти.
– Так, я частину своїх грошей переведу в цей банк.
– Хіба у вас багато заощаджень? – здивувалася преса, адже досі в декларації про доходи Юлії Тимошенко не було жодних банківських депозитів.
– Думаю, те, що змогла накопичити, віднесу в "Родовід"… – зітхнула прем'єр.
– А чому не всі гроші, а лише частину?
Юлія Тимошенко задумалась, а потім зі сміхом, несподівано відверто виголосила:
– Ризики краще диверсифікувати!