Будова та технологія розгортання якісно нових суспільних структур

Пройшов якийсь час після публікації моєї статті, у якій були сформульовані основні вимоги до затребуваних часом якісно нових про-українських партій та громадських організацій. За цей час на УП з’явилися роботи інших авторів, де аргументовано викладені підходи до створення партій нового типу.

Також виявилося, що схожі ідеї у різних варіантах вже давно блукають інформаційним простором, намагаючись пробитися у колективну свідомість суспільства, а відомі соціологи докладно дослідили і вивчили негативні властивості принципу делегування повноважень.

Крім того, зовсім молода наука – біополітика також почала вивчати природу мережевих організацій, визначивши їх функції, роль та місце у суспільстві, яке вже само, з розвитком інформаційних технологій, все чіткіше набуває ознак суспільства мережевих структур.

Хочу запропонувати своє бачення будови та технології розгортання суспільних організацій якісно нового типу – мережевих структур без керівного ядра.

Основним принципом та необхідною умовою їх успішного функціонування вважаю толерантність та здатність блокувати внутрішню агресію.

В основі життєдіяльності людського суспільства лежить складна різнорівнева взаємодія інтересів кожного з його членів та їхніх об’єднань різної природи, що приводить до прояву агресії у тих, чиї інтереси не задоволені, не враховані або зовсім проігноровані.

Внаслідок цього на фізичному плані реалізується один з сценаріїв боротьби, який приводить до нагнітання наступного, ще більш потужного витка агресії, внаслідок якого упокорюється, чи фізично знищується одна із сторін.

Як правило, накопичена агресія переможця спрямовується в середину – на самого себе і приводить або до його невідворотного самознищення, або цілить по іншому, щоб почати новий виток агресивної спіралі.

Головною властивістю агресії є деструктивний вплив на людський розум та на здатність адекватно сприймати і аналізувати реальність, що приводить до втрати самостійності суджень ураженого нею, і, відповідно, до його часткової чи повної, відкритої чи прихованої керованості іншими, більш усвідомленими у своїх власних інтересах та холоднокровнішими організаційними суб'єктами людського суспільства.

Заблокувати агресію, не втративши здатності послідовно і твердо відстоювати загальносуспільні інтереси, на мою думку, можна, взявши за основу принцип гри – адже недаремно кажуть: "Життя – це гра".

Можна додати, що життя – це гра, у якій виграє той, хто придумає і впровадить для всіх інших свої правила, спрямовані на реалізацію власних інтересів. Керуючись цим, сформулюємо основні задачі якісно нових структур, як колективних гравців у стратегічно-цивілізаційній глобальній суспільній Грі:

По-перше, усвідомити загальносуспільні інтереси, сформулювати їх у вигляді програмних засад, і закласти моральні підвалини роботи майбутньої організації та її ідеали.

По-друге, оцінити зовнішнє середовище та своє місце і стан у ньому.

По-третє, виявити та зрозуміти існуючі на даний момент правила Гри та встановити, на задоволення чиїх інтересів вони спрямовані.

По-четверте, виявити впливи на суспільство, що чинять інші гравці, які мають за мету реалізувати свої власні інтереси, за рахунок загальносуспільних.

По-п’яте, системно проаналізувати отриману інформацію, спрогнозувати можливі варіанти розвитку подій.

По-шосте, виробити стратегію і тактику протидії деструктивним гравцям відповідно до задекларованих цілей, базових моральних принципів та ідеалів організації.

По-сьоме, сформувати та впровадити у Гру свої правила, що забезпечуватимуть реалізацію усвідомлених структурою загальносуспільних інтересів.

По-восьме, забезпечити періодичну оцінку та самооцінку своєї діяльності і властивостей, передбачити відкриті механізми корегування курсу структури, вибудувати надійні зворотні зв’язки в середині організації та з зовнішнім середовищем.

Однією з найцінніших властивостей теорії Гри є усвідомлена участь у ній та здатність кожного у будь-який момент її перервати і залишити структуру, забравши з собою власну владну функцію.

Це дуже важливо у випадках, коли Гра структури з тих чи інших причин раптом виявиться чужою або керованою ззовні. Надалі можна долучитися до Гри у складі іншої структури, створити нову структуру або залишитися пасивним спостерігачем.

На схемі зображено пропонований мною варіант будови мережевої структури без керівного ядра.

Формування програмних засад діяльності структури групою засновників

Мережеві структури без керівного ядра можуть функціонувати лише маючи чітко виписані програмні цілі, шляхи їх досягнення та характеристики самої структури, що можуть змінюватися у часі тільки за відкритою, цілком визначеною і зрозумілою усім учасникам процедурою.

Все це складає програмні засади майбутньої структури і заміщає відсутнє керівне ядро, служить еталоном, з яким вивіряються всі рішення і дії структури та відносно якого кожен учасник, реалізовуючи свою функцію зворотного зв’язку, періодично (найкраще щомісячно) оцінює поточний стан реалізації та дотримання структурою програмних засад.

Тому першим, найважливішим етапом розгортання мережевої структури є визначення її засновниками основних цілей (у порядку важливості), для досягнення яких і створюється така структура.

Зрозуміло, що цілі, про які йде мова, мають бути спрямовані на задоволення загальносуспільних інтересів, які усвідомили і здатні артикулювати самі засновники.

В умовах існування незалежної самостійної держави з діючою Конституцією, на мій погляд, найоптимальнішими будуть структури, діяльність яких спрямована, в першу чергу, на реалізацію тих її положень, які забезпечують справжнє народовладдя, дотримання прав і свобод громадян, створення умов для їх самореалізації.

Із засновників формується початкова ідеологічна перехресна група, яка, в подальшому, проводить постійний моніторинг діяльності та рішень структури на відповідність програмним засадам, що акцептовані всіма прийнятими до неї в подальшому членами.

Ця група також здійснює аналіз результатів щомісячної оцінки поточного стану реалізації та дотримання програмних засад усіма членами структури і зовнішніми спостерігачами.

Створення організаційного відділу та відділу стабілізації структури

Для реалізації наступних етапів утворюється організаційний відділ, що виконує наступні задачі: ведення обліку членів структури; координація підрозділів структури, які забезпечують її життєдіяльність (підрозділу підтримки сайту, бухгалтерії, і тому подібне); формування первинних груп різних типів у міру розширення структури для забезпечення цілей, що викладені у програмних засадах та з врахуванням потреб існуючих груп; інформування учасників структури з питань, що входять у компетенцію відділу.

Одночасно створюється відділ стабілізації структури, до якого входять фахівці з психології та соціології, тренери та інші спеціалісти для навчання учасників структури командній роботі (вмінню вислухати іншого, досягати компромісу в дискусіях, приймати рішення консенсусом, тощо).

Головними задачами відділу є: організація навчання та тренінгів з метою формування із учасників структури дієздатних робочих команд, виявлення джерел внутрішніх конфліктів у групах та їх залагодження, стабілізація робочих груп та створення в них творчої доброзичливої робочої атмосфери.

А також: анкетування, тестування та розподіл учасників по групах за їх психотипами (наприклад – за психологічною спрямованістю назовні чи всередину структури, тощо); періодична присутність фахівців відділу на зборах груп з метою оцінки їх роботи, виявлення психологічних проблем та конфліктних ситуацій і допомоги у їх вирішенні.

Підготовка статуту структури

Наступним етапом розгортання якісно нової організації є складання статуту, до якого залучаються правники з метою адаптації його до діючого законодавства. Структура такого типу, будучи інформаційно відкритою без прихованих цілей та подвійної моралі, має бути у всіх відношеннях легальною і діяти виключно в існуючому правовому полі.

Під час складання статуту слід звернути особливу увагу на узгодження з діючим законодавством специфіки діяльності структури, у якій відсутнє керівне ядро.

Для забезпечення гнучкості та ефективності пропонована структура, вибудована за принципом взаємного накладання (вкладання) кількох сценаріїв своєї діяльності: робота у режимі колективного (соборного) інтелекту:

- у складі самокерованих профільних робочих груп з інститутом профільних експертів;

- у складі перехресних аналітичних груп а також груп з прогнозування та стратегування;

- робота у режимі ієрархічної структури для реалізації прийнятих загальним голосуванням рішень. Основною одиницею ієрархії є виконавчі групи (5-12 учасників), структуровані, наприклад, за військовим принципом;

- робота у режимі проектів, коли утворюються групи для реалізації того чи іншого конкретного проекту, або для реагування на виявлену дію зовнішніх чинників. До таких груп можуть залучатися учасники – не члени структури;

- робота за форс-мажорних обставин – наприклад за тимчасової непрацездатності сайту.

Дуже важливим є вироблення чітких та однозначних алгоритмів, правил та процедур, що забезпечать вегетативність процесів внутрішньої життєдіяльності структури.

Знаковою властивістю структури повинна бути здатність перегруповуватися у відповідь на дію зовнішніх чинників, оперативно утворювати внутрішні спеціалізовані проектні чи виконавчі групи для адекватної реакції на зовнішні виклики.

Статут структури повинен забезпечувати чіткий та рівномірний розподіл сумарної роботи організації серед усіх її членів та ефективно забезпечувати неухильне та якісне виконання кожним з них свого дискретного її сегменту.

Формування самокерованих профільних робочих груп

На відміну від існуючих партій і громадських організацій, первинною, базовою ланкою пропонованих структур є самокерована профільна робоча група (команда), що складається з 5-12 учасників та працює за методом проектів, адаптованим до застосування в таких структурах.

Самокерованість групи полягає у відсутності формального лідера (наявний лише координатор та його заступник, що періодично змінюються), у обов’язки яких входить координувати діяльність групи та висвітлювати її результати на інформаційному ресурсі структури), і досягається спеціальним навчанням та тренінгами для учасників групи з метою освоєння навичок командної роботи.

Всі рішення члени груп приймають консенсусом, керуючись їх відповідністю до ідеалів та програмних засад структури.

Розподіл груп за профілями здійснюється відповідно до існуючих профільних підрозділів Кабінету Міністрів, Верховної Ради, обласних, міських та селищних рад.

Основними задачами профільної робочої групи є:

Інформаційна інтегрованість у владу, що означає моніторинг усіх дій владних органів свого профілю, їх аналіз та правова оцінка, визначення актуальних суспільних проблем в межах даного профілю та розробка власних пропозицій щодо шляхів їх вирішення.

Опрацювання ідей, що віднесені до даного профілю, поданих будь-яким учасником структури у Банк Ідей на сайті.

Опрацювання важливих профільних проблем, ідей, та інформації, отриманої від депутатів, державних функціонерів та з інших джерел.

Експертна оцінка суміжних до профілю питань, що виставлені на загальне обговорення іншими групами.

Підготовка своїх та опрацювання наявних законопроектів та інших документів, що дотичні до даного профілю.

Розгляд актуальних загальних питань, що не відносяться до профілю групи, але, за спільним рішенням, потребують вироблення власної позиції групи.

Підготовка та висунення (в першу чергу, зі свого середовища) кандидатів у виборні та виконавчі органи влади, здатних вирішувати управлінські задачі на всіх її рівнях.

Результатами роботи самокерованої робочої групи, які відкрито публікуються на сайті, є:

- прес-релізи і аналітичні статті за результатами моніторингу влади та опрацювання актуальних профільних проблем;

- підготовка та винесення на загальне обговорення та голосування проектів рішень по питаннях свого профілю;

- експертні оцінки та висновки з питань, які виставлені на загальне обговорення іншими робочими групами, будь-яких актуальних питань, що були обговорені в групі;

- проекти законів та інших документів;

- підготовка та проведення конференцій, дискусій та публічних обговорень актуальних проблем свого профілю.

Формування самокерованих перехресних робочих груп

Життєздатність будь-якої організації визначається, у першу чергу, її спроможністю виділити інтелектуальний ресурс для вирішення, окрім життєво необхідних поточних проблем, задач аналізу, прогнозування та стратегування.

Тому основними задачами сукупності перехресних груп є: виявлення, розпізнавання, оцінка та вироблення протидії негативним зовнішнім впливам та внутрішнім деструктивним процесам; аналіз сукупного результату діяльності профільних робочих груп, стану зовнішнього середовища та внутрішніх процесів у структурі, оцінка та систематизація масиву виробленої структурою інформації.

А також: прогнозування розвитку ситуації на основі результатів діяльності профільних та аналітичних груп та корегування тактики структури у відповідності до цих прогнозів; розробка коротко- та довгострокових стратегій структури на основі результатів інтелектуальної діяльності всіх її груп та прогнозів для досягнення головних цілей.

Формування інституту експертів

Однією з важливих складових якісно нової структури є інститут експертів, які виконують роль консультантів і комунікаторів між групами різного профілю і типу.

Експерти – це загальновизнані фахівці у своєму профілі, обов’язком яких є консультування груп інших профілів по дотичних питаннях, координація роботи та формування взаємозв’язків між різними групами одного профілю. Очевидно, що більшість експертів залучається до роботи у перехресних групах.

Права та обов’язки членів структури

Член структури має право:

Отримати доступ до всієї інформації структури та можливість обговорювати будь-які матеріали та теми.

Реалізовувати свою владну функцію шляхом особистої участі у прийнятті рішень на рівні всієї структури шляхом особистого голосування.

Подавати ідеї та пропозиції з будь-якого профілю та брати участь у їх обговоренні.

Оцінювати стан реалізації основних цілей структури, шляхів їх реалізації та задекларованих характеристик самої організації.

Брати участь в роботі профільних, перехресних та виконавчих груп організації.

Отримати чітко визначений і погоджений сегмент обов’язкової до виконання мінімальної роботи – частки сумарної роботи всієї структури.

Бути висунутим або самовисунутися кандидатом на виборні посади у владні органи будь-якого рівня від організації.

Передавати свою частку владних повноважень висунутим кандидатам на виборні посади у владні органи всіх рівнів для формування їх рейтингових списків.

Надавати рекомендації кандидатам у члени структури або, навпаки, не рекомендувати їх прийняття.

Припинити членство у структурі за власним бажанням.

Кожен член структури зобов’язаний:

Дотримуватися діючих у структурі правил, алгоритмів та процедур. Структура без керівного ядра не може існувати без дотримання зрозумілих та загальноприйнятих правил поведінки та діяльності всередині організації.

Найменше нехтування правилами приведе до деградації та розпаду структури по аналогії з розпадом живого організму, клітини якого перестали виконувати властиві їм функції. Тому той, хто не дотримується загальноприйнятих правил – автоматично перестає бути членом організації.

Всі свої дії, рішення та матеріали для публікації перевіряти на відповідність до задекларованих ідеалів та програмних засад організації.

Якісно та вчасно виконувати взятий на себе та чітко окреслений сегмент роботи – свою частку пропорційно розподіленої сумарної роботи структури.

Лише таким чином можна забезпечити ефективність організації без керівного ядра, яке у існуючих типових структурах виконує всю роботу замість пасивних рядових членів взамін на користування отриманими від них владними повноваженнями.

Знайомитися та опрацьовувати інформацію, що розміщується на сайті та брати участь в обговоренні всіх матеріалів – тільки повна інформованість дозволить кожному ефективно та якісно здійснювати свою владну функцію.

Вчасно і усвідомлено реалізовувати свою владну функцію – приймати участь в голосуванні та в підтвердженні свого рішення для запобігання можливості впливу на результати.

Вчасно сплачувати членські внески. Лише фінансово незалежна структура може бути справді незалежною у своїх діях.

Брати участь у роботі однієї з профільних груп і, бажано, щонайменше в роботі однієї з перехресних груп.

Брати участь в реалізації рішень, прийнятих спільно усіма членами структури у складі однієї з виконавчих груп.

Проводити щомісячну оцінку стану реалізації цілей структури, відповідності шляхів їх реалізації до задекларованих у програмних засадах та основних характеристик організації.

Передавати обов’язкову мінімальну частку своїх владних повноважень висунутим кандидатам на виборні посади у владні органи всіх рівнів для повноцінного та репрезентативного формування їх рейтингових списків.

Будучи обраним в органи влади будь-якого рівня від організації, звітувати перед нею про свою роботу, пояснювати мотивацію голосувань, радитися та консультуватися з відповідними профільними групами, керуватися у своїй діяльності програмними засадами організації, залишатися у складі та брати участь у роботі своїх груп.

На мою думку, певна частина учасників Майдану у 2004 році була готова віддати своє життя заради втілення сповідуваних ідей та ідеалів. Участь в представленій структурі мережевого типу передбачає лише необхідність пожертвувати приблизно однією годиною в день власного часу для опрацювання інформації на сайті, здійснення своєї владної функції та виконання частки від загальної роботи.

Нажаль, зазвичай,простіше та ефектніше одноразово піти на значні жертви, ніж змусити себе щодня методично виконувати якісь певні дії. Через це у багатьох, хто знайомився з моїми матеріалами, виникає думка про утопічність реалізації представленого проекту в українському суспільстві.

Лише готовність та здатність активних членів суспільства до самоорганізації, щоденного виділення певного часу для опрацювання нової інформації на сайті структури, свідомої і вчасної реалізації владної функції, участі у засіданнях груп та постійного виконання встановленої обов’язкової частки роботи по реалізації програмних засад, дозволить створити на практиці життєздатну якісно нову структуру.

Формат даної публікації не дозволяє у повній мірі на усіх рівнях розглянути природу, властивості та характеристики пропонованої мережевої структури і засад її функціонування.

Але очевидно, що проект потребує широкого обговорення, доопрацювання та вдосконалення. Запрошую всіх охочих висловити свою критику, побажання та зауваження щодо викладених матеріалів на поштову скриньку.

Тарас Плахтій, Львів, для УП