Вони знову зробили це...
Юлія Тимошенко і Віктор Янукович досі не відмовилися від ідеї укласти політичний шлюб на багато років уперед, скріпивши його новою редакцією Конституції та розподілом влади між двома мега-фракціями.
За інформацією "Української правди", на минулих вихідних відбулася нова таємна зустріч Тимошенко і Януковича, присвячена старій темі – створенню широкої коаліції та ухваленню змін до Конституції.
Це було їхнє перше побачення після тривалої перерви, спричиненої травневими святами.
"Головне, що підштовхує їх один до одного – гроші. Ні в нього, ні в неї немає зайвих коштів на повноцінні президентські вибори. Вони обидва бояться програти, втратити все і стати нездатними розрахуватися з інвесторами їх виборчого фонду", - вважає людина, яка перебуває в курсі цього засекреченого переговорного процесу.
Однак, як і всі попередні рази, зустріч Тимошенко і Януковича не дала відповіді на головне питання: чи готові вони зробити перший крок – внести спільний проект змін до Конституції.
Далі це змусить їх піти шляхом, з якого, якщо вони чесні один перед одним, буде неможливо зійти аж до самого кінця: ухвалення нової Конституції та обрання Януковича президентом у Верховній Раді.
Відсутність довіри один до одного зупиняє цей процес. Нова Конституція вже давно написана, також узгоджено текст так званої "Великої угоди", якою би оголошувалося про створення широкої коаліції "в ім'я добробуту всіх українців".
Однак досі не пророблено механізм взаємних гарантій. Скасування Конституційним судом виборів президента 25 жовтня стало подарунком для прихильників сценарію широкої коаліції. Це значить, що вони отримали ще декілька місяців на розкачку.
Перенесення виборів президента на січень відтерміновує момент запуску виборчих штабів, а відтак – і момент остаточного вибору між двома сценаріями: нової Конституції або обрання президента прямим голосуванням.
Щоб стало зрозумілим, яким сценарієм рухатиметься Україна, треба дочекатися кінця поточної сесії парламенту в липні.
Саме на цій сесії депутати своїм голосуванням у залі повинні проект змін до Основного закону направити на експертизу в Конституційний суд. Якщо цього не відбудеться – значить, залишається лише "варіант Б" розвитку ситуації: прямі вибори президента з інавгурацією переможця на початку березня. Якщо, звичайно, все буде розвиватися штатно і без захоплення влади "чорними полковниками".
Про те, що союз Тимошенко-Януковича не знятий з порядку денного, розповідають і свідки вечері, яка відбулася з нагоди завершення повноважень американського посла Вільяма Тейлора в Києві.
Під час обговорення поточної ситуації слово взяв Сергій Льовочкін, який входить до так званої "групи Фірташа" і виступає проти широкої коаліції регіоналів з Тимошенко. Але навіть він оцінив вірогідність такого сценарію 50% на 50%. Після чого Арсеній Яценюк його поправив, нервово усміхаючись: "Сергію, не скромничай. Скажи, що шанси "ширки" мінімум 65% на 35%".
У Яценюка ця невизначеність також викликає дискомфорт. Якщо об'єднання Тимошенко і Януковича справді відбудеться, це не лише перенесе вибори президента до парламенту, але, найвірогідніше, поставить хрест на його амбіційних планах стати третім за вагою політиком в країні.
Тому що і в Тимошенко, і в Януковича буде велика спокуса записати в розділі "Перехідні положення" нової Конституції слова про те, що чергові парламентські вибори відбудуться в 2015 році.
Водночас достатньо доказів того, що Янукович вкотре може втекти з-під вінця Тимошенко. Очевидно, що він готується до прямих виборів президента. Доказ тому – як стрімко регіонали розблокували трибуну, заблоковану в ім'я відставки Луценка.
"Наші американські консультанти сказали, щоб ми розблокували трибуну, бо виглядаємо деструктивно в очах виборців", - чесно зізнається співрозмовник з числа керівників Партії регіонів.
Змова з Тимошенко, за всіх переваг для регіоналів, має очевидне слабке місце – це консервація нинішнього набору персоналій у партії. У Партії регіонів один за одним спливають на поверхню конфлікти: Табачник-Колесніков, Грицак-Льовочкін, Кисельов-Гриценко, Ахметов-Тихонов...
Вирішити цю проблему ідеологи та спонсори Партії регіонів могли би на позачергових парламентських виборах простим способом – шляхом виключення зайвих людей зі списку. А в те, що нинішня Верховна Рада буде розпущена після всенародного обрання нового президента, вже ніхто не сумнівається.
Б'ються в БЮТ...
Якщо Партія регіонів не витримує випробування опозицією, то блок Тимошенко – доступом до влади і посад.
З кожним днем лінії розколу в БЮТ стають дедалі більш очевидними. І у четвер конфлікт вкотре виплеснувся на поверхню.
Перший заступник лідера фракції Андрій Кожем'якін, який користується особливою довірою в Олександра Турчинова, оголосив збори депутатів БЮТ у зв’язку з сутичкою, яка у нього виникла з депутатом Святославом Олійником.
Якщо справжньою причиною конфлікту є взаємна ворожість, то приводом стало бажання Олійника виступити з трибуни зі зверненням, не узгодженим із Кожем'якіним.
Намісник Турчинова в парламенті спробував зігнати з трибуни колишнього адвоката Ігоря Коломойського. Після цього Олійник дав інтерв’ю сайту ProUA, де не лише назвав Кожем'якіна "солдафоном", але прямо заявив, що не вірить в перемогу Тимошенко на виборах президента.
Кожем'якін текст цієї публікації роздрукував, поширив серед депутатів БЮТ, а після цього оголосив збори з порядком денним: або я, або Олійник.
Тобто Кожем'якін поставив ультиматум: або Олійника виганяють з фракції, або він подає у відставку з посади першого заступника голови фракції.
Відбулася дискусія, в ході якої Кожем'якін з подивом довідався, що він не користується у фракції беззаперечним авторитетом.
Прямо на захист Олійника став близький до нього Андрій Портнов.
"Я повністю поділяю політику Юлії Тимошенко. І тому я голосуватиму за вашу відставку, - заявив Портнов, звертаючись до Кожем'якіна у притаманному нахабно-відвертому стилі. - Якщо ж ви поставите питання про мою відставку – то я до цього готовий".
Олійник заявив, що єдиною його некоректністю було винесення сміття з БЮТівської хати.
"Я розумію, що за свою позицію більше не буду депутатом", - визнав Олійник. Але при цьому нагадав, що, на відміну від інших депутатів БЮТ, які намагалися протестувати проти утисків їхніх бізнес-інтересів, він не вилучав картку для голосування, яка насправді постійно зберігається в апараті фракції.
З'ясування стосунків завершився нічим – просто випусканням пари. Точніше, майже нічим: решта незгодних депутатів на власні очі переконалася, що керівництво фракції можна ні в що не ставити – і за це тобі нічого не буде.
Тому Портнов-Олійник як внутрішня опозиція БЮТ з часом можуть виокремитися в особливе утворення, самостійне в рішеннях настільки ж, наскільки "Єдиний центр" у "Нашій Україні".
Відомо, що люди, орієнтовані на Портнова, готові були підтримати відставку Луценка, якби це питання було винесене в сесійний зал. А не так давно група Портнова акумулювала всередині БЮТ одинадцять голосів та разом з Партією регіонів і комуністами провела опозиційне до Кожем'якіна рішення про призначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Колотнеча через Коломойського
Якщо в БЮТ корозія лише починається, то в "Нашій Україні" іржа почала проступати навіть всередині окремих груп. Між керівником фракції Миколою Мартиненком і його першим заступником Олександром Третьяковим пролягла тінь невиконаних обіцянок Тимошенко, виданих нею при створенні "коаліції трьох".
Мартиненко, ставши керівником фракції, був своєрідним гарантом того, що Тимошенко не кидатиме слів на вітер. Однак Ігор Коломойський, від імені якого в "Нашій Україні" говорять Палиця та Третьяков, так і не отримав те, заради чого йшов до коаліції.
За свій порятунок Тимошенко віддячила дніпропетровському олігарху лише кількома кадровими призначеннями в "Нафтогазі" та "Укртранснафті".
Але "Одеса-Броди" і далі качає нафту в реверсі, уряд підтримав Ахметова в конфлікті на "Дніпроенерго", "Укрнафту" зобов’язали продавати газ за пільговим тарифом, а бажання Коломойського одноосібно придбати 18,3% акцій Кременчуцького нафтопереробного заводу не викликало в Тимошенко захоплення.
Не говорячи про те, що Євро-2012 пройшло повз Дніпропетровськ, і прем’єр за це не готова пожертвувати навіть Васюником.
Тому на сайті УНІАН, власником якого є Коломойський, і з'являється коментар Третьякова про те, що "всередині коаліції виникли суттєві труднощі в переговорах з принципових питань, що несе серйозну загрозу існуванню коаліції".
За інформацією "Української правди", всередині фракції НУНС поновився збір підписів за відставку Миколи Мартиненка, що в подальшому може спровокувати появу 37 голосів взагалі за вихід "Нашої України" з коаліції. Для цього не вистачає лише голосів групи В’ячеслава Кириленка.
Пазл складається, коли звернути увагу, що і група Третьякова-Палиці в "Нашій Україні", і група Портнова-Олійника в БЮТ мають одне спільне горище – ім'я якому Ігор Коломойський.
Однак, якщо Тимошенко піде на поступки Коломойському, то відкриє свої тили за всіма фронтами: дії на "Дніпроенерго" спровокують конфлікт з Ахметовим, на "Одеса-Броди" – з Путіним, здача Васюника засмутить Суркіса, а право "Укрнафти" продавати газ за ринковою вартістю спровокує підняття тарифів для населення.
"Наша ряба" – для Ющенка
Тим часом у гру намагається повернутися Віктор Ющенко. Віра Ульянченко прагне затягнути до партії її колишніх спонсорів. Нова керівниця секретаріату президента обдзвонює соратників і кличе їх повертатися назад, гарантуючи вирішення питань по мірі можливостей.
Звернувшись до Олександра Третьякова, Ульянченко отримала від нього вимогу особистої зустрічі з Ющенком. Звернувшись до Валерія Борисова, вона просто отримала відмову.
Схоже, уже сам Ющенко зрозумів, що участь у виборах президента для нього перетворюється на формальність. Насправді, це – можливість допомогти Арсенію Яценюку та мобілізувати партію під парламентські вибори.
Якщо не відбудеться внесення змін до Конституції в редакції Тимошенко-Януковича і залишаться прямі вибори глави держави, то паровозом за ними підуть і дострокові вибори до Верховної Ради – можливо навіть, в першій половині 2010 року.
Тому з секретаріату президента звільняється Роман Безсмертний, який має зосередитися на щоденному керівництві виконкомом "Нашої України" в розрахунку на швидкий розпуск парламенту.
Крім того, Ющенко у вузькому колі вже озвучив прізвище людини, яка очолить його штаб на виборах президента. Це – Ігор Тарасюк, який всі роки його президентства очолював Державне управління справами.
Логіка тут пряма і зрозуміла. До керівника виборчого штабу Ющенко поставив дві умови. По-перше, штаби не повинні будуватися на вертикалі обласних адміністрацій, а тому це не може бути керівник секретаріату президента. А, по-друге, ця людина має легко вирішити питання наповнення виборчого фонду для Ющенка.
Для Ігоря Тарасюка, який тримав у руках каси ДУС і "Нашої ряби", це не повинно бути проблемою.
