Час інтегруватися
Основним змістом двосторонньої українсько-польської політики є стратегічне партнерство, що склалося внаслідок спільних національних інтересів та пріоритетів зовнішньої політики обох держав.
В історії братніх українського і польського народів є чимало прикладів щирого добросусідства, спільної боротьби за спільні ідеали, однак є й чимало сторінок, які не повинні служити нам прикладом.
Історію не перепишеш. Але минуле не повинне затіняти майбутнє. Польща, яка віддавна однозначно визначилася з власними геополітичними орієнтирами, суттєво посприяла Україні в її прийнятті до Ради Європи та Центральноєвропейської ініціативи.
Головним пріоритетом зовнішніх відносин обох держав на сьогодні є приєднання України що до членства в НТО. Процес європейської розбудови та розширення НАТО все ще триває, і Польща бере у ньому дуже активну участь, що підвищує її роль у сучасній структурі європейської безпеки.
Існує життєва необхідність упровадження регіональної кооперації, поглиблення співпраці центральноєвропейських держав на засадах рівності, розуміння того, що ця регіональна співпраця підтримуватиме та зміцнюватиме європейську безпеку, сприятиме процесу загальноєвропейської інтеграції.
У цьому випадку йдеться про значно видозмінену, переорієнтовану роль Польщі, яку можна вважати магнітом, що притягуватиме інші країни до процесів європейської інтеграції та євроатлантичного союзу.
І першою, кого "притягне" Польща має стати Україна і в цей момент наша держава повинна бути готова до перегляду власної ролі в Європі.
Сучасна фінансова криза повинна стати для України імпульсом для реалізації необхідних реформ. Очевидно, що сучасна влада в державі не здатна до впровадження цих реформ.
Повинен бути внутрішній імпульс і таким імпульсом повинні стати президентські вибори в Україні, що дозволить державі отримати кандидата з європейськими принципами впровадження системних реформ.
Денис Марчук, для УП
