Микола Полудьонний: Шукати діоксин в організмі Ющенка почали за порадою американців

Нова хвиля розмов на тему, чи був отруєний Віктор Ющенко, змусила київського юриста Миколу Полудьонного набрати телефон "Української правди".

Ще у березні 2005 року Ющенко підписав доручення Полудьонному представляти його інтереси у цій кримінальній справі. Тож на його очах відбувалися слідчі дії, зокрема, міжнародна експертиза, яка підтвердила факт отруєння.

Співпрацювати з родиною Ющенків Полудьонний почав за часів його прем'єрства. У 2001 році він був адвокатом Катерини Чумаченко в судовому позові проти російського журналіста Михайла Леонтьєва.

Згодом, під час помаранчевої революції, Полудьонний потрапив у команду Ющенка, яка боролася у Верховному суді за переголосування другого туру виборів президента.

Після перемоги Ющенка Полудьонний очолив юридичну службу секретаріату, якою він керував до приходу Віктора Балоги. Тоді Полудьонного перевели на посаду радника та усунули від ухвалення ключових рішень.

Полудьонний на собі міг відчути рівень інтриг в секретаріаті. Колись Ющенко підписав указ про призначення його суддею Конституційного суду, але документ з ініціативи Балоги так і не було оприлюднено. Обурений, Полудьонний звільнився з секретаріату президента.

Зрештою, зараз він став заступником міністра фінансів з правових питань. Полудьонний погодився на це інтерв'ю, щоб поставити крапку в питанні, чи справді президента намагалися вбити за допомогою дози діоксину.

– Розкажіть, як відбувалася експертиза на предмет отруєння Віктора Ющенка діоксином?

– Слідчий виніс постанову про визнання мене представником потерпілого у липні 2005 року. А в серпні 2005 року я подав клопотання з вимогою відібрати зразки крові та тканин тіла потерпілого для дослідження в процесі судово–медичної експертизи.

Я зробив це, щоб раз і назавжди припинити розмови, що Ющенко відмовляється проводити таку експертизу – бо на той момент існувала така думка в певних політичних колах.

– Хто поширював такі чутки?

– Мені казали про те, що Піскун говорив всім, що Ющенко відмовляється давати аналізи для дослідження.

Пригадайте, восени 2004 була проведена судово–медична експертиза, висновком якої було: немає ніякого отруєння Віктора Ющенка, а є захворювання на панкреатит, герпес і так далі. А діоксин там і не шукали.

Коли я став представником потерпілого, відразу поставив питання про проведення нової експертизи. Це було принципово, оскільки тільки таким шляхом можна було відповісти на головне первинне запитання – чи був злочин взагалі?

Мені сказали в прокуратурі: "Та давайте призначимо додаткову експертизу". Я відповів: "Про що ви говорите? Ви що, хочете все звести нанівець? Не можна призначати додаткову експертизу до тієї, яка була проведена! Адже висновки додаткової експертизи можуть суперечити попередній. Тут треба призначати тільки повторну комісійну судово–медичну експертизу".

Я їх дотиснув, і постанова про проведення повторної експертизи була винесена в липні 2005 року. Одночасно в Генеральну прокуратуру була зроблена письмова заява Віктора Ющенка. Це – заява потерпілого, де він дає згоду на проведення слідчих дій в Швейцарії, Німеччині, Нідерландах тощо, а також – на проведення лабораторних досліджень для виявлення і класифікації отруйних речовин в організмі президента.

Це було зроблено, зокрема і для того, щоб ніхто більше навіть не наважився казати, що Віктор Андрійович відмовляється від експертизи.

Тож у запитах про надання правової допомоги в рамках розслідування разом з усіма документами подавався і цей лист за підписом президента.

Однак час ішов... Минув місяць після винесення постанови про призначення експертизи, але ніхто нічого не робив.

Я був вимушений подати письмове клопотання з вимогою здійснити відбір зразків крові Віктора Ющенка для лабораторного дослідження. Тому що саме це було стартовою позицією в проведенні самої експертизи.

– Ви для себе розуміли, чому затягувався час при проведенні експертизи?

– Для мене це було дивно! Я не розумів, чому, але воно виглядало так, що прокуратура уникала конкретних кроків у цьому напрямку.

Потім відбулася заміна керівника слідчої групи у справі про отруєння. Так тягнулося до осені.

7 жовтня 2005 року я пишу нове клопотання по справі: "У зв'язку з призначенням повторної судово–медичної експертизи, а навіть руху ніякого не було! – прошу ознайомити потерпілого з постановою про її призначення, надати потерпілому дані про лабораторії та про експертів, які будуть проводити дослідження, повідомити про дату відбору зразків для експертизи…". І так далі...

10 жовтня керівник слідчої групи дає мені відповідь, з якої зрозуміло, що задовольняти клопотання вони найближчим часом не збираються.

Я не знаю, причетний Піскун чи ні, але відбувалося очевидне гальмування!

Але 15 жовтня 2005 року президент звільнив Піскуна з посади генпрокурора, а вже 20 жовтня керівником слідчої групи виноситься постанова про відібрання зразків крові Віктора Ющенка для експертного дослідження.

У той же день, 20 жовтня він як потерпілий ознайомився з постановою і розписався в ній, тобто засвідчив, що він готовий здавати аналізи.

Але на той момент ще не був відпрацьований механізм, як відбирати кров, не було остаточного узгодження з лабораторіями.

Це зайняло ще дві декади, і 9 листопада 2005 року відбулася процедура відбору в Ющенка матеріалів для експертного дослідження. Колишній міністр охорони здоров'я Поляченко у інтерв'ю вашому виданню помилився, коли сказав, що це було зроблено після нового року.

– Як відбувався відбір зразків крові Ющенка?

– Це робилося у "Феофанії", я був присутній при цій процедурі як представник потерпілого.

Щоб унеможливити підозру, що діоксин могли домішати в уже відібрані зразки, слідчими була розроблена ціла технологія.

Системи для взяття крові були придбані Головним бюро судово–медичних експертиз у однієї з комерційних структур. Туди приїжджав слідчий, який за участі понятих і судово–медичного експерта робив випадкову вибірку з товарних упаковок шприців, голок, пробірок для зберігання крові тощо.

Потім він упаковував їх в пакет у присутності понятих та експерта і опечатував. Це робилося для того, щоб в період між придбанням і транспортуванням до лікарні була впевненість, що з цими системами ніхто не попрацював.

Було принципово, що всі ці речі, які потрібні для вилучення зразків та виготовлення сироватки, закуповувалися у сторонньої організації. Юридично вони належали Головному бюро судово-медичних експертиз.

Тобто "Феофанія", яка підпорядковується ДУСі, для забору крові та її зберігання нічого не надавала, щоб потім не було звинувачень у необ'єктивності експертизи.

Коли Віктор Ющенко о 9 ранку 9 листопада прибув до "Феофанії", перед початком відбору зразків крові всім понятим та учасникам запропонували оглянути поліетиленовий пакет, в який було поміщено ці системи для взяття крові.

Всі переконалися, що цілісність мішка та його опечатування не була порушена.

– У Ющенка брали кров з вени?

– Так, з правої ліктьової вени. Кров було відібрано в 20 пробірок. Я хочу, щоб ви звернули увагу – пробірки, куди поміщалася кров президента, також відбиралися випадковим шляхом з числа закуплених.

З відібраної крові шляхом центрифугування була виділена сироватка, яка була перелита в інші пробірки, що відбиралися аналогічним чином.

Потім пробірки з сироваткою і кров'ю були опечатані, на пломбах були поставлені підписи понятих, представника потерпілого та слідчих. Після цього їх було поміщено до морозильної камери тут же в "Феофанії". Весь процес фіксувався старшим слідчим–криміналістом СБУ за допомогою фотоапарату саме на фотоплівку.

До речі, особистий лікар президента Валіхновський до забору крові не мав відношення. Він навіть там не був присутнім. Була домовленість зі слідчими зробити так, щоб потім не створювати привід для міфів, що, мовляв, люди, залежні від Ющенка, самі брали у нього аналізи і самі ж підмішували туди діоксин.

– Чому на дослідження було спрямовано зразки не лише крові, а й сироватки?

– Оскільки проводилося дослідження жирових клітин крові – ліпідів, а діоксин якраз концентрується в жирових клітинах.

В центрі президент Віктор Ющенко і Юрій Луценко. Позаду, між ними - Микола Полудьонний

– Коли фактично почалася експертиза крові Віктора Ющенка?

– Відразу ж. У той же день, 9 листопада контейнер зі зразками крові та сироватки президента був доставлений слідчим і судово–медичним експертом до інституту хімії Університету міста Л'єж, Бельгія.

А 10 листопада, на наступний день, два інших контейнери слідчі та експерти доставили до лабораторій в Манчестері та Гамбурзі. Хочу наголосити, що зразки відвозили не лише слідчі та експерти, а також охорона.

Уже в закордонних лабораторіях у присутності українських слідчих та судово–медичних експертів пробірки було розкрито – розпочалося дослідження.

– Ті, хто не вірять в отруєння і є прихильником теорії змов, завжди скажуть – аналізи підмінили, поки вони були, наприклад, в холодильнику у "Феофанії".

– Холодильник на час зберігання зразків опечатувався, там стояла охорона та чергував один з членів слідчої групи. До того ж, нагадаю, що кожна пробірка була опечатана.

Але в дійсності зберігалися зразки недовго. Їх направлення на експертизу залежало від найближчого літака в тому напрямку. Перший зразок у той же день був відправлений до Бельгії і, практично не зберігався в холодильнику. А на наступний ранок два інших зразки направили до Британії та Німеччини.

– Якщо експертиза розпочалася в 10–х числах листопада, то скільки вона тривала?

– До 22 листопада 2005 року. В цей день були закінчені дослідження. 30 листопада було отримано перші оригінали висновків лабораторних досліджень з Бельгії та Німеччини. З Великобританії висновки було отримано 28 грудня – трохи пізніше, тому що відбувся якийсь збій з фінансуванням дослідження.

– Що було сказано у висновках експертизи?

– Що у організмі Віктора Ющенка виявлена надзвичайно висока концентрація діоксину. Якщо точно – його назва 2,3,7,8 тетрахлородибензо-п-діоксин. Або застосовують ще написання 2,3,7,8-TCDD.

– Наскільки висока концентрація?

– Від 35 до 52 тисяч пікограм на 1 грам ліпідів.

При тому всі три дослідження дали однакову формулу діоксину і однакові хімічні домішки до діоксину.

– Чому виникла різниця в результатах?

– Різниця, як казали експерти, пояснюється різною методологією обробки матеріалу в різних лабораторіях. Ця різниця перебуває в межах допустимого. Експерти не бачать тут проблем.

– Ця доза, яку виявили у Ющенка, є ознакою отруєння?

– Так, звичайно.

Після отримання результатів аналізів з Бельгії, Німеччини та Британії відбулася власне судово–медична експертиза. У результаті якої було встановлено, що на момент отруєння Віктор Ющенко отримав не менше 2 міліграмів діоксину. Це дуже велика доза, вона вважається смертельною.

– Але аналізи у Бельгії, Британії та Німеччині проводилися через рік після отруєння. Як в такому випадку можна встановити концентрацію на момент отруєння?

– Експерти вирахували це шляхом співставлення результатів аналізів зразків, відібраних у потерпілого, дослідження історії хвороби та способів лікування Віктора Ющенка. Враховувалася також швидкість виведення діоксину з його організму. Все це робилося, застосовуючи загально прийняті в світі судово–медичні методології розрахунків.

– Чи справді за цією експертизою можна було встановити походження діоксину?

– Це можна встановити, аналізуючи домішки в діоксині, виявленому у Віктора Ющенка. Як виявилося, тільки лабораторії Британії, США та Росії виробляють діоксин такої марки. Британія і Америка надали зразки діоксану. А Росія взагалі не надала свої зразки діоксину.

– На експертизу брали тільки кров Ющенка чи також зразки його тканин?

– Ні, тільки кров. Наші експерти провели консультації зі спеціалістами лабораторій в Британії, Німеччині та Бельгії, які сказали, що їм цього достатньо.

Я хотів ще сказати, що експертиза, яка проводилася, була комісійною і міжнародною. Окрім наших, у ній брали участь іноземні експерти.

Зокрема - Девід Пікерс, завідувач департаменту дерматології Колумбійського Університету, Нью–Йорк, професор з Японії Джьохіто Масуда, доктор фармацевтичних наук, і доктор Клаус Абрахам з Федерального інституту оцінки ризиків в питаннях токсикології та продуктів харчування, Німеччина.

Загалом, висновок цієї експертизи є надзвичайно об'ємним документом. Тільки резулятивна частина, в якій даються відповіді на питання, поставлені слідчим, починається з 420 сторінки. Остаточно її було завершено десь в квітні 2006 року.

– Тобто слідчі прокуратури залучили не тільки три закордонні лабораторії, а й три закордонних експерти?

– Так.

– Коли Ющенко був отруєний, це можливо встановити?

– Експертиза дала висновок, що отрута почала діяти протягом доби після того, як потрапила в організм. У Ющенка перші симптоми з'явилися вранці 6 вересня 2004 року.

– У вас є версія, чому як отрута був використаний саме діоксин? Адже існують інші потужні інші отрути, які досягають ефекту миттєво?

– Те, що діоксин не вбив – це ще не означає, що такого наміру не було. В дійсності Віктору Ющенку проводили в Австрії інтенсивну терапію. Якби цього не сталося, і він залишився лікуватися тут, ніхто не знає, чим би це закінчилося.

Чому ефективний діоксин як отрута? Ніхто не зможе сказати, що людина померла від отруєння. У людини розвиваються, посилюються звичайні хвороби, які є в кожної людини після 40 років. І в результаті людина вмирає.

– Вам відомо, як народилася версія з отруєнням діоксином? Чому вирішили шукати саме діоксин, коли не могли зрозуміти причин погіршення стану здоров'я Ющенка?

– Коли Віктор Андрійович перебував на лікуванні в Австрії, то тривалий час не могли зрозуміти, що відбувається. Тоді на прохання Катерини Михайлівни з Америки приїхали експерти, які займалися питаннями токсикології.

Вони оглянули пацієнта. Наскільки мені відомо, до того американські фахівці вивчали вплив діоксину на організм американських солдат під час війни у В'єтнамі при застосування "agent orange".

І поява на обличчі Віктора Андрійовича хлоракне була симптомом, який вимагав перевірити його організм на наявність в ньому діоксину.

До речі, хтось з цих американських експертів раніше проводив дослідження на мавпах саме через оральне отруєння діоксином. І мавпи в результаті введення отрути помирали.

– Вам відомо, як трапилося, що швейцарський професор Сора став лікарем Ющенка?

– Я думаю, його порадили ті ж американці. Сора був відомий тим, що він – єдиний, хто проводив у Європі експерименти по оральному введенню мікроскопічних доз діоксину в організм добровольців.

Він також предметно вивчав подібний випадок, який відбувся з однією жінкою в Австрії. Ці дослідження він проводив ще до отруєння Ющенка.

Зараз Сора розробив цілу технологію виведення діоксину з організму. Операції та інші процедури проводили і в Женеві, і у Феофанії, Сора сюди також приїжджав.

Я думаю, для Сора у цій історії неважливі гроші, він поставив мінімальний тариф. Для нього важливе відчуття наукової значимості його дослідження. Адже те, чим він займається – це відкриття. Такого матеріалу немає ніде в світі! Усі попередні випадки, які досліджували американці, японці – це був діоксин, що потрапляв в організм не через шлунковий тракт, а через дихання.

– Традиційне питання, яке ставиться у всіх інтерв'ю на цю тему: на вашу суб'єктивну думку, отруєння Ющенка було чи ні?

– Звичайно, що було! Я навіть не беру до уваги дані, які збиралися в Україні, Австрії чи в Швейцарії при лікуванні президента. Ця експертиза, про яку ми говоримо, процесуально була виконана так, що її результати неможливо поставити під сумнів.

– І результати цієї експертизи можна використовувати як доказ у суді?

– Не просто можна! Це абсолютний і беззаперечний доказ того, що Ющенко був отруєний.