Давайте зламаємо стереотипи!

Увага молодіжних організацій до діяльності Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту є безумовним досягненням поступальних процесів розвитку та демократизації за останні три роки в Україні.

Для мене є дуже важливим діалог з представниками громадянського суспільства з найгостріших питань.

Проте справжній діалог - той, де кожна сторона чує одна одну та розуміє логіку дій свого візаві.

Коли розмова переходить в формат безпідставних звинувачень, наклепів та політичних ярликів – це не дискусія. І я підтримувати таку гру не збираюсь.

Обраний курс України на справжні демократичні стандарти та європейську інтеграцію вимагає і від державних службовців, і від політиків, і від журналістів, і від громадських діячів відмовитися у фахових дискусіях від політичної заангажованості, інших способів переслідування власних інтересів.

Тому я переконаний, що яскраво виражена суб'єктивність автора публікації на "Українській правді" щодо конкурсу та наслідків фінансування програм, розроблених громадськими організаціями стосовно дітей, молоді, жінок та сім'ї на 2008 рік за рахунок коштів держбюджету не сприяє конструктивному співробітництву.

У чому звинувачують переможців конкурсу? Лише в тому, що вони виграли, що їх фінансово буде підтримувати держава?

Автор вважає досягненням те, що конкурсна комісія поповнилася новими організаціями та народними депутатами. Тим самим він користується застарілим підходом до причин призначення конкурсної комісії та "політичної доцільності".

Адже очевидно, що участь народних депутатів у роботі Міністерства є наслідком підвищення рівня прозорості в процесі прийняття рішень, створення механізмів ефективної співпраці між законодавчою та виконавчою владою.

Саме це і зазначено у нормах Постанови Кабінету Міністрів. У кадровому питанні ми виходили якраз з точки зору фаховості, досвіду та компетентності.

Давайте ламати стереотипи. Для початку треба відмовлятися від технології звинувачень та образ.

Свій суб'єктивізм автор виявляє і тоді, коли ставить питання пріоритетів. Для мене найчіткішим пріоритетом є право на вільний вибір та свободу в діяльності кожної молодіжної організації.

Ще на початку нинішньої роботи на посаді Міністра мною було оголошено серед пріоритетів 2008 року роботу з патріотичного виховання молоді, саме це автор і відмічає вказуючи на зростання фінансування на "Пласт", СУМ в Україні та інших. У той же час це не означає, що повинні постраждати представники багатовимірного спектру інших молодіжних програм. Вони також мають мати усі можливості для своєї самореалізації. Це моя чітка позиція.

Головним своїм завданням вважаю збільшення участі молодих людей в громадських організаціях. При чому ці проекти повинні працювати не на папері, а в реальному житті.

Також вважаю, що дуже важливим є обмеження щодо експертів конкурсу, які повинні бути незалежними і об'єктивними в оцінюванні. І тому вони не можуть представляти молодіжні організації, про проекти яких власне йдеться у процесі оцінювання.

Спробую пояснити випадок, що мав місце з одним експертом, залученим до роботи конкурсною комісією. Адже існує принципова різниця між членами конкурсної комісії та експертами.

Наведу приклад у контексті підготовки до чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Слід пам'ятати, що усе керівництво УЄФА грало і вболівало у свій час за різні футбольні команди та й зараз має громадянство різних країн. Але приймаючи рішення, вони виходять з доцільності та консенсусу - адже представляють найбільш досвідчених фахівців на континенті.

З іншої точки зору, варто згадати і те, що у міжнародних організаціях працюють фахівці з різних країн, але у своїй діяльності вони керуються у тому числі і інтересами усього світового співтовариства.

Тому я не можу погодитися з автором, який називає представлення молодіжного руху у конкурсній комісії політичною корупцією. Навпаки, одне з завдань роботи Міністра - зміцнення і розвиток сучасного молодіжного руху в Україні. Я за омолодження громадського і політичного руху.

Ще на початку року мною було дано гостру оцінку діяльності студентських, молодіжних громадських організацій та їх реального впливу.

Моя позиція як Міністра залишається твердою і сьогодні. Нині, коли завершено роботу над загальнодержавною програмою розвитку підтримки молоді, що є головним і базовим документом молодіжної політики України на найближчі роки, на часі і реформування системи взаємовідносин між державою та молодіжними організаціями.

Перші кроки вже зроблено, і ми плануємо і надалі проводити регулярні зустрічі з молодіжними організаціями.

Справедливим є зауваження моніторингових, дослідницьких та міжнародних організацій, щодо механізмів проведення конкурсу та контролю за якістю здійснення проектів.

Саме тому у найближчий час Міністерство запропонує Кабінету Міністрів України прийняти зміни та доповнення до Постанови КМУ від 25 липня 2002 р. № 1062 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу проектів програм, розроблених громадськими організаціями, стосовно дітей, молоді, жінок та сім'ї".

Одне з головних завдань, що стоїть перед Міністерством сьогодні - чітке врегулювання способів формування конкурсної комісії та групи експертів, визначення пріоритетів для проектів програм та нормативне закріплення системи державного моніторингу.

Щодо результатів проведення конкурсу, то навіть в умовах застарілої нормативно-правової бази Міністерству у цьому році вдалося домогтися суттєвих позитивних зрушень. Зокрема, ми повернули державний контроль над роботою конкурсної комісії, яку очолив заступник Міністра Ростислав Драпушко.

Міністерство залучило досвідчених експертів до оцінювання проектів та публічно оголосило їх перелік, причому найбільше від Державного інституту розвитку сім'ї та молоді.

Було також проведено відкрите обговорення та захист проектів програм, зняте фінансове обмеження щодо максимальної суми підтримки проектів програм, включено до складу конкурсної комісії народних депутатів різних парламентських фракцій та залучено до оцінювання представників міжнародних благодійних організацій.

Цього року суттєво зросло і фінансування проектів дитячих організацій, скаутського руху, значно розширилося число переможців та кількість учасників. У нас є усі підстави сподіватися і на покращення якості виконання організаціями проектів. Міністерство у справах сім'ї та молоді здійснює повний моніторинг програм організацій, що здійснюються за рахунок державного бюджету.

Міністерство у справах сім'ї та молоді є відритим до співпраці з усіма громадськими організаціями та готове застосувати найкращу практику та досвід у роботі з громадським сектором України.

Найактивніших ми запрошуємо до співпраці по всіх пріоритетах Міністерства у молодіжному напрямку. Це стосується і першого робочого місця, програми доступного житла, активної громадської діяльності молоді.

Важливим успіхом нашої спільної діяльності стала консолідація організацій, створення українського молодіжного форуму. Нехай через 17 років, але все ж він став учасником європейського молодіжного форуму, членом молодіжного співтовариства. Цього року Україна 10-11 жовтня приймає Восьму Європейську міністерську конференцію з питань молоді.

Результатом конференції, в якій братимуть участь "молодіжні" міністри з 49 країн, буде прийнято документ, що визначить тенденції розвитку європейської молоді та стратегії державної політики країн-членів Ради Європи на наступні 12 років. Це також результат роботи Міністерства та молодіжних організацій України.

Працюючи з міжнародними, громадськими та молодіжними організаціями, ми і надалі плануємо розглядати громадськість як стратегічного партнера, навіть на міжнародному ринку. Автора статті "Павленко від Коржа відрізняється…" ми також запрошуємо до співпраці з Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту, щоб разом реалізовувати прогресивні ініціативи.

Тому давайте не посипати голову попелом, а діяти разом в інтересах України.

Напередодні ж відзначення Дня української молоді хочу передати вітання усій українській молоді, бажаю не боятися проявляти свою активність та творчість. Зробимо разом країну сильною, молодою та процвітаючою!

Юрій Павленко, міністр України у справах сім'ї , молоді та спорту