Про Лазаренка, дострокові вибори і розвал БЮТ зсередини
Читайте також Шахові бої без правил
Питання про нелегітимність коаліції і про дострокові парламентські вибори
Кампанія, яка зараз почалася, з оголошення нелегітимності парламентської коаліції – це теж один із елементів протистояння. Хоча в Конституції України чітко записано, що коаліція формується фракціями парламенту, а не окремими депутатами, на це в секретаріаті президента не звертають ніякої уваги.
Розмова з одним з ідеологів і рупорів секретаріату звелася до наступного діалогу:
- Фігня все це. Немає ніякої коаліції. Вийшли два депутати – коаліції немає. Виходить, треба формувати нову більшість і створювати новий уряд.
- Але ж більшість формується фракціями! І якщо Рибаков і Бут не вийшли з фракцій, залишаються членами фракцій – виходить, коаліція існує і нараховує 226 чоловік – як і до заяви Рибакова і Бута.
- Слухай, 226 мінус 2 – скільки буде?
- А як же Конституція? Як же логіка?
- Якраз – логіка в цьому і є: 226-2 – менше 50% складу Верховної Ради?
- Але ж рішення приймається не окремими депутатами, а фракціями. Фракції ж не виходять зі складу коаліції?
- Буде треба – скомандуємо – вийдуть. Справа часу. Не час ще. Та й останнє слово за Конституційним судом. А ти знаєш, під ким зараз Конституційний суд і яке рішення він ухвалить...
Тобто, варто очікувати, що найближчим часом може бути підняте питання про розвал коаліції і про відставку уряду. Розрахунок простий: наприкінці червня (можливо, у вівторок, 24 червня) з'являється заява про розвал коаліції.
На створення нового формату більшості виділяється 30 днів. Починається затяжний переговорний процес, що може завершитися створенням якоїсь видимості "широкої коаліції" - ще більш проблемної і хиткої, ніж нинішня.
Звичайно, Віктору Януковичу Віктор Ющенко пообіцяє посаду прем'єра. Але не раніше 10 серпня – звичайно, треба ж, щоб справа вистоялася, та й на 70-літті Кучми треба погуляти – куди взагалі поспішати?
Потім необхідно зібрати позачергову сесію – розглянути питання формування нового уряду. Сесія збереться не раніше 20-го серпня, якщо усе буде добре. Якщо збереться взагалі.
Там Янукович може одержати результат, який дорівнює голосам половини фракції Партії регіонів – і з тріском піти в політичне небуття. Кинутий, принижений і ображений.
24 серпня президент з високої трибуни матиме можливість звернутися до громадян України з привітанням з приводу Дня незалежності, у якому – між іншим – оголосить і нові парламентські вибори – на кінець жовтня 2008 року. Саме до 91-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної...
Можна, звичайно, не гнати коней, зсунути строки і виконати побажання Конституції, згідно з яким парламент, обраний на дострокових виборах, не можна розпускати раніше, ніж через рік. Але хіба Віктора Андрійовича зупиняли коли-небудь вимоги Основного Закону? Він же не гарант Конституції. Він – батько нації.
А Юлія Тимошенко може пробути в статусі виконуючого обов'язки прем'єра до кінця року на чолі уряду і зібрати на себе щедрий врожай негативу.
Один з можливих варіантів зриву цього сценарію – це звертання депутатів за роз'ясненням до Конституційного суду. КС буде розглядати справу не менше двох місяців, і поки буде прийнято вердикт, або падишах помре, або ішак здохне (слова "падишах" і "ішак" не натякають у даному випадку на жодного з наших державних діячів, тим більше дієслово "помре" не сприймайте в буквальному значенні).
Питання про дострокові вибори на місцях
Аналогічним чином може початися процес вибивання з-під Юлії Тимошенко регіональної опори. Те, що рейтинг БЮТ останнім часом похитнувся і знизився на 10 – 11% - соціологічний факт. Тепер необхідно розгойдувати БЮТівський рейтинг на місцях, у регіонах.
Тому де тільки можна почнеться процес ініціювання дострокових виборів до міськрад, що - у комплексі – може породити рішення про проведення дострокових виборів до місцевих органів влади.
Нещодавно Віктор Ющенко критикував тих, хто ініціював дострокові вибори до Київради. Щоправда, Ющенко мріяв влаштувати Тимошенко "Сталінград" у Києві – не вийшло. Скоріше вийшло Бородіно.
Але в той же час для Тимошенко Київ став своєрідним полем бою, на якому вона одержала першу поразку. Ющенко навряд чи втримається перед спокусою розвитку наступу, зараз уже безпосередньо в регіонах. Підтвердження тому – недавній демарш близьких до Банкової губернаторів.
Регіональні структури БЮТ залишають бажати кращого. БЮТ – це політична сила одного, але дуже яскравого політика. Політична сила з величезною кількістю баласту, що сягає часом 90 – 99% членського складу. І це прекрасно розуміють на Банковій. Це ж не менш прекрасно бачить електорат.
Приклад невеликого райцентру в Черкаській області, де 12 березня цього року пройшли дострокові вибори мера, показовий: якщо за БЮТ на осінніх парламентських виборах у місті проголосували 64% виборців, то за кандидата в мери від БЮТ – всього лише 3%. І та ж ситуація – в інших регіонах. У 2006-му році результати БЮТ на всеукраїнському рівні і на місцях були сумірними. Зараз же – на жаль! Одержавши владу в Києві, БЮТ ризикує втратити регіони. І все тому, що БЮТ, захопившись глобальними питаннями й іміджем прем'єра, зовсім не займається кадровим резервом і селекцією кадрів.
Цілком можливо, що дострокові вибори на місцях можуть стати черговим кроком Ющенка. Їх можна прогнозувати вже навесні наступного року – як генеральну репетицію президентських виборів.
Бо що за вибори без репетиції? У 2004 році такою була виборча кампанія в Мукачевому, де СДПУ (о) і "Наша Україна" мірялися силами і удосконалювали технології обману та фальсифікацій. Тепер можна розвинути Мукачеве до рівня всієї України.
Питання про тіньові структури влади
Очевидно, що не вся активність президента буде здійснюватися за допомогою секретаріату і ради національної безпеки та оборони. Уже зараз створюється "Єдиний Центр" - політична партія, що, судячи з усього, буде діяти за шаблонами і стандартами волковського Фонду "Соціальний захист".
За наявною інформацією, за кулісами одного та іншого проектів стоять ті ж самі люди – колишні технологи штабу Кучми.
У свій час Фонд "Соціальний захист" акумулював значні фінансові, медіальні та адміністративні ресурси, створивши синергію цих ресурсів, що призвело до перемоги на президентських виборах 1999 року Леоніда Кучми. Схоже, перед "Єдиним центром" стоїть таке ж завдання.
А це означає, що на місцях ЄЦ може займатися активною діяльністю з розмивання структур Партії регіонів і БЮТ – у першу чергу створюючи сприятливі умови для перетікання кадрів і ресурсів з конкуруючих проектів у пропрезидентський. Саме ЄЦ повинен, на думку Ющенка, стати головним знаряддям для боротьби з БЮТ на місцях
Інші пропрезидентські проекти, у тому числі "Наша Україна", будуть законсервовані в якусь величезну банку – на кшталт об'єднання "Злагода" зразка 1999 року. Щоб не плуталися під ногами і не заважали робити вибори.
До речі, дострокові парламентські вибори будуть потрібні президентському оточенню – у першу чергу Віктору Балозі – і для того, щоб спробувати провести заміну НУНС більш ефективним інструментом у вигляді ЄЦ.
Вибори до Київради показали, що президент і його секретаріат зовсім байдужі до долі "Нашої України" і бажають, щоб НУ скоріше влилася в "Єдиний Центр", з яким у Ющенка та у Балоги пов'язані, мабуть, великі сподівання.
Питання про Лазаренка
Одним з "подарунків" Україні від братерського американського народу і від не менш братерського Держдепартаменту США може стати приїзд в Україну "в'язня замка Іф" - Павла Івановича Лазаренка.
Термін його відсиджування ось-ось закінчиться, і якщо він погодиться працювати проти Юлії Тимошенко, українська Феміда може забути про обвинувачення, що висувалися проти його. Більше того – він може стати одним з головних елементів контрпропаганди щодо Тимошенко.
Риторика Лазаренка буде зводитися до декількох моментів:
а) Юля мені винна
б) Юля мене кинула (разом з Кучмою)
в) мені винна не тільки Юля, але й Коломойський, Ахметов, Пінчук – непотрібне закреслити
г) я був борцем за праву справу, а олігархи на чолі з Кучмою (у тому числі і Юлія Тимошенко) мене вирішили прибрати, щоб безкарно дерибанити народне добро.
На цьому тлі важливо не те, що він говорить. Важливо буде те, що він стане живим нагадуванням про ті часи, коли Тимошенко була ще не всенародною героїнею, яка бореться за справедливість, а звичайною учасницею первинного процесу нагромадження капіталу.
При всьому цьому народна любов – штука непостійна. Ющенко сам це на собі відчув не так давно, примудрившись за рік обвалити свій 50-процентний рейтинг до 8%.
Питання про розвал БЮТ зсередини
Завершальною стадією антитимошенківської кампанії має стати розвал БЮТ зсередини.
На сьогоднішній день при усій видимій монолітності БЮТ існують окремі групи, що ведуть невидиму боротьбу за місце під сонцем – поруч з Юлією Тимошенко.
Група Губського, група Фельдмана, група Турчинова, група Пинзеника-Гриніва, група Вінського, регіональні групки – усі вони втягнуті в різного роду міжсобойчики і постійне з'ясування відносин.
Незмінною залишається тільки Юлія Тимошенко.
Юліан Семенов краще за всіх передав атмосферу подібного роду замкнутої, орденської структури, базованої на особистій відданості одному-єдиному Вождеві. Але система, побудована таким чином, зникає, як тільки зникає Вождь.
Оскільки БЮТ, а скоріше сама Юлія Володимирівна, не враховує цей фактор, варто говорити про високий ступінь схильності до ризиків самої структури.
Де гарантія, що завтра президент не почне колоти БЮТ по лініях розламу? Адже можна грати на амбіціях, грошах, на інших елементах людського і політичного буття. І навряд чи в такому випадку допоможуть ті технології і психологічні тренінги, якими, як прийнято вважати, Юлія Тимошенко цементує свою команду.
Один важливий момент. Будь-яка, навіть маленька поразка призводить до того, що віра в Вождя в орденській структурі починає давати збої. "А король же голий!" - це той пароль, що іноді призводить до руйнування системи, створюваної довгою і кропіткою працею.
Навіть якщо поразка несуттєва. Навіть якщо поразку зуміли в остаточному підсумку обернути на ситуативну перемогу... Крах Наполеона і невдоволення політикою імператора в середовищі його маршалів почався під Бородіно.
Юлія Тимошенко зробила помилку, йдучи на дострокові вибори в Києві – з цього моменту розвіявся міф про її непереможність. І вихід з БЮТ луцького мера Богдана Шиби – не поодинокий випадок і не факт зрадництва, ренегатства. Це ознака часу. Це сигнал до того, що в БЮТ не все в порядку, і необхідно серйозно зайнятися внутрішньою дисципліною і внутрішньою структурою.
Отже, президентський арсенал зрозумілий. Можливо, що десь в глибокому тилу оточення Ющенко готує своє суперсекретне ФАУ-3 або свою "Катюшу", тобто, якийсь сюрприз для Тимошенко. Але основні ризики для прем'єра й основні сценарії розвитку ситуації на найближчий рік зрозумілі.
Цікавіше буде подивитися на те, які відповіді і які сюрпризи приберегла для Віктора Андрійовича Юлія Тимошенко.
В продовженні читайте частину про Юлію Тимошенко
 |
Наталка Приходько, Інститут Горшеніна
