Андрій Портнов: Нехай президент зачитує свої укази Балозі на ранковій лінійці

Четвер, 8 травня 2008, 15:32

Продовження інтерв'ю з Андрієм Портновим, якого уряд вважає в.о. голови Фонду держмайна. Першу частину читайте тут: Андрій Портнов: Ющенко вступив в тіньові домовленості з приводу Одеського припортового.

– З огляду на те, як поглибився зараз конфлікт навколо Фонду держмайна, чи були якісь спроби з вами домовитися з боку секретаріату президента або конкретно Віктора Балоги?

– Були спочатку. Я мав прийти на бесіду до Балоги. Так робили всі після створення коаліції, навіть якщо призначення стосувалося квоти БЮТ. Наш представник ходив до секретаріату, зустрічався або з президентом, або з Балогою, і Віктор Ющенко давав негласне добро на призначення.

Я ж на цю зустріч (сміється) не пішов, тому що я вважаю, що людина, яка украла 350 гектарів лісу, не достойна, щоб я до неї приходив.

– Як це виглядало, хто вас покликав до Балоги? Був конкретний дзвінок, на конкретний час?

– Була попередня розмова з одним з його заступників про те, що мені скажуть, у який момент мені потрібно буде прийти. Спочатку, очевидно, зустрітися з Балогою, потім з президентом. Я сказав, що не треба мені додатково встановлювати час, а з людьми, які причетні до антидержавної діяльності, а тим більше з Балогою, я зустрічатися просто не буду.

– Складається враження, що Фонд держмайна потрібен Тимошенко тільки щоб приватизувати Одеський припортовий і наповнити бюджет, а потім хоч трава не рости. Ви можете сказати – ви щиро хочете працювати в Фонді чи це спецоперація для продажу Одеського припортового?

– Якщо якийсь чиновник хоче працювати в Фонді, у нього б від цього тряслися руки, він би як шовковий ходив на четвереньках навколо Банкової: ранком би починав там чергування, просив би, щоб мешканці секретаріату президента йому щось порадили, запитував би в них, чи немає якихось завдань на день…

Уявіть, що буде робити після інтерв'ю, яке я вам зараз дав, частина "Нашої України", яка координує дії з президентом? Вони заявлять, що треба змінити кандидатуру Портнова, скажуть, що в мене занадто погана біографія, багато темних плям, що мене називають "рейдером"... Щоправда, не зможуть навести жодного прикладу.

Саме тому я вважаю, що мене краще не призначати у Фонд держмайна. Я ж усвідомлюю, що частина фракції "Наша Україна" ніколи за мене не проголосує тільки тому, що я висловлююся критично до президента.

І я сам особисто не рвуся. Якби дуже хотів, то вже давно і з Балогою би поговорив, і перестав би критикувати Ющенка.

Я вам щиро кажу одне: мені все одно, буду я працювати в Фонді чи ні. Я керуюся одним: мені довірено забезпечити ефективний результат на певній ділянці.

– І ця ділянка закінчується продажем Одеського припортового заводу…

–…або, може, вона закінчується продажем пакетів акцій обленерго. А може, вона закінчується поверненням "Луганськтепловозу" у держвласність.

Я вирішу, де далі працювати, після того, як пройде перший парламентський сесійний тиждень.

– Ви, до речі, не написали заяву про складення депутатських повноважень, суміщаєте посади і порушуєте Конституцію!

– У мене є для написання заяви 20 днів. Тому повернемося до цього питання 15-го травня.

У ваших опонентів є зустрічні контраргументи. Супротивники вашого призначення кажуть, що ви дуже близькі з Медведчуком, тому вони взагалі відмовляються за вас голосувати.

– По-перше, давайте поставимо всі крапки над "і" з приводу Медведчука.

Читайте також: Семенюк: Тимошенко здійснює рейдерську атаку на Фонд держмайна

Є різні думки про цю людину. Я сприймаю його як доктора юридичних наук, професора в сфері конституційного права. Я вам подарую свою книгу – монографію "Теоретичні основи формування конституційного судочинства в Україні", де я теж виходжу на захист докторської з конституційного права.

У науковому світі, що займається цим видом права, не можна не знати або не поважати професійних людей.

Хтось може критикувати Медведчука за те, що він у 2004 році робив якісь дії. Але в 2005 році у влади була можливість довести їхню незаконність. Це перша позиція.

Друга: до парламенту я довго працював адвокатом. Віктор Медведчук був главою Союзу адвокатів України, і немає в країні адвокатів, які практикують в останнє десятиліття, які б працювали поза системою координат, пов'язаною з Медведчуком. Якщо це є моїм зв'язком з Медведчуком, можете так вважати.

Третя позиція – якщо ви порівнюєте Медведчука як колишнього голову адміністрації президента з тим, який зараз засів на Банковій, то за своїми інтелектуальними даними він не годиться Медведчуку навіть по коліно.

Це моя особиста точка зору. Кожна людина для себе сама визначає, з ким їй підтримувати стосунки, а з ким ні.

Коли ви останній раз спілкувалися з Медведчуком?

– Це не має значення.

НІ БАЛОГУ, НІ ЮЩЕНКА ВЖЕ НІХТО НЕ БОЇТЬСЯ

– Блокуючи приватизацію в Україні, Валентина Семенюк має свою логіку. Вона посилається на рішення Ради національної безпеки і оборони про те, що продаж стратегічних об'єктів не можна проводити до прийняття нової програми приватизації!

– Знаєте, чим Радбез відрізняється від дільничного міліціонера з погляду повноважень з приватизації? Абсолютно нічим. І один, і другий ніяких повноважень щодо приватизації не мають!

Органи влади, згідно з нашою Конституцією, мають право діяти тільки в рамках, прямо наданих їм Конституцією і законами. Приватизація не входить до компетенції РНБОУ. Можна подивитися закон про Раду нацбезпеки, там усе написано.

Просто, прикриваючись рішеннями Радбезу, президент намагається диверсифікувати свої ризики і розділити відповідальність за нанесення фінансових збитків уряду і країні.

Ми ж будемо керуватися винятково Конституцією і законами. Своїми указами нехай президент керується сам, якщо вони виходять за рамки його повноважень.

Нехай він вранці зачитує їх Балозі на лінійці, і Балога нехай сам їх виконує. Це ж стосується і Ради безпеки – самі видали рішення, так самі нехай його і виконують. Я не можу керуватися незаконними рішеннями органів влади.

– Але ж погодьтеся, що Майдан, до якого ви так скептично ставитеся, все-таки щось у нашому суспільстві змінив. Складно уявити, якби зараз президентом був Кучма, а ви так іронічно пропонували б йому зачитувати рішення Радбезу, наприклад, Медведчуку…

– (Сміється) Тоді була інша Конституція. Були зовсім інші повноваження уряду…

– Хоча б на своїй ситуації ви визнаєте позитивні віяння, принесені Майданом?

– (Мовчить) Так. Згоден.

– Останнє рішення Конституційного суду щодо указів президента з Фонду держмайна говорить про те, що Ющенко вже не має істотного впливу на КС. Ви можете розповісти, яка частина КС лояльна Ющенку?

– Ваше питання містить декілька непростих складових. Допустимо я – глава секретаріату президента і у мене завдання працювати з Конституційним судом.

Відразу відкинемо всі моральні складові, що не можна давити на КС і так далі. Давайте бути реалістами і виходити з того, що це відбувається.

Отже. Щоб мати вплив на Конституційний суд, глава секретаріату президента і сам президент повинні мати якусь позитивну кредитну історію, щоб їм вірили.

Або боялися…

–Так, або боялися. Але їх зараз уже ніхто не боїться.

А історії, яка б змушувала їм вірити, теж немає. Я думаю, що президентові не повірять більше ні в Блоці Тимошенко, ні в Партії регіонів, з якою, як видно, були якісь домовленості, що штовхнули їх до згоди на участь у дострокових виборах.

Також Ющенко не повірять члени Центральної виборчої комісії, судді Конституційного суду, глави судів та інших інфраструктурних органів, прямо не підлеглих президентові, але які іноді побічно знаходяться під його впливом.

Взагалі, загальний рівень довіри в суспільстві до дій президента знижений до такого ступеня, що ще декілька місяців – і Ющенко втратить останні залишки влади…

–…і почнеться акція "Україна без Ющенка"?

– А чому ні?

– Вам не здається, що Тимошенко вас банально використовує, знаючи ваше негативне ставлення до Ющенка? Були часи, коли Тимошенко була невигідна критика на адресу президента, а зараз ситуація загострилася, і такі люди як ви, їй дуже потрібні. А що з вами буде, коли між президентом і прем'єром знову настане перемир'я?

– Сказати вам чесно? Мені взагалі байдуже, намагається мене хтось використовувати чи ні. Я знаходжуся в системі координат, де керуюся власним системним аналізом подій.

Я усвідомлюю те, що я роблю. Більше того, я усвідомлюю те, що щодо мене можуть початися репресивні дії аж до кримінальної відповідальності.

– І виникне ситуація, як з Василем Цушком?

– Не треба мене порівнювати з Цушком. Я ж у колгоспі не працював. Ви думаєте, я не усвідомлюю, що Банкова працює з приводу мене з прокуратурою? Я абсолютно до цього готовий.

Чесно кажучи, я більше боюся не справитися з завданням, не виправдати сподівань колективу і підвести людей, з якими я працюю.

Я боюся втратити авторитет серед тих, хто мені довіряє. А кримінальну справу нехай заведуть на самих себе і самі собі її розслідують. Ми готові до кримінальних справ, нічого страшного.

– Кажуть, в день вашого представлення у Фонді держмайна у вас уже відбулася сутичка з керівником Управління державної охорони Гелетеєм, коли він показав вам указ президента…

– (Сміється) Гелетей – прекрасна людина. Але я вважаю, що будь-яка людина, виконуючи чиїсь укази, має думати своєю головою, а не тим місцем, де спина втрачає шляхетну назву (мовчить). Взагалі, це була приватна бесіда з Гелетеєм, і я б не хотів про це говорити.

– Ви підтримуєте хоч якісь відносини з Валентиною Семенюк, що говорите один одному при зустрічі?

– (іронічно) Нещодавно я вийшов зі студії "5 каналу" і зненацька побачив прекрасну жінку Валентину Петрівну Семенюк. Ми потиснули один одному руки. Вона сказала, що жінка перша має її протягати. Ми простягнули один одному руки. Єдине, що ми не встигли зробити – поцілуватися, що додало б мені додатковий творчий ресурс і натхнення для керування Фондом держмайна.

Три роки тому Тимошенко пішла з посади прем'єра через конфлікт навколо НЗФ – Нікопольського заводу феросплавів. Зараз дуже схожа історія, тільки фігурує об'єкт з іншою дуже схожою абревіатурою: ОПЗ – Одеський припортовий завод. У вас немає передчуття, що ця історія знову може бути якимось поворотним пунктом в біографії Тимошенко?

– Ні. Це може бути поворотним пунктом у житті президента і його подальшій кар'єрі.

– Чому ви так вважаєте? Все-таки силові структури підлеглі президентові.

– Ні, силові структури вже нікому не підлеглі. Ми їх переоцінюємо. Силовики складаються з маси внутрішніх протиріч, з великої кількості людей, які після команди порушити проти когось кримінальну справу відразу сповіщають про це суб'єктам кримінальних справ.

З іншого боку, діючий закон, який ми розробили зі Святославом Олійником, дає судам право будь-яку незаконно порушену кримінальну справу скасувати.

А потім може виявитися, що ті, хто буде їх порушувати, самі почнуть приходити на допити. Так же теж буває…(Посміхається) Так що ми живемо в той час, коли кримінальною справою особливо нікого не налякаєш.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне на Українській правді