Тимошенко проти Балоги. Приватизаційний фронт

Тимошенко має бути вдячна Балозі. Колись з листів глави секретаріату президента вона зможе скласти збірник під назвою "Історія взаємної ненависті", видавши який, чинний прем'єр отримала би легальні статті доходів для оновлення свого гардеробу.

Отже, нова конфліктна тема стосунків уряду і секретаріату президента – приватизація. Віктор Балога направив листа Юлії Тимошенко, де поставив вимогу зупинити продаж низки підприємств.

Тимошенко сприйняла це як спроби зірвати виконання бюджету, і, як наслідок, зупинити здійснення своєї головної електоральної операції – компенсації внесків до Ощадбанку.

На засіданні уряду минулої середи Тимошенко присвятила кінець виступу анонімній критиці представників влади, які ламають її плани.

"Сьогодні приватизацію зупинено. Придумують перешкоди, які іноді смішно виглядають. Я не хочу казати, які особи руйнують приватизацію. Але якщо процес продовжиться, я як прем’єр назву прізвища, покажу документи і назву інтереси людей, які саботують приватизацію", - пообіцяла прем’єр.

У розпорядження "Української правди" потрапив документ, про який згадувала Тимошенко.

Цей лист глави секретаріату президента Віктора Балоги було підписано також минулої середи. Якщо Тимошенко справді отримала його перед засіданням Кабміну, то це може пояснювати і її агресивний тон.

Балога поставив перед Тимошенко вимогу викреслити кілька "блакитних фішок" з числа підприємств, запланованих до приватизації в 2008 році.

До переліку об'єктів, накласти вето на продаж яких прагне Банкова, входить скандально відоме "Дніпроенерго", харківський "Турбоатом", боротьба за який супроводжувалася трохи меншим резонансом, та Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд, який взагалі тихо планували передати консорціуму в складі Алішера Усманова, Вадима Новинського і Ріната Ахметова.

Хоча у листі Балоги згадуються декілька інших підприємств, однак по-справжньому Банкову цікавлять ці три об’єкти. Саме вони фігурують у інших зверненнях Балоги до уряду, датованих раніше.

Зокрема, ситуація з "Турбоатомом" серйозно стурбувала Банкову – харківському машинобудівному підприємству присвячено щонайменше три листи Балоги.

Так, 26 березня Балога повідомляє Тимошенко, що продаж "Турбоатому" "ускладнить реалізацію Енергетичної стратегії України до 2030 року та може призвести до втрати Україною статусу провідної держави в сфері енергетичного машинобудування".

У двох інших листах, датованих 21 березня, глава секретаріату президента також торкнувся "Турбоатому".

"Надсилаючи за дорученням глави держави листи трудового колективу "Турбоатому" та Харківської обласної ради, просимо врахувати їх під час підготовки рішення щодо приватизації підприємства", - просить Балога в одному з них.

Як розповідають джерела, в згаданих зверненнях трудовий колектив "Турбоатому" та Харківська облрада просять не допустити продаж підприємства.

У ще одному листі Балога згадує про домовленість між Ющенком і Тимошенко від 4 лютого, де вони погодили створення окремих робочих груп, які би визначилися з особливостями приватизації "Турбоатому" і Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд.

Однак, як пише Балога, "завдання не було виконано у визначений термін", тому під час зустрічі Ющенка і Тимошенко 18 лютого було повторно доручено "терміново підготувати висновки і пропозиції" стосовно продажу цих двох об’єктів.

Підкреслена увага Балоги до долі "Турбоатому" має свої пояснення.

По-перше, це може бути ціною лояльності Валентини Семенюк до Банкової.

В останні роки дане підприємство перейшло під патронат соціалістів. На виборах 2006 року багаторічний директор "Турбоатому" Анатолій Бугаєць обрався до парламенту за списком СПУ. Замість нього керівником став Віктор Субботін, який очолював харківський осередок соціалістів.

При чому, Субботін став керівником внаслідок наказу Семенюк, хоча "Турбоатом" є відкритим акціонерним товариством, керівництво якого призначається зборами акціонерів.

У інтерв'ю газеті "Дело" Субботін заявив, що намагався переконати Тимошенко в унікальності підприємства.

"Турбоатом" посідає 13-те місце в світі з виробництва атомних турбін. Ми хочемо показати, що держава в будь-якому випадку буде економічно пов'язана з "Турбоатомом". Сьогодні ми маємо найбільші замовлення від підприємств Мінпаливенерго. Торік ми зробили вісім турбін, на цей рік у нас п'ять турбін. Це всі бюджетні гроші, і в наступні роки держава буде розміщати замовлення на "Турбоатомі". Зараз за "Турбоатом" можна одержати, за нашими оцінками, 300-500 мільйонів доларів. Але динаміка наших показників дуже висока. Уже за підсумками 2008 року ми будемо мати більш серйозну ринкову вартість", - заявив Субботін.

Водночас Контрольно-ревізійне управління заявило претензії до діяльності Субботіна – він розміщував обігові кошти "Турбоатому" в спорідненому до себе банку за заниженими процентними ставками.

По-друге, захищаючи "Турбоатом" від продажу, Банкова намагається зламати гру Тимошенко.

Бажання придбати "Турбоатом", включивши його в свій енергетичний холдінг, декларував російський бізнесмен Костянтин Григоришин.

Григоришин, у свою чергу, перебуває в дуже тісних стосунках з українськими комуністами загалом і Петром Симоненком зокрема.

Потреба Тимошенко в прихильності Григоришина стає особливо гострою в період, коли група Балоги оголошує бойкот і демократичній коаліції не вистачає голосів для ухвалення рішень. Тоді дефіцит голосів для Тимошенко покривають комуністи.

Саме КПУ нетрадиційно для себе синхронно з БЮТ голосувала "за" оголошення дострокових виборів мера Києва, ухвалення потрібного Тимошенко бюджету-2008. Насправді саме комуністи стоять біля витоків прем'єрства Тимошенко – КПУ підтримала її у вирішальний момент, коли натиснула "за" перехід до обрання прем'єр-міністра підняттям рук.

Наявність додаткової опори в особі комуністів робить Тимошенко невразливою перед сценаріями Балоги, коли з гри виходить до десяти депутатів НУНС, орієнтованих на главу секретаріату президента.

***

Не збіглися погляди Тимошенко і Балоги щодо планів продажу чотирьох енергогенеруючих компаній, в тому числі й "Дніпроенерго". Про це також ідеться у свіжому листі глави секретаріату президента до уряду.

З самого початку в історії з "Дніпроенерго" Банкова зайняла позицію публічного невтручання, породжуючи таким чином підозри в прихованій прихильності до Ріната Ахметова.

Так, Ющенко в розпал кризи стосунків з Януковичем не змушував себе чекати з тим, щоб зупинити будь-яке рішення попереднього уряду з одночасним його оскарженням в Конституційному суді. Однак президент знехтував цим своїм правом, коли Янукович дав добро на додаткову емісію енергокомпанії.

Зараз, на думку Балоги, продаж "Дніпроенерго" і трьох інших генеруючих компаній, які поки включені до статутного фонду Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України", небезпечний.

За словами Балоги, це призведе "до недоотримання зазначеною компанією економічних вигод, погіршення її платоспроможності, унеможливить виконання взятих нею зобов'язань, зокрема перед своїми кредиторами, що може мати наслідком порушення справи про її банкрутство".

В принципі, під таку аргументацію можна підвести заборону продавати будь-який об'єкт.

Однак у випадку з "Енергетичною компанією України" наведені пояснення не дуже спрацьовують. Свого часу Леонід Кучма створив компанію, щоб працевлаштувати Олега Дубину, але за роки свого існування ця НАК так і не довела свою ефективність і взагалі не виправдала своє існування.

Найбільш рентабельні енергетичні активи управляються приватними менеджерами.

Показово, що минулого року додаткова емісія, завдяки якій Ахметов отримав контроль над "Дніпроенерго", не викликала реакції в секретаріату президента з обуреннями від "недоотриманої економічної вигоди".

***

У випадку з Криворізьким гірничо-збагачувальним комбінатом окислених руд інша історія. Ще в часи Єханурова було схвалено створення спільного підприємства за участі Усманова, Ахметова і Новинського, яке би довело це підприємство до ладу, що перебувало в недобудованому стані ще з радянських часів.

Зусиллями Сергія Тарути та інших конкурентів Ахметова вдалося переконати Ющенка в неправильності такого підходу. Створення спільного підприємства було скасовано.

Тепер Балога вимагає викреслити Криворізький ГЗК окислених руд зі списку на продаж, бо "Україна нині не має узгодженої позиції з державами-учасницями будівництва щодо дальшого розпорядження майном цього підприємства".

"Прийняття в односторонньому порядку рішення стосовно його приватизації може зумовити претензії відповідних держав щодо порушення Україною взятих на себе зобов'язань. Це може призвести до втрати державних активів та негативно позначитися на інвестиційному кліматі України, що також є загрозою економічній безпеці України", - попереджає Балога Тимошенко.

Наприкінці листа Балога нагадує Тимошенко про рішення Ради нацбезпеки щодо "необхідності здійснення роздержавлення стратегічних галузей економіки за програмним принципом".

У тому рішенні РНБОУ міститься вказівка Кабінету міністрів – продаж стратегічних підприємств "має здійснюватись відповідно до затверджених у встановленому порядку програм розвитку таких галузей", тому уряд повинен "не допускати приватизації об'єктів державної власності до затвердження зазначених програм".

Джерела в Кабміні зазначили, що затвердження "програм розвитку галузей", чого вимагає Балога, займе кілька років, і таким чином бюджет не отримає гроші для виплати компенсацій Ощадбанку.

У останньому реченні свого листа Балога рекомендує Тимошенко "вилучити зазначені підприємства з переліків об'єктів державної власності, що підлягають приватизації в 2008 році, та поінформувати про результати секретаріат президента".

В уряді вважають, що найближчим часом їх очікує зрив приватизації, оскільки після відмови підкоритися Балозі указом Ющенка буде зупинено дію актів Кабміну з продажу цих об'єктів.

Секретаріат президента, зупиняючи приватизаційні плани Тимошенко, знайшов однодумця в особі глави Фонду держмайна Валентини Семенюк.

Збираючи коментар для цієї публікації, нам вдалося розшукати Семенюк... в Індонезії. Глава Фонду держмайна на тиждень (!) відбула до Джакарти для участі, як вона сказала, в Міжнародному жіночому форумі.

"Я вийшла до президента з пропозицією зупинити приватизацію, засновуючись на висновках Антимонопольного комітету", - заявила Семенюк в телефонному інтерв’ю "Українській правді".

Як відомо, у березні Фонд держмайна отримав ще один аргумент проти Тимошенко. Антимонопольний комітет надав висновок, що продаж запланованих у 2008 році об’єктів, у тому числі "Укртелекому", "Одеського припортового заводу" і згаданого вже "Турбоатому", може призвести до "монополізації ринків".

А цей вердикт якраз лягає у рішення Радбезу від лютого 2008, де міститься заборона, до затвердження Державної програми приватизації, продавати стратегічні підприємства, "якщо це матиме наслідком монополізацію відповідного ринку товарів".

До речі, за законами абсурду, Антимонопольний комітет уже півроку очолює депутат-сумісник від Партії регіонів Олексій Костусєв.

І в цій конкретній історії дует Костусєв-Семенюк довели свою користь Банковій, водночас вкотре вивівши з рівноваги Тимошенко. Вона розуміє, що без лояльних керівників Фонду держмайна і Антимонопольного комітету буде заручником чужої гри.

У інтерв’ю "Українській правді" Семенюк також зазначила, що підтримує аргументи, викладені в листах Балоги до Тимошенко. "Є рішення Ради нацбезпеки – для того, щоб проводити приватизацію, треба ухвалити нове законодавство про приватизацію. Тому зараз все залежить від парламенту: продаж стратегічних об’єктів проводити не можна, поки не зміниться законодавство".

Семенюк пообіцяла з далекої Джакарти, що не допустить продаж і "Дніпроенерго", уточнений план розміщення акцій якого було ухвалено минулої середи.

"Я написала одну візу – поки не змінено законодавство, то проводити приватизацію "Дніпроенерго" і всієї теплової генерації не можна. Бо не можна продавати такі об’єкти на умовах продажу кіосків".

Між тим, у Фонді держмайна зараз склався період повзучого бунту. Частина керівників уже негласно перейшла на бік Тимошенко, а частина продовжує підкорятися Валентині Семенюк.

Один із заступників глави Фонду прямо зізнався "Українській правді", що для скасування приватизації самих лише вказівок Балоги замало: "Якщо уряд ухвалить рішення, то ми його будемо виконувати", - зазначив співрозмовник.

Тому провести свою лінію Семенюк також буде нелегко, але і замінити своїх заступників вона не зможе, бо повинна отримати на це благословення від Кабміну. Розуміючи, що її вплив на Фонд зменшується, Семенюк провела перерозподіл обов’язків серед керівництва ФДМ.

"Українській правді" при підготовці даної публікації не вдалося отримати коментар Віктора Балоги. Він пообіцяв оприлюднити своє бачення 3 квітня – коли мине тижневий термін, який глава секретаріату відвів Тимошенко для того, щоб вона вилучила зі списку приватизації ключові об’єкти. Очевидно, на той момент Банкова уже застосує інші засоби впливу до прем’єр-міністра.