Дружити з усіма, але нікому не здаватися!
ДИСКУСІЯ ВСЕРЕДИНІ НАТО
Вступ до НАТО нових членів з колишнього соцтабору зміцнів позиції і без того домінуючої в Альянсі держави. Саме гроші США складають більшу частку бюджету блоку. Основа його сил – американська. Їх бази розміщуються в Європі вже десятиліття. А посаду командуючого силами блоку у Європі завжди обіймає американець.
Ще при створенні Альнсу генерал де Голль сказав, що НАТО – це "не що інше, як військова та політична підпорядкованість Західної Європи Сполученим Штатам". В наші дні про це говорить один з ідеологів американської зовнішньої політики Бзежинський, який заявив у 2003 році в інтервью кореспонденту Бі-Бі-Сі: "Сьогодні НАТО – це військово-політичний союз, який ставить перед собою геополітичні завдання. Він визначає зовнішні кордони американскьої сфери впливу".
Механізми консультацій в рамках НАТО не змогли зупинити окупації Іраку.
Не всі в Європі погоджуються з таким станом речей. Наприклад, Франція та Німеччина давно розробляють ідею створення системи європейської безпеки окремої від США.
Нагдаю, нещодавно канцлер Німеччини Ангела Меркель висловилась проти вступу в НАТО України та Грузії. Проти також Франція, Бельгія, Люксембург, Іспанія та Норвегія. На днях проти негайного приєднання України до ПДЧ виступив і міністр закордонних справ Нідерландів Ферхахен.
У той же час, окрім США, прискорити вступ України до НАТО намагаються колишні країни соцтабору – Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Чехія. А також Канада, Данія та Туреччина.
ПРОПАГАНДА НАТО
Кілька днів тому Президент України Віктор Ющенко заявив, що "не розуміє спроб інших держав нав‘язати свою думку Україні". "Але заперечувати, що сьогодні нація не має права на свою думку та слухати рекомендації з різних столиць та з інших країн, - на мій погляд, це велике приниження", - сказав він.
Я повністю погоджуюся з цією тезою Президента.
Нам не обов‘язково виконувати активні рекомендації деяких країн якомога скоріше вступати до НАТО. І мені не зрозуміло, чому декілька українських політиків намагаються нав‘язати свою думку про важливість членства в цій організації – всі прекрасно знають, що більшість українців проти цього. А ті, хто "за" вступ, впевнений, не зовсім ясно розуміють, що це дасть.
Керівництво країни наголошує на необхідності пропаганди НАТО на державному рівні. За останні роки на це вже витрачені величезні гроші.
Скажіть, яке право має влада і надалі витрачати сотні мільйонів гривень платників податків, які проти вступу до НАТО, аби їх же переконати?
В України є безліч більш важливих завдань – розвиток економіки, стримування інфляції, створення нових робочих місць, розвиток інфраструктури. Тільки це дасть змогу стати народу заможнішим.
ВІД КОГО НАС ЗАХИСТИТЬ НАТО?
Наші опоненти кажуть, що немає альтернативи зближенню України з НАТО, "оскільки цього вимагає питання державної безпеки та захисту території". Що мається на увазі? Хто загрожує Україні?
І чи є НАТО реальним захистом на всі випадки життя? Не факт.
Якщо дуже коротко визначити суть Альянсу, то це система політичних та військових консультацій союзних держав для ведення спільних оборонних та наступальних дій у разі агресії проти одного чи декількох членів.
Але чи допомогло це Америці 11-го вересня? І наприклад, багато чисельні заклики країни-члена НАТО Греції не змогли зупинити члена Альянсу Туреччину від вторгнення на Кіпр. Після чого Греція вийшла з НАТО, зберігаючи представництво лише в деяких його органах.
Від кого нам захищатися? Очевидно, що більшість прибічників вступу до НАТО мають на увазі захист від Росії. Але навіщо нам захищатися від партнера та сусіда? Навпаки, необхідно розвивати добросусідську співпрацю.
Впевнений, всі антиросійські настрої базуються на страхах минулого, які лише роблять Україну слабкішою. Вони заважають нам дивитися у майбутнє, будувати взаємовигідні стосунки не лише з Росією, а й з рештою світа, включаючи Євросоюз та США.
Не є догмою, що членство в НАТО врятує від конфліктів. Сьогодні війни ведуться, в тому числі, за допомогою впливу на телевізійну картинку та Інтернет. Наприклад, де зброя масового знищення, яка буцім то була причиною війни в Іраку? Де українські "Кольчуги"? Немає, і не було. А за допомогою низки скандалів, у тому числі і "кольчужного", було серйозно послаблено українську владу.
Чому всіма силами сприяли багато хто з нинішніх керівників країни. Тоді під зовнішнім тиском Україна, по суті, була вимушена підтримати окупацію Іраку, відправила туди своїх хлопців.
В результаті Україна підвищила свій авторитет у світі? Ні! Отримала вигідні контракти? Ні!
Різні приклади тиску на Україну, в тому числі, "кольчужний" скандал, приводять до одного висновку. Українські політики повинні навчитися консолідуватися перед зовнішніми загрозами і, можливо, на шкоду тимчасовим політичним вигодам, працювати на національні інтереси країни.
Я ніяк не можу забути кадри про недавні події у Косові. Там стояли жінки та діти, а перед ними – наші хлопці. І в них кидали бойові гранати та каміння.
А вони не мали права стріляти. Такого не можна допускати! Відповідальний за цю ситуацію має понести покарання. Незалежно від свого громадянства.
Взагалі роль військ НАТО в колишній Югославії зовсім негарна. А міжнародні війська у Косові (KFOR) під управлянням Альянсу так і не змогли зупинити ні етнічних чисток, ні масового вигнання сербів зі своїх домівок.
Мабуть, у них були інші задачі – прикривати відторгнення від Сербії Косова. Але до чого тут національні інтереси України?
ЩО ЩЕ НАМ ДАСТЬ НАТО?
Як відомо, у офіційних документах НАТО, у тому числі у "Всеохоплюючій політичній директиві", що було ухвалено на Ризькому самміті у 2006 році, йдеться, що тероризм та зброя масового знищення залишаться "основним джерелом загроз" для НАТО на найближчі 10-15 років.
Війна з тероризмом, безперечно, важлива. Проте в України є сьогодні більш важливі завдання.
Тоді навіщо нам НАТО? І чому так поспішають нас туди затягти?
Примітно, що активні прибічники вступу України до альянсу досі не навели жодного переконливого аргументу на свою користь
Твердження, що НАТО допоможе Україні стати більш демократичною та перемогти корупцію, м‘яко кажучи, несерйозні.
Корумпованість країни залежить у першу чергу від загальної культури народу, її правової, політичної та економічної складової. За нас самих ніхто в Україні рай не побудує. І консультації в рамках НАТО не допоможуть.
Точно так само не мають твердого грунту твердження про зв‘язок інвестицій зі вступом в Північно-Атлантичний блок. Я професійно займався створенням сприятливого інвестиційного клімату, як в адміністрації Донецької області, так і в уряді. І з впевненістю можу про це говорити.
Для залучення інвестицій у першу чергу потрібні:
- стабільність законодавчої бази;
- спрощення дозвільних процедур, зокрема, і на отримання землі під будівництво нових підприємств;
- зменшення податкового тягаря;
- гарантія правового захисту власності інвесторів.
В умовах, коли підприємства з легкістю захоплюються за допомогою силових органів та судів, як приватними рейдерами, так і державою, ніякий інвестор не може бути впевненим у майбутньому свого бізнесу.
А правова та політична культура змінюється дуже повільно – на це потрібні десятиліття. І за нас це знову таки ніхто не зробить.
Стверджують, що вступ до НАТО прискорить вступ до ЄС. Як я вже казав, для "старої Європи" розширення НАТО не є пріоритетом. В Євросоюзу зараз багато своїх проблем – вони ще довго не будуть поспішати з розширенням.
До того ж 5 країн-членів ЄС не є членами Альянсу – Австрія, Фінляндія, Швеція, Мальта та Кіпр. І не поспішають туди вступати.
ЩО РОБИТИ?
Звісно, необхідно продовжувати та поглиблювати співпрацю з НАТО. Наприклад, у боротьбі з наслідками катастроф та стихійних лих.
У той же час, тема НАТО вносить розбрат в українське суспільство. А сам вступ несе загрозу розколу України. Ми повинні об‘єднувати країну – не має права керівництво України постійно вносити ініціативи, що викликають різко негативну реакцію в половини суспільства!
Це стосується і українізації, і однобічного переписування історії, і підтримки окремих церковних конфесій.
Влада повинна сконцентруватися на рості економіки, на залученні інвестицій, на розвитку інфраструктури, на зміцненні правових інститутів.
Цим завданням найкраще відповідає нейтральний статус. Україна не повинна вступати в жодні військові блоки. І отримувати максимальну користь від співробітництва, як зі всіма сусідами, так і з іншими країнами, у тому числі й США.
Як кажуть, зі всіма треба дружити, але здаватися не можна нікому!
 |
Андрій Клюєв, народний депутат України
