Тимошенко проти Балоги. Нафтовий фронт

Того ж дня до Віктора Ющенка була запрошена Юлія Тимошенко. Як розповідають джерела "Української правди", це була перша зустріч прем’єра і президента у форматі тет-а-тет впродовж тих трьох місяців, коли Тимошенко обіймає посаду глави уряду. На прохання керівника уряду, вона відбувалася без участі Балоги.

За словами джерел, серед іншого Тимошенко повідомила Ющенку свою інтерпретацію ролі Віктора Балоги у подіях в Кременчуці.

На 14 березня у цьому місті були призначені збори акціонерів "Укртатнафти", яка володіє Кременчуцьким нафтопереробним заводом – найпотужнішим в країні.

Збори акціонерів – один з ланцюгів до мети Тимошенко змінити нинішнього керівника "Укртатнафти" Павла Овчаренка, який вважається лояльним до групи "Приват" і підтримку якому надає Геннадій Корбан – партнер Ігоря Коломойського в багатьох проектах.

За версією Тимошенко, збори відбулися, за версією Корбана і менеджменту заводу – ні. Сторона Тимошенко аргументує свою позицію випискою реєстратора, де зафіксована наявність у "Нафтогазу" понад 61% акцій, а тому кворум зірвати було неможливо.

Корбан же заявляє, що за ухвалою одного з райсудів Полтавської області проводити збори було заборонено, крім того, реєстрація власників акцій на місці не здійснювалася, а реєстр на проведення зборів не надавався.

У Корбана є формальна причина для участі в процесах на "Укртатнафті" – він представляє фірму "Корсан", яка володіє 1,5% нафтокомплексу. Реально ж його підозрюють у відстоюванні на заводі інтересів групи "Приват" та Віктора Балоги.

Саме Корбан здійснював юридичний супровід процесів, які завершилися приходом Овчаренка на посаду керівника та паралельно втратою татарською стороною 18% акцій НПЗ.

Щоб гарантувати свій успіх від зазіхань татар та їх союзників у особі тодішнього віце-прем'єра Андрія Клюєва, новий менеджмент "Укртатнафти" домігся від секретаріату президента, щоб Кременчуцький НПЗ було взято під охорону внутрішніми військами, які в 2007 році підпорядкував собі Ющенко.

Свідомо чи ні, але тим кроком Банкова підтримала саме нинішніх керівників "Укртатнафти", які виступають під "приватівським" прикриттям.

Водночас Тимошенко, ставши прем’єром, зажадала отримати лояльного керівника "Укртатнафти". Вибір було зроблено на користь депутата Сергія Пашинського, який вважається близьким до Тимошенко ще з часів пізнього ЄЕСУ.

Колись Тимошенко навіть приїжджала забирати Пашинського із Лук'янівського СІЗО, куди його було поміщено в часи Леоніда Кучми. І коли органи спробували вдруге затримати Пашинського прямо у дворі слідчого ізолятора, Тимошенко прикривала його своїм тілом від правоохоронців.

Зрештою він вийшов на свободу, у 2005 працював радником Тимошенко і був автором схеми завезення цукру-сирцю в розпал відповідної кризи. Пашинський у 2006 став депутатом від БЮТ, а минулого року він також очолив Житомирську організацію партії "Батьківщина".

Пашинський є куратором, або, як він себе називає, "антикризовим менеджером" Тимошенко в останніх подіях на "Укртатнафті". Він приїжджав на засідання зборів акціонерів, однак у приміщення депутата допущено не було. Всередину потрапили тільки міністр палива та енергетики Юрій Продан, а також заступник глави "Нафтогазу України" Вадим Чупрун.

Загалом же ситуація навколо "Укртатнафти" – це черговий конфлікт всередині демократичної коаліції.

Сторона Тимошенко звинувачує Балогу в лобіюванні інтересів нинішнього керівництва заводу. У свою чергу, "приватівські" представники, пов’язані з Банковою та "Нашою Україною", називають наміри прем’єра незаконними, а також натякають на фінансову зацікавленість родини Тимошенко в контролі над підприємством.

Зараз ситуація вийшла на рівень президента Ющенка. Відразу слід попередити, що виклад подій кожним з учасників відрізняється від версії опонента. Тому і проблематично стверджувати, на чиєму боці істина і хто вдався до більш некоректних дій.

Отже, у розпорядження "Української правди" потрапив текст доповідної записки, підготовленої на ім'я Тимошенко одним з чиновників секретаріату Кабміну, який був присутній у Кременчуці.

Посилаючись на викладені там факти, Тимошенко і поінформувала Ющенка про роль Балоги.

ВЕРСІЯ СЕРГІЯ ЧЕБОТАРА

Керівник управління секретаріату Кабміну з питань діяльності органів юстиції та правоохоронних органів Сергій Чеботар повідомив Тимошенко, що отримував від Балоги телефонні вказівки негайно припинити будь-які дії щодо сприяння організації проведення зборів акціонерів.

Чеботар стверджує, що Балога також вимагав від нього негайно залишити Кременчук, погрожуючи, що в разі ігнорування вказівки буде створено відповідну комісію, яка розслідуватиме дії чиновника.

За словами Чеботара, розмова з Балогою у нього відбулася по телефону, а трубку йому передав... Геннадій Корбан.

Також чиновник, посилаючись на слова Корбана і нинішнього голови правління "Укртатнафти" Овчаренка, повідомив, що Балога заборонив пускати на територію депутатів Верховної Ради та членів наглядової ради нафтозаводу.

У розмові з журналістом "Української правди" Чеботар не захотів обговорювати зміст своєї доповідної. Водночас нам вдалося отримати підтвердження у секретаріаті Кабміну, що наведений документ справді був підготовлений на і'мя Юлії Тимошенко.

Крім того, як повідомляють джерела, Тимошенко звернулася в зв'язку з подіями у Кременчуці до генпрокурора Олександра Медведька, наголошуючи, що "незаконні дії координувалися главою секретаріату президента".

ВЕРСІЯ ГЕННАДІЯ КОРБАНА

"Українська правда" звернулася до Геннадія Корбана, який виклав свою версію подій навколо зборів акціонерів "Укртатнафти", які чи то відбулися, чи то не відбулися у Кременчуці.

Розповідає Геннадій Корбан:

– События развивались таким образом… Как вы знаете, для охраны Кременчугского нефтеперерабатывающего завода были выставлены внутренние войска по распоряжению их командующего Кихтенко. Случилось это осенью прошлого года, когда на НПЗ прорывалась команда Клюева и татар.

Перед проведением собрания акционеров я находился в кабинете главы правления "Укртатнафты" Овчаренко – я прибыл зарегистрироваться на собрание акционеров. В этот момент к нам зашел начальник генерал Томкив со словами: на предприятие прибыл человек, который представился из секретариата президента. На что Овчаренко ответил: "Пусть проходит".

Чеботар зашел в кабинет, не представился и начал рассказывать невнятный текст, что прислан следить за порядком…

Я спросил: "Вы представитесь?" Чеботар говорит: "Я из секретариата президента и отвечаю за координацию силовых структур". На что я ему сказал: "Координируйте, только не в кабинете директора НПЗ, здесь будет собрание акционеров".

Я запутался. Как это так – человек якобы из секретариата президента собирался обеспечить присутствие татарских акционеров. Он еще рассказывал, что сюда едет премьер-министр Татарстана. Я говорю: "А в качестве кого? Мы не ждем международных делегаций, здесь регистрируются акционеры".

Такое поведение Чеботара не совпадало с его функциями. Если человек работает по силовым структурам, то какое ему дело, приедут сюда акционеры или не приедут?

Я позвонил депутату Игорю Палице и спросил его: "Игорь, уточни у своих знакомых, этот Чеботар из Кабинета министров или из секретариата президента?" На что мне Палица ответил: "Зачем я буду уточнять – давай, я с ним поговорю"

Я передал трубку Чеботару со словами: "С вами хочет поговорить народный депутат Палица". Тот взял трубку, и Палица попросил его представиться. Чеботар сказал, что из Кабинета министров…

Вы можете взять распечатку звонков моего мобильного телефона и убедиться – он говорил с моего телефона именно с Палицей.

Это наглая ложь, что я соединял его с Балогой. Если он об этом где-то заявит, то получит от меня судебный иск. Я с Балогой вообще не знаком.

– Но ведь правда, что вы выступили против того, чтобы вместе с Проданом на собрание акционеров допустили юристов и членов наблюдательного совета?

– Я сказал, что это – собрание акционеров, а не театр и не Верховная Рада. Я понимаю, что Продан и Чупрун хотели взять с собой на собрание акционеров консультантов. Но собрание проходит в закрытом режиме. А они привезли с собой группу захвата в трех автобусах – бритоголовых из частной охранной структуры.

– Почему вы ранее утверждали, что Тимошенко пытается поставить руководить заводом ставленника своей семьи – Сергея Пашинского?

– Есть такой народный депутат-бютовец – Виталий Данилов из Харькова. В свое время он пролоббировал назначение предыдущего руководителя "Укртатнафты" Сергея Глушко. А Данилов и Саша Тимошенко – это партнеры в бизнесе, и ставили Глушко они вместе.

Вообще Саша Тимошенко – это не бизнесмен, а простофиля, которого водят как козу: "Ты будешь в доле в нашем бизнесе, и даже денег вкладывать не надо – ты уже в доле".

А Пашинский давно работает у Саши Тимошенко. Пашинский – это зиц-председатель, представляет Данилова и Сашу Тимошенко.

И этот Пашинский в день анонсированного собрания акционеров приехал на Кременчугский НПЗ, пытался проникнуть внутрь... Я к нему вышел на проходную. "Ты знаешь кто я такой? У меня бумаги, доверенность!" – потребовал Пашинский пропустить его на предприятие.

А дело в том, что раньше председатель "Нефтегаза" Олег Дубина выдал доверенности своему заместителю Вадиму Чупруну, а также министру топлива и энергетики Юрию Продану. Этих доверенностей не может быть несколько – должна быть одна доверенность на один пакет акций.

Поэтому я ответил Пашинскому: "А ты знаешь, кто я такой?" Он сказал: "Слышал". Я ему порекомендовал: "Если ты знаешь, то не устраивай тут провокации и клоунаду, зайдешь к нам после собрания. А если будешь устраивать провокации, я… насмешу тобой всю страну".

ВЕРСІЯ ІГОРЯ ПАЛИЦІ

Депутат від "Нашої України" Ігор Палиця до обрання в парламент керував компанією "Укрнафта" за дорученням Ігоря Коломойського.

Чи справді представник Кабміну Чеботар отримував погрози від Балоги – є дві протилежні відповіді на це питання. За словами самого Чеботара, безпосередньо Балога забороняв йому вчиняти будь-які дії. Водночас Корбан, який начебто передавав телефон для розмови з Балогою, стверджує, що насправді співрозмовником був Палиця.

"Українська правда" звернулася до Палиці, щоб дізнатися і його версію подій у Кременчуці.

– Я действительно общался по телефону с Чеботарем. Ко мне обратился Геннадий Корбан. Он мне говорит: "Здесь находится представитель секретариата президента Чеботар, он утверждает, что поставлен сюда контролировать законность собрания акционеров и просит допустить на собрание акционеров всех, кто приехал из Киева".

Я говорю: "Гена, ты можешь передать ему трубочку". Он передает. Я говорю: "Здравствуйте, я – народный депутат Палица. Бывший председатель правления "Укрнефти". Интересуюсь этим вопросом, потому что "Укрнефть" всегда хотела перерабатывать свою нефть на Кременчугском НПЗ, но нас не пускали. Скажите, кем вы работаете в секретариате президента, чтобы я знал, как вас называть?". Вот дословно воспроизвожу вам мой вопрос.

Чеботар мне отвечает: "Я не работаю в секретариате, а работаю в Кабинете министров у Юлии Владимировны, отвечаю за связи с судебными и правоохранительными органами".

Я его спрашиваю: "Что вы делаете на заводе?"

"Я отвечаю за проведение собрания."

Я удивился: "А как вы отвечаете за проведение собрания? Есть акционеры "Укртатнефти" - это "Нафтогаз Украины", это частные акционеры, это татары. А вы кто? Вы обеспечиваете присутствие каких органов на заводе? Если это силовой захват – тогда я понимаю, почему вы там присутствуете".

Чеботар мне отвечает: "Это вас не касается! Вы мне тут не грубите, не угрожайте и не запугивайте! Я уже ничего не боюсь, потому что я при Медведчуке работал в администрации президента. Я с ним столько прошел, что вам и не снилось". И положил трубку

Я поднял справки – действительно Чеботар всегда был человеком Медведчука. Как он сегодня попал к Юлии Владимировне – я не знаю.

Если хотите, я могу официально как депутат обратиться к мобильному оператору, чтобы мне дали распечатку телефонного разговора.

– Вы не передавали трубку Виктору Балоге?

– Да какое имеет отношение Балога к этим событиям! Я вообще не находился рядом с Балогой.

Меня волновало только, как на собрании акционеров будет присутствовать татарская сторона. Чтобы, не дай Бог, у них не появились те 18%, которые мы отсудили.

Ведь я знаю, что Юлия Владимировна встречалась с татарами. По моей информации, перед собранием акционеров Юлия Владимировна настаивала, чтобы выписать доверенность, где у "Нефтегаза" будет только 43% акций, а 18% опять вернулись бы к татарам.

Хотя в свое время Юлия Тимошенко, еще не став премьер-министром, поддерживала действия, когда согласно решению суда вернули старого председателя правления Овчаренко.

На тот момент Корбану татары предлагали взятку в виде 9% акций НПЗ, чтобы он перестал отсуживать 18-процентный пакет в пользу государства. Если оценивать стоимость Кременчугского НПЗ в 4 миллиарда долларов, то размер взятки составлял почти 400 миллионов долларов.

Однако Корбан отказался, и Верховный суд своим решением от 18 марта оставил 61% акций за государством. Замечу, что Тимошенко к этому судебному решению вообще не имеет отношения.

Зато мне известно, к чему она имеет отношение. В 2005 году, когда Юлия Владимировна была премьером, отвечать за завод был поставлен Виталик Данилов – сейчас он депутат БЮТ от Харькова.

И мне, Игорю Палице, лично Виталик Данилов показывал документ, где стояла подпись Наиля Маганова (первый заместитель гендиректора российской "Татнефти") и представителя украинской стороны. Это было понятийное соглашение о том, кто оперирует заводом, как делится прибыль – по принципу 50% на 50%.

И мне лично Виталик Данилов сказал, что когда сняли Юлию Владимировну с должности премьера, то татары не заплатили Юлии Владимировне 20 миллионов долларов по тем договоренностям.

Я не знаю, может, он рассказывает сказки, может Юлия Владимировна не была в курсе всего этого. Но Данилов сказал: "20 миллионов долларов они нам не додали, поэтому с татарами мы больше не будем иметь дело". И Данилов мне предложил: "Когда Юля станет премьером, давайте будем разговаривать по поводу "Укртатнефти".

ВЕРСІЯ СЕРГІЯ ПАШИНСЬКОГО

Депутат від БЮТ Сергій Пашинський розповів "Українській правді" свою версію подій.

За словами Пашинського, він мав довіреність від "Нафтогазу України", яка давала йому право бути присутнім на зборах акціонерів "Укртатнафти", хоча всередину він допущений не був.

– Мені відомо, що до "Укртатнафти" прибули керівник управління секретаріату Кабміну Чеботар разом з першим заступником міністра внутрішніх справ Михайлом Клюєвим. Їхня мета полягала в тому, щоб внутрішні війська пропустили на збори акціонерів не тільки міністра, але і мене, і юристів "Нафтогазу", і представників наглядової ради.

У якийсь момент Чеботар підійшов до мене і повідомив, що мав неприємну розмову безпосередньо з Віктором Балогою і той йому погрожував. Чеботар був емоційно збуджений. Я його запитав: "Ви не забудете викласти факт вашого спілкування з Балогою у доповідній після повернення до Києва?". На що він відповів: "Звичайно, я про це повідомлю!"

Коли мене не пускали на територію підприємства, я звернувся до Геннадія Корбана: "Слухай, дорогий, що ти тут влаштовуєш? Ти знаєш, хто я такий?" Він каже: "Знаю". Я кажу: "Слухай, не влаштовуй тут цирк. Ніхто не збирається тут нічого захоплювати. Ми приїхали вп’ятьох – Продан, Чупрун, я, а також начальник юридичного управління "Нафтогазу" і представник ревізійної комісії НАК".

Корбан запропонував: "Давайте зробимо так: ми зараз пропустимо міністра і Чупруна, а всім іншим за десять хвилин випишемо перепустки". Перепустки оформлялися нам аж до закінчення акціонерних зборів. До речі, Корбан поводився зі мною дуже тактовно, як дуже інтелігентна вихована молода людина.

– Корбан, заявляючи про намір призначити вас головою правління Укртатнафти, називає вас ставлеником родини Тимошенко, зокрема її чоловіка Олександра…

– Я знаю, що в Корбана стосовно мене є й інша версія – це те, що Тимошенко посилає мене завжди на найбрудніші ділянки роботи. Ви знаєте, що вісім років тому я був радником віце-прем'єра Тимошенко, у 2005 році я був радником прем'єр-міністра Тимошенко, я - член колегії Мінпаливенерго, голова підкомітету Верховної Ради.

А Сашу Тимошенко я востаннє бачив у 2004 році. Я лежав у лікарні, а він приходив туди на консультацію.

***

В останні кілька днів конфлікт навколо Кременчуцького НПЗ перестав бути топ-новиною, однак цей спокій ненатуральний. Кожна зі сторін обдумує свої наступні кроки перед вирішальною битвою, в результаті якої або Тимошенко візьме завод під свій контроль, або залишиться статус-кво.

Сторона Тимошенко вважає, що збори акціонерів, які розпочалися 14 березня в Кременчуці та продовжилися 18 березня у Києві, були легітимними.

– Є виписка від реєстратора, видана "Нафтогазу", що НАК володіє 61% "Укртатнафти". І на підставі цієї виписки Дубина як керівник "Нафтогазу" видав Юрію Продану довіреність. І немає жодних рішень судів, які би скасовували цей факт, - заявляє Пашинський.

Водночас нинішній менеджмент "Укртатнафти" вважає, що збори акціонерів – фікція.

– Не було ніяких зборів, - стверджує Корбан. - 14 березня ми зібралися в кімнаті відпочинку голови правління Овчаренка. Представники Держкомісії цінних паперів і фондового ринку зачитали, що збори акціонерів не відбулися, тому що не прибув реєстратор, у них не було виписки про те, якою частиною акцій хто з акціонерів володіє. Крім того, була ухвала суду про заборону проводити збори.

За словами Корбана, міністр Продан, почувши про це, прямо при всіх зателефонував Турчинову.

– Що той йому сказав – я не знаю, але Продан після цього заявив: "Я не чую представників Держкомісії, тому я піднімаю руку і голосую за те, щоб проводити збори. Я переношу його на вівторок у Києві". На збори 18 березня нас ніхто не запрошував, але прем'єр оголосила, що вони їх провели, - обурився Корбан.

За словами Пашинського, на зборах акціонерів було справді розглянуто питання про відкликання та обрання нових членів правління "Укртатнафти" та спостережної ради підприємства.

– Однак не вдалося пройтись по всьому порядку денному, - повідомив Пашинський. - Наприклад, заслухати звіт правління виявилося неможливо. Тому були оголошені ще одні збори, і ми вимагатимемо, щоб правління "Укртатнафти" прозвітувалося на зборах акціонерів. Тому що зараз Кременчуцький нафтопереробний завод збитковий, і заганяється у мінус він все глибше і глибше.

Як стверджує Пашинський, "Укрнафта" (управляється Ігорем Коломойським, до її спостережної ради входить і Корбан) продає нафту на Кременчуцький НПЗ за цінами у два рази вище тих, за якими "Укрнафта" продає нафту на заводи того ж Коломойського в Дрогобичі та Надвірному. Таким чином, натякає депутат, з заводу, де держава має контрольний пакет, вилучається прибуток.

– Продаж нафти за такими цінами здійснюється на аукціонах. Тому в мене виникає питання, що це за аукціони, і чому різниця на українську нафту така велика?! – обурився Пашинський.

У свою чергу Ігор Палиця заявив, що нафта зі східної України завжди дорожча, ніж із західної, "і це Пашинському можуть підтвердити у Міністерстві палива та енергетики".

З огляду на те, що Тимошенко доповідала Ющенку про події в Кременчуку, вона не збирає облишати дану тему в спокої. Якщо відштовхуватися від озвученого Пашинським, і якщо Тимошенко визнає обраними нові керівні органи "Укртатнафти", то наступним кроком має стати призначення керівника заводу.

Зрозуміло, що сьогоднішній менеджмент буде всіляко цьому перешкоджати. І якщо інтереси Віктора Балоги в "Укртатнафті" справді мають місце, все це може вилитися у передтечу великої політичної кризи.

Дехто вже звертає увагу на те, що Тимошенко навмисно порушує чутливі для Банкової теми, наче провокуючи загострення стосунків у коаліції, ледь не спеціально напрошуючись на відставку, щоб бути звільненою від політичних зобов’язань та балотуватися на виборах президента.

З іншого боку, якщо Тимошенко хоче спростувати підозри, що вона прагне поставити нового керівника "Укртатнафти" в інтересах своєї родини, голові уряду варто згадати свої ж обіцянки трирічної давності.

Тоді, в піар-пориві 2005 року, вона поставила вимогу, щоб керівники підприємств, які контролюються державою, призначалися за публічним конкурсом на підставі бізнес-планів. Однак зараз, отримавши нові повноваження прем’єр-міністра, Юлія Володимирівна воліє не згадувати про цю обіцянку. Бо у неї, так само як і в секретаріату президента, є довгий список політичних зобов'язань і реєстр "своїх" людей, яких вона ніколи не замінить на "чужих".

P.S. "Українська правда" зверталася по коментар до Віктора Балоги стосовно його ролі у подіях в Кременчуці, однак жодної відповіді не отримала.